Антикварне видання з філософії, історії, філології та етнографії. “Записки Наукового товариства імені Шевченка” – це науковий часопис, який видавався періодично у Львові з 1892 року.
Зміст CXXI тому
– 1. De hymnographia Mariana in Ecclesia Graeca – Theol. Doct. Petri Krypjakevyč opus posthumum – с. 1 – 62
– 2. Галицько-руське церквоне малярство XV – XVI ст. (Матеріяли й замітки). Подав Іларіон Свєнцїцкий – с. 63 – 116
– 3. Польська персонїфікація »України« з 1644 р. Написав Богдан Барвінський – с. 117 – 132
– 4. До вияснення національних поглядів Якова Головацького в 1848 р. (Перша редакція »Розправи о язицї южно-рускім і єго нарічіях«). Подав Михайло Возняк – с. 133 – 172
– 5. Посижінє і забави при мерци в українськім похороннім обрядї. Написав Зенон Кузеля – с. 173 – 224
– 6. †Костянтин Михальчук (1840 – 1914). І. Некрольоґ. II. Автобіоґрафічна записка – с. 225 – 240
Видання буде цікаве всім історикам, релігієзнавцям, етнографам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ Т. CXXI
Автор: отець-доктор Петро Франц Крип’якевич (1857 — 1914) — український церковний діяч, священник УГКЦ, богослов, педагог, письменник. Батько Івана Крип’якевича.
Іларіон Семенович Свєнціцький (1876 — 1956) — український філолог, етнограф, музеєзнавець, громадсько-культурний діяч, доктор філологічних наук, дійсний член НТШ.
Богдан Олександрович Барвінський (псевдоніми і криптоніми: Т. Вінковський, Б. Б., 1880 — 1958) — український історик, бібліограф, архівіст, педагог, доктор філософії, дійсний член НТШ.
Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство.
Зенон Францискович Кузеля (1882 — 1952) — український мовознавець, бібліограф, фольклорист, історик, журналіст, етнограф, редактор, видавець, громадський діяч.
Рік: 1914
Накладом Товариства з друкарнї Наукового Товариства імени Шевченка
Мова: українська, латинська
Сторінок: 240
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 1,5
Вага: 0,470 кг
Відгуки
Відгуків немає, поки що.