Антикварне видання з історії, філології та етнографії. “Записки Наукового товариства імені Шевченка” – це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст XCI тому
– 1. Зміст тому – с. 3 – 4
– 2. Гетьманське гнїздо. Урочища і перекази села Суботова, зібрані в рр. 1897-9, подав Марко Грушевський (з ілюстраціями) – с. 5 – 32
– 3. Галичина в другій половинї XVIII ст. Огляд нових видань, подав Іван Кревецький – с. 33 – 94
– 4. Хоценський співанник Левицьких, подав Володимир Гнатюк – с. 95 – 125
– 5. Студії над галицько-українськими граматиками XIX в., написав Михайло Возняк, VIII – IX – с. 126 – 150
– 6. Причинки до історії руського духовного семінаря у Львові від 1837 – 1851 рр., подав Юрій Кміт – с. 151 – 158
– 7. Miscellanea: а) З руїн Галича, под. Й. Пеленський; б) Буквар Ос. Лозинського з 1838 р., под. М. Возняк; в) Відклик австрийського уряду за добровільними жертвами на війну, под. М. Зубрицький – с. 159 – 166
– 8. Наукова хронїка: Огляд часописей за р. 1908 (докінченнє) (реєстр обговорених часописей на с. 202) – с. 167 – 203
– 9. Біблїоґрафія (рецензії та справоздання, зміст на с. 236) – с. 204 – 237
– 10. Оголошення – с. 238 – 240
Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, філологам, релігієзнавцям, культурологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. V, Т. XCI
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Марко Федорович Грушевський (1865 — 1938) — український церковний діяч, педагог, етнограф, краєзнавець. Чотириюрідний брат Михайла Грушевського.
Іван-Мар’ян Іванович Кревецький (псевдо Ф. Королевський, 1883 — 1940) — український історик, бібліограф, громадський діяч і журналіст. Історик школи Михайла Грушевського, керівник бібліотеки НТШ.
Володимир Михайлович Гнатюк (1871 — 1926) — український етнограф, фольклорист, мовознавець, літературознавець, мистецтвознавець, перекладач і громадський діяч, академік АН України, член Чеського наукового товариства, Празької та Віденської Академії наук. Секретар, голова Етнографічної комісії та редактор видань НТШ. Директор Української видавничої спілки.
Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство.
Юрій Кміт (псевдоніми і криптоніми: Задуманий, Ю., К., Ю. К.,1872 — 1946) — український письменник і публіцист, етнограф Бойківщини та літературознавець, громадський діяч і священник УГКЦ.
Йосип Гаврилович Пеленський (1879 — 1957) — український історик, мистецтвознавець, професор, дійсний член НТШ.
о. Михайло Іванович Зубрицький (1856 — 1919) — греко-католицький священник, український етнограф, фольклорист, історик, громадський діяч, публіцист, дійсний член НТШ.
Рік: 1909
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 240
Розміри,см.:
довжина 25
ширина 17,5
товщина 1,5
Вага: 0,480 кг
Відгуки
Відгуків немає, поки що.