Мар'їнка: етнокультурний портрет українського селища на Донеччині кінця 1920-х рр. Публікація етнографічних та фольклорних записів, зібраних у 1928–1929 рр. студентами педагогічного технікуму, що за тих часів працював у містечку Мар’їнка (Донеччина). Унікальні тексти містять відомості про соціально-економічне життя містечка, описи обрядів життєвого циклу (весілля, народження, смерть), молодіжних зібрань і розваг, дитячих ігор, танців, а також свідчення про побут греків-урумів з навколишніх сіл. Вони є переконливим доказом того, що витоки культурного багатства Донеччини слід шукати в українській етнічній традиції.

В комплект входять три книги, які являють собою збірки документів 17-18 ст. та їх описи. Оригінали документів знаходяться, переважно, в російських архівах, а саме: - документи, що стосуються історії Гетьманщини 1690–1709 рр., зокрема корпус так званого Батуринського архіву, вивезеного О. Д. Меншиковим з гетьманської резиденції під час її знищення в 1708 р. Документи являють собою вхідну канцелярію гетьмана Івана Мазепи — єдиний гетьманський архів кінця XVII — початку XVIII ст., що дійшов до наших днів. Крім того представлені оригінали й копії універсалів І. Мазепи, які не відомі широкому загалу. - описи "Малоросійського приказу" (спеціальна установа Московської держави, що відало зносинами з Гетьманщиною), що зберігаються в Російському державному архіві давніх актів. Описи, укладені упродовж XVIII–ХХ ст., дають вичерпне уявлення про склад фонду, часові межі й особливості, а також зміст збережених документів. - описи фонду 124 «Малоросійські справи», що зберігаються в Російському державному архіві давніх актів. До нього увійшли матеріали Посольського приказу, Малоросійського приказу, Посольської канцелярії та Колегії закордонних справ. Описи дають змогу ознайомитися зі складом фонду, окреслюють хронологічні рамки, розкривають специфіку та зміст збережених документів.