30 червня 1941 Ярослав Стецько: книга про день, який не вписувався в плани окупантів

«30 червня 1941. Проголошення відновлення державности України» Ярослава Стецька — це діаспорне видання 1967 року про момент, коли український політичний провід спробував поставити питання державності прямо, без дозволу Берліна чи Москви.

У центрі книги — Акт відновлення Української Держави 30 червня 1941 року, проголошений у Львові. Подія складна, гостра, незручна для простих пояснень. Тут є війна, німецький наступ, відступ радянської влади, ОУН, політичний ризик, арешти, конфлікт із нацистською владою і спроба заявити: Україна не є територією для чужого переділу.

Це видання цікаве саме тим, що воно не ховає нерв часу. Ярослав Стецько пише як учасник, а не як сторонній історик. Через це книгу треба читати уважно: вона дає позицію, аргументи, пояснення і внутрішню логіку середовища, яке стояло за проголошенням 30 червня 1941 року.

Банер до рідкісної книги Ярослава Стецька «30 червня 1941»

Про що книга Ярослава Стецька «30 червня 1941»

Книга присвячена проголошенню відновлення Української Держави у Львові. Сам Ярослав Стецько очолив Українське Державне Правління, тому текст має вагу не переказу, а свідчення людини з самого центру подій.

У виданні розглянуто:

• чому ОУН пішла на проголошення державності саме в червні 1941 року;
• як український політичний провід оцінював початок радянсько-німецької війни;
• чому Акт 30 червня 1941 року став не символічною заявою, а політичним викликом;
• як німецька влада поставилася до української державницької ініціативи;
• чому українсько-німецькі взаємини швидко перейшли в напруження;
• як діаспора пояснювала ці події у післявоєнний час.

У книзі є спогади, політичні міркування, тексти Ярослава Стецька та матеріали інших діячів. Видання не виглядає як сухий збірник дат. Це радше спроба зафіксувати свою правду про подію, яку радянська історіографія довго подавала лише через звинувачення.

Червень 1941 року: що відбувалося навколо України

Щоб зрозуміти книгу «30 червня 1941», треба бачити саму обстановку. Це був не спокійний політичний час, де рішення ухвалювалися в кабінетах. Це був злам фронтів, режимів і кордонів.

22 червня 1941 року Німеччина напала на СРСР. Радянська влада почала відступати із західноукраїнських земель. У містах залишалися сліди терору, тюремних розстрілів, поспішної евакуації, страху і невизначеності. Німецька армія входила не як визволитель української державності, а як сила з власними колоніальними планами.

У цих умовах ОУН-Б намагалася використати короткий проміжок між падінням однієї влади і встановленням іншої.

Ключові риси того моменту:

• радянська адміністрація відступала;
• німецькі війська швидко просувалися на схід;
• українські землі знову ставали полем чужої війни;
• ОУН-Б прагнула заявити про українську державну волю;
• Берлін не мав наміру визнавати незалежну Україну;
• будь-яка самостійна українська політична дія одразу ставала небезпечною.

Саме тому Акт відновлення Української Держави 30 червня 1941 року був ризиком. Не декларацією для архіву, не красивою фразою для майбутнього, а дією в момент, коли жодна з великих сил не збиралася питати українців про їхню волю.

Акт відновлення Української Держави 30 червня 1941 року

30 червня 1941 року у Львові було проголошено відновлення Української Держави. Для ОУН-Б цей крок мав показати: українці не приймають ролі мовчазного населення на території, яку ділять між собою імперії.

У книзі Ярослава Стецька цей Акт поданий як чин політичної відповідальності. Автор наголошує на тому, що за проголошенням стояла не лише організаційна структура ОУН, а ширша ідея національної волі.

Що важливо:

• Акт не був узгоджений з німецькою владою як дозвіл на незалежність;
• німці не визнали українську державність;
• після проголошення почався тиск на український провід;
• частину діячів ОУН-Б згодом арештували;
• українське державне питання стало для окупаційної влади проблемою, а не союзним проєктом.

Це один із головних нервів книги. Вона пояснює, чому проголошення 30 червня 1941 року не можна зводити до простих схем. Український рух діяв у просторі між двома ворожими системами, але намагався висунути власну державну лінію.

Діаспорне видання 1967 року: чому ця книга має окрему вагу

Книга вийшла 1967 року за межами України. Її видали українські структури в Торонто, Нью-Йорку та Лондоні. Це важлива деталь, бо в радянській Україні така тема не могла бути розглянута вільно.

Діаспорне видання 1967 року — це не тільки книжковий факт. Це частина великої роботи української еміграції, яка зберігала документи, спогади, політичні тексти й власне бачення історії визвольного руху.

Такі книги виконували кілька функцій:

• зберігали пам’ять про події, заборонені або перекручені в СРСР;
• передавали позицію учасників українського визвольного руху;
• формували політичний архів української діаспори;
• пояснювали молодшим поколінням еміграції, чому дата 30 червня 1941 року була важливою;
• протистояли радянській монополії на трактування історії України.

Через це книга «30 червня 1941. Проголошення відновлення державности України» має подвійну цінність. Вона говорить і про події 1941 року, і про те, як українська діаспора в 1960-х роках боролася за право називати ці події своїми словами.

Що є всередині книги

Видання не обмежується коротким описом Акта. Це великий том на 463 сторінки, у якому зібрано різні типи матеріалів.

У книзі подано:

• тексти і спогади Ярослава Стецька;
• пояснення політичного значення 30 червня 1941 року;
• роздуми про ОУН і державницьку лінію визвольного руху;
• матеріали про українсько-німецькі взаємини;
• тексти інших провідних діячів;
• оцінки подій після проголошення Акта;
• ширший погляд на боротьбу за українську державність.

