Новини
Павло Штепа / Українець і Москвин, дві протилежності / (Видання 2022 року)
Порівняльний аналіз ментальності українців і росіян від відомого історіософа діаспори.
Павло Штепа (1897-1980) — український історик, публіцист та культуролог діаспори, автор впливових праць про російський імперіалізм. Його книга "Українець і Москвин, дві протилежності" є класичною працею української політичної думки, присвяченою аналізу кардинальних відмінностей між українським та російським світоглядом.
П. Штепа проводить всебічне зіставлення характерологічних рис двох народів у політичному, економічному, культурному та релігійному аспектах. Автор розкриває свою концепцію "московства" як особливої цивілізаційної системи, заснованої на агресивності, антиморалі та руйнівництві. Він аналізує, як Московія створювала міф про себе через "штучну пишноту і величі", маскуючи справжню природу своєї цивілізації.
Четверте видання вийшло у 2014 р. як відповідь на російську окупацію Криму та початок війни на Донбасі. Видавці підкреслюють актуальність праці в контексті тисячолітньої боротьби між Україною та Московією за Східну Європу. Книга містить післямову Степана Горлача та літературну редакцію Ярослава Радевича-Винницького.
Праця вирізняється безкомпромісною авторською позицією та великим масивом фактичного матеріалу. П. Штепа прагнув "розвіювати московські міфи", щоб допомогти читачам зрозуміти справжню природу російської цивілізації. Незважаючи на полемічність окремих тез, книга залишається важливим джерелом для розуміння українсько-російських відносин.
Світ ідей Степана Бандери та виклики XXI століття / (Видання 2022 року)
Збірник матеріалів наукової конференції про актуальність ідей Степана Бандери в сучасних умовах.
Збірник містить матеріали IX Бандерівських читань, які відбулися 5 лютого 2022 р. в Києві — за двадцять днів до початку повномасштабного російського вторгнення. Захід був присвячений 80-й річниці створення УПА, 83-ій річниці ОУН(б) та 113-ій річниці з дня народження Степана Бандери.
У збірнику представлені доповіді провідних українських науковців, громадських діячів та політиків з питань сучасного стану українського націоналізму. Основні теми: переосмислення сутності українського націоналізму у XXI ст., завдання націоналістичного руху в умовах російської агресії, проблеми освіти та виховання в контексті національних цінностей, аналіз ідейної спадщини Степана Бандери.
Серед авторів: Юрій Сиротюк (голова НАЦ "УССД"), Петро Іванишин, Ірина Фаріон, Олег Тягнибок, Сергій Квіт та ін. Особливу увагу приділено критиці "ліволіберального зашморгу" в освіті, проблемам національного суверенітету в умовах глобалізації, стратегіям приходу націоналістів до влади.
Організатори підкреслюють світоглядний характер російсько-української війни, наголошуючи на важливості ідейної боротьби поряд із збройним опором. Збірник відображає погляди сучасного українського націоналістичного руху на виклики епохи та шляхи їх подолання, спираючись на досвід та ідеї лідера ОУН(б).
Видання підготовлене спільно Національним антикризовим центром "УССД" та видавництвом "Крила".
Петро Іванишин / Нариси з теоретичної літературології: герменевтичний досвід / (Видання 2025 року)
Теоретико-літературознавче дослідження з позицій національно орієнтованої герменевтики.
Петро Іванишин продовжує розвиток своєї концепції націософської герменевтики, цього разу застосовуючи її до проблем теоретичної літературології. Нова монографія є логічним продовженням попередніх праць автора і систематизує його підходи до вивчення літератури з національно-екзистенціальних позицій.
Дослідження структуроване за трьома основними напрямами сучасної теоретичної літературології. Перший розділ присвячений методології літературознавства, де автор розглядає різні критичні підходи (герменевтику, постколоніальну критику, інтертекстуальність, постструктуралізм) через призму національного імперативу. Іванишин аналізує творчість Тараса Шевченка та Івана Франка як предтеч сучасних методологічних підходів, зокрема постколоніалізму.
Другий розділ досліджує феномен художності літератури, розкриваючи критерії естетичної цінності, проблему "великого письменника", співвідношення високої та популярної літератури. Автор розглядає творчість Олега Ольжича, Дмитра Павличка, Луки Луціва, Євгена Маланюка, Василя Стефаника як приклади національно орієнтованої естетики.
Третій розділ присвячений теорії будови та інтерпретації літературного твору, включаючи проблеми літературної комунікації, структури сенсу та герменевтичного аналізу конкретних творів (зокрема "Гайдамаків" Шевченка та прози Ліни Костенко).
Автор позиціонує свою працю як актуальну для "воюючої України", підкреслюючи важливість національно свідомого підходу до літератури в умовах російської агресії.
Сергій Волянюк / Галицькі Леви на Тернопільщині / (Видання 2024 року)
Дослідження діяльності українського батальйону дивізії СС "Галичина" на Тернопільщині в 1944 р.
Сергій Волянюк — український історик, кандидат історичних наук, дослідник українського визвольного руху та військової історії XX ст. Його нова розвідка присвячена маловивченому епізоду Другої світової війни — перебуванню ІІІ-го батальйону 4-го галицького добровольчого полку СС на Тернопільщині протягом лютого-квітня 1944 р.
Автор детально розглядає військову діяльність українських добровольців: їх антипартизанські операції проти радянських загонів, бої з наступаючою Червоною армією та оборону Тернополя. Особливу увагу приділено складним відносинам між вояками батальйону та українським підпіллям ОУН-УПА, яке спочатку ставилося до них з недовірою як до "німецьких колаборантів", але згодом почало розглядати як потенційних союзників.
Дослідження базується на архівних документах, свідченнях очевидців та матеріалах радянських спецслужб. Волянюк простежує долю українських вояків після розпаду німецького фронту: частина потрапила в полон, частина загинула, а дехто приєднався до лав УПА. Окремий розділ присвячено обороні Тернополя, який німці проголосили "фортецею" (Festung).
Книга написана в рамках програми "Історія національно-визвольних змагань" Музею національно-визвольної боротьби Тернопільщини. Видання містить цінні додатки з архівними документами, протоколами допитів та листівками підпілля, що робить його важливим джерелом для вивчення складної історії українських військових формувань періоду Другої світової війни.
Петро Іванишин / Націософська герменевтика: нариси / (Видання 2024 року)
Фундаментальне дослідження національно орієнтованої теорії розуміння в українській традиції.
Петро Іванишин — відомий український літературознавець, професор, дослідник української літературної герменевтики та теоретик націоцентричного підходу в гуманітарних науках. Його нова монографія присвячена систематизації та обґрунтуванню націософської герменевтики — специфічно українського способу інтерпретації культурних текстів через призму національного буття.
Автор розглядає націософську герменевтику як органічний для української традиції метод мислення і тлумачення, базований на національному імперативі захисту та розвитку національного буття. Монографія складається з чотирьох розділів: теоретичні основи герменевтики, герменевтичні категорії, розвиток української націософської герменевтики та варіанти герменевтичного досвіду.
Особливу увагу приділено аналізу творчості ключових представників українського націоцентричного мислення: Тараса Шевченка (як основоположника), Івана Франка, Миколи Євшана, Дмитра Донцова, Євгена Маланюка, Юрія Клена, Василя Іванишина, Івана Денисюка, Тараса Салиги та інших. Автор досліджує, як ці мислителі формували та розвивали національно-екзистенціальний підхід до розуміння літератури, культури та історії.
Іванишин обґрунтовує актуальність націософської герменевтики для сучасної України, особливо в контексті російсько-української війни, пропонуючи її як методологічну основу для формування україноцентричного світогляду та стратегій національної перемоги. Праця адресована науковцям, викладачам та всім, хто прагне глибшого розуміння української духовної традиції.
Олександр Намозов / Сашко Білий: Життя, мов спалах / (Видання 2020 року)
Біографічна книга про загиблого учасника національно-визвольного руху Олександра Музичка.
Олександр Музичко (1962-2014), відомий під псевдонімом «Сашко Білий», — одна з найяскравіших постатей сучасного українського націоналістичного руху. Член УНА-УНСО, учасник Першої чеченської війни на боці ічкерійців, де командував підрозділом «Вікінг» та був особистим охоронцем президента Джохара Дудаєва. Пізніше — активний учасник Революції Гідності, координатор «Правого сектору» в Західній Україні. Трагічно загинув 24-25 березня 2014 р. від пострілів працівників МВС за невизначених обставин.
Книга історика Олександра Намозова є документальним дослідженням життя та діяльності Музичка, складеним на основі спогадів рідних, побратимів та соратників. Автор детально висвітлює всі періоди біографії героя: від дитинства на Рівненщині до участі в кавказьких війнах 1990-х рр. і подіях Майдану. Особливу увагу приділено чеченському періоду, коли Музичко здобув славу серед місцевих бійців і навіть мав вулицю, названу на його честь у Грозному.
Видання містить хронологію останніх днів життя Сашка Білого, офіційні документи про його смерть, спогади матері Олени Павлівни, батька Івана Дмитровича, брата Адама та численних побратимів. Окремий розділ присвячено реакції громадськості на трагедію та оцінці особистості Музичка його соратниками по «Правому сектору».
Незважаючи на контроверсійність постаті головного героя, книга є важливим джерелом для розуміння історії українського радикального націоналізму 1990-х-2010-х рр.
Дмитро Донцов / Націоналізм та інші праці / (Видання 2024 року)
Збірка головних праць ідеолога українського вольового націоналізму.
Дмитро Донцов (1883-1973) — один із найвпливовіших політичних мислителів України XX ст., теоретик українського інтегрального націоналізму. Його праці формували світогляд кількох поколінь українських політиків та інтелектуалів міжвоєнного періоду та діаспори.
До збірки увійшов знаменитий ідеологічний трактат «Націоналізм» (1926) — основоположна праця українського вольового націоналізму, в якій автор критикує "українське провансальство" (пасивність, інтелектуалізм без дії, космополітизм) і протиставляє йому активний, волюнтаристський націоналізм. Донцов обґрунтовує необхідність "творчого насильства", романтизму та фанатизму як рушійних сил національного відродження.
Окрім основного трактату, видання містить знакові статті 1920-х рр.: "Народ-бастард", "Агонія одної доктрини", "Церква і націоналізм", "Що таке інтернаціоналізм?", "Що таке нація?" та ін. Більшість із цих творів друкувалися лише одного разу у виданні "Вибраних творів" (2011-2016), а стаття "Замість відповіді" публікується вперше.
Ці праці відображають дух героїчного українського націоналізму міжвоєнної доби та суттєво вплинули на формування ідеології Організації українських націоналістів. Незважаючи на дискусійність окремих тез автора, його спадщина залишається важливою для розуміння еволюції української політичної думки XX ст.
Божа Кузня. Легенда сіверського краю /Володимир Ворона/ (2025)
ПОПЕРЕДНІЙ ПРОДАЖ
«Ото так і з людьми тут: гине багато, не всі сюди вертаються, та ті, що витримали, мовби залізними стають і ніщо так не цінують, як власну волю. У Божій кузні люди куються і воля їхня заново гартується: такі з-під молота виходять, що й сам чорт їм не страшний – бо інші не виживуть.
У Великому Лузі всяк собі пан: волі тут неміряно й землі теж. Чи, може, для вас паньство золотом, а не волею міряється?»
У центрі цього захопливого історичного роману — народження українського козацтва. На відміну від численних творів, що оспівують часи розквіту Запорозької Січі, ця книга повертає читача до самих витоків — у кінець XV століття, коли лише формувалася особлива козацька спільнота. Автор майстерно відтворює атмосферу порубіжжя, де серед безкраїх просторів і постійної небезпеки люди куються, немов у Божій кузні: проходять крізь вогонь випробувань і виходять із нього твердими як сталь, здатними вистояти проти будь-якого ворога.
Боротьба з наїздами кримських татар на початку XVІ століття та битва під Лопушним 1512 року /Андрій Галушка/ (2025)
ПОПЕРЕДНІЙ ПРОДАЖ
Боротьба з агресією Кримського ханства, що почалася в XV столітті та продовжувалася протягом двох наступних віків Великим Князівством Литовським, а пізніше Річчю Посполитою, була одним із епізодів одвічних змагань землеробських осілих народів Східної Європи із народами Великого Степу, що раз за разом насувалися зі сходу. Нерідко, діючи як союзник Московської держави в її війнах із Литвою за руські землі, кримські татари з року в рік здійснювали наїзди аж до середини 1530-их років.
Нaслiдкoм пoгрoмiв, якиx Русь нe пaм’ятaлa з чaсiв Бaтия, стaли вeличeзнi гoспoдaрськi спустoшeння й людські втрати.
Пропонована книга переносить читача в XV-XVI ст. і розповідає про те, яким чином наші предки боронили свій край від загрози зі сходу та зосереджується на одній з найвідоміших перемог над татарами — Битві під Лопушним у 1512 році.
Книга проілюстрована численними кольоровими графічними реконструкціями Сергія Шаменкова для унаочнення вигляду вояків того часу.
Олег Баган / Феномен Галичини / (Видання 2023 року)
Культурологічне дослідження Галичини як особливого феномену української історії та ідентичності.
У цьому монографічному дослідженні відомий есеїст-культуролог, літературознавець та історіософ Олег Баган розкриває унікальність Галичини як культурно-історичного феномену. Автор ставить та відповідає на принципові питання: чи справді історія Галичини починається лише від 1772 р., які внутрішні виклики переживав край у XIX ст., чи виконала Галичина роль "Українського П'ємонту" в процесі національного відродження.
Особливу увагу приділено місії провідних галицьких інтелектуалів у формуванні української національної свідомості та геополітичному значенню регіону в різні історичні епохи. Баган також розглядає перспективи Галичини як потенційної "Української Баварії" у сучасних умовах.
Книга складається із серії студій та есеїв, які формують цілісне дослідження специфіки галицької ідентичності та культурної свідомості. Автор пропонує оригінальні, публіцистично актуалізовані підходи до інтерпретації складних питань регіональної історії та культури, розкриваючи роль Галичини у загальноукраїнському контексті.
Олег Баган / Чин націоналізму: історичні та ідейні джерела / (Видання 2023 року)
Популярний виклад історії українського націоналістичного руху XX ст. та його ідейних основ.
Книга представляє доступний для широкого читача огляд подій українського націоналістичного руху від його зародження до 1950 р. Олег Баган детально розповідає про етапи розвитку і становлення цього руху, поєднуючи історичний наратив з аналітичними роздумами над складними періодами його еволюції.
В окремому розділі автор досліджує генезу націоналізму та процес визрівання його ідей. Особливу увагу приділено історії Української Військової Організації (УВО) та Організації Українських Націоналістів (ОУН), їхнім програмним засадам та практичній діяльності. Значне місце у виданні займає історія Української Повстанської Армії (УПА) як найбільш масового вияву українського визвольного руху.
Автор не обмежується простим викладом фактів, а пропонує глибокий аналіз ідеологічної проблематики, розкриваючи внутрішню логіку розвитку націоналістичної думки. Книга написана популярною мовою і призначена передусім для молоді - школярів старших класів, студентів та учасників молодіжного націоналістичного руху.
Олег Баган / Історіософські есе / (Видання 2021 року)
Збірник історіософських есеїв про ключові проблеми української національної історії та культури.
У цьому об'ємному виданні автор пропонує есеїстичні студії історіософського характеру, що охоплюють широкий хронологічний діапазон - від давньої історії Галичини до цивілізаційних проблем XX ст. Олег Баган здійснює вільні роздуми над складними питаннями національного буття українства у вирішальні періоди його історії, пропонуючи нетрадиційні підходи до інтерпретації історичних процесів.
Особливу увагу приділено концептуальному вивченню культурної та ментальної специфіки Галичини як знакового регіону України. Автор переосмислює цікаві сюжети з історії Великого князівства Литовського та Речі Посполитої, досліджує джерела російського імперіалізму та філософію боротьби різних культур у минулому й сучасному.
Окремий розділ становлять франкознавчі студії, які розкривають малознані грані ідеологічних поглядів Івана Франка. Проаналізовано також низку проблем з історії українського вольового націоналізму, зокрема діяльність ОУН і УПА, та дискусійні питання вивчення української історії.
