- 1. Історія
- 2. Етнографія
- 3. Місце видання
- 4. Книги з автографом чи екслібрисом
- 5. Антикварні книги
- 6. Сучасні видання
- 7. Діаспоріана
- 8. Література для дітей
- 9. Художня література
- 10. Кулінарна історія
- 11. Сільське господарство та промисловість
- 12. Книги Видавництва РВВ
НОВИНКИ КНИГ
Убивства за абеткою (Художнє детективне видання)
Класичний детектив із надзвичайно цікавим сюжетом. Скоєно серію жахливих убивств. Вирішуючи, хто стане наступною жертвою, злочинець звертається… до абетки. У гру вступає неперевершений детектив Еркюль Пуаро. Перед кожним убивством невідомий надсилає детективові листа, в якому пише, де й коли знову проллється кров, проте поліція й Пуаро щоразу не встигають урятувати жертву. Ланцюжок доказів приводить до потенційного вбивці — непримітного комівояжера, продавця панчіх Олександра Каста. Та раптом абеткова схема дає збій, і Пуаро розуміє, що вбивця — хтось інший…
Назва: Убивства за абеткою
Автор: Агата Крісті (1890 - 1976) - англійська письменниця, яку знають у всьому світі як королеву детективу. Продано близько мільярда примірників її творів англійською мовою, ще один мільярд - у перекладі ста іноземними мовами. Вона - найпопулярніший автор усіх часів. За кількістю перевидань її книжки поступаються лише Біблії та творам Шекспіра.
Сторінок: 284
Розміри,см.:
довжина 17
ширина 12
товщина 1,8
Вага: 0,230 кг
Таємнича пригода в Стайлзі (Художнє детективне видання)
Легендарний детектив із заплутаною справою та небезпечними злочинцями. У розкішному маєтку Стайлз-Корт несподівано помирає його заможна господиня — Емілі Інглторп. Хтось підсипав жінці смертельну дозу стрихніну. Головним підозрюваним оголошено чоловіка загиблої, який у разі смерті Емілі має успадкувати все майно. Але це було б занадто очевидно… І, звісно, відомий детектив Еркюль Пуаро не зацікавився б простою справою. Таємниці, які приховують кімнати маєтку, до снаги розгадати лише йому.
Назва: Таємнича пригода в Стайлзі
Автор: Агата Крісті (1890 - 1976) - англійська письменниця, яку знають у всьому світі як королеву детективу. Продано близько мільярда примірників її творів англійською мовою, ще один мільярд - у перекладі ста іноземними мовами. Вона - найпопулярніший автор усіх часів. За кількістю перевидань її книжки поступаються лише Біблії та творам Шекспіра.
Сторінок: 284
Розміри,см.:
довжина 17
ширина 12
товщина 1,8
Вага: 0,230 кг
Німий свідок (Художнє детективне видання)
Класичний детектив світового масштабу. Детектив Еркюль Пуаро отримує листа від потенційної клієнтки. Заможна пані — міс Арунделл — пише, що підозрює своїх родичів у спробах її вбити: саме зараз вона оговтується після падіння зі сходів. Як стверджують племінники потерпілої, цей випадок — вина собаки, адже та начебто залишила на сходах свою іграшку, через яку міс Арунделл і перечепилася. Однак проста, здавалося б, справа миттєво ускладнюється, коли Пуаро дізнається, що отримав цього листа вже після смерті багатійки. Детектив береться таємно розслідувати ймовірне вбивство, адже всі родичі жінки мають мотив: її багатство повинне перейти їм у спадок. Проте, коли стає зрозуміло, що міс Арунделл переписала заповіт, загадкові смерті поновлюються. Хтось зі спадкоємців намагається позбутися конкурентів? Чи все ж ці смерті випадкові? Еркюль Пуаро вправно розслідує справу, доскіпливо збираючи докази, щоб урешті-решт назвати справжню причину трагедій.
