Новини
Дмитро Донцов / Дух Росії та інші праці / (Видання 2023 року)
Збірка аналітичних праць видатного українського мислителя про сутність російської цивілізації та її загрози для України і Європи.
Дмитро Донцов був першим українським політичним мислителем, який розпочав цілісну критику російської цивілізації і ментальності як глобальних загроз для України і Європи. Його публікації перед Першою світовою війною підштовхнули українців до переосмислення 200-річного союзу двох православних народів і виявлення справжніх причин глибинного розходження між ними. Від 1920 р. Донцов вів системну ідейно-пропагандистську війну із "московським Сфінксом", розкриваючи сучасникам завжди злочинну, деструктивну, антиєвропейську політику Московії.
До збірки увійшли праці автора переважно першого періоду його творчості - 1900-1930-х рр., коли він найвиразніше окреслив ознаки російської держави та ментальності. Центральна праця "Дух Росії", хоч і була видана німецькою мовою у 1961 р., цілком передає концептуалістику ранніх виступів Донцова. Збірка включає також аналіз російського лібералізму, імперіалізму, революції, характеристики провідних постатей російської історії від Петра І до Сталіна. Видання призначене для істориків, політологів, філософів, культурологів та всіх, хто цікавиться проблематикою глобальних війн та протистоянь між цивілізаціями.
Микола Посівнич / Воєнно-політична діяльність ОУН в 1929-1939 роках / (Видання 2023 року)
Наукова монографія про воєнно-політичну діяльність ОУН у міжвоєнний період та на початку Другої світової війни.
Дослідження детально висвітлює формування воєнної доктрини та геополітичної стратегії Організації українських націоналістів у 1929-1939 рр. Автор аналізує розвиток організаційної структури ОУН, систему підготовки військово-політичних кадрів, бойову діяльність організації в Україні та на еміграції. Особливу увагу приділено участі націоналістів у державотворенні в Карпатській Україні, створенню та діяльності Карпатської Січі, а також активності ОУН напередодні та на початку Другої світової війни.
Монографія базується на широкій джерельній базі та сучасних історіографічних підходах. Дослідження розкриває концепції створення національної армії, практичну реалізацію воєнно-політичних планів через систему вишколу, бойові акції, замахи та експропріації. Окремо проаналізовано діяльність українських націоналістів у березні-вересні 1939 р. в контексті початку світової війни. Видання рекомендоване науковцям, історикам та широкому колу читачів, які цікавляться історією українського визвольного руху.
Іван Загребельний / Апостольство меча. Християнство і застосування сили / (Видання 2020 року)
Дослідження християнського підходу до застосування сили, війни та революції проти пацифістських стереотипів.
Автор ґрунтовно аналізує біблійні та богословські засади християнського ставлення до питань війни, самооборони та застосування сили. Книга спростовує поширені уявлення про абсолютний пацифізм як єдино можливу християнську позицію, досліджуючи історичні приклади та церковні доктрини від перших століть до сучасності. Загребельний розглядає еволюцію церковного вчення про справедливу війну, право на самозахист, революцію проти несправедливої влади та володіння зброєю.
Особливу увагу приділено критичному аналізу псевдохристиянського пацифізму та його джерел, а також обґрунтуванню концепції "апостольства меча" - християнського служіння через захист справедливості силовими методами. Автор розглядає історичні приклади від зелотів до Вандейського повстання, аналізує позиції отців Церкви та схоластів, торкається сучасних викликів тоталітаризму. Видання адресоване священикам, богословам, філософам та всім, хто шукає морально-світоглядні орієнтири у питаннях застосування сили.
Економічний націоналізм та соціальна справедливість / (Видання 2024 року)
Збірник матеріалів Шостих Бандерівських читань про економічний націоналізм як шлях розвитку України.
У виданні представлено матеріали провідних вчених та дослідників, присвячені концепції економічного націоналізму як альтернативі неоліберальним та олігархічним моделям розвитку. Автори аналізують світовий досвід успішного застосування національно орієнтованих економічних політик, пропонують структурні реформи для України та розглядають практичне втілення засад економічного націоналізму. Особлива увага приділяється соціальній справедливості як кінцевій меті реформ та побудові Української Самостійної Соборної Держави.
До збірника увійшли праці науковців, політиків, молодих дослідників та учасників російсько-української війни. Окремий розділ містить найкращі роботи міжнародного конкурсу для молодих науковців на тему "Економічний націоналізм як формула українського прориву", де розкрито питання інвестиційної політики, розвитку підприємництва, трудової міграції та національних економічних інтересів. Завершується видання практичним досвідом міських голів-націоналістів у впровадженні відповідних принципів на місцевому рівні.
Олег Баган, Петро Іванишин / Василь Іванишин: інтелектуальна біографія / (Видання 2023 року)
Перша монографія про життя та діяльність українського мислителя, ідеолога націоналізму та громадського діяча.
Василь Іванишин (1944-2007) — одна з найвпливовіших постатей українського націоналістичного руху кін. XX — поч. XXI ст. Філолог за освітою, доцент Дрогобицького педуніверситету, він поєднував наукову діяльність з активною політичною боротьбою. Член проводу ОУН(р), засновник та провідник Всеукраїнської організації "Тризуб" ім. Степана Бандери, ініціатор створення Міжнародного антиімперського фронту.
Автори монографії — Олег Баган та Петро Іванишин (син героя) — створили перший системний інтелектуальний портрет мислителя. Дослідження охоплює п'ять основних періодів його життя: від формування особистості в роки юності до творчих імпульсів поч. XXI ст. Детально простежено еволюцію його поглядів: від літературної критики 1970-80-х рр. до розробки ідеології сучасного українського націоналізму.
Іванишин розвивав концепцію "націософії" — філософського обґрунтування українського національного буття. Як співорганізатор та президент видавничої фірми "Відродження", він сприяв поширенню націоналістичної літератури. Його педагогічна діяльність, публіцистика та політичні ініціативи формували світогляд кількох поколінь українських націоналістів.
Монографія базується на архівних матеріалах, спогадах сучасників та аналізі творчої спадщини. Автори показують Іванишина як багатогранну особистість: науковця-філолога, політичного діяча, педагога, видавця та ідеолога. Видання важливе для розуміння історії українського націоналізму пострадянського періоду та інтелектуальних процесів в Україні 1990-2000-х рр.
Павло Штепа / Українець і Москвин, дві протилежності / (Видання 2022 року)
Порівняльний аналіз ментальності українців і росіян від відомого історіософа діаспори.
Павло Штепа (1897-1980) — український історик, публіцист та культуролог діаспори, автор впливових праць про російський імперіалізм. Його книга "Українець і Москвин, дві протилежності" є класичною працею української політичної думки, присвяченою аналізу кардинальних відмінностей між українським та російським світоглядом.
П. Штепа проводить всебічне зіставлення характерологічних рис двох народів у політичному, економічному, культурному та релігійному аспектах. Автор розкриває свою концепцію "московства" як особливої цивілізаційної системи, заснованої на агресивності, антиморалі та руйнівництві. Він аналізує, як Московія створювала міф про себе через "штучну пишноту і величі", маскуючи справжню природу своєї цивілізації.
Четверте видання вийшло у 2014 р. як відповідь на російську окупацію Криму та початок війни на Донбасі. Видавці підкреслюють актуальність праці в контексті тисячолітньої боротьби між Україною та Московією за Східну Європу. Книга містить післямову Степана Горлача та літературну редакцію Ярослава Радевича-Винницького.
Праця вирізняється безкомпромісною авторською позицією та великим масивом фактичного матеріалу. П. Штепа прагнув "розвіювати московські міфи", щоб допомогти читачам зрозуміти справжню природу російської цивілізації. Незважаючи на полемічність окремих тез, книга залишається важливим джерелом для розуміння українсько-російських відносин.
Світ ідей Степана Бандери та виклики XXI століття / (Видання 2022 року)
Збірник матеріалів наукової конференції про актуальність ідей Степана Бандери в сучасних умовах.
Збірник містить матеріали IX Бандерівських читань, які відбулися 5 лютого 2022 р. в Києві — за двадцять днів до початку повномасштабного російського вторгнення. Захід був присвячений 80-й річниці створення УПА, 83-ій річниці ОУН(б) та 113-ій річниці з дня народження Степана Бандери.
У збірнику представлені доповіді провідних українських науковців, громадських діячів та політиків з питань сучасного стану українського націоналізму. Основні теми: переосмислення сутності українського націоналізму у XXI ст., завдання націоналістичного руху в умовах російської агресії, проблеми освіти та виховання в контексті національних цінностей, аналіз ідейної спадщини Степана Бандери.
Серед авторів: Юрій Сиротюк (голова НАЦ "УССД"), Петро Іванишин, Ірина Фаріон, Олег Тягнибок, Сергій Квіт та ін. Особливу увагу приділено критиці "ліволіберального зашморгу" в освіті, проблемам національного суверенітету в умовах глобалізації, стратегіям приходу націоналістів до влади.
Організатори підкреслюють світоглядний характер російсько-української війни, наголошуючи на важливості ідейної боротьби поряд із збройним опором. Збірник відображає погляди сучасного українського націоналістичного руху на виклики епохи та шляхи їх подолання, спираючись на досвід та ідеї лідера ОУН(б).
Видання підготовлене спільно Національним антикризовим центром "УССД" та видавництвом "Крила".
Петро Іванишин / Нариси з теоретичної літературології: герменевтичний досвід / (Видання 2025 року)
Теоретико-літературознавче дослідження з позицій національно орієнтованої герменевтики.
Петро Іванишин продовжує розвиток своєї концепції націософської герменевтики, цього разу застосовуючи її до проблем теоретичної літературології. Нова монографія є логічним продовженням попередніх праць автора і систематизує його підходи до вивчення літератури з національно-екзистенціальних позицій.
Дослідження структуроване за трьома основними напрямами сучасної теоретичної літературології. Перший розділ присвячений методології літературознавства, де автор розглядає різні критичні підходи (герменевтику, постколоніальну критику, інтертекстуальність, постструктуралізм) через призму національного імперативу. Іванишин аналізує творчість Тараса Шевченка та Івана Франка як предтеч сучасних методологічних підходів, зокрема постколоніалізму.
Другий розділ досліджує феномен художності літератури, розкриваючи критерії естетичної цінності, проблему "великого письменника", співвідношення високої та популярної літератури. Автор розглядає творчість Олега Ольжича, Дмитра Павличка, Луки Луціва, Євгена Маланюка, Василя Стефаника як приклади національно орієнтованої естетики.
Третій розділ присвячений теорії будови та інтерпретації літературного твору, включаючи проблеми літературної комунікації, структури сенсу та герменевтичного аналізу конкретних творів (зокрема "Гайдамаків" Шевченка та прози Ліни Костенко).
Автор позиціонує свою працю як актуальну для "воюючої України", підкреслюючи важливість національно свідомого підходу до літератури в умовах російської агресії.
Сергій Волянюк / Галицькі Леви на Тернопільщині / (Видання 2024 року)
Дослідження діяльності українського батальйону дивізії СС "Галичина" на Тернопільщині в 1944 р.
Сергій Волянюк — український історик, кандидат історичних наук, дослідник українського визвольного руху та військової історії XX ст. Його нова розвідка присвячена маловивченому епізоду Другої світової війни — перебуванню ІІІ-го батальйону 4-го галицького добровольчого полку СС на Тернопільщині протягом лютого-квітня 1944 р.
Автор детально розглядає військову діяльність українських добровольців: їх антипартизанські операції проти радянських загонів, бої з наступаючою Червоною армією та оборону Тернополя. Особливу увагу приділено складним відносинам між вояками батальйону та українським підпіллям ОУН-УПА, яке спочатку ставилося до них з недовірою як до "німецьких колаборантів", але згодом почало розглядати як потенційних союзників.
Дослідження базується на архівних документах, свідченнях очевидців та матеріалах радянських спецслужб. Волянюк простежує долю українських вояків після розпаду німецького фронту: частина потрапила в полон, частина загинула, а дехто приєднався до лав УПА. Окремий розділ присвячено обороні Тернополя, який німці проголосили "фортецею" (Festung).
Книга написана в рамках програми "Історія національно-визвольних змагань" Музею національно-визвольної боротьби Тернопільщини. Видання містить цінні додатки з архівними документами, протоколами допитів та листівками підпілля, що робить його важливим джерелом для вивчення складної історії українських військових формувань періоду Другої світової війни.
Петро Іванишин / Націософська герменевтика: нариси / (Видання 2024 року)
Фундаментальне дослідження національно орієнтованої теорії розуміння в українській традиції.
Петро Іванишин — відомий український літературознавець, професор, дослідник української літературної герменевтики та теоретик націоцентричного підходу в гуманітарних науках. Його нова монографія присвячена систематизації та обґрунтуванню націософської герменевтики — специфічно українського способу інтерпретації культурних текстів через призму національного буття.
Автор розглядає націософську герменевтику як органічний для української традиції метод мислення і тлумачення, базований на національному імперативі захисту та розвитку національного буття. Монографія складається з чотирьох розділів: теоретичні основи герменевтики, герменевтичні категорії, розвиток української націософської герменевтики та варіанти герменевтичного досвіду.
Особливу увагу приділено аналізу творчості ключових представників українського націоцентричного мислення: Тараса Шевченка (як основоположника), Івана Франка, Миколи Євшана, Дмитра Донцова, Євгена Маланюка, Юрія Клена, Василя Іванишина, Івана Денисюка, Тараса Салиги та інших. Автор досліджує, як ці мислителі формували та розвивали національно-екзистенціальний підхід до розуміння літератури, культури та історії.
Іванишин обґрунтовує актуальність націософської герменевтики для сучасної України, особливо в контексті російсько-української війни, пропонуючи її як методологічну основу для формування україноцентричного світогляду та стратегій національної перемоги. Праця адресована науковцям, викладачам та всім, хто прагне глибшого розуміння української духовної традиції.
Олександр Намозов / Сашко Білий: Життя, мов спалах / (Видання 2020 року)
Біографічна книга про загиблого учасника національно-визвольного руху Олександра Музичка.
Олександр Музичко (1962-2014), відомий під псевдонімом «Сашко Білий», — одна з найяскравіших постатей сучасного українського націоналістичного руху. Член УНА-УНСО, учасник Першої чеченської війни на боці ічкерійців, де командував підрозділом «Вікінг» та був особистим охоронцем президента Джохара Дудаєва. Пізніше — активний учасник Революції Гідності, координатор «Правого сектору» в Західній Україні. Трагічно загинув 24-25 березня 2014 р. від пострілів працівників МВС за невизначених обставин.
Книга історика Олександра Намозова є документальним дослідженням життя та діяльності Музичка, складеним на основі спогадів рідних, побратимів та соратників. Автор детально висвітлює всі періоди біографії героя: від дитинства на Рівненщині до участі в кавказьких війнах 1990-х рр. і подіях Майдану. Особливу увагу приділено чеченському періоду, коли Музичко здобув славу серед місцевих бійців і навіть мав вулицю, названу на його честь у Грозному.
Видання містить хронологію останніх днів життя Сашка Білого, офіційні документи про його смерть, спогади матері Олени Павлівни, батька Івана Дмитровича, брата Адама та численних побратимів. Окремий розділ присвячено реакції громадськості на трагедію та оцінці особистості Музичка його соратниками по «Правому сектору».
Незважаючи на контроверсійність постаті головного героя, книга є важливим джерелом для розуміння історії українського радикального націоналізму 1990-х-2010-х рр.
Дмитро Донцов / Націоналізм та інші праці / (Видання 2024 року)
Збірка головних праць ідеолога українського вольового націоналізму.
Дмитро Донцов (1883-1973) — один із найвпливовіших політичних мислителів України XX ст., теоретик українського інтегрального націоналізму. Його праці формували світогляд кількох поколінь українських політиків та інтелектуалів міжвоєнного періоду та діаспори.
До збірки увійшов знаменитий ідеологічний трактат «Націоналізм» (1926) — основоположна праця українського вольового націоналізму, в якій автор критикує "українське провансальство" (пасивність, інтелектуалізм без дії, космополітизм) і протиставляє йому активний, волюнтаристський націоналізм. Донцов обґрунтовує необхідність "творчого насильства", романтизму та фанатизму як рушійних сил національного відродження.
Окрім основного трактату, видання містить знакові статті 1920-х рр.: "Народ-бастард", "Агонія одної доктрини", "Церква і націоналізм", "Що таке інтернаціоналізм?", "Що таке нація?" та ін. Більшість із цих творів друкувалися лише одного разу у виданні "Вибраних творів" (2011-2016), а стаття "Замість відповіді" публікується вперше.
Ці праці відображають дух героїчного українського націоналізму міжвоєнної доби та суттєво вплинули на формування ідеології Організації українських націоналістів. Незважаючи на дискусійність окремих тез автора, його спадщина залишається важливою для розуміння еволюції української політичної думки XX ст.
