Перший твір нової української літератури, написаний живою українською мовою
«Біля ста сорока років минуло з тієї пори, як з’явилися серед поміщицької письменної аудиторії катерининської епохи на Україні перші рукописні копії Енеїди, і трохи менше – з моменту виходу її друком иждивением поміщика Парпури. За цей час твір викликав величезну критичну і дослідницьку літературу. Коли 6 зібрати все, що було написано про творчість Котляревського і зокрема про Енеїду за увесь цей час, це склало 6 бібліотеку, що в сотні раз перевищує обсяг усього, написаного І.П.Котляревським.» (Вступна стаття Мик. Новицького)
«Вергілієва Енеїда. Іван Котляревський»
Автор: Іван Петрович Котляревський (1769 – 1838)
Рік: 1936 Державне літературне видавництво
Мова: українська
Сторінок: 262
Іван Петрович Котляревський (1769 – 1838) — український письменник, поет, драматург, громадський діяч. Він увійшов в історію української культури як зачинатель (родоначальник) нової української літератури. Народився в Полтаві в сім’ї канцеляриста. Спочатку навчався у дяка. З 1780 по 1789 вчився у Полтавській духовній семінарії. У 1789—1793 працював канцеляристом, у 1793—1796 — домашнім учителем у сільських поміщицьких родинах. Почав писати “Енеїду”. У 1796—1808 перебував на військовій службі в Сіверському карабінерському полку. У 1806—1807 Котляревський в ранзі штабс-капітана брав участь у російсько-турецькій війні, був учасником облоги Ізмаїлу. У 1808 вийшов у відставку з орденом святої Анни. З 1810 працював наглядачем «Дому для виховання дітей бідних дворян». У 1812 під час походу Наполеона I Бонапарта на Росію Котляревський сформував у містечку Горошині на Полтавщині 5-ий український козачий полк, за що отримав чин майора. У 1819—1821 — директор Полтавського вільного театру. Для поповнення репертуару театру написав дві п’єси – «Наталка Полтавка» (1819), «Москаль-чарівник»; продовжує роботу над «Енеїдою». “Енеїда” – перший твір нової української літератури, написаний живою українською мовою. Над поемою Котляревський працював близько 30 років. “Наталка Полтавка” – перший драматичний твір нової української літератури. У 1818 разом з В.Лукашевичем, В.Тарновським та ін. входив до складу полтавської масонської ложі «Любов до істини». З 1821 року член Вільного товариства любителів російської словесності. Підтримував зв’язки з декабристами. У 1827—1835 — попечитель «богоугодних» закладів. У 1835 р. через хворобу Котляревський залишає службу і йде у відставку. Перед смертю він відпустив на волю дві сім’ї своїх кріпаків і роздав родичам та знайомим усе своє майно. Похований у Полтаві.
Відгуки
Відгуків немає, поки що.