Назва: Німий свідок
Автор: Агата Крісті (1890 - 1976) - англійська письменниця, яку знають у всьому світі як королеву детективу. Продано близько мільярда примірників її творів англійською мовою, ще один мільярд - у перекладі ста іноземними мовами. Вона - найпопулярніший автор усіх часів. За кількістю перевидань її книжки поступаються лише Біблії та творам Шекспіра.
Сторінок: 284
Розміри,см.:
довжина 17
ширина 12
товщина 1,8
Вага: 0,230 кг
Вбивство у “Східному експресі” (Художнє детективне видання)
Легендарний детектив із заплутаною справою та небезпечними злочинцями. Бельгійський детектив Еркюль Пуаро мусить терміново виїхати зі Стамбула до Англії, але вільних місць у «Східному експресі» вже немає. Його виручає давній друг мсьє Бук, власник компанії, якій належить поїзд. Зранку за сніданком детектив помічає, що пасажири експреса — люди різних національностей, які випадково опинилися в одному вагоні. Американець Ретчетт, який видається Пуаро надто підозрілим, просить детектива стати його охоронцем. Але той відмовляється. Уночі Пуаро весь час будять різні звуки й стукіт, та потім настає тиша — через снігові замети поїзд зупиняється десь у Югославії, пасажири напружені, а дивний містер Ретчетт лежить мертвий у своєму купе… Детектив Пуаро береться до розслідування.
Назва: Вбивство у "Східному експресі"
Автор: Агата Крісті (1890 - 1976) - англійська письменниця, яку знають у всьому світі як королеву детективу. Продано близько мільярда примірників її творів англійською мовою, ще один мільярд - у перекладі ста іноземними мовами. Вона - найпопулярніший автор усіх часів. За кількістю перевидань її книжки поступаються лише Біблії та творам Шекспіра.
Сторінок: 284
Розміри,см.:
довжина 17
ширина 12
товщина 1,8
Вага: 0,230 кг
Смерть на Нілі (Художнє детективне видання)
Один із найпопулярніших і найзнаковіших романів Агати Крісті. Місце дії охоплює Лондон, Нью-Йорк, а також Верхній Єгипет і Нубію, де й розгортаються основні події. Молодята Саймон і Ліннет Дойли вирушають у весільну подорож на пароплаві "Карнак". Жаклін де Бельфор, давня подруга Ліннет, у якої та відбила коханого, вирішує своєю присутністю зіпсувати їм медовий місяць. Одного ранку служниця знаходить місіс Дойл мертвою… Хтось вистрелив їй у голову, поки вона спала. На стіні біля вбитої лишається кривава буква "Ж". Однак Жаклін має залізне алібі. У справу втручається відомий харизматичний детектив Еркюль Пуаро. Виявляється, майже всі пасажири мали мотив для вбивства. Щось приховує чи не кожен із них, а кілька, як стає відомо, подорожують зі зброєю. То хто цей холоднокровний убивця, який не зупиняється на одному злочині?
Назва: Смерть на Нілі
Автор: Агата Крісті (1890 - 1976) - англійська письменниця, яку знають у всьому світі як королеву детективу. Продано близько мільярда примірників її творів англійською мовою, ще один мільярд - у перекладі ста іноземними мовами. Вона - найпопулярніший автор усіх часів. За кількістю перевидань її книжки поступаються лише Біблії та творам Шекспіра.
Сторінок: 284
Розміри,см.:
довжина 17
ширина 12
товщина 1,8
Вага: 0,230 кг
Кривий будиночок (Художнє детективне видання)
Неперевершений драматичний роман від королеви детективу! Чарльз Гейворд прилітає до Єгипту, де знайомиться зі Софією, внучкою мільйонера Арістіда Леонідіса. За два роки Чарльз приїжджає до Софії з наміром попросити її руки. Однак у сім’ї Софії сталася трагедія - вбили її дідуся. Із часом з’ясовуються обставини смерті: замість інсуліну йому вкололи смертельну дозу ліків для очей. Будь-хто із членів родини міг поміняти місцями пляшки. Чарльз, будучи сином комісара поліції, береться за розслідування цієї справи…
Книга "Кривий будиночок" - улюблений роман Агати Крісті.
