Збірка байок Івана Манила, видана в Канаді в 1953-му році. Окрім нових, використано також матеріали його ж збірок “Колючий сміх” (1946), “Січ і відсіч” (1948). Автор – уродженець Запоріжжя, що був вивезений як остарбайтер до Німеччини, а по війні емігрував в США.
Шановні друзі! Хочу вам
Для радости й утіхи
Пролити байковий бальзам,
Шпурнути ґрона епіграм,
Як золоті горіхи …
Коли б я був – ген-ген! – аж там,
Де наш Дніпро славутній,
На груди б я упав вікам,
Я б заспівав привіт ланам
Величний і могутній;
Коли б я був байкар Езоп
Чи Гоголем нетлінним,
Сатиру я утяв би, щоб
(Усе, немов “по маслі” йшло б!)
Дніпро зробити вільним …
Співців нам доля подає,
Як Рильський і Тичина,
Та з них Москва собі “кує” –
Було так, знаю, й досі є! –
Льокаїв з України …
А ми на волі лежимо,
Немов гнилі колоди, –
В похід, на бій – у сні! – йдемо,
Або у запалі “тнемо”
Своїм пігмеям оди.
Шановні друзі! Ось де вам
Поради, лік і сила:
Ковтайте ґрона епіграм,
Вживайте байковий бальзам
Та згадуйте Манила!
(1953)
Байкар. Книга для всіх і для нікого.
Автор: Іван Манило (1918 – 1976)
Видавництво “Новий шлях” (Канада)
Рік: 1953
Сторінок: 104
ЕСУ про автора:
“МАНИЛО Іван Васильович (псевд. – Манило-Дніпряк; 14. 03. 1918, с. Юрківка, нині Оріхів. р-ну Запоріз. обл. – 26. 12. 1976, м. Міллвілл, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) – поет-байкар. Навч. у Запоріз. пед. інституті (1937–39), закін. літературозн. курси при СПУ в Києві. У роки 2-ї світової війни вивезений на примус. роботи до Німеччини. Згодом перебував у таборі для переміщ. осіб у м. Інґольштадт, де брав участь у літ. житті. 1947 переселився до США. Спочатку працював на ф-ках і заводах, згодом був фермером. Закін. Пенсильван. університет (1957). Жив у м. Філадельфія, де організував видавн. фонд і видавництво «Світ». Писав переважно байки, зрідка пародії, епіграми, вірші. Свої твори публікував у діаспор. пресі, зокрема в ж. «Пу-Гу» (м. Авґсбурґ, Австрія, 1947–49).”
Колючий сміх. Байки. Іван МАНИЛО (Діаспорне видання 1946 року)
Відгуки
Відгуків немає, поки що.