Антикварне видання з археології, історії та етнографії. “Записки Наукового товариства імені Шевченка” – це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст XXXV i XXXVI томів
I. 1. Переднє слово (по нїміцьки) – с. 5 – 6
2. Резюме всїх зголошених рефератів з язикознавства й істориї лїтератури (по нїмецьки) – с. 7 – 23
3. Переднє слово (по руськи) – с. 24 – 25
II. Реферати подані в скороченю – с. 1 – 14
1. Носові звуи в словянських мовах, Олександра Барвінського – с. 3 – 5
2. Причинки до істориї угро-руської мови і лїтератури, д-ра Олександра Колсси – с. 6
3. Причинок до пізнання розвитку народньої мови в письменстві у Галицьких Русинів, Ілї Кокорудза – с. 7 – 8
4. Про наголос в українсько-руській мові, д-ра Володимира Охримовича – с. 9
5. Історичне тло Слова о полку Ігоревім, д-ра Володимира Коцовського – с. 10 – 12
6. Карпаторуське письменство XVII – XVIII вв., д-ра Івана Франка – с. 13 – 14
III. Реферати подані в цїлости:
1. Про говор долівський, написав Іван Верхратський – с. 1 – 128
2. Русини Пряшівської епархії і їх говори, написав Володимир Гнатюк – с. 1 – 70
3. Слово о Лзаревѣ воскресеніи, староруська поема на апокріфічеі теми, розвідка д-ра Івана Франка – с. 1 – 57
4. Новий причинок до студий над Іваном Вишенським – йогож – с. 1 – 4
5. Псевдо Матвієве євангелїє про уродження й дїтство Марії та його слїди в українсько-руській лїтературі – йогож – с. 1 – 32
6. Хто був автором ‘Αντίῤῥησις-а?, написав др Кирило Студинський – с. 1 – 20
7. Якуб Ґаватович (Ґават), автор перших руських інтермедий з 1619 р., написав М. Павлик – с. 1 – 44
Видання буде цікаве всім історикам, філологам, релігієзавцям і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. III i IV, Т. XXXV i XXXVI
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Олександр Григорович Барвінський (1847 — 1926) — український громадсько-політичний діяч Галичини, історик, педагог.
Олександр Михайлович Колесса (1867 – 1945) — український літературознавець, мовознавець, громадсько-політичний діяч, дійсний член НТШ.
Ілля Федорович Кокорудз (крипт.: Н. К., І., І. К., Іл. К., К-к-р-з, 1857 – 1933) – педагог, громадський діяч, меценат, дійсний член НТШ.
Володимир Юліанович Охримович (1870 — 1931) — український галицький громадсько-політичний діяч, учений, журналіст, правник, дійсний член НТШ.
Володимир Миколайович Коцовський (псевд. та крипт.: Корженко, Голка, К-о, В. К., Володимир К-ський, 1860 — 1921) — український галицький літературознавець, філолог, письменник, перекладач, педагог, діяч НТШ.
Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».
Іван Григорович Верхратський (псевдоніми — Любарт Горовський, Любарт Співомир Лосун, Подоляк, Щипавка, 1846 — 1919) — український галицький натураліст, педагог, мовознавець, письменник, громадський діяч, дослідник мови та фольклору лемків. Автор приблизно 200 друкованих праць. Заклав підвалини української наукової термінології.
Володимир Михайлович Гнатюк (1871 — 1926) — український етнограф, фольклорист, мовознавець, літературознавець, мистецтвознавець, перекладач і громадський діяч, академік АН України, член Чеського наукового товариства, Празької та Віденської Академії наук. Секретар, голова Етнографічної комісії та редактор видань НТШ. Директор Української видавничої спілки.
Кирило Йосипович Студинський (псевдоніми та криптоніми: Кость Вікторин; К. Вікторин; Кость В.; Іван Лаврін; І. Лаврін; К. Зорян; Зорян; К. С.; Батько; Іван Гарбуз; Федір Замора; Колька; Лівобічний; Літописець; К. Люнин; Не-Маковей; Не плазун, але й без трону; Віктор Осипович; Кость Осипович; Провінціал та ін., 1868 — найімовірніше 1941) — український філолог-славіст, літературознавець, мовознавець, фольклорист, письменник, громадський діяч.
Михайло Іванович Павлик (1853 — 1915) — український письменник, публіцист, громадський і політичний діяч, дійсний член НТШ.
Рік: 1900
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Мова: українська, німецька
Сторінок: –
Розміри,см.:
довжина 24
ширина 16,5
товщина 2
Вага: 0,620 кг
Книги схожої тематики:
1. Слов’янська міфологія (оновлене видання) /Александр Гейштор/
2. Артилерія XIV–XVIII століть з фондів Львівського історичного музею. Мар’яна Верхотурова
3. Френсіс Дрейк. Життя та неймовірні пригоди королівського корсара. (Віктор Губарев)
4. Трикутник Правобережжя: царат, шляхта і народ. 1793–1914 рр. (Даніель Бовуа)
5. 01. Мазепина книга, перепис маєтностей ясновельможного пана гетьмана 1726 року. (упорядник І.М. Ситий)
6. 03 Присяга Чернігівського полку 1718 року (Подарункова оправа)
7. Пригодник. Таємниці Брамура /Яскр/ Велике ілюстроване видання
8. Україна та сусідні землі в XVIII ст. Подорожі барона фон Кампенгаузена (переклад Полоза О.Є., наук.ред. Сокирка О.Г.)
9. Вінницький ґродський суд. Поточна актова книга за 1768 рік. Подокументний опис /упорядники Петренко О.С., Росовецький О.С./
10. Генрі Морган. Хроніка життя адмірала піратів Карибського моря /Віктор Губарев/
Відгуки
Відгуків немає, поки що.