Історико-художня реконструкція козака Переяславського полку та дружини козака першої половини XVIII ст.

Присяга Переяславського полку – списки населення 1718 року

Козаки Переяславського полку у цьому виданні подані без жодної «історії» — перед читачем фактично списки населення 1718 року в їх майже незмінному вигляді. Текст від самого початку виглядає стримано і сухо: без пояснень, без оповіді, лише сам документ.

Публікацію підготовлено з мінімальним втручанням. Оригінал довгий час залишався малодоступним, а тут його просто подано у зручнішому для роботи форматі — без зайвих коментарів і тлумачень.

Далі все побудовано максимально просто: списки йдуть один за одним. Імена, розподіл за станами, іноді короткі уточнення. У записах фігурують не лише козаки — є старшина, духовенство, селяни, міщани. Тобто це не вузько військовий матеріал, а радше повний зріз населення полку на конкретний момент.

Сам Переяславський полк на 1718 рік охоплював значну територію і включав частини сучасних Київської, Чернігівської та Черкаської областей. Імен у списках багато, деякі прізвища повторюються. У частині випадків це можуть бути родини, але без додаткових джерел це не завжди очевидно.

Читати такі матеріали підряд — заняття сумнівне. Це типовий канцелярський запис, без «літератури». Але як джерело він цілком робочий: можна знайти потрібне прізвище, звірити інформацію або просто подивитися, як виглядав склад населення полку.

Власне, мешканці полку тут не описані — вони просто перелічені. Без узагальнень і без висновків. У цьому і є принцип цього видання: відтворити документ таким, яким він є.

У підсумку це не книжка для читання «з інтересу», а інструмент. Відкрив, знайшов потрібне, закрив — і повернувся до неї тоді, коли це справді потрібно.

Фрагмент із книги “Присяга Переяславського полку – 1718 року”

ВСТУП

Книга “Присяга Переяславського полку 1718 року” продовжує публікацію присяжних списків населення Гетьманщини в корпусній серії “Джерела до вивчення козацтва”¹. На сьогодні, окрім згаданої серії, також введено чимало джерел цього різновиду облікової документації².

Оригінал документа зберігається в російському державному архіві давніх актів (далі – РДАДА) і має оригінальну назву “Присяги Переясловского полку духовнымъ и свѣтскихъ жителей въ вѣрности наслѣднику царевичу Петру Петровичу”³. На 2-му аркуші внизу праворуч збереглася червона сургучева печатка. Окрім цього, надірваними є аркуші: 2, 3, 7, 26, 53, 54, 82, 141. Присяжний список 1718 р. є на сьогодні найранішим джерелом за охватом населення Переяславського полку. Його поява була обумовлена вибором Петра І своїм наступником сина Петра. В один день з відреченням від престолонаслідування старшого сина, царевича Олексія Петровича, були надруковані тексти присяг (“Клятвенное обещаніе”) на вірність потенційному монарху, які повинні були скріпити своїм підписом старшина, міські й сільські урядники та духовництво.

Структура Присяжної книги Переяславського полку така:

Арк. 1, 1 – титульний аркуш присяги;
Арк. 2 – 3 – звернення єпископа Кирила Шумлянського до Золотоніського протопопа, підписи старшини, урядників і духовництва;
Арк. 4 – 52 – друковані тексти присяг з підписами старшини, урядників і духовництва;
Арк. 53 – присяга Переяславської капітули;
Арк. 54 – присяга Переяславської протопопії;
Арк. 55 – присяга Баришівської протопопії;
Арк. 56 – присяга Золотоніської протопопії;

Арк. 57 – присяга Вороньківської протопопії;
Арк. 58 – 60 – присяга Бориспільської протопопії;
Арк. 61 – 62 – присяга полкової старшини;
Арк. 63 – 70 – присяга Першої Переяславської сотні;
Арк. 71 – 76 – присяга Другої Переяславської сотні;
Арк. 77 – 78 – присяга Трахтемирівської сотні;
Арк. 79 – 81 – присяга підданих з маєтності гетьмана в селах Васютинці, Чорнобаїв і Воронниці;

Арк. 82 – 103 – присяга Кропивнянської сотні;
Арк. 104 – 123 – присяга Золотоніської сотні;
Арк. 124 – 140 – присяга Іркліївської сотні;
Арк. 141 – 143 – присяга Домонтівської сотні;
Арк. 144 – 150 – присяга Піщанської сотні;
Арк. 151 – 154 – присяга Бубнівської сотні;
Арк. 155 – 172 – присяга Гельмязівської сотні;
Арк. 173 – 180 – присяга Яготинської сотні;
Арк. 181 – 184 – присяга Ліплявської сотні;
Арк. 185 – 196 – присяга Баришівської сотні;
Арк. 197 – 210 – присяга Вороньківської сотні;
Арк. 211 – 216 – присяга Бориспільської сотні;
Арк. 217 – 232 – присяга Березанської сотні;
Арк. 233 – 247 – присяга Басанської сотні;
Арк. 248 – 249 – присяга села Гостролуччя волохам, козакам і посполитим.

Документ складається із трьох внутрішніх частин. Перша – два аркуші зі зверненням єпископа Кирила Шумлянського до Золотоніського протопопа з підписами вищих старшин, духовництва при складенні присяги в Кропивні та Золотоноші. Друга частина – 48 друкованих (типографських) односторонніх текстів присяги (“Клятвенное обещаніе”). Наприкінці кожного аркуша додано підписи старшини, полкового товариства, духовництва, які окремо присягнули на вірність сину Петра І. Третя частина документа – поіменне реєстри духовництва та жителів Переяславського полку, розподілених по сотнях.

