Дослідження та документи про життя церков і громад Вінниччини XVIII століття

Вінницьке намісництво (деканат) Русько-Католицької Церкви у XVIII ст.: дослідження, публікація актів візитацій. (Зінченко А. Л., Петренко О. С.)

Вінницьке намісництво XVIII століття зазвичай згадують побіжно, але це видання про Вінницьке намісництво та історію Вінниччини XVIII століття дозволяє побачити значно ширшу й живішу картину. Не про загальні події, а про конкретні місця і людей — села, парафії, священників, прізвища, які сьогодні вже мало про що говорять, але колись були звичними.

У той час Вінниччина входила до складу Речі Посполитої, і значна частина населення належала до унійної церкви. Через неї, по суті, і проходило життя громади. Саме тому більшість джерел — це церковні документи. Вони не виглядають «цікавими» з першого погляду, але якщо придивитися, там є все: хто жив поруч, хто служив, як виглядала парафія зсередини.

Книга зібрана доволі прямо. Є дослідження Арсена Зінченка про Вінницький унійний деканат — про парафії, про священників, про те, як це все було організовано і як працювало на практиці. Без спрощень, але й без зайвого ускладнення.

Далі — самі документи. Візитації XVIII століття, підготовлені Олесем Петренком. Це такі описи парафій, які робили під час перевірок. Тексти місцями сухі, але зате максимально конкретні. Є і польський оригінал, і український переклад — можна порівнювати або читати так, як зручніше.

Якщо дивитися ширше, через ці матеріали добре видно історію Вінниччини XVIII століття і те, як було влаштоване саме намісництво на місцевому рівні. Не «зверху», а саме зсередини.

Цю книгу часто беруть не лише ті, хто займається історією як професією. Вона корисна і для генеалогії — у документах трапляються імена звичайних людей, не тільки священників. Іноді саме з таких згадок і починається пошук родини.

По оформленню — без перевантаження, але з ілюстраціями. Є реконструкції Сергія Шаменкова, які дають приблизне уявлення, як це все виглядало. Не обов’язкова частина, але додає відчуття «живості».

Якщо говорити ширше, через ці матеріали добре читається історія Вінниччини XVIII століття. Тут є і біографії священників, і розуміння того, як функціонувало саме намісництво на місцях, без загальних схем.

У цілому це не та книга, яку читають за вечір. Швидше її відкривають частинами — коли потрібно щось знайти або розібратися в темі трохи глибше.

Фрагмент із книги “Вінницьке намісництво Русько-Католицької Церкви”

ЗМІСТ

Арсен Зінченко

ВІННИЦЬКЕ НАМІСНИЦТВО (ДЕКАНАТ) РУСЬКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ У XVIII СТОЛІТТІ

Дослідження

• Історіографічна та джерельна база дослідження Вінницького намісництва (протопопії, деканату)
• Межі Вінницького намісництва (деканату)
• Обставини і час спорудження церков
• Зовнішній та внутрішній вигляд церков
• Духовенство Вінницького намісництва за актами генеральних візитацій 1726–1733 рр.
• Статус руського духовенства. Його освіченість
• Протопопи, намісники (декани) і візитатори

Намісники кінця XVII — першої половини XVIII століття

Протопресвітер (декан) вінницький о. Василій Заблоцький

Вінницький декан-протопресвітер о. Йоан Романович

«Писар апостольський», краснянський декан і брацлавський протопоп, візитатор Вінницького деканату о. Йоан Чемена

• Чисельність вірян у парохіях
• Парохіяльне духовенство на стрічці часу
• Священник і парохіяни
• Дідичі й парохіяльні священники
• Парохії Вінницького намісництва-деканату у міжконфесійних відносинах XVIII ст. (до 90-х років)
• Книжки вівтарні і криласні
• Іконостаси, іконопис і церковне начиння
• Візитаційний ономастикон
• Топоніми й мікротопоніми в парохіях Вінницького деканату

ДОДАТКИ

Таблиця 1. Духовенство Вінницького унійного намісництва за даними протоколів візитацій 1726 та 1731–1733 рр.

Таблиця 2. Настоятелі парохій Вінницького деканату 90-х років XVIII ст. (за актами візитації 1790–1792 рр. та кліровими відомостями 1799 й 1800 рр.)

Таблиця 3. Інвентар (реєстр) парохіян вінницької церкви Покрови Пресвятої Богородиці [бл. 1765 р.]

Таблиця 4. Населеність садиб вірян парохії Покрови Богородиці м. Вінниці (бл. 1765 р.; складено за реєстром із метричної книги цієї церкви, поданому в таблиці 3)

Таблиця 5. Чисельність вірян у парохіях Вінницького намісництва 1790-х років (за даними актів візитації 1790–1792 рр. та кліровими відомостями 1799, 1800 та 1801 рр.)

Таблиця 6. Богослужбові книжки в парохіях Вінницького унійного намісництва за даними актів візитацій 1726 р.

ІЛЮСТРАЦІЇ

Священник і його парохіяни. Правобережна Україна, середина XVIII століття (художньо-історичні реконструкції Сергія Шаменкова)

Фотографії церков Вінниччини з фонду С. А. Таранушенка

Олесь Петренко

ПРОТОКОЛИ ВІЗИТАЦІЙ ЦЕРКОВ ВІННИЦЬКОГО НАМІСНИЦТВА (ДЕКАНАТУ) РУСЬКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ. 1720-ті — початок 1790-х рр.

Публікація документів

• Археографічна передмова
• Протокол генеральної візитації церков Вінницького намісництва 1726 р.
• Протокол генеральної візитації церков Вінницького намісництва 1731–1733 рр.
• Протоколи деканських візитацій окремих церков Вінницького деканату 1763–1764 років
• Протокол генеральної візитації церков Вінницького деканату 1790–1792 років

Словник застарілих слів, латинізмів і полонізмів

Словники, використані при перекладі текстів джерел

ДЖЕРЕЛА. ДОСЛІДЖЕННЯ
ПОКАЖЧИК ІМЕН
ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОКАЖЧИК

Міста і села, по церквам яких опубліковані візитаційні описи 1726-1790-х років:

Бруслинів — Broslinow

Вахнівка — Wachnowka, Wachnówka

Вінницькі хутори — FUTORY WINNICKIE

Вінниця — Winnica, WINNICA

Вонячин — Woniaczyn

Зарванці — ZARWAŃCE

Гавришівка — HAWRYSZÓWKA

Гущинці — Huszczynce, HUSZCZYŃCE

Дашківці — Daszkowce, DESZKOWCE

Калинівка — KALINÓWKA

Комарів — Komarow, KOMARÓW, Komaruw

Коханівка — Kochanuwka

Лаврівка — ŁAWRÓWKA

Латанці — Łatance, ŁATAŃCE

Лесіївка — Lesijowka, LESIJÓWKA

Лука — Łuka

Лука-Вінницька — ŁUKA WINNICKA

Людвиківка — LUDWICHÓWKA

Майдан-Супрунівський — MAYDAN-SUPRUNOWSKI

Майдан-Юзвинський — MAYDAN-JUZWIŃSKI

Медвеже Вушко — MEDWEŻE USZKO

Мізяків — Miziakow, MIZIAKÓW

П’ятничани — PIETNICZANY

Павлівка — PAWŁÓWKA

Парпурівці — PARPUROWCE

Педьки — PEDKI

Пеньківка — Piękowka, Pieńkowka, PIEŃKOWKA

Писарівка — PISARZÓWKA

Питівці — Pitowce

Прилука — Przyłuka

Прилука Місто Нове — Pryłuka Miasto Nowe

Прилука Місто Старе — Przyłuka Miasto Stare

Сабарів — SABARÓW

Салаші — Sałasze

Сальник — SALNIK

Самгород — Samhorod

Самгородок — Samhorodok

Слобода-Стрижавська — SŁOBODA-STRZYŻAWSKA

Сокиринці — SIEKIERZYŃCE

Соловіївка — SOŁOWIJOWKA

Сосонка — Sosonka, SOSENKA

Стадниця — STADNICA

Старе Місто Вінниця — Stare Miasto Winnica, MIASTO STARE WINNICA

Стрижавка — Strzyżawka, STRZYŻAWKA

Супрунів — Suprunow, SUPRUNÓW

Тростянець — Trościaniec, TROŚCIANIEC, Trostianiec

Турбів — Turbuw

Хижинці — Chiżynce, CHIŻYŃCE, Chyżynce

Хутори-Вінницькі — FUTORY WINNICKIE

Хутори-Мізяківські — FUTORY-MIZIAKOWSKIE

Цвіжин — CWIŻYN

Шендерів — SZANDARÓW

Шкуринці — Skurzynce, SZKURZYŃCE

Юзвин — JUZWIN, JANÓW

Якушинці — Jakuszynce, Jakuszyńce, JAKUSZYŃCE

Список поселень Вінницького деканату

Бруслинів — нині село Літинської селищної громади Вінницького району.

Вахнівка — тепер входить до Турбівської селищної громади Вінницького району.

Вінниця — сучасний обласний центр.

Вінниця Старе Місто — історична частина сучасної Вінниці.

Вонячин — нині село Городище Літинської громади Вінницького району.

Гавришівка — село у складі Вінницької міської громади.

Гущинці — тепер належать до Іванівської сільської громади Хмільницького району.

Дашківці — село Якушинецької громади Вінницького району.

Калинівка — нині місто Хмільницького району.

Комарів — сучасне село Вороновицької громади Вінницького району.

Коханівка — тепер село Турбівської громади Вінницького району.

Лаврівка — нині у складі Стрижавської громади Вінницького району.

Латанці — село Вороновицької громади Вінницького району.

Лесіївка — тепер Лісова Лисіївка Калинівської міської громади.

Лука, або Лука-Вінницька — сучасне село Лука-Мелешківська, центр громади Вінницького району.

Людвиківка — тепер частина Вінниці.

Майдан-Супрунівський — нині село Підлісне Стрижавської громади.

Майдан-Юзвинський — сучасне село Майдан Якушинецької громади.

Медвеже Вушко — нині село Агрономічної громади Вінницького району.

Мізяків — тепер село Калинівської громади Хмільницького району.

Мізяківські Хутори — сучасне село Стрижавської громади.

П’ятничани — тепер район міста Вінниця.

Павлівка — нині село Калинівської громади Хмільницького району.

Парпурівці — входять до Лука-Мелешківської громади.

Педьки — нині в межах Вінниці.

Пеньківка — село Стрижавської громади Вінницького району.

Писарівка — тепер належить до Вінницької міської громади.

Питівці — сучасне село Пултівці Якушинецької громади.

Прилука Нова — нині частина села Прилука Турбівської громади.

Прилука Стара — тепер також у складі села Прилука.

Сабарів — історична місцевість у межах Вінниці.

Салаші, або Юзвин — нині село Некрасове Якушинецької громади.

Сальник — сучасне село Калинівської громади Хмільницького району.

Самгородок — тепер центр сільської громади Хмільницького району.

Слобода-Стрижавська — нині входить до смт Стрижавка.

Сокиринці — сучасне село Лука-Мелешківської громади.

Соловіївка — тепер частина села Хижинці Лука-Мелешківської громади.

Сосонка — село Стрижавської громади Вінницького району.

Стадниця — нині у складі Вінницької міської громади.

Старі Вінницькі Хутори — сучасне село Вінницької міської громади.

Стрижавка — селище, адміністративний центр Стрижавської громади.

Супрунів — сучасне село Стрижавської громади.

Тростянець — нині село Вороновицької громади Вінницького району.

Турбів — сучасне селище, центр Турбівської громади.

Хижинці — село Лука-Мелешківської громади Вінницького району.

Цвіжин — нині село Лука-Мелешківської громади.

Шендерів — сучасне село Вороновицької громади.

Шкуринці — нині село Лука-Мелешківської громади.

Якушинці — сучасний центр Якушинецької сільської громади.

Янів — тепер село Іванів, центр Іванівської громади Хмільницького району.

Яцківці — нині село Бруслинівка Стрижавської громади Вінницького району.