Літописи Русі та України

Найдавніші літописи Київської Русі

Літописи Київської Русі належать до найважливіших історичних джерел середньовічної Східної Європи. Саме завдяки їм сучасні дослідники відтворюють події княжої доби, історію Києва, Чернігова, Переяслава, Галича, Волині та інших земель Русі.

Варто пам’ятати, що назви багатьох відомих літописів не завжди пов’язані з місцем їх створення. Наприклад, Іпатіївський літопис отримав свою назву від Іпатіївського монастиря в Костромі, де було знайдено один із найважливіших списків цього твору. Подібним чином названо Лаврентіївський літопис, Радзивилівський літопис та інші літописні пам’ятки. Їхні назви відображають історію збереження рукописів, а не походження описаних подій.

Більшість цих літописів розповідає про історію Русі з центром у Києві, князівські династії, міжусобні війни, дипломатичні зв’язки, хрещення Русі, розвиток міст та боротьбу із зовнішніми ворогами. Особливе значення мають відомості про Київську Русь, Галицько-Волинську державу та південноруські землі, що сьогодні є частиною історичної спадщини України.

До найвідоміших пам’яток належать Повість минулих літ, Літопис руський, Іпатіївський літопис, Лаврентіївський літопис та Радзивилівський літопис. Разом вони становлять основу нашого знання про ранню історію Русі та українських земель.

Перші друковані видання літописів XVIII століття

До XVIII століття більшість давньоруських та українських літописів існувала лише в рукописних списках, що зберігалися в монастирях, архівах і приватних бібліотеках. Саме XVIII століття стало переломним етапом у вивченні літописної спадщини. У цей час з'явилися перші друковані видання найважливіших літописів Русі, завдяки яким давні історичні пам'ятки стали доступними для істориків, колекціонерів та освічених читачів.

Сьогодні такі книги є не лише джерелами з історії Русі та України, але й самостійними пам'ятками друкарства XVIII століття, що регулярно з'являються на провідних антикварних аукціонах.

Русская летопись по Никонову списку (1767–1792)

Одним із наймасштабніших археографічних проєктів XVIII століття стало багатотомне видання Русской летописи по Никонову списку, надруковане в Санкт-Петербурзі при Імператорській Академії наук. Видання виходило частинами протягом 1767–1792 років і стало першим великим друкованим корпусом літописних текстів, підготовлених на основі знаменитої Никонівської літописі.

Летописец Новгородский (Москва, 1781)

У 1781 році Московська друкарня видала Летописец Новгородский, начинающийся от 6525 (1017) году и кончающийся 6860 (1352) годом. Це перше друковане видання Новгородського першого літопису старшого ізводу. В основу книги було покладено знаменитий Синодальний список XIII–XIV століть — один із найдавніших збережених списків руських літописів. Видання стало важливою подією для історичної науки та сьогодні є рідкісним антикварним об'єктом.

Летописец, содержащий российскую историю (Москва, 1781)

Того ж року було надруковано ще одне фундаментальне видання — Летописец, содержащий российскую историю от 6360 (852) до 7106 (1598) году. Книга містила текст Архангелогородського або Устюзького літописного зводу та стала одним із перших друкованих видань давньоруського літописання.

Типографський літопис (Москва, 1784)

У 1784 році в Московській Синодальній друкарні було опубліковано Летописец, содержащий Российскую историю от 6714 (1206) до 7042 (1534) лета. Пізніше цей текст отримав назву Типографський літопис. Джерело належить до найважливіших літописних пам'яток кінця XV століття та містить численні відомості про Ростовську землю, Москву, Новгород і події доби Івана III. Саме видання 1784 року стало першою друкованою публікацією цього літописного зводу.

Новгородський літописець у Древней Российской Вивлиофике (1786)

У знаменитому археографічному виданні Древняя Российская Вивлиофика було надруковано Новгородський літописець, що охоплював події від 946 до 1441 року. Завдяки цьому проєкту багато літописних текстів уперше стали доступними широкому колу дослідників.

Летописец руской от пришествия Рурика до кончины царя Иоанна Васильевича (1792)

У 1792 році в Санкт-Петербурзі вийшло п'ятитомне видання Летописец руской от пришествия Рурика до кончины царя Иоанна Васильевича. Видання стало одним із найбільших друкованих літописних проєктів кінця XVIII століття та сьогодні є великою рідкістю на антикварному ринку.

