Антикварні книги на подарунок
Топ продажів
Люборацьки. Симейна хроника / Анатоль Свыдныцькый / (Антикварне видання 1901 року)
Сімейна хроніка українського письменника про життя подолян у ХІХ ст.
Автобіографічна повість відомого українського письменника та етнографа Анатоля Свидницького, присвячена життю подільської селянської родини. Твір написаний у формі родинної хроніки і розповідає про побут, звичаї та традиції українського села на Поділлі в середині ХІХ ст.
А. Свидницький, автор популярних пісень "Вже літ більше двісті" та "В полі доля стояла", створив яскраву етнографічну картину українського села. Дія розгортається в селі Солодьки поблизу Умані на Київщині, де автор детально змальовує побут подолян, їхні звичаї, обряди та щоденне життя. Особливу увагу приділено опису великодніх святкувань у подільському селі.
У передмові згадується, як автор у 1861 р. в Полтаві разом з Василем Куликом та Дмитром Пільчиковим обговорював питання народної освіти та культури в період після скасування кріпацтва. Твір відзначається глибоким знанням народного побуту та етнографічною точністю в описах подільської глибинки.
Исторія искусства всѣхъ временъ и народовъ. Томъ первый. Томъ второй / Карл Вёрман / (Антикварне видання 1903 року)
Фундаментальна праця німецького мистецтвознавця про історію світового мистецтва від найдавніших часів.
Капітальний багатотомний труд Карла Вермана, директора Дрезденської галереї, присвячений всеосяжному викладу історії мистецтва народів світу. Перший том охоплює мистецтво дохристиянських та нехристиянських народів від найдавніших часів до наших днів. Автор відходить від традиційного підходу, коли історія мистецтва викладається крізь призму філософських доктрин, натомість прагне дати повний огляд розвитку художніх мотивів та форм у всіх народів світу.
Особливістю праці є детальний розгляд не лише архітектури, скульптури та живопису, але й прикладного мистецтва, ремісничих виробництв та орнаментики. Вільний від будь-якої доктринальної заангажованості, автор простежує передачу художніх типів і форм від одного народу до іншого, взаємовплив національних мистецьких традицій. Видання багато ілюстроване - містить 615 рисунків у тексті, 15 хромолітографій та 35 таблиць.
Російський переклад здійснено під редакцією А.І. Сомова, старшого хранителя Імператорського Ермітажу. Це перший том із запланованої трилогії - другий том присвячений християнському мистецтву до епохи реформації, третій - новітньому мистецтву від реформації до сучасності.
Записки Наукового товариства Імени Шевченка / (Антикварна книга 1892 року)
Перше періодичне академічне видання з українознавства.
Виходили випуски по трьох секціях: філологічній, історико-філософській, та природничо-медичній, яка проіснувала недовго.
Перші томи вийшли за редакції письменника та лексикографа Олександра Кониського. У 1895-1913 рр. Записки редагував Михайло Грушевський, згодом - академік ВУАН Кирило Студинський та Іван Крип'якевич, професор, майбутній директор Інституту суспільних наук АН УРСР.
Також у Записках публікувалися Іван Франко, сходознавець Агатангел Кримський, етнограф Федір Вовк, фольклорист Філарет Колесса, майбутній професор Гарвардського університету О. Оглоблін, історик та прем'єр-міністр УНР В. Прокопович та інші відомі українські вчені та письменники.
Починали виходити як альманах-щорічник, у 1896-1913 журнал, згодом - нерегулярний збірник.
Майже повна добірка випусків (відсутні тт. 5-8)
Исторія Россіи съ древнѣйшихъ временъ /Сергѣй Соловьевъ/ (Антикварна книга 1867 року)
С. М. Соловйов - ректор Московського університету, академік, таємний радник.
Його "Історія" у 29 томах для свого часу найбільш повна за охопленням фактів та хронологічним охопленням.
Саме у роботі Соловйова вперше використано термін "Київська Русь".
Том 1 присвячений давній історії Русі, починаючи від повідомлень Геродота і до Ярослава Мудрого.
Том 2: висвітлює князівські усобиці за нащадків Ярослава
Том 3 розглядає події від татарської навали до Дмитра Донського.
Том 4 присвячений подіям XIV-XV cт.
Том 5: князювання Івана III та Василія Івановича.
