На порозі невідомого (Спогади з 1945 року). Зиновій Книш (Діаспорне видання 1955 року)

Спогади українця про кінець Другої світової війни та післявоєнні події.

“Настав 1944 рік. У повітрі чувся вже кінець війни, невідхильність програної німців була ясна всім, не відомо було тільки, як цей кінець буде розгортатися в подробицях, як довго протягнуться судороги грізного колосу. І цікаве: звичайно думка про закінчення війни сприймається як не з радістю, то з резигнацією – що буде то буде, але минуться нарешті воєнні страхіття, бомби, мандрівки сюди й туди…

Кінця війни хотіли альянти, бо для них це була певна й остаточна перемога. Кінця війни скрито бажали собі й німці, що освоїлися вже з думкою про програш і розвіяні мрії про володіння над світом, а в дальшому продовжуванні війни бачили тільки непотрібні вже тепер втрати й жертви. В закінченні війни кожний бачив для себе якийсь інтерес і в’язав з тим якісь надії, – не було тільки ніяких надій для українців. Це був кінець, що не приносив їм нічого, після нього мав настати початок, що не віщував нічого доброго. І так поміж кінцем і початком плили наші дні, в тривозі й безнаідйності… ”

Книга містить відбиток власницької печатки з написом “Leonid Humeniuk, M.D. 543 Capitol BLVD. St. Paul 3, Minnesota”
В якості бонуса – інформаційна листівка Alberta Fuel LTD

На порозі невідомого (Спогади з 1945 року).
Автор: Зиновій Книш
Видання Першої Української Друкарні у Франції
Париж 1955
Накладом автора
Сторінок: 238

Довідка ЕСУ:

КНИШ Зиновій Михайлович (псевд.: Богдан Михайлюк, Ренс, Галіят, Ю. Мохнацький; 16. 06. 1906, м. Коломия, нині Івано-Фр. обл. – 14. 11. 1999, м. Торонто, Канада) – громадсько-політичний діяч, історик. Чоловік Ірени, батько Юрія-Дмитра Книшів. Закін. нар. школу ім. Т. Шевченка й класичну гімназію з укр. мовою викладання у Коломиї, 1930 здобув ступ. д-ра права і політ. наук у Львів. університеті. Від 1924 – чл. окруж. команди, згодом – бойової референтури УВО. 12 березня 1929 заарешт. і ув’язнений на три місяці. 1930 брав участь у двох конф., на яких розмежовано завдання ОУН і Проводу укр. націоналістів. У листопаді 1931 заарешт. удруге, за звинуваченням у членстві в УВО засудж. до 8-ми р. ув’язнення. 1936 звільнений за амністією, працював секр. дирекції «Центросоюзу» в Львові. У липні 1939 заарешт. втретє, однак незабаром звільнений. Від 1940 – чл. проводу ОУН та секретаріату Проводу укр. націоналістів (брав безпосередню участь в організації похід. груп ОУН); водночас 1940–41 – нач. канцелярії Укр. центр. комітету; 1942 – посадник м. Калуш (нині Івано-Фр. обл.); 1943–44 – нач. самоврядування Золочів. округи (нині Львів. обл.). У травні 1944 виїхав до Відня, у червні 1946 – до Парижа. Був провідником ОУН(м) у Зх. Європі, секр. світського відділу греко-катол. місії для українців Зх. Європи. У січні 1949 емігрував до Канади. Обраний 1-м заступник голови Проводу укр. націоналістів і ген. суддею ОУН(м). Організував і фінансував видавництво «Срібна сурма». Наукові праці присвяч. історії УВО й ОУН. Уклав зб. документів і матеріалів «Розбрат. Спогади й матеріали до розколу ОУН у 1940–1941 рр.», «Б’є дванадцята. Спогади й матеріали до діяння ОУН напередодні німецько-московської війни 1941» (обидві – б. р.), «З таємних документів польської окупації Західної України» (1983; усі – Торонто). Автор спогадів «Дрижить підземний гук. Спогади з 1930 і 1931 рр. у Галичині» (Вінніпеґ, 1953), «На порозі невідомого» (Париж, 1955).

ГУМЕНЮ́К Леонід (21. 08. 1894, м. Старокостянтинів, нині Хмельн. обл. – 08. 08. 1968, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) – лікар. Учасник 1-ї світової війни. Воював у складі Армії УНР та УГА. Закін. Праз. університет (1931). Під час навч. – голова Мед. громади Університету. Від 1931 провадив приватну лікар. практику в м. Свалява та Мукачеве, працював дир. лічниці в м. Севлюш (нині Виноградів; усі – нині Закарп. обл.). Під час нападу угорців на Карпат. Україну 1939 зголосився лікарем до Карпат. Січі в м. Хуст (нині Закарп. обл.). Згодом – лікар у Німеччині, де очолював Укр. нац. об’єдн.; дир. туберкульоз. санаторію в Польщі, після евакуації – знову в Німеччині. 1949 емігрував до США, працював лікарем у м. Сейнт Пол та Кембридж (шт. Міннесота). Обґрунтував методи лікування нирк. захворювань.

Книги, які можуть зацікавити:
1. Сумно ангел зітхнув (Наталія Кавера-Безюк)
2. Слов’янська міфологія (оновлене видання) /Александр Гейштор/
3. Артилерія XIV–XVIII століть з фондів Львівського історичного музею. Мар’яна Верхотурова
4. Вінницьке намісництво (деканат) Русько-Католицької Церкви у XVIII ст.: дослідження, публікація актів візитацій. (Зінченко А. Л., Петренко О. С.)
5. Генрі Морган. Хроніка життя адмірала піратів Карибського моря /Віктор Губарев/
6. Френсіс Дрейк. Життя та неймовірні пригоди королівського корсара. (Віктор Губарев)
7. Чорний лебідь /Рафаель Сабатіні/
8. Переписи Чернігівщини 1638 та 1713 років (Оновлене друге видання)
9. Переписна книга Сумського полку 1691 року (Видання друге)
10. РУСЬКА (ВОЛИНСЬКА) МЕТРИКА. КНИГА ЗА 1569-1572, 1574 РОКИ. Упорядники Кулаковський П. М., Святець Ю. А.