Назва: Кривий будиночок
Автор: Агата Крісті (1890 - 1976) - англійська письменниця, яку знають у всьому світі як королеву детективу. Продано близько мільярда примірників її творів англійською мовою, ще один мільярд - у перекладі ста іноземними мовами. Вона - найпопулярніший автор усіх часів. За кількістю перевидань її книжки поступаються лише Біблії та творам Шекспіра.
Сторінок: 284
Розміри,см.:
довжина 17
ширина 12
товщина 1,8
Вага: 0,210 кг
Таємнича пригода в Стайлзі (Художнє детективне видання)
Перший детектив Агати Крісті! У розкішному маєтку Стайлз-Корт несподівано помирає його заможна господиня — Емілі Інглтроп. Хтось підсипав жінці смертельну дозу стрихніну. Головним підозрюваним оголошено чоловіка загиблої, який у разі смерті Емілі має успадкувати все майно. Але це було б занадто очевидно… І, звісно, відомий детектив Еркюль Пуаро не зацікавився би простою справою. Таємниці, які приховують кімнати маєтку, до снаги розгадати лише йому.
Назва: Таємнича пригода в Стайлзі
Автор: Агата Крісті (1890 - 1976) - англійська письменниця, яку знають у всьому світі як королеву детективу. Продано близько мільярда примірників її творів англійською мовою, ще один мільярд - у перекладі ста іноземними мовами. Вона - найпопулярніший автор усіх часів. За кількістю перевидань її книжки поступаються лише Біблії та творам Шекспіра.
Сторінок: 282
Розміри,см.:
довжина 17
ширина 12
товщина 1,8
Вага: 0,210 кг
Смерть на Нілі (Художнє детективне видання)
Один із найпопулярніших і найвизначніших романів Агати Крісті. Молодята Саймон і Ліннет Дойли вирушають у весільну подорож на пароплаві "Карнак". Жаклін де Бельфор, давня подруга Ліннет, у якої та відбила коханого, вирішує своєю присутністю зіпсувати їм медовий місяць. Одного ранку служниця знаходить місіс Дойл мертвою… Хтось вистрелив їй у голову, поки вона спала. На стіні біля вбитої лишається кривава буква "Ж". Однак Жаклін має залізне алібі. У справу втручається відомий харизматичний детектив Еркюль Пуаро. Виявляється, майже всі пасажири мали мотив для вбивства. Щось приховує чи не кожен із них, а кілька, як стає відомо, подорожують зі зброєю. То хто цей холоднокровний убивця, який не зупиниться на одному злочині?
Назва: Смерть на Нілі
Автор: Агата Крісті (1890 - 1976) - англійська письменниця, яку знають у всьому світі як королеву детективу. Продано близько мільярда примірників її творів англійською мовою, ще один мільярд - у перекладі ста іноземними мовами. Вона - найпопулярніший автор усіх часів. За кількістю перевидань її книжки поступаються лише Біблії та творам Шекспіра.
Сторінок: 282
Розміри,см.:
довжина 17
ширина 12
товщина 1,8
Вага: 0,210 кг
Архів Коша Нової Запорозької Січі, том 9
Відновлення знаменитої книжкової серії!
АРХІВ КОША НОВОЇ ЗАПОРОЗЬКОЇ СІЧІ, ТОМ 9
Документи віддзеркалюють багатогранну історію Запорозької Січі, українського козацтва за 1734—1775 рр. з усіма її складнощами і суперечностями.
У дев’ятому томі серійного видання документів “Архів Коша Нової Запорозької Січі” опубліковано справи 35–37 фонду 229 (Кіш Нової Запорозької Січі), що зберігаються в Центральному державному історичному архіві України, м. Київ.
Ці документи стосуються, головним чином, відносин запорожців з російськими гарнізонами, дислокованими у Військових Вольностях (справа 35), з підданими Османської імперії та Кримського ханату (справа 36) та обвинувачення військової старшини у зв’язках з гайдамаками (справа 37).
Видання розраховано на науковців, краєзнавців, усіх, хто цікавиться історією України.
