Подарункова книга Сейми Литовсько-руської держави
82000 грн. Оригінальна ціна: 82000 грн..56000 грн.Поточна ціна: 56000 грн..
Подарункова книга Сейми Литовсько-руської держави. Реставрована, комплектна, шкіряна французька оправа, ручна робота, автограф автора, 1902 рік.
Лише 1 в наявності
Подарункова книга Сейми Литовсько-руської держави. Реставрована, комплектна, шкіряна французька оправа, ручна робота, автограф автора, 1902 рік.
Н. А. Максимейко. Сеймы Литовско-русскаго государства до Люблинской уніи 1569 г.
Оригінальне видання 1902-го року
Публікація праці видатного дослідника права про історію сеймів Великого князівства Литовського (повна назва – Велике князівство Литовське, Руське, Жемойтське) — з’їздів середньовічного парламенту держави, що охоплювала території сучасної Білорусі, України, Литви, частково Польщі та РФ. Описуваний період охоплює 15-16 століття до моменту об’єднання князівства з польським королівством в Річ Посполиту.
Книга поряд з науковими розвідками автора містить публікації документів (актів сеймів).
Книга є бібліографічною рідкістю.
Книга видана в Харкові в 1902-му році в типографії Адольфа Дарре, пруського купця, що оселився в місті в середині 19-го століття.
Розмір 24,5 х 18 см.
Книга реставрована, комплектна, шкіряна французька оправа в стилі епохи. Ручна робота по технології 18-19 ст., дизайнерський папір на форзацах, індивідуальне оформлення. Додано лясе.
про автора
Максимейко Микола Олексійович (1860-1941), уродженець Роменщини , випускник Київського Університета Святого Володимира, доктор юридинчних наук, викладач Харківського Університету, видатний український дослідник історії права.
Книга містить дарчий авторський напис дореформеною російською мовою, що засвідчує перебування книги в бібліотеці видатного дослідника української історії, зокрема історії Слобідської України Дмитра Івановича Багалія (1857-1932):
“Глубокоуважаемому Дмитрію Ивановичу Багалѣю отъ автора.”
Подарункова книга Сейми Литовсько-руської держави. Передмова
Литовсько-руські сейми до Люблінської унії 1569 р. повинні викладатися в історії руського права на тих самих підставах, що й земські собори Московської держави. Скажу більше того: генетичний і спадкоємний зв’язок між сеймами і давньоруськими вічами видається більш ясним і безсумнівним, ніж більш пізній зв’язок соборів із попередніми їм вічовими установами. У першому випадку ми маємо справу з безперервним і послідовним розвитком; у другому ж випадку цей розвиток порушується цілою низкою розривів від кінця XIII ст. до середини XVI ст.
У цьому полягає самостійне значення вивчення сеймів для історії руського права. Але їх дослідження має і допоміжне значення. Саме воно може сприяти розв’язанню спірних питань, пов’язаних з історією земських соборів. Після спостережень, зроблених над сеймами, здається, що вивчення земських соборів ще не завершене. Питання про причини їх походження і розвитку, а також про значення їх установи повинні бути переглянуті. У результаті такого перегляду передбачувані висновки, що не узгоджуються з точними рішеннями історії, до яких досі дійшла наука.
Литовсько-руські сейми XV і XVI ст. становлять особливу середньовічну форму участі населення у верховній владі. В історико-політичній літературі вони характеризуються певними рисами; у ній склалася більш або менш усталена система ідей і понять. Проте я не вважав можливим керуватися цією системою, щоб у її прокрустове ложе втиснути і предмет свого дослідження, бо сумнівався в тому, що зроблені до цього узагальнення достатньо об’єктивно пояснюють явища одного й того ж порядку і не потребують подальшого виправлення й доповнення. З іншого боку, литовсько-руські сейми знаходять собі аналогії в генеральних штатах Франції, середньовічному парламенті Англії та ін. Проте при вирішенні свого завдання я не користувався порівняльним методом.
…вийшло знову ж таки тому, що я не був упевнений у правильності існуючих у літературі поглядів, а порівнювати на їхній основі було неможливо й понад силу. Таким чином, без посилання на попередні думки і без допомоги аналогій, я вирішив іти строго емпіричним шляхом. Я намагався подавати лише те, що містив у собі пам’ятник, і викладати здобуті результати самостійно, не вдаючись до штучного висвітлення з історії чи порівнянь. Обраний мною метод привів мене до висновків, що не збігаються з тими поглядами, які поширені в літературі. Ці висновки, коротко кажучи, полягають у такому: причиною виникнення сеймів була необхідність боротьби за існування з одного боку з небезпекою, що загрожувала Литовській Русі головним чином з боку Москви і кримських татар; та необхідність, яка мала викликати концентрацію державних службових сил і зосередити їхню діяльність на завданнях оборони держави; чинник зовнішньої небезпеки, що викликав до життя литовсько-руські сейми, не переставав виявляти свій визначальний вплив і в подальшому їх існуванні; з його поступовим послабленням зменшувалися й майже всі сторони діяльності сеймів, тобто їх склад, компетенція, строки скликання тощо; словом, усе зводилося до однієї загальної закономірності. Якщо ж мої висновки щодо вивчення литовсько-руських сеймів можуть слугувати і для цілей загальної історії державного права — у сенсі виправлення та доповнення панівних поглядів.
Необхідно ще зробити заключне пояснення щодо такого питання: навіщо було випускати у світ дослідження про сейми, коли зовсім недавно, навесні 1901 р., на цю ж тему з’явилася велика дисертація М. Любавського? Я випускаю свою працю тому, що вона була розпочата задовго до появи названої книги; вона вже наближалася до завершення, а матеріали навіть були надруковані, отже я не міг відмовитися від розпочатої праці. Це зовнішнє виправдання. Але, крім того, вважаю за потрібне зазначити, що запропоноване дослідження настільки відрізняється від дисертації п. Любавського і широтою погляду, і висновками, що не є зайвою сторінкою в небагатій літературі з історії литовсько-руського права.
ЗМІСТ
РОЗДІЛ ПЕРШИЙ.
Походження литовсько-руського сейму.
§ 1. Роль населення при заміщенні княжого престолу в Литві, Жмуді та західноруських землях, стор. 1—6.
§ 2. Унії XIV і XV ст., укладені на сеймах окремих литовсько-руських князівств, стор. 6—20.
§ 3. Діяльність місцевих сеймів з питань, що стосувалися війни, стор. 20—25.
§ 4. Обласне законодавство, стор. 25—27.
§ 5. Участь населення в суді, стор. 27—33.
§ 6. Складові частини місцевих сеймів як елементи, з яких сформувався литовсько-руський сейм, стор. 34—40.
§ 7. Воєнна небезпека з боку Москви та кримських татар наприкінці XV ст. як причина виникнення литовсько-руського сейму, стор. 40—51.
§ 8. Погляд М. Любавського на походження сейму Литовського князівства та великого сейму Литовсько-Руської держави, стор. 51—71.
РОЗДІЛ ДРУГИЙ.
Устрій і діяльність литовсько-руських сеймів.
§ 1. Великий князь, стор. 71—79; посадові особи держави, що брали участь у сеймах, стор. 79—89; князі, пани і шляхта, стор. 89—103; повітові сеймики, стор. 103—109; стани населення, що брали участь у сеймах, стор. 109—110; погляд М. Любавського на склад литовсько-руського сейму, стор. 110—115.
§ 2. Суд на сеймах, стор. 115—126; головний предмет діяльності сеймів, стор. 126—127; обрання великого князя, стор. 127—129; військові повинності замків, міст, міщан тощо, стор. 129—132; державні монополії та митні збори, стор. 132—136; фінансові справи, стор. 136—137; військові союзи і державні унії, стор. 138—141; сеймове законодавство, стор. 141—145; погляд М. Любавського на компетенцію сеймів, стор. 145—147.
§ 3. Необхідність, що змушувала великого князя скликати сейми, стор. 147—149; взаємовідносини між великим князем і членами сейму, стор. 149—151; сила сеймів, стор. 151.
§ 4. Скликання сеймів, стор. 152—153; місце проведення сеймових зібрань, стор. 153; строки скликання, стор. 153—154; кількісний склад сеймів, стор. 154—156; тривалість сеймових сесій, стор. 156—157; порядок обговорення справ, стор. 157—162; черговість голосування, стор. 162; способи ухвалення рішень, стор. 162—164.
Наш книжковий магазин пропонує унікальні видання XVIII–XX століть — для колекції або як подарунок. Допоможемо знайти книгу під замовлення. У продажу — як відреставровані, так і оригінальні примірники.
Що подарувати людині, у якої вже все є? Старинні книги — це унікальні видання, що часто збереглися в одиничних примірниках. Такий подарунок має справжню цінність і свою історію.
А якщо ще замовити реставрацію в одній із найкращих палітурних майстерень України — Protsun_books (PROTSUN & Co), він стане по-справжньому особливим і запам’ятається на все життя.
Магазин “Р.В.В. Книга” працює і відправляє книги замовникам без вихідних.
Доставка книг здійснюється в межах України до діючого відділення “Нової Пошти”.
Можливість відправлення іншими перевізниками обговорюється окремо.
Можливий самовивіз в Києві (вул. Дегтярівська 21).
Міжнародна доставка здійснюється через Укрпошту згідно актуальних тарифів (вартість залежіть від віддаленості місця призначення і коливається в межах 20-50 USD).
В РФ та РБ не відправляємо.
Контакти
тел. +38 (095) 846-31-08 ( Viber, Telegram, WhatsApp),
e-mail: rvvbooks@gmail.com
Оплата на рахунок за реквізитами.
Повернення книг
При виявленні поліграфічного браку в отриманій книзі (сучасних видань), просимо негайно повідомити книгарню, додавши фото.
Ми замінимо книгу за наш рахунок.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. № 172 «Про реалізацію окремих положень Закону України “Про захист прав споживачів”» друковані видання належної якості обміну та поверненню не підлягають


Відгуки
Відгуків немає, поки що.