Подальші томи мають авторські назви:
Том 6 і 7: Царствованіе Іоанна IV и Ѳеодора Іоанновича
Том 8: Исторія Смутнаго времени
Том 9: Царствованіе Михаила Ѳеодоровича
Том 10-12: Царствованіе Алексѣя Михайловича
Том 13-18: Исторія Россіи въ эпоху преобразованія
Том 19: Царствованіе Петра II и Анны Іоанновны
Том 20: Царствованіе Анны Іоанновны
Том 21-24: Царствованіе Елисаветы Петровны
Том 25-29: Царствованіе Екатерины II
Добре збережений комплект у старовинних власницьких палітурках з шкіряними тисненими корінцями.
Акты, издаваемые коммиссіею, высочайше учрежденною для разбора древнихъ актовъ в Вильнѣ / (Антикварна книга 1865 року)
Багатотомна збірка історичних джерел з архівів колишнього Великого князівства Литовського.
Першим головою комісії був фольклорист, ректор Львівського університету, член "Руської трійці" та греко-католицький священник Яків Головацький, с 1888 року - історик Юліан Крачковський, останнім - Флавіан Добрянський.
Випуск почався друкарнею А. Г. Кіркора, згодом Друкарнею Губернського правління, починаючи з тому 7 видавалися друкарнями А. Сиркіна та з тому 28 - друкарнею "Русскій починъ". Випуск Актів був перерваний Першою світовою війною.
Томъ 1 (1865): Акты Гродненскаго земскаго суда
Томъ 2 (1867): Акты Брестскаго земскаго суда
Томъ 3 (1870): Акты Брестскаго гродскаго суда
Томъ 4 (1870): Акты Брестскаго гродскаго суда
Томъ 5 (1871): Акты Брестскаго и Городенскаго гродскихъ судовъ, с присовокупленіемъ привилегій на землевладѣніе въ Брестской и Кобринской экономіяхъ.
Томъ 6 (1872): Акты Брестскаго гродскаго суда, Акты Брестскаго подкоморскаго суда, Акты Брестской магдебургіи, Акты Кобринской Магдебургіи, Акты Каменецкой Магдебургіи
Томъ 7 (1874): Акты Городненскаго гродскаго суда
Томъ 8 (1875): Акты Виленскаго гродскаго суда
Томъ 9 (1878): Акты Виленскаго земскаго суда
Томъ 10 (1879): Акты Виленскаго магистрата и магдебургіи
Томъ 11 (1880): Акты Главнаго Литовскаго трибунала
Томъ 12 (1883): Акты Главнаго Литовскаго трибунала
Томъ 13 (1886): Акты Главнаго Литовскаго трибунала
Томъ 14 (1888): Инвентари именій XVI столѣтія
Томъ 15 (1888): Декреты Главнаго Литовскаго трибунала
Томъ 16 (1889): Документы, относяшіеся къ исторіи церковной уніи
Томъ 17 (1890): Акты Гродненскаго земскаго суда
Томъ 18 (1891): Акты о копных судахъ
Томъ 19 (1892): Акты, относяшіеся къ исторіи бывшей Холмское епархіи
Томъ 20 (1893): Акты касающіеся города Вильны
Томъ 21 (1894): Акты Гродненскаго земскаго суда
Томъ 22 (1895): Акты Слонимскаго земскаго суда
Томъ 23 (1896): Акты Холмскаго гродскаго суда
Томъ 24 (1897): Акты о боярахъ
Томъ 25 (1898): Инвентари и разграничительные акты
Томъ 26 (1899): Акты Упитскаго гродскаго суда
Томъ 27 (1890): Акты Холмскаго гродскаго суда
Томъ 28 (1901): Акты о Евреяхъ
Томъ 29 (1902): Акты о Евреяхъ
Томъ 30 (1904): Акты Трокскаго подкоморскаго суда за 1585-1613 годы
Томъ 31 (1906): Акты о Литовскихъ татарахъ
Томъ 32 (1907): Акты Вилкомирскаго гродскаго суда
Томъ 33 (1908): Акты относяшіеся къ исторіи Западно-русской церкви
Томъ 34 (1909): Акты относяшіеся ко времени войны за Малороссію (1654-1667)
Томъ 35 (1910): Инвентари староствъ, имѣній, фольварковъ и деревень за вторую половину XVIII вѣка (1751-1789)
Томъ 36 (1912): Акты Минскаго гродскаго суда 1582-1590
Томъ 37 (1912): Документы и матеріалы, относящіеся къ исторіи Отечественной войні 1812 г.
Алфавитный указатель ко II, III, IV, V томамъ (1872)
Акты, относящіеся къ исторіи Южной и Западной Россіи / (Антикварная книга 1861 року)
Багатотомна збірка документів з історії України та Білорусі, яка видавалась Археографічною комісією протягом трьох десятиліть в 1860-1890-х роках.
Редакторами були відомі історики того часу Микола Костомаров та Геннадій Карпов.
Книги видавались тиражами по 600 шт., тож на сьогодні є великою рідкістю.
Часовий період документів - XIII – XVII століття.
Том 1 (1863). Документи 1361-1598 років. Тут вміщено жалувані грамоти удільних князів і великих князів Литовських, а також грамоти і акти справ управління і устрою міст, земель, церковних справ, воєнних дій.
Том 2 (1865). документи 1599-1636 років та додатки до попереднього тому (13-17 ст.)
Том 3 (1861). Документи 1638-1657 років. Акти Київської митрополії за її відносин з Москвою, щодо стану монастирів, козацькі повстання та війни Богдана Хмельницького і його міжнародні відносини.
Том 4 (1863). Документи 1657-1659 років. Справи з Московського Архіву іноземних справ часів гетьманату Виговського. Царські грамоти, гетьманські універсали, списки воєвод та послів, направлених на Україну, приватні листи та чолобитні.
Том 5 (1867). Документи 1659-1665 років. Справи Малоросійського приказу. Ніжинська Чорна рада, суперництво претендентів на гетьманство, війни.
Том 6 (1869). Документи 1665-1668 років. Церковні справи, обрання Київського митрополита, фінансові документи царського уряду в Україні та інше.
Том 7 (1872). документи 1660-х років в Гетьманщині і навколо (гетьманування Брюховецького).
Том 8 (1873). документи 1668-69-х років в Гетьманщині. Гетьмани Брюховецький, Многогрішний
Том 9 (1877). документи 1668-72-х років в Гетьманщині. Від гетьмана Дем’яна Многогрішного до обрання Івана Самойловича.
Том 10 (1878). документи 1653-1654-х років, що стосуються переговорів щодо майбутнього Переяславського договору (1654).
Том 11 (1879). документи 1672-1674-х років. Гетьмани Іван Самойлович, Петро Дорошенко, кошовий Іван Сірко та ін.
Том 12 (1882). документи 1675-1676-х років. Гетьмани Іван Самойлович, Петро Дорошенко та ін.
Том 13 (1884). документи 1677-1678-х років. Гетьмани Іван Самойлович, Петро Дорошенко, Юрій Хмельницький, Чигиринська війна.
Том 14 (1889). документи 1654-1655-х років. Стосуються головним чином Білорусі. В тому числі козацьким походам туди під керівництвом наказного гетьмана Івана Золотаренка.
Том 15 (1892). документи 1658-1659-х років. Гетьманування Івана Виговського. Повстання Мартина Пушкаря.
Чудовий реставрований комплект класичного видання з нашої історії. Прикраса будь-якої бібліотеки.
Санктпетербургская адресная книга на 1809 годъ (Актикварна книга 1809 року)
Довідник, складений за матеріалами Санкт-Петербурзького поліцмейстера. Це надало йому велику точність порівняно з розписами міської Думи, виданими 1804 року і вже застарілими на 1809 рік, бо, за словами укладача, в жодному іншому місті будинки не міняють господарів так часто.
Окрім алфавітного списку мешканців, книга містить окремі переліки чиновників, військових, іноземних дипломатів, представників духовенства та інтелігенції, ремісників, що проживали у столиці. На вклейці - кольорова таблиця сигнальних прапорів та нічних вогняних сигналів пожежної служби різних частин (районів) міста.
Дане видання може слугувати цікавим джерелом для досліджень урбаністики, міської соціальної і політичної історії столиці Імперії початку XIX століття, а також для біографічних і генеалогічних розвідок.
Історично-географічний збірник / (Антикварна книга 1928 року)
Серія Збірників Історико-філологічного відділу ВУАН, №46.
Підготований Комісією для складання Історико-географічного словника України.
Редактор - професор Олександр Грушевский, член НТШ, колишній член Центральної ради, брат Михайла Грушевського.
Містить статті з історії різних міст і місцевостей України О. Грушевського, його дружини Ольги Грушевської, Сергія Шамрая, Михайла Карачковського та інших видатних істориків 1920 років, здебільшого учнів Михайла Грушевського.
На другій сторінці - дозвіл друкувати від вченого секретаря ВУАН, академіка Агатангела Кримського.
На другій та передостанній сторінках обкладинки - перелік видань Історико-філологічного відділу ВУАН.
Недавня професійна реставраця. На форзаці - марка реставраційної майстерні. Власницька тиснена палітурка зі збереженням оригінальної паперової обкладинки.
Очѣрки, заметки и документы по исторіи Малоросіи. У 5 томах /А. Алазаревский/ (Антикварна книга 1892 року)
Олександр Лазаревський - видатний український історик, чиновник Археографічної комісії. Першим перейшов від вивчення політичних подій до соціальної історії, вивчення життя широких верств населення.
До зібрання увійшли різні біографічні, історичні, архівні та джерелознавчі дослідження Лазаревського.
Цінні історичні ілюстрації на вклейках - портети, креслення, малюнки.
Недавня професійна реставрація. На форзацах - марка реставраційної майстерні. Власницька тиснена палітурка зі збереженням оригінальної паперової обкладинки. Лясе.
Учебникъ судебной медицины /Эдуардъ фонъ-Гофманнъ/ (Антикварне видання 1908 року)
Автор - піонер судової медицини, професор у Відні, чиї підручники неодноразово перекладалися багатьма мовами та перевидавалися. Сучасники відзначали ясність викладення, велику ерудицію автора та багатий матеріал, завдяки чому книга Гофмана стала настільною для багатьох лікарів та судових експертів.
Переклад з німецької. Редактор - професор Д. П. Косоротов, відомий як експерт у справах Бейліса та Распутіна.
141 чорно-біла ілюстрація різних пошкоджень та поранень
Руководство судебной медицины /Carl Emmert/ (Антикварна книга 1901 року)
Фундаментальний посібник охоплює всі основні теми, що вимагають залучення судово-медичної експертизи. Описує повноваження та завдання лікарів-експертів, правила судово-медичних досліджень та оформлення протоколів. Спеціальну частину присвячено конкретним питанням судово-медичного розслідування злочинів. Видання відкривається коротким нарисом історії судової медицини у контексті історії розвитку правосуддя та юриспруденції. Текст супроводжується вставками з описом цікавих випадків із практики судмедекспертизи та екскурсами до законодавчих актів.
На відміну від попередників, Еммерт чітко позначає такі проблеми, як визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень при експертизі живих, методику судово-медичного дослідження трупа, встановлення смертності ушкоджень та роду насильницької смерті, помилок у «лікарському мистецтві».
Незважаючи на більш як сто років з моменту публікації, на класичну працю Еммерта досі посилаються в наукових дослідженнях.
Автор, Карл Еммерт - швейцарський лікар, професор судової медицини в Бернському університеті.
Перекладач з німецької - доктор Н. Г. Фрейберг, дійсний статський радник, майбутній керуючий справами Наркомздраву РСФСР та співавтор системи Семашко.
Доповнення з російського законодавства - доктор С. Н. Іпполітов.
Редактор - академік Н. П. Івановський, член Медичної ради МВС, організатор судової медицини в Санкт-Петербурзі.
Судебная гинекологія /В. Мержеевскій/ (Антикварна книга 1878 року)
«Судова гінекологія» — класичний посібник, що увійшов до класики судової медицини і багато в чому не втратив значення до теперішнього часу. Ця праця охоплює всі питання судової гінекології та акушерства, у ньому міститься найбагатша казуїстика та докладний судово-медичний аналіз випадків. Дане видання є першим посібником з цієї теми, виданим на основі вітчизняної сучасної йому практики.
Автор - Владислав Осипович Мержеєвський - видатний акушер та судовий медик, основоположник російської судово-медичної гінекології. На момент видання був при медичній раді МВС, був старшим ординатором Заміської лікарні, до цього — міським акушером Санкт-Петербурга.