Артилерія XIV–XVIII століть з фондів Львівського історичного музею. Мар’яна Верхотурова

Зазвичай книги про історію – це або нудно, або красиво й легко, але примітивно.
Але не в цьому випадку.
Унікальна книга, що поєднує в собі наукову роботу найкращої в Україні спеціалістки з артилерії 14-18 ст. та фотоальбом з професійно зроблених світлин.

І все це про книгу “Артилерія XIV–XVIII століть з фондів Львівського історичного музею”, яка починає нашу нову серію “Музейний ключ”.

КНИГА ВИЙШЛА

Колекція артилерії XIV-XVIII ст. Львівського історичного музею сьогодні є найбільшою в Україні і налічує понад 80 гармат, в тому числі найбільш ранні пам’ятки, збережені в українських музеях.

Перший розділ роботи “Артилерія у Львові XIV-XVIII ст.” описує події, пов’язані з процесом появи, виробництва та занепаду артилерійського виробництва у Львові.

Другий розділ “Артилерія в приватних колекціях та музейних зібраннях Львова (від XIX ст. до 1940 р.) присвячений вивченню гармат у приватних колекціях та музеях Львова до музейної реформи 1940 року.

Третій розділ “Характеристика колекції артилерії XIV-XVIII ст. Львівського історичного музею” присвячений типологічному аналізу гармат.

В результаті дослідження встановлено, що найстарішою гарматою в Колекції є залізна кована бомбарду кінця XIV – початку XV століття з Белза, що дозволило встановити нижню хронологічну межу зібрання цим періодом. XVI століття представлене в основному залізними кованими гаківницями, фальконетами, легкими залізними гарматами, двома значимими для Львова бронзовими гарматами роботи Леонардо Герле. XVII ст. відображене найбільш повно, а саме – двома бронзовими гарматами, подарованими Львову К. Конєцпольським, чавунними мортирами, гаківницями, різною польовою артилерією, двома фрагментами гармат, знищених шведами у 1704 р., салютними гарматами.
XVIII ст. демонструють сім бронзових гармат-“апостолок”, фортечні чавунні гармати, салютна артилерія.

В роботі вперше в українській історіографії описано методологію матеріалознавчих досліджень гармат.

Зібрані пам’ятки дозволяють простежити рівень розвитку технологій гарматного виробництва у Львові впродовж XIV-XVIII ст.
Колекція гармат Львівського історичного музею ілюструє як моменти розквіту військової могутності міста, так і її занепад.
Каталог вводить до наукового обігу зібрання гармат в повному обсязі. Зіставлення речових, писемних та іконографічних джерел до вивчення розвитку артилерійського озброєння стало важливим аргументом на користь твердження про інтегрованість розвитку львівської артилерії в загальноєвропейський мілітарний простір.

Книги схожої тематики:
1. Слов’янська міфологія (оновлене видання) /Александр Гейштор
2. Сумно ангел зітхнув (Наталія Кавера-Безюк). Історичний роман
3. Кульгавець. Історичний роман з 11 століття (Марія Букрій)
4. Трикутник Правобережжя: царат, шляхта і народ. 1793–1914 рр. (Даніель Бовуа)
5. Вінницьке намісництво (деканат) Русько-Католицької Церкви у XVIII ст.: дослідження, публікація актів візитацій. (Зінченко А. Л., Петренко О. С.)
6. РУСЬКА (ВОЛИНСЬКА) МЕТРИКА. КНИГА ЗА 1569-1572, 1574 РОКИ. Упорядники Кулаковський П. М., Святець Ю. А.
7. Вінницький ґродський суд. Поточна актова книга за 1769 – 1770 роки. Подокументний опис / Укладач Петренко О.С.
8. Переписи Чернігівщини 1638 та 1713 років (Оновлене друге видання)
9. Архів Коша Нової Запорозької Січі, том 9
10. Відомість про залінійні поселення Полтавського полку 1762 року: збірник документів /Сухомлин О. Д./ (Дніпропетровська обл. часів Гетьманщини)