Книги битія українського народу /Костомаров М.І./ (Діаспорне видання 1947 року)

1500 грн.

Діаспорне видання. Маніфест відродженого в XIX ст. українства.

«Книги Битія…» — один з найяскравіших документів української думки XIX ст., задумані і написані як програма Кирило-Мефодіївського братства, став своєрідним Маніфестом відродженого в XIX ст. українства. Твір знайдений в 1917 р. в жандармських архівах Петрограда. Вперше опублікований у 1918 р. в журналі «Наше минуле», звідки його в 1921 р. передрукував Михайло Возняк у своїй книзі «Кирило-Мефодіївське Братство».
«1. Бог создав світ: небо і землю, і населив усякими тварями, і поставив над усею твар’ю чоловіка, і казав йому плодитися і множитися, і постановив, щоб род чоловічеський поділився на коліна і племена, а кожному колінові і племену даровав край жити, щоб кожне коліно і кожне племено шукало Бога, котрий од чоловіка недалеко, і поклонялись би Йому всі люди, і віровали в Його, і любили б Його, і були й усі щасливі.»

Автор: Микола Іванович Костомаров (1817-1885)– визначний український історик, громадський і політичний діяч, археограф і архівознавець, фольклорист і етнограф, письменник і публіцист. Його твори та лекції користувалися надзвичайною популярністю в сучасників далеко за межами України. Був ідеологом Кирило-Мефодіївського братства й автором його найголовнішого програмного документа “Книга буття українського народу». Відстоював право на самостійний і вільний розвиток української мови та літератури. Здійснив глибокий науковий огляд майже всього комплексу вітчизняних літописів. Одним із перших висунув вимогу до історіографів вивчати народну діяльність в усіх сферах життєвого процесу суспільств і обґрунтував необхідність з’ясування взаємодії народності й державності. Досліджував українське козацтво, зокрема його склад, рухи, причини їх виникнення та поразки. Вважав, що козацтво не є негативним чинником для розвитку державності, й підкреслював, що притаманні козацтву традиції народної “вольниці” та демократизму справляли позитивний вплив на тогочасне суспільство. Першим увів до наукового обігу визначення Запорозької Січі як християнської козацької республіки. (Національна бібліотека України)
Видавництво: Авгсбург 1947
Мова: українська
Сторінок: 60

Немає в наявності

Опис

Діаспорне видання. Маніфест відродженого в XIX ст. українства.

«Книги Битія…» — один з найяскравіших документів української думки XIX ст., задумані і написані як програма Кирило-Мефодіївського братства, став своєрідним Маніфестом відродженого в XIX ст. українства. Твір знайдений в 1917 р. в жандармських архівах Петрограда. Вперше опублікований у 1918 р. в журналі «Наше минуле», звідки його в 1921 р. передрукував Михайло Возняк у своїй книзі «Кирило-Мефодіївське Братство».
«1. Бог создав світ: небо і землю, і населив усякими тварями, і поставив над усею твар’ю чоловіка, і казав йому плодитися і множитися, і постановив, щоб род чоловічеський поділився на коліна і племена, а кожному колінові і племену даровав край жити, щоб кожне коліно і кожне племено шукало Бога, котрий од чоловіка недалеко, і поклонялись би Йому всі люди, і віровали в Його, і любили б Його, і були й усі щасливі.»

Автор: Микола Іванович Костомаров (1817-1885)– визначний український історик, громадський і політичний діяч, археограф і архівознавець, фольклорист і етнограф, письменник і публіцист. Його твори та лекції користувалися надзвичайною популярністю в сучасників далеко за межами України. Був ідеологом Кирило-Мефодіївського братства й автором його найголовнішого програмного документа “Книга буття українського народу». Відстоював право на самостійний і вільний розвиток української мови та літератури. Здійснив глибокий науковий огляд майже всього комплексу вітчизняних літописів. Одним із перших висунув вимогу до історіографів вивчати народну діяльність в усіх сферах життєвого процесу суспільств і обґрунтував необхідність з’ясування взаємодії народності й державності. Досліджував українське козацтво, зокрема його склад, рухи, причини їх виникнення та поразки. Вважав, що козацтво не є негативним чинником для розвитку державності, й підкреслював, що притаманні козацтву традиції народної “вольниці” та демократизму справляли позитивний вплив на тогочасне суспільство. Першим увів до наукового обігу визначення Запорозької Січі як християнської козацької республіки. (Національна бібліотека України)
Видавництво: Авгсбург 1947
Мова: українська
Сторінок: 60

Книги, які можуть зацікавити:
1. Сумно ангел зітхнув (Наталія Кавера-Безюк)
2. Слов’янська міфологія (оновлене видання) /Александр Гейштор/
3. Артилерія XIV–XVIII століть з фондів Львівського історичного музею. Мар’яна Верхотурова
4. Вінницьке намісництво (деканат) Русько-Католицької Церкви у XVIII ст.: дослідження, публікація актів візитацій. (Зінченко А. Л., Петренко О. С.)
5. Генрі Морган. Хроніка життя адмірала піратів Карибського моря /Віктор Губарев/
6. Френсіс Дрейк. Життя та неймовірні пригоди королівського корсара. (Віктор Губарев)
7. Чорний лебідь /Рафаель Сабатіні/
8. Переписи Чернігівщини 1638 та 1713 років (Оновлене друге видання)
9. Переписна книга Сумського полку 1691 року (Видання друге)
10. РУСЬКА (ВОЛИНСЬКА) МЕТРИКА. КНИГА ЗА 1569-1572, 1574 РОКИ. Упорядники Кулаковський П. М., Святець Ю. А.

Відгуки (0)
Оплата / Доставка