Записки НТШ Т. CXLI – CXLIII (Антикварна книга 1925 року)

Антикварне видання з філології та історії. “Записки Наукового товариства імені Шевченка том CXLI – CXLIII” – це ювілейний часопис товариства, у якому зібрані праці науковців філологічної секції під редакцією Кирила Студинського.

Зміст CXLI – CXLIII тому

– 1. Kilka ogólniów o objektywnej i subjektywnej odrębności „Ukrainy“ pod względem językowym, plemiennym, narodowym i państwowym – Baudoin de Counteney – стор. 1 – 19
– 2. Slovenská pohádka o dvanácti mésíčkách a její paraleley – Jeři Polivka – стор. 1 – 24
– 3. Rozdział z „Nestora“ – Aleksander Brückner – стор. 1 – 15
– 4. Впливи чеського національного руху XIV – XV вв. в українськім життю і творчости як проблєма досліду – М. Грушевський – стр. 1 – 13
– 5. Na marginesie „Rozmowy mistrza ze śmiercią“ – Jan Łoś – стор. 1 – 14
– 6. Розвиток поглядів про семю словянських мов і їх взаїмне споріднення – Ст. Смаль Стоцький – стор. 1 – 42
– 7. Ужгородський „Полуставъ“, у перґаміновій рукописі XIV в. – Ол. Колесса – стор. 1 – 59
– 8. Льокатив речівниковий в українській мові – Е. Тимченко – стор. 1 – 17
– 9. Кілька заміток до останку аориста в закарпатських говорах – Іван Панкевич стор. 1 – 5
– 10. „Αντιγραφή“ полємічний твір Максима (Мелетія) Смотрицького з 1608 р. – К. Студинський – стор. 1 – 40
– 11. Ще раз дума про Олексія Поповича – Володимир Перетц – стор. 1 – 6
– 12. Початок друкарства в Уневі – Іван Огієнко – стор. 1 – 20
– 13. Сковорода на тлі сучасності – С. Єфремов – стор. 1 – 10
– 14. Йосиф Добровський і українознавство – Іван Брик – стор. 1 – 35
– 15. Образ міжнародного походу колядної словесности – Іляріон Свєнціцкий – стор. 1 – 10
– 16. Заснованнє катедри історії України в львівському університеті – Ол. Барвінський – стор. 1 – 18
– 17. До питання про діялєктольоґічну клясифікацію українських говорів – Іван Зілинський – стор. 1 – 19

Видання буде цікаве всім філологам, історикам, етнографам і любителям антикварних видань.

Назва: Записки НТШ Т. CXLI – CXLIII
Автор: Кирило Йосипович Студинський (псевдоніми та криптоніми: Кость Вікторин; К. Вікторин; Кость В.; Іван Лаврін; І. Лаврін; К. Зорян; Зорян; К. С.; Батько; Іван Гарбуз; Федір Замора; Колька; Лівобічний; Літописець; К. Люнин; Не-Маковей; Не плазун, але й без трону; Віктор Осипович; Кость Осипович; Провінціал, 1868 — найімовірніше, 1941) — український філолог-славіст, літературознавець, мовознавець, фольклорист, письменник, громадський діяч, доктор філософії, академік ВУАН.
Ян Нецислав Іґнаци (Іван Олександрович) Бодуен де Куртене (1845 — 1929) — польський мовознавець, іноземний член НТШ.
Їржі Полівка (1858 — 1933) — чеський філолог, славіст, балканолог, болгаріст, богеміст, палеославіст, полоніст, словакіст, україніст, літературознавець, історик, етнограф, фольклорист, діалектолог, палеограф і викладач університету.
Александер Брюкнер (1856 — 1939) — польський філолог та історик культури, багаторічний професор Берлінського університету, член НТШ.
Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Ян Непомуцен Боніфацій Лось (1860 — 1928) — польський мовознавець, славіст, професор і ректор Ягеллонського університету, творець історичної граматики польської мови, автор фундаментальної “Польської граматики”.
Степан Йосипович Смаль-Стоцький (1859 — 1938) — український мовознавець і педагог, літературознавець (один із перших теоретиків українського віршування); визначний громадсько-політичний, культурний, економічний діяч Буковини.
Олександр Михайлович Колесса (1867 — 1945) — український літературознавець, мовознавець, громадсько-політичний діяч, дійсний член НТШ.
Євген Костянтинович Тимченко (1866 — 1948) — український мовознавець-україніст, спеціаліст із санскриту, порівняльного мовознавства, поліглот (знав французьку, німецьку, англійську та італійську мови), перекладач, академік АН УРСР.
Іван Артемович Панькевич (1887 — 1958) — український мовознавець, етнограф, педагог, громадський діяч.
Володимир Миколайович Перетц (1870 — 1935) — український філолог, дослідник і видавець численних пам’яток давньої та середньої української літератури й української творчості, історик і видатний теоретик літератури, текстолог, організатор українського наукового життя й ініціатор багатьох наукових починів.
Митрополит Іларіон (світське ім’я Іван Іванович Огієнко, 1882 — 1972) — український науковець, єпископ ППЦ, предстоятель УГПЦК, політичний, громадський і церковний діяч, мовознавець, лексикограф, історик церкви, педагог, дійсний член НТШ.
Сергі́й Олександрович Єфремов (1876 — 1939) — український громадсько-політичний і державний діяч, літературний критик, історик літератури, академік Української академії наук, віце-президент ВУАН, дійсний член НТШ у Львові, публіцист, один із творців української журналістики.
Іван Станіславович Брик (1879 — 1947) — український учений, славіст, філолог, історик, громадський діяч, педагог, голова Товариства «Просвіта», дійсний член НТШ.
Іларіон Семенович Свєнціцький (1876 — 1956) — український філолог, етнограф, музеєзнавець, громадсько-культурний діяч, доктор філологічних наук, дійсний член НТШ.
Олександр Григорович Барвінський (1847 — 1926) — український громадсько-політичний діяч Галичини, історик, педагог.
Іван Михайлович Зілинський (1879 — 1952) — український мовознавець, фольклорист, дослідник лемківських говірок, дійсний член НТШ.
Рік: 1925
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Мова: українська, польська, чеська

Сторінок: _
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 2
Вага: 0,620 кг

Книги, які можуть зацікавити:
1. Пригодник. Таємниці Брамура /Яскр/ Велике ілюстроване видання
2. Україна та сусідні землі в XVIII ст. Подорожі барона фон Кампенгаузена (переклад Полоза О.Є., наук.ред. Сокирка О.Г.)
3. Генрі Морган. Хроніка життя адмірала піратів Карибського моря /Віктор Губарев/
4. Сумно ангел зітхнув (Наталія Кавера-Безюк). Історичний роман
5. Чорний лебідь /Рафаель Сабатіні/
6. Слов’янська міфологія (оновлене видання) /Александр Гейштор/
7. Кульгавець. Історичний роман з 11 століття (Марія Букрій)
8. Артилерія XIV–XVIII століть з фондів Львівського історичного музею. Мар’яна Верхотурова
9. Френсіс Дрейк. Життя та неймовірні пригоди королівського корсара. (Віктор Губарев)
10. Трикутник Правобережжя: царат, шляхта і народ. 1793–1914 рр. (Даніель Бовуа)