Назва: «Архів Коша Нової Запорозької Січі, том 9»
Серія: Архів Коша Нової Запорозької Січі
Упорядники: Т. Л. Кузик, Л. З. Гісцова, Л. Я. Демченко, Л. М. Муравцева, І. Л. Синяк
Рік: 2024
Видавництво: РВВ (м. Запоріжжя)
Сторінок: 592 з ілюстраціями
Обкладинка: тверда
Розмір: 175*245 мм
Вага: 1000 г
ISBN: 978-617-95356-8-0
Записки НТШ кн. IV, Т. CX (Антикварна книга 1912 року)
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст CX тому
- 1. Зміст тому - с. 3 - 4
- 2. Студії над українськими народнїми піснями, подає Іван Франко. Додатки й поправки (далї буде) - с. 5 - 30
- 3. Чуднівська кампанїя 1660 р., студії Василя Герасимчука (далї буде) - с. 31 - 54
- 4. З житя українського духовенства львівської епархії в другій половинї XVIII в., подала Мелянїя Бордун. Докінченнє (Матеріяли) - с. 55 - 100
- 5. Поґодін і Зубрицький, написала Евстахія Тишинська - с. 101 - 122
- 6. Григорій Ількевич як етноґраф, написав Андрій Франко (докінченнє слїдує) - с. 123 - 156
- 7. Miscellanea: а) Дрогобицька служебна Минея з р. 1563, под. І. Франко; б) Жебрацькі благальницї, под. В. Гнатюк; в) До історії української наукової і просвітної орґанїзації в Галичинї 1848 р., под. М. Возняк - с. 157 - 182
- 8. Наукова Хронїка: Нова історія Османів, под. А. Клюк - с. 183 - 192
- 9. Біблїоґрафія (оцїнки, реферати, замтіки): преісторія, антропольоґія, археольоґія й історія штуки, історія полїтична і культурна, лїтература, мова (реєстр ширших обговорень див. с. 247) - с. 193 - 248
Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, релігієзнавцям, літературознавцям, антропологам, археологам, культурологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. IV, Т. CX
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».
Василь Іванович Герасимчук (1880 — 1944) — український історик.
Меланія Бордун (Бордунівна М., 1886 — 1968) — історик церковного життя в Галичині, бібліотекар, член НТШ.
Евстахія Тишинська (1872 — 1944) — галицька громадська діячка та педагог.
Андрі́й Іванович Франко (1887 — 1913) — український філолог, фольклорист, етнограф, перекладач. Найстарший син Івана Франка, його помічник і секретар.
Володимир Михайлович Гнатюк (1871 — 1926) — український етнограф, фольклорист, мовознавець, літературознавець, мистецтвознавець, перекладач і громадський діяч, академік АН України, член Чеського наукового товариства, Празької та Віденської Академії наук. Секретар, голова Етнографічної комісії та редактор видань НТШ. Директор Української видавничої спілки.
Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство.
Рік: 1912
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 248
Розміри,см.:
довжина 24.5
ширина 17
товщина 2
Вага: 0,560 кг
Записки НТШ кн. IV, Т. LXXXIV (Антикварна книга 1908 року)
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського. Том присвячено пам'яті Володимира Антоновича.
Зміст LXXXIV тому
- 1. Зміст тому - с. 3 - 4
- 2. Проба автрийського посередництва між Хмельницьким і Польщею, написав Мирон Кордуба - с. 5 - 32
- 3. Угорщина і Польща на початку XVIII в., написав Стефан Томашівський (дальше) - с. 33 - 87
- 4. Травестована Енеїда Міхелїса, написав Ярослав Гординський - с. 88 - 97
- 5. Іван Вагилевич як проповідник, причинок до зносин Галичан з Росією перед 1849 р. і до історії української проповіди, подав Іляріон Свєнцїцкий - с. 98 - 110
- 6. Авторство Марка Вовчка, подав Василь Доманицький - с. 111 - 171
- 7. Miscellanea: а) Українські питання-відповіди, под. В. Перетц; б) Галицькі священники в Холмщинї, под. М. Зубрицький; в) Кн. Ян-Тадеуш Любомірский, нап. М. Грушевський - с. 172 - 184
- 8. Наукова хронїка: Національні відносини Галичини, реф. В. Панейко - с. 185 - 202
- 9. Біблїоґрафія (рецензії та справоздання, зміст на с. 242) - с. 203 - 243
- 10. Оголошення - с. 244
Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, релігієзнавцям, літературознавцям, культурологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. IV, Т. LXXXIV
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Мирон Михайлович Кордуба (1876 — 1947) — український історик, державник, учений, публіцист, письменник.
