Захар Беркут /Іван Франко/ (Діаспорне видання 1968 року)

2600 грн.

Історична повість. Діаспорне видання.

«Дія повісти відбувається в гірській околиці, а саме в горах Карпатах, в околицях сьогоднішнього села Тухлі над гірською річкою Опором, недалеко гірського перевалу Лавочне, яким можна дістатись на Закарпаття, й яким у новіших часах проходить залізничий шлях на Закарпаття. В тих місцях, у часі першої світової війни, відбувались перші бої Українських Січових Стрільців з навалою царських військ, що намагались продертися на Закарпаття.»

«Захар Беркут»
Автор: Іван Якович Франко (1856-1916)
Мова: українська
Видавнича спілка Тризуб, Вінніпеґ, Канада
Сторінок: 203
Розміри, см.:
Довжина 22,5
ширина 15
товщина 1
вага 0,273 кг

Автор: Іван Якович Франко (1856-1916) – великий український письменник, один з будівничих нової української нації. Народився 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі в Східній Галичині в родині селянина-коваля. Навчався спочатку в школі села Ясениця-Сільна (1862–1864), потім у так званій нормальній школі при василіанському монастирі у Дрогобичі (1864–1867). У 1875 році закінчив Дрогобицьку гімназію. Восени 1875 р. став студентом філософського факультету Львівського університету. Перші літературні твори — вірш «Народна пісня» (1874) і повість «Петрії і Довбущуки» (1875) були надруковані в студентському часописі «Друг». Активна громадсько-політична й видавнича діяльність та листування з Михайлом Драгомановим спричинили арешт письменника за звинуваченням у належності до таємного соціалістичного товариства. У 1880 р. вдруге заарештовують, обвинувачуючи в підбурюванні селян проти влади. У 1881 р. став співвидавцем часопису «Світ», після закриття (1882) якого працював у редакції часопису «Зоря» й газеті «Діло». В травні 1886 р. взяв з Ольгою Хоружинською шлюб у Павлівській церкві Колегії Павла Галагана. У 1888 р. деякий час працював у часописі «Правда». Зв’язки з наддніпрянцями спричинили третій арешт (1889) письменника. У 1890 р. за підтримки М. Драгоманова стає співзасновником Русько-Української Радикальної Партії. З 1908 р. стан здоров’я значно погіршився, однак він продовжував працювати до кінця свого життя. Помер 28 травня 1916 р. у Львові. Видавництво: Видавнича спілка «Тризуб», Вінніпеґ, Канада, 1968

Лише 1 в наявності

Опис

Історична повість. Діаспорне видання.

«Дія повісти відбувається в гірській околиці, а саме в горах Карпатах, в околицях сьогоднішнього села Тухлі над гірською річкою Опором, недалеко гірського перевалу Лавочне, яким можна дістатись на Закарпаття, й яким у новіших часах проходить залізничий шлях на Закарпаття. В тих місцях, у часі першої світової війни, відбувались перші бої Українських Січових Стрільців з навалою царських військ, що намагались продертися на Закарпаття.»

«Захар Беркут»
Автор: Іван Якович Франко (1856-1916)
Мова: українська
Видавнича спілка Тризуб, Вінніпеґ, Канада
Сторінок: 203
Розміри, см.:
Довжина 22,5
ширина 15
товщина 1
вага 0,273 кг

Автор: Іван Якович Франко (1856-1916) – великий український письменник, один з будівничих нової української нації. Народився 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі в Східній Галичині в родині селянина-коваля. Навчався спочатку в школі села Ясениця-Сільна (1862–1864), потім у так званій нормальній школі при василіанському монастирі у Дрогобичі (1864–1867). У 1875 році закінчив Дрогобицьку гімназію. Восени 1875 р. став студентом філософського факультету Львівського університету. Перші літературні твори — вірш «Народна пісня» (1874) і повість «Петрії і Довбущуки» (1875) були надруковані в студентському часописі «Друг». Активна громадсько-політична й видавнича діяльність та листування з Михайлом Драгомановим спричинили арешт письменника за звинуваченням у належності до таємного соціалістичного товариства. У 1880 р. вдруге заарештовують, обвинувачуючи в підбурюванні селян проти влади. У 1881 р. став співвидавцем часопису «Світ», після закриття (1882) якого працював у редакції часопису «Зоря» й газеті «Діло». В травні 1886 р. взяв з Ольгою Хоружинською шлюб у Павлівській церкві Колегії Павла Галагана. У 1888 р. деякий час працював у часописі «Правда». Зв’язки з наддніпрянцями спричинили третій арешт (1889) письменника. У 1890 р. за підтримки М. Драгоманова стає співзасновником Русько-Української Радикальної Партії. З 1908 р. стан здоров’я значно погіршився, однак він продовжував працювати до кінця свого життя. Помер 28 травня 1916 р. у Львові. Видавництво: Видавнича спілка «Тризуб», Вінніпеґ, Канада, 1968

Книги, які можуть зацікавити:
1. Кульгавець. Історичний роман з 11 століття (Марія Букрій)
2. Френсіс Дрейк. Життя та неймовірні пригоди королівського корсара. (Віктор Губарев)
3. Слов’янська міфологія (оновлене видання) /Александр Гейштор/
4. Артилерія XIV–XVIII століть з фондів Львівського історичного музею. Мар’яна Верхотурова
5. РУСЬКА (ВОЛИНСЬКА) МЕТРИКА. КНИГА ЗА 1569-1572, 1574 РОКИ. Упорядники Кулаковський П. М., Святець Ю. А.
6. Вінницьке намісництво (деканат) Русько-Католицької Церкви у XVIII ст.: дослідження, публікація актів візитацій. (Зінченко А. Л., Петренко О. С.)
7. Трикутник Правобережжя: царат, шляхта і народ. 1793–1914 рр. (Даніель Бовуа)
8. Генрі Морган. Хроніка життя адмірала піратів Карибського моря /Віктор Губарев/
9. Відомість про залінійні поселення Полтавського полку 1762 року: збірник документів /Сухомлин О. Д./ (Дніпропетровська обл. часів Гетьманщини)
10. Присяга Лубенського полку 1718 року

Відгуки (0)
Оплата / Доставка