Записки НТШ Т. XCIX (Антикварна книга 1930 року)

Антикварне видання з філології та історії. “Записки Наукового товариства імені Шевченка том XCIX” – це ювілейний часопис товариства, присвячений науковій діяльності голови НТШ у Львові академіка К. Й. Студинського. У томі також зібрані праці науковців філологічної секції товариства.

Зміст XCIX тому

Ч. I.
I. Загальна характеристика наукової діяльности акад. К. Студинського, подав ІЛАРІОН СВЄНЦІЦЬКИЙ (Львів) – с. 1 – 9
II. Акад. К. Студинський як дослідник літератури XVI й XVII ст., написав ЯРОСЛАВ ГОРДИНСЬКИЙ (Львів) – с. 11 – 94
III. Акад. К. Студинський як дослідник галицько-українського відродження, написав МИХАЙЛО ТЕРШАКОВЕЦЬ (Львів) – с. 95 – 112
IV. Акад. К. Студинський про вплив українського літературного відродження, написав ФІЛАРЕТ КОЛЕССА (Львів) – с. 113 – 126
Ч. II.
1. Три статтейки з полемічного письменства, МИХАЙЛА ВОЗНЯКА (Львів) – с. 1 – 50
2. Спроби перекладів св. Письма у творах Й. Галятовського, ВАСИЛЯ СІМОВИЧА (Прага) – с. 51 – 80
3. З історї публіцистики XVII в., КОСТЯ КОПЕРЖИНСЬКОГО (Київ) – с. 81 – 96
4. Псавтир половини XVIII в. в лемківськім перекладі, ІВАНА ОГІЄНКА (Варшава) – с. 97 – 140
5. З творчости студентів київомогилянської академії, ВОЛОДИМИРА ПЕРЕТЦА (Ленінград) – с. 141 – 144
6. Філософічна метода Сковороди, ДМИТРА ЧИЖЕВСЬКОГО (Прага) – с. 145 – 171
7. Біля початків нової української комедії і водевілю, ЛЕОНІДА БІЛЕЦЬКОГО (Прага) – с. 173 – 212
8. Переклади сербських народніх пісень у „Русалці Дністровій“, ІВАНА БРИКА (Львів) – с. 213 – 231
9. Шевченкові поеми, СТЕПАНА СМАЛЬ-СТОЦЬКОГО (Прага) – с. 233 – 244
10. Рим і ритм у Шевченка, САВИ НИКИФОРЯКА (Станиславів) – с. 245 – 250
11. Українські народні думи у французьких перекладах, КАТЕРИНИ ГРУШЕВСЬКОЇ (Київ) – с. 251 – 260
12. Суспільне тло творчости Івана Франка, ІЛАРІОНА СВЄНЦІЦКОГО (Львів) – с. 261 – 289
13. „Лісова пісня“ Лесі Українки й „Тіні забутих предків“ М. Коцюбинського, МИХАЙЛА МАРКОВСЬКОГО (Київ) – с. 291 – 297
14. Люнарно-астральний мітологічний сюжет у старинній українській колядці, ОЛЕКСАНДРА КОЛЕССИ (Прага) – с. 299 – 315
15. Кілька власних імен в „Історії“ Длуґоша, АРКАДІЯ ЛЯЩЕНКА (Ленінград) – с. 317 – 321
16. Говірка села Могильної Гайсинського пов. на Поділлі, ЕВГЕНА ГРИЦАКА (Перемишль) – с. 323 – 335
17. Говір села Валашковець, бувшої Земплинської жупи на Закарпатті, ІВАНА ПАНЬКЕВИЧА (Ужгород) – с. 337 – 374
18. Расін педагог, ФЕДОРА САВЧЕНКА (Київ) – с. 375 – 380
19. Син Вольфґанґа Ґете, ОМЕЛЯНА КИРИЧИНСЬКОГО (Київ) – с. 381 – 388

Видання буде цікаве всім філологам, історикам, етнографам і любителям антикварних видань.

Назва: Записки НТШ Т. XCIX
Автор: Кирило Йосипович Студинський (псевдоніми та криптоніми: Кость Вікторин; К. Вікторин; Кость В.; Іван Лаврін; І. Лаврін; К. Зорян; Зорян; К. С.; Батько; Іван Гарбуз; Федір Замора; Колька; Лівобічний; Літописець; К. Люнин; Не-Маковей; Не плазун, але й без трону; Віктор Осипович; Кость Осипович; Провінціал, 1868 — найімовірніше, 1941) — український філолог-славіст, літературознавець, мовознавець, фольклорист, письменник, громадський діяч, доктор філософії, академік ВУАН.
Іларіон Семенович Свєнціцький (1876 — 1956) — український філолог, етнограф, музеєзнавець, громадсько-культурний діяч, доктор філологічних наук, дійсний член НТШ.
Ярослав Антонович Гординський (криптоніми – Я.А.Г., Яр.Горд., Г-й, Я.Г., 1882 – 1939) – літературознавець, письменник, перекладач, педагог, доктор філософії, дійсний член НТШ.
Михайло Іванович Тершаковець (1883 — 1978) — український історик літератури і педагог.
Філарет Михайлович Колесса (1871 — 1947) — український етнограф, фольклорист, композитор, музикознавець і літературознавець. Дійсний член НТШ, ВУАН. Засновник українського етнографічного музикознавства.
Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство.
Василь Іванович Сімович (1880 — 1944) — український мовознавець, філолог і культурний діяч, дійсний член НТШ.
Костянтин Олександрович Копержинський (1894 — 1953) — український літературознавець, історик української літератури і театру, фольклорист, етнограф, бібліограф.
Митрополит Іларіон (світське ім’я Іван Іванович Огієнко, 1882 — 1972) — український науковець, єпископ ППЦ, предстоятель УГПЦК, політичний, громадський і церковний діяч, мовознавець, лексикограф, історик церкви, педагог, дійсний член НТШ.
Володимир Миколайович Перетц (1870 — 1935) — український філолог, дослідник і видавець численних пам’яток давньої та середньої української літератури й української творчості, історик і видатний теоретик літератури, текстолог, організатор українського наукового життя й ініціатор багатьох наукових починів.
Дмитро Іванович Чижевський (1894 — 1977) — український і європейський науковець-енциклопедист; культуролог-славіст, філософ, літературознавець, релігієзнавець, лінгвіст, дослідник української та слов’янської літератур, історії культури, філософії, релігійної думки та слов’янської духовності. Дослідник німецької славістики, її полігістор.
Леонід Тимофі́йович Білецький (1882 — 1955) — український літературознавець, доктор філології, президент Української вільної академії наук, дійсний член НТШ.
Іван Станіславович Брик (1879 — 1947) — український учений, славіст, філолог, історик, громадський діяч, педагог, голова Товариства «Просвіта», дійсний член НТШ.
Степан Йосипович Смаль-Стоцький (1859 — 1938) — український мовознавець і педагог, літературознавець (один із перших теоретиків українського віршування); визначний громадсько-політичний, культурний, економічний діяч Буковини.
Сава Никифоряк – (1885 – 1973) – професор, учитель і управитель Української Державної гімназії В Івано-Франківську, активний культурно-освітній і пластовий діяч.
Катерина Михайлівна Грушевська (1900 — 1943) — етносоціолог, фольклорист, етнограф, культуролог, перекладач з європейських мов, член київського товариства «Просвіта», секретар УСІ, дійсний член НТШ у Львові, вчена секретар Культурно-історичної комісії при ВУАН та Комісії історії пісенності Науково-дослідної кафедри історії України при ВУАН, керівник Кабінету примітивної культури та народної творчості при ВУАН, редактор журналу «Первісне громадянство та його пережитки на Україні». Дочка Михайла Грушевського.
Михайло Миколайович Марковський (1869 — 1947) — український педагог, бібліотекар і літературознавець, який досліджував творчість Лазара Барановича і Тараса Шевченка. Викладач Університету святого Володимира.
Олександр Михайлович Колесса (1867 — 1945) — український літературознавець, мовознавець, громадсько-політичний діяч, дійсний член НТШ.
Аркадій Якимович Лященко (1871 — 1931) — історик літератури, педагог, бібліограф, член-кореспондент Академії наук СРСР, один з авторів енциклопедичного словника Брокгауза і Ефрона.
Євген Михайлович Грицак (1890 — 1944) — український педагог, мовознавець, публіцист.
Іван Артемович Панькевич (1887 — 1958) — український мовознавець, етнограф, педагог, громадський діяч.
Федір Якович Савченко (1892 — 1938) — історик, літературознавець, публіцист і дипломат, дійсний член НТШ.
Рік: 1930
Накладом Товариства з друкарнї Наукового Товариства імени Шевченка

Сторінок: 388
Розміри,см.:
довжина 25
ширина 17,5
товщина 2,5
Вага: 0,880 кг

Книги, які можуть зацікавити:
1. Трикутник Правобережжя: царат, шляхта і народ. 1793–1914 рр. (Даніель Бовуа)
2. Кульгавець. Історичний роман з 11 століття (Марія Букрій)
3. Артилерія XIV–XVIII століть з фондів Львівського історичного музею. Мар’яна Верхотурова
4. Слов’янська міфологія (оновлене видання) /Александр Гейштор/
5. Переписна книга Сумського полку 1691 року (Алфьоров, Різніченко)
6. Присяга козацьких полків, що були у поході 1718 року /упорядники Алфьоров, Різніченко/
7. Френсіс Дрейк. Життя та неймовірні пригоди королівського корсара. (Віктор Губарев)
8. Відомість про залінійні поселення Полтавського полку 1762 року: збірник документів /Сухомлин О. Д./ (Дніпропетровська обл. часів Гетьманщини)
9. Генрі Морган. Хроніка життя адмірала піратів Карибського моря /Віктор Губарев/
10. Україна та сусідні землі в XVIII ст. Подорожі барона фон Кампенгаузена (переклад Полоза О.Є., наук.ред. Сокирка О.Г.)