Під час обрахування жителів Переяславського полку сформовано таблиці по кожній сотні. Враховано дублювання старшини, духовництва, урядників, що підписалися власноручно на типографських аркушах та потім записані в іменному списку.

Реєстр білого духовенства Переяславського полку 1718 р. містить інформацію про приходи п’яти протопопій: Переяславської, Баришівської, Золотоніської, Вороньківської та Бориспільської. Наведена в присязі інформація дозволяє визначити кількість приходів у містах, селах та дізнатися про те, на чию честь були освячені храми на той час. Ці дані дозволяють простежити ступінь спадковості назв. Враховуючи, що в тексті присяги майже всі сільця (окрім Залізок, Сезенкова та Власівки⁴) згадуються під категорією село, відповідно за наявністю храму в списку відповідної протопопії можна встановити категорію населеного пункту або переглянувши більш пізню ревізію, для прикладу, в ревізії 1726 року згадуються сільця Гайшин, Гланишів, хоча в присязі Переяславського полку 1718 року вони позначені як села.

Рукопис, на жаль, не містить обліку осіб, що здійснили присягу. За даними цієї справи, в Переяславському полку в 1718 році присягало:

• духовенство — 124;
  • полкові урядові і неурядова старшина — 38;
  • козаки, міщани, посполиті і причетники в сотнях — 7847.

Під час складання іменних списків писарем було відокремлено різних ремісників за фахом занять, таку інформацію можна побачити для Переяслава, який має найбільшу кількість ремісничих цехів, Баришівки, Борисполя і Кропивної.

Усього в архівній справі міститься інформація про 8009 осіб, які склали присягу. Наведена цифра є доволі умовною, оскільки в самій присязі, в іменній частині, по кожній сотні спочатку поданий список з представників старшини та урядників сотенного міста (містечка) і сіл відповідної сотні при приведенні до присяги в Переяславі в церкві Воскресіння Господнього, а потім, після повернення на місця, зустрічаємо також у більшості випадків відповідних осіб, які мають однакові прізвища (прізвиська) та ім’я, і, таким чином, доволі ймовірно, що йде мова про одну й ту саму особу, яка здійснила повторну присягу, але вже при поверненні додому, особливо в межах сіл або ремісничих цехів, хоча в деяких випадках можлива й наявність декількох осіб в межах окремого населеного пункту з однаковими прізвищем (прізвиськом) та ім’ям. Потрібно відмітити, що, окрім згаданих осіб, в цій справі, ще є інформація про 877 козаків Переяславського полку, які були відправлені в Царицинський похід, знаходиться в іншій архівній справі й була раніше опублікована окремим виданням. Таким чином враховуючи обидві справи, можна зазначити, що загалом присягу склали 8886 осіб Переяславського полку. Не дивлячись на наявність списків осіб, які присягнули з усіх сотень Переяславського полку, по деяких населених пунктах, окрім духовенства, відсутні дані, наприклад, щодо сіл: Чехівка Кропивнянської сотні; Биків, Красне Басанської сотні; Сулимівка Баришівської сотні; Борщів Першої Переяславської сотні та ін.

Аналіз та порівняння власних підписів старшини, духовенства та урядників під друкованими присяжними списками та під зверненням Кирила Шумлянського до Золотоніського протопопа з тим, як вони записані писарем у списках, в декількох випадках має відмінності та дозволяє дізнатися більше інформації про особу. Так, у Бориспільській сотні отаман городовий підписався “Кондрат Шум”¹⁶, а в реєстрі записаний як “Кондрат Гапоненко”¹⁷. Намісник Басанський підписався як “Василій Селимонович”¹⁸, а в реєстрі зазначений як “Василій Косич”¹⁹. В Кропивнянській сотні можемо спостерігати за зміною у написанні прізвища міського війта: особисто він підписався як “Арема Орленко”²⁰, а в компутній частині — “Арема Орель”²¹. Отаман Бунчуківської Слобідки “Федор Мандука”²² у списку має іншу видозмінену форму імені — “Хвесько Мандука”²². В Іркліївській сотні отаман Котлиївського куреня підписався як “Петро Хвеженко”²³, а в реєстрі ймовірно не дописано або в умовному, скороченому вигляді прізвище — “Петро Фесь”²⁴, отаман Мутишинського куреня “Дем’ян Якович”²⁵ писаний до реєстру як “Дем’ян Попович”²⁶. Потрібно також відмітити, що частина осіб, які присягнули, були записані лише з прізвиськами або по батькові, найбільш яскравий приклад — сотник кропивнянський Селезньський Костянтин, записаний тільки по батькові — “Константинъ Яковлевичъ Сотникъ Кропивнянскій”²⁷.

Книги, які також містять списки населення:

• • Присяга Гадяцького полку 1718 року (друге видання; упорядник Іван Синяк)
  • Присяга охотницьких полків 1718 року — документи та реєстри
  • Присяга Стародубського полку 1718 року (друге видання; упорядники: Сергій Горобець, Ігор Ситий)
  • Присяга Чернігівського полку 1718 року
  • Присяга Переяславського полку 1718 року (Різніченко О. С.)
  • Присяга Прилуцького полку 1718 року (упорядники: Різніченко О. С., Монькін О. Г., 2026)
  • Присяга Ніжинського полку 1718 року. Том 1 (Іван Синяк, 2026)
  • Присяга козацьких полків, що були у поході 1718 року (упорядники: Алфьоров, Різніченко)

Цю та інші книги нашого видавництва можна придбати в Польщі та Європі на сайті  https://paperbook.pl