Книга цінна не тим, що дає просту відповідь. Навпаки — вона вводить читача в складну тему, де треба розрізняти мотиви, політичні обставини, позиції сторін і пізніші інтерпретації.

Ярослав Стецько як автор і учасник подій

Ярослав Стецько — одна з ключових постатей українського націоналістичного руху XX століття. У контексті цієї книги важливо те, що він був не просто автором спогадів. Він безпосередньо пов’язаний із проголошенням Акта 30 червня 1941 року та Українським Державним Правлінням.

Тому книга має особливий характер. Це не відсторонена праця, де автор розкладає події з архівної дистанції. Стецько пояснює власну позицію, захищає політичне рішення, показує логіку людей, які вважали той момент шансом для державної дії.

Для читача це означає одне: видання треба сприймати як важливе джерело, але не як єдиний погляд на 1941 рік. Його варто читати разом із документами, сучасними історичними працями, архівними публікаціями та дослідженнями про ОУН, Другу світову війну і політику Третього Рейху щодо України.

Для кого ця антикварна книга з історії України

«30 червня 1941» Ярослава Стецька — книга не для випадкової полиці. Вона має конкретну аудиторію: людей, які працюють з українською історією глибше, ніж на рівні коротких довідок.

Видання буде цікавим для:

• колекціонерів української діаспоріани;
• дослідників ОУН і визвольного руху;
• істориків Другої світової війни;
• тих, хто збирає антикварні книги про Україну;
• приватних бібліотек з історії державотворення;
• викладачів і студентів гуманітарних напрямів;
• читачів, які вивчають політичну думку української еміграції.

Особливо важливо, що це саме діаспорне видання 1967 року. Такі книги не були масовою радянською продукцією. Вони народжувалися в середовищі еміграції, де пам’ять про визвольний рух зберігали через архіви, видавництва, організації та особисті свідчення.

Зі вступного слова

В чім є історичне значення Акту 30 червня 1941 року — проголошення відновлення незалежної України, опанованої двома великодержавами?

Противники цього Акту, противники націоналістичної ідеї і чину взагалі, цього значення не хочуть, властиво не можуть, бачити. В їх очах це була „романтика” тих, які не числились ні з своїми силами, ні з обставинами, засуджуючи свою акцію на повну невдачу… Ці закиди стрічаємо віддавна з боку „реальних політиків”. Так, перед І-ою світовою війною „реальні політики” відкидали ідею сепаратизму, як „нереальну” і навіть „шкідливу” для України, щоб лише чотири роки потім, проголошувати те гасло — хоч і в здефігурованім вигляді, в Києві… Так було й з „романтичною” і „шкідливою” ідеєю націоналізму в Галичині, (в оцінці „реальних політиків”), щоб ця ідея стала незабаром пануючою серед молодого покоління… Так було з ідеєю і українською акцією в АБН, поборюваною „реальними політиками”, в католицьких журналах ще й досі, бо ту акцію вела як тільки „мала група серед всього українського народу” (В. Чапленко в „Нових Днях”, травень 1967). А яке ж значення у „реальних політиків” може мати „мала група” в політиці? І ті самі пустомудрі закиди „реальних” недоумів, щодо сепаратизму, й що до АБН, — робилися й робляться ними й досі проти Акту проголошення незалежности України 30 червня 1941 року. Щодо цієї проблеми наводжу тут вислови двох чужинців, американця і француза. Перший, Джон Армстронґ знаний автор англійської книжки „Український націоналізм” 1939-1945, виданої Нью-Йоркським Колюмбія Університетом, 1955, 1963 — пише:

„Націоналізм вражає глибоко психологічну субстанцію народу, він здібний стимулювати ентузіязм, який не легко збудити іншими впливами. Мета поставлена собі націоналізмом не притягає стоїцького раціоналіста, але та мета має в собі глибокий емоціональний заклик.

Чому варто купити «30 червня 1941» Ярослава Стецька

Ця книга має значення одразу в кількох площинах. Вона є антикварним виданням, документом української діаспорної думки і джерелом до вивчення Акта відновлення Української Держави.

Її цінність:

• рідкісне діаспорне видання 1967 року;
• пряма прив’язка до подій 30 червня 1941 року у Львові;
• авторство Ярослава Стецька;
• тема ОУН і українського державотворення;
• великий обсяг — 463 сторінки;
• політичний і джерельний характер текстів;
• важливість для колекції української історичної літератури.

Це видання з того кола літератури, яке зберігало українську державницьку пам’ять тоді, коли в самій Україні говорити про такі теми відкрито було неможливо.

Для колекціонера це сильна позиція з української діаспоріани. Для дослідника — матеріал до складної теми ОУН, Другої світової війни й Акта 30 червня. Для читача, який цікавиться історією України, — книга про момент, коли українська державність була проголошена не після дозволу, а всупереч обставинам.

Наш книжковий магазин пропонує унікальні видання XVIII–XX століть — для колекції або як подарунок. Допоможемо знайти книгу під замовлення. У продажу — як відреставровані, так і оригінальні примірники.

Що подарувати людині, у якої вже все є? Старинні книги — це унікальні видання, що часто збереглися в одиничних примірниках. Такий подарунок має справжню цінність і свою історію.

А якщо ще замовити реставрацію в одній із найкращих палітурних майстерень України — Protsun_books (PROTSUN & Co), він стане по-справжньому особливим і запам’ятається на все життя.