Степан Теодорович Томашівський (1875 — 1930) — український історик, публіцист і політик. Дійсний член НТШ.
Ярослав Дмитрович Антонович-Горднський (1882 — 1939) — український літературознавець, історик літератури, перекладач, педагог. Дійсний член НТШ і доктор філології.
Іларіон Семенович Свєнціцький (1876 — 1956) — український філолог, етнограф, музеєзнавець, громадсько-культурний діяч, доктор філологічних наук, дійсний член НТШ.
Василь Миколайович Доманицький (1877 — 1910) — український літературознавець, письменник, історик, фольклорист, публіцист, громадсько-політичний діяч, кооператор.
Володимир Миколайович Перетц (1870 — 1935) — український філолог, дослідник і видавець численних пам'яток давньої та середньої української літератури й української творчості, історик і видатний теоретик літератури, текстолог, організатор українського наукового життя й ініціатор багатьох наукових починів.
о. Михайло Іванович Зубрицький (1856 — 1919) — греко-католицький священник, український етнограф, фольклорист, історик, громадський діяч, публіцист, дійсний член НТШ.
Василь Лукич Панейко (1883 — 1956) — український дипломат і журналіст, редактор газети «Діло».
Рік: 1908
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 244
Розміри,см.:
довжина 25
ширина 17,5
товщина 1,5
Вага: 0,480 кг
Записки НТШ кн. I, Т. LXXXII (Антикварна книга 1908 року)
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського. Том присвячено пам'яті Володимира Антоновича.
Зміст LXXXII тому
- 1. Зміст тому - с. 3 - 4
- 2. Присвята і портрет В. Антоновича - с. 5 - 6
- 3. Памяти Володимира Антоновича, написав Михайло Грушевський - с. 7 - 9
- 4. Надгробні хрести на Українї, написав Кость Широцький (з рисунками) - с. 10 - 29
- 5. Нові матеріяли до історії українського вертепа, подав Др. Іван Франко (з образком) - с. 30 - 52
- 6. Проєкт правописи Івана Жуківського на зїздї »руських учених«, подав Михайло Возняк - с. 53 - 86
- 7. Польські конспірації серед руських питомцїв і духовенства в Галичинї в рр. 1831 - 1846, студія Дра Кирила Студинського (кінець) - с. 87 - 177
- 8. Miscellanea: а) Причинок до історії »свобідних маєтностей«, под. В. Барвинський; б) Рукопись Бродовича: “Widok przemocy”, под. Ів. Шпитковський; в) Із історії галицької лїтератури: I. Дві піснї А. Якубинського про самбірську Богородицю з 1770 р.; II. Загадкова польська пісня в українськім перекладї, под. Др. В. Щурат - с. 178 - 188
- 9. Наукова хронїка: Антропольоґічні й археольоґічні часописи за 1906 р., огляд Дра З. Кузелї (к. б.) - с. 189 - 205
- 10. Біблїоґрафія (рецензії й справоздання, зміст на с. 240) - с. 206 - 242
- 11. Оголошення - с. 243 - 244
Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, антропологам, археологам, літературознавцям, культурологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. I, Т. LXXXII
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Володимир Боніфатійович Антонович (1834 — 1908) — український історик, археолог, етнограф, археограф, статський радник, доктор наук, професор.
Костянтин Віталійович Широцький (Кость Широцький або Шероцький, псевдонім К. Ладиженко) (1886 — 1919) — український мистецтвознавець, фольклорист, політичний та громадський діяч.
Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».
Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство.
Кирило Йосипович Студинський (псевдