Експериментальна археологія: завдання, методи, моделювання

Експериментальна археологія: завдання, методи, моделювання

Рік: 2011
Мова: українська, англійська, російська
Кількість сторінок: 224
Обкладинка м’яка

Експеримент (від лат. ехрегіmentum) у сучасній науці — це метод пізнання, за допомогою якого в умовах, які дослідник може контролювати та скеровувати, досліджується певне явище. Вони поділяються на якісні, кількісні та ін. типи. Існують напрямки наукового знання, побудовані на використанні експерименту: експериментальна фонетика, криміналістика та ін. Для прикладних наук, з якими, певною мірою, співвідноситься археологія, характерне використання модельного експерименту, який ставиться на матеріальних моделях.
Експериментальна археологія становить один із напрямків розвитку археології. Традиційно її початок відносять до XVII ст., коли німецький дослідник Андреас Альберт Роде (1682—1724) зробив копію кам’яної сокири, для підтвердження думки про її виготовлення людиною.
Одною з характерних ознак експериментальної археології є використання наукових методичних принципів та наукових методів проведення експериментів, що відрізняє її від прикладного мистецтва і поширеного в наш час створення різноманітних копій не тільки археологічних предметів, але й об’єктів, процесів, тощо. Під час створення останніх головною метою є вирішення декоративно-прикладних, виробничих, торгівельних та інших завдань, які не мають на меті наукове дослідження археологічних об’єктів. Кількість створюваних на сьогоднішній день копій старовинних виробів (часто виготовлених на високому професійному рівні) постійно збільшується, створюються навіть крупні суспільні творчі колективи, які не тільки моделюють предмети, але й процеси, чи навіть облаштовують комплекси із використанням археологічних прототипів. Відповідно, стає актуальним питання – де проходить межа між науковим експериментом та декоративно-прикладним мистецтвом, що виготовляє предмети «під старовину». Саме таким питанням був присвячений науковий міжнародний семінар «Експериментальна археологія: завдання, методи, моделювання» (Коростень, 6—9 серпня 2009 р.), в рамках якого ефективно поєдналися традиційні академічні доповіді та їх апробація на експериментальному майданчику. Пропоноване видання є збіркою наукових праць учасників Міжнародного науково-практичного семінару (м. Коростень, 6—9 серпня 2009 р.).

Список статей:

Вознесенская Г. А. О кузнечном производстве в древнем Искоростене

ГейкоА. В. Методи дослідження глиняного посуду

Готун І. А., Казимір О. М., Коваль О. А., Петраускас А. ВПетраускене А. О. Музеї під відкритим небом та експозиційні можливості експедиційних баз експериментальної археології

Гошко Т. Ю., Трачук О. В. Дослідження металургійного процесу виплавлення міді методом моделювання

Зав’ялов В. И., Раткин М. А. Моделирование сыродутного процесса

Кравченко Э. А. Поселение древних металлургов в Юго-Западном Крыму

Непомящих В. Ю. Оборонні споруди літописного Іскоростеня (на прикладі археологічних досліджень городища № 1)

Пашкевич Г. О. Роль палеоботанічних досліджень в експериментальній археології

Прибильський B.Л., Наливайко К. Ф. Традиції бортництва та сучасні технології медових напоїв

Троцька В. І. Експериментальне моделювання технології «обварювання» глиняного посуду

Троцька В. І. До питання експериментальних досліджень гончарного виробництва

Щербань А. Л. Можливості експерименту у вивченні декору глиняних виробів початку доби заліза

Dennis Price. The sight of Stonehenge

E. Ottenwelter, J. Did, J.Hosek. Experimental tinning of iron, an attempt to identify techniques of tinning used by ancient craftsmen

Коваленко О. Сучасні керамологічні експерименти