Козаки Ніжинського полку у цьому виданні подані без жодної «історії» — перед читачем фактично присяжні списки 1718 року майже без змін. Уже з перших сторінок текст виглядає стримано і прямо: без пояснень, без сюжету, лише документ.

Публікацію підготовлено як продовження серії видань присяжних списків Гетьманщини 1718 року. Оригінальні матеріали довгий час залишалися малодоступними, а тут їх подано у зручнішому форматі — без розлогих коментарів чи інтерпретацій.

Далі структура максимально проста: списки йдуть один за одним. Імена, поділ за станами, іноді короткі уточнення. У записах фігурують не лише козаки — є старшина, духовенство, міщани, посполиті селяни. Тобто це не лише військовий документ, а фактично зріз населення полку на конкретний момент.

Ніжинський полк у 1718 році охоплював території сучасної Чернігівської області та північну частину Сумщини. У першому томі зафіксовано матеріали по таких осередках, як Глухів, Кролевець, Вороніж, Короп, Нові Млини, Конотоп, Батурин і прилеглі до них села. Імен у списках багато, окремі прізвища повторюються — іноді це збіг, а іноді, ймовірно, родинні зв’язки.

Читати такі матеріали підряд навряд чи має сенс. Це типовий канцелярський запис початку XVIII століття, без «літератури». Але як джерело він цілком робочий: дозволяє знайти потрібне прізвище, звірити дані або подивитися на склад населення полку.

Фактично, козаки тут не описані — вони просто перелічені. Без узагальнень і без висновків. У цьому й полягає логіка видання: відтворити документ таким, яким він зберігся.

Оформлення стримане: карта полку, кілька ілюстрацій, іменний та географічний покажчики. Нічого зайвого — лише те, що допомагає орієнтуватися в матеріалі.

У підсумку це не книжка для послідовного читання, а інструмент. Відкрив, знайшов потрібне, закрив — і повернувся до неї тоді, коли виникне потреба.