Российская летопись по списку Софийскому Великого Новаграда (1795)

Наприкінці XVIII століття Імператорська Академія наук видала Российскую летопись по списку Софийскому Великого Новаграда. Це була одна з перших наукових публікацій Софійського літописного комплексу, який відіграв важливу роль у реконструкції давньоруського літописання.

Софийский временник, или Русская летопись (1820–1821)

На початку XIX століття видатний археограф Павло Строєв видав Софийский временник, или Русская летопись. Це видання стало важливою віхою у вивченні літописної спадщини та фактично започаткувало новий етап наукової археографії.

Псковская летопись Михайла Погодіна (1837)

Особливе місце серед ранніх археографічних публікацій займає Псковская летопись, видана істориком Михайлом Погодіним у Москві в 1837 році. Це було перше окреме друковане видання Псковського літописного корпусу, підготовлене на основі кількох рукописних списків. Сьогодні перше видання Псковської літописі є значною бібліографічною рідкістю та регулярно з’являється на провідних антикварних аукціонах.

Значення перших друкованих літописів для історії України

Перші друковані видання літописів XVIII – першої половини XIX століття відіграли виняткову роль у збереженні історичної пам’яті Русі та українських земель. Саме завдяки цим публікаціям дослідники отримали доступ до текстів, які містили відомості про виникнення Києва, становлення Київської Русі, діяльність князівської династії Рюриковичів, хрещення Русі, розвиток Галицько-Волинської держави, боротьбу з кочовиками та численні події середньовічної історії України.

Багато рукописів, які стали основою перших друкованих видань, містили відомості про Київ, Чернігів, Переяслав, Володимир-Волинський, Галич та інші центри давньої Русі. Саме тому такі пам’ятки, як Іпатіївський літопис, Лаврентіївський літопис, Софійський літопис, Новгородські та Псковські літописи, мають важливе значення не лише для історії окремих регіонів, а й для реконструкції минулого України.

Особливу цінність становить Іпатіївський літопис, до складу якого входить Галицько-Волинський літопис — одне з головних джерел з історії українських земель XIII століття. Не менш важливими є літописні звістки про Київську Русь, що збереглися в Лаврентіївському, Радзивилівському та Софійському літописних зводах.

Публікація цих текстів у XVIII та XIX століттях стала основою для розвитку української історичної науки. Саме на літописні джерела спиралися Михайло Максимович, Микола Костомаров, Володимир Антонович, Михайло Грушевський та багато інших дослідників, які формували сучасне бачення історії України.

Сьогодні перші друковані видання літописів є не лише рідкісними пам’ятками книгодрукування, але й безцінними свідками історії Русі та України. Вони дозволяють працювати з текстами, на яких протягом двох століть будувалося вивчення українського середньовіччя, княжої доби та історії українських земель.

Полное собрание русских летописей

Полное собрание русских летописей, відоме під скороченням ПСРЛ, є найбільшим археографічним проєктом, присвяченим публікації літописної спадщини Русі. Робота над серією була розпочата Археографічною комісією у 1837 році, а перший том побачив світ у 1841 році. Видання триває понад півтора століття, і до сьогодні залишається головним науковим корпусом літописних джерел.

Метою серії стало збереження та публікація давніх літописів у максимально наближеному до оригіналу вигляді. До томів ПСРЛ увійшли найважливіші пам'ятки літописання, що збереглися в монастирських, архівних та бібліотечних зібраннях. Саме завдяки цьому виданню багато літописних текстів стали доступними історикам і дослідникам.

Особливе значення ПСРЛ має для вивчення історії України. У томах серії опубліковано джерела, без яких неможливо досліджувати Київську Русь, Галицько-Волинську державу, князівську добу та політичний розвиток східноєвропейських земель. Саме через ПСРЛ більшість дослідників працює з Іпатіївським літописом, до складу якого входить знаменитий Галицько-Волинський літопис — одне з найважливіших джерел з історії українських земель XIII століття.

Не менш важливими є Лаврентіївський літопис, Радзивилівський літопис, Софійські літописи, Новгородські літописи та численні літописні зводи, що містять відомості про Київ, Чернігів, Переяслав, Волинь, Галич та інші центри Русі. Багато подій ранньої історії України відомі саме завдяки літописам, опублікованим у ПСРЛ.

Величезне значення серії полягає також у тому, що вона зберегла тексти багатьох рукописів у друкованому вигляді. Частина оригінальних списків зазнала пошкоджень або стала малодоступною для дослідників, тоді як томи ПСРЛ залишаються основним робочим інструментом істориків, археографів та джерелознавців.

Сьогодні томи Полного собрания русских летописей становлять не лише наукову, але й колекційну цінність. Ранні видання XIX та початку XX століття належать до найбільш затребуваних пам'яток історичного книгодрукування та займають особливе місце в бібліотеках, архівах і приватних зібраннях.

Історія видання Полного собрания русских летописей

Робота над серією була розпочата Археографічною комісією у 1837 році, а перший том вийшов друком у 1841 році. Від самого початку метою проєкту було зібрати та опублікувати всі найважливіші літописні пам’ятки Русі, зберігши їхній текст максимально наближеним до оригінальних рукописів.

За більш ніж півтора століття існування серія стала найбільшим археографічним виданням літописних джерел у Східній Європі.

Протягом XIX–XX століть було підготовлено дві великі редакції серії:

• перше видання ПСРЛ (1841–1921) — 24 томи;
• друге видання ПСРЛ (1908–1926) — 15 томів.

Подальша робота над серією тривала і після революційних подій XX століття. Нові томи виходили протягом радянського та пострадянського періодів.

Динаміка видання томів ПСРЛ:

• 1841–1863 роки — видано 10 томів (1–9 та 15);
• 1885–1918 роки — видано 13 томів (10–14 та 16–23);
• 1921 рік — видано 24-й том;
• 1949–1989 роки — видано 14 томів (25–38);
• 1994–2004 роки — видано 5 томів (39–43).

У наступні роки серія продовжувала поповнюватися новими томами та перевиданнями. На сьогодні ПСРЛ налічує понад сорок томів і залишається головним корпусом літописних джерел для вивчення історії Русі, Київської Русі, Галицько-Волинської держави та українських земель середньовічної доби.

Каталог томів Полного собрания русских летописей, виданих до 1991 року

Полное собрание русских летописей (ПСРЛ) є найбільшим археографічним проєктом, присвяченим публікації літописної спадщини Русі. Від 1841 року до кінця радянського періоду було видано 38 томів серії, які охоплюють практично всі основні літописні пам’ятки Київської Русі, Галицько-Волинської держави, українських, білоруських, литовських, новгородських, псковських, тверських, сибірських та інших літописних традицій.

Перша серія ПСРЛ (1841–1921)

Том 1. Лаврентіївський літопис

• Санкт-Петербург
• Типографія Едуарда Праца
• 1846
• 267 с.
• Містить Повість врем'яних літ, Суздальський літопис та Троїцький літопис.

Том 2. Іпатіївський літопис

• Санкт-Петербург
• Типографія Едуарда Праца
• 1843
• 377 с.
• Містить Повість врем'яних літ, Київський літопис та Галицько-Волинський літопис.

Том 3. Новгородські літописи

• Санкт-Петербург
• Типографія Едуарда Праца
• 1841
• 320 с.
• Перше академічне видання новгородського літописного корпусу.

Том 4. Новгородська та Псковська літописи

• Санкт-Петербург
• Типографія Едуарда Праца
• 1848
• 360 с.

Том 5. Псковська та Софійська літописи

• Санкт-Петербург
• Типографія Едуарда Праца
• 1851
• 275 с.

Том 6. Софійські літописи

• Санкт-Петербург
• Типографія Едуарда Праца
• 1853
• 358 с.

Том 7. Воскресенський літопис

• Санкт-Петербург
• Типографія Едуарда Праца
• 1856
• 345 с.

Том 8. Продовження Воскресенського літопису

• Санкт-Петербург
• Типографія Едуарда Праца
• 1859
• 301 с.

Том 9. Никонівський літопис

• Санкт-Петербург
• Типографія Едуарда Праца
• 1862
• 256 с.

Том 10. Никонівський літопис

• Санкт-Петербург
• Типографія Міністерства внутрішніх справ
• 1885
• 244 с.

Том 11. Никонівський літопис

• Санкт-Петербург
• Типографія І. Н. Скороходова
• 1897
• 254 с.

Том 12. Никонівський літопис

• Санкт-Петербург
• Типографія І. Н. Скороходова
• 1901
• 266 с.

Том 13. Никонівський літопис. Царственна книга— книга в наявності. Перейти до опису та замовлення.

• Санкт-Петербург
• 1904–1906
• 532 с.

Том 14. Новий літописець. Повість про царя Федора Івановича

• Санкт-Петербург
• 1910–1918
• 439 с.

Том 15. Тверський літопис. Рогозький літописець

• Санкт-Петербург
• Типографія Леоніда Деміса
• 1863
• 504 с.

Том 16. Літопис Авраамки

• Санкт-Петербург
• 1889
• 320 с.

Том 17. Західноруські літописи

• Санкт-Петербург
• 1907
• 612 с.

Том 18. Симеонівський літопис

• Санкт-Петербург
• 1913
• 316 с.

Том 19. Історія про Казанське царство

• Санкт-Петербург
• 1903

Том 20. Львівський літопис

• Санкт-Петербург
• 1910–1914
• 686 с.

Том 21. Степенна книга царського родословія

• Санкт-Петербург
• 1908–1913
• 708 с.

Том 22. Руський хронограф

• Санкт-Петербург
• 1911–1914
• 882 с.

Том 23. Єрмолинський літопис

• Санкт-Петербург
• 1910
• 342 с.

Том 24. Типографський літопис

• Петроград
• 1921
• 272 с.

Радянська серія ПСРЛ (1949–1989)

Том 25. Московський літописний звід кінця XV століття

• Москва — Ленінград
• Видавництво АН СРСР
• 1949
• 464 с.

Том 26. Вологодсько-Пермський літопис

• Москва — Ленінград
• 1959
• 413 с.

Том 27. Никанорівський літопис

• Москва — Ленінград
• 1962
• 418 с.

Том 28. Літописні зводи 1497 та 1518 років

• Москва — Ленінград
• 1963
• 411 с.

Том 29. Літописець початку царювання Івана IV. Александро-Невський літопис. Лебедєвський літопис

• Москва
• Наука
• 1965
• 390 с.

Том 30. Владимирський літописець. Новгородський другий літопис

• Москва
• Наука
• 1965
• 240 с.

Том 31. Літописці останньої чверті XVII століття

• Москва
• Наука
• 1968
• 263 с.

Том 32. Литовська та Жмудська хроніки. Хроніка Биховця. Баркулабівський літопис

• Москва
• Наука
• 1975
• 235 с.

Том 33. Холмогорський літопис. Двинський літописець

• Ленінград
• Наука
• 1977
• 250 с.

Том 34. Постниковський літописець

• Москва
• Наука
• 1978
• 304 с.

Том 35. Білорусько-литовські літописи

• Москва
• Наука
• 1980
• 306 с.

Том 36. Сибірські літописи

• Москва
• Наука
• 1987
• 381 с.

Том 37. Устюзькі та Вологодські літописи XVI–XVIII століть

• Ленінград
• Наука
• 1982
• 228 с.

Том 38. Радзивилівський літопис

• Ленінград
• Наука
• 1989
• 177 с.

До 1991 року серія ПСРЛ налічувала 38 томів і охоплювала практично всі найважливіші літописні пам’ятки Русі. Саме завдяки цим виданням були збережені та введені до наукового обігу Іпатіївський, Лаврентіївський, Радзивилівський, Львівський, Холмогорський, Никанорівський, Софійський, Новгородські, Псковські, Сибірські та десятки інших літописних зводів, що є основою для вивчення історії Київської Русі, Галицько-Волинської держави та українських земель.

Каталог томів Полного собрания русских летописей, виданих до 1991 року

Полное собрание русских летописей (ПСРЛ) є найбільшим археографічним проєктом, присвяченим публікації літописної спадщини Русі. Від 1841 року до кінця радянського періоду було видано 38 томів серії, які охоплюють практично всі основні літописні пам’ятки Київської Русі, Галицько-Волинської держави, українських, білоруських, литовських, новгородських, псковських, тверських, сибірських та інших літописних традицій.

Перша серія ПСРЛ (1841–1921)

Том 1. Лаврентіївський літопис

• Санкт-Петербург
• Типографія Едуарда Праца
• 1846
• 267 с.
• Містить Повість врем'яних літ, Суздальський літопис та Троїцький літопис.

Том 2. Іпатіївський літопис

• Санкт-Петербург
• Типографія Едуарда Праца
• 1843
• 377 с.
• Містить Повість врем'яних літ, Київський літопис та Галицько-Волинський літопис.

Том 3. Новгородські літописи

• Санкт-Петербург
• Типографія Едуарда Праца
• 1841
• 320 с.
• Перше академічне видання новгородського літописного корпусу.

Том 4. Новгородська та Псковська літописи

• Санкт-Петербург
• Типографія Едуарда Праца
• 1848
• 360 с.

Том 5. Псковська та Софійська літописи

• Санкт-Петербург
• Типографія Едуарда Праца
• 1851
• 275 с.

Том 6. Софійські літописи

• Санкт-Петербург
• Типографія Едуарда Праца
• 1853
• 358 с.

Том 7. Воскресенський літопис

• Санкт-Петербург
• Типографія Едуарда Праца
• 1856
• 345 с.

Том 8. Продовження Воскресенського літопису

• Санкт-Петербург
• Типографія Едуарда Праца
• 1859
• 301 с.

Том 9. Никонівський літопис

• Санкт-Петербург
• Типографія Едуарда Праца
• 1862
• 256 с.

Том 10. Никонівський літопис

• Санкт-Петербург
• Типографія Міністерства внутрішніх справ
• 1885
• 244 с.

Том 11. Никонівський літопис

• Санкт-Петербург
• Типографія І. Н. Скороходова
• 1897
• 254 с.

Том 12. Никонівський літопис

• Санкт-Петербург
• Типографія І. Н. Скороходова
• 1901
• 266 с.

Том 13. Никонівський літопис. Царственна книга

• Санкт-Петербург
• 1904–1906
• 532 с.

Том 14. Новий літописець. Повість про царя Федора Івановича

• Санкт-Петербург
• 1910–1918
• 439 с.

Том 15. Тверський літопис. Рогозький літописець

• Санкт-Петербург
• Типографія Леоніда Деміса
• 1863
• 504 с.

Том 16. Літопис Авраамки

• Санкт-Петербург
• 1889
• 320 с.

Том 17. Західноруські літописи

• Санкт-Петербург
• 1907
• 612 с.

Том 18. Симеонівський літопис

• Санкт-Петербург
• 1913
• 316 с.

Том 19. Історія про Казанське царство

• Санкт-Петербург
• 1903

Том 20. Львівський літопис

• Санкт-Петербург
• 1910–1914
• 686 с.

Том 21. Степенна книга царського родословія

• Санкт-Петербург
• 1908–1913
• 708 с.

Том 22. Руський хронограф

• Санкт-Петербург
• 1911–1914
• 882 с.

Том 23. Єрмолинський літопис

• Санкт-Петербург
• 1910
• 342 с.

Том 24. Типографський літопис

• Петроград
• 1921
• 272 с.

Радянська серія ПСРЛ (1949–1989)

Том 25. Московський літописний звід кінця XV століття

• Москва — Ленінград
• Видавництво АН СРСР
• 1949
• 464 с.

Том 26. Вологодсько-Пермський літопис

• Москва — Ленінград
• 1959
• 413 с.

Том 27. Никанорівський літопис— книга в наявності. Перейти до опису та замовлення.

• Москва — Ленінград
• 1962
• 418 с.

Том 28. Літописні зводи 1497 та 1518 років

• Москва — Ленінград
• 1963
• 411 с.

Том 29. Літописець початку царювання Івана IV. Александро-Невський літопис. Лебедєвський літопис

• Москва
• Наука
• 1965
• 390 с.

Том 30. Владимирський літописець. Новгородський другий літопис

• Москва
• Наука
• 1965
• 240 с.

Том 31. Літописці останньої чверті XVII століття

• Москва
• Наука
• 1968
• 263 с.

Том 32. Литовська та Жмудська хроніки. Хроніка Биховця. Баркулабівський літопис — наразі відсутній. Можливий пошук під замовлення.

• Москва
• Наука
• 1975
• 235 с.

Том 33. Холмогорський літопис. Двинський літописець— книга в наявності. Перейти до опису та замовлення.

• Ленінград
• Наука
• 1977
• 250 с.

Том 34. Постниковський літописець

• Москва
• Наука
• 1978
• 304 с.

Том 35. Білорусько-литовські літописи

• Москва
• Наука
• 1980
• 306 с.

Том 36. Сибірські літописи— книга в наявності. Перейти до опису та замовлення.

• Москва
• Наука
• 1987
• 381 с.

Том 37. Устюзькі та Вологодські літописи XVI–XVIII століть— книга в наявності. Перейти до опису та замовлення.

• Ленінград
• Наука
• 1982
• 228 с.

Том 38. Радзивилівський літопис — книга в наявності. Перейти до опису та замовлення.

• Ленінград
• Наука
• 1989
• 177 с.

До 1991 року серія ПСРЛ налічувала 38 томів і охоплювала практично всі найважливіші літописні пам’ятки Русі. Саме завдяки цим виданням були збережені та введені до наукового обігу Іпатіївський, Лаврентіївський, Радзивилівський, Львівський, Холмогорський, Никанорівський, Софійський, Новгородські, Псковські, Сибірські та десятки інших літописних зводів, що є основою для вивчення історії Київської Русі, Галицько-Волинської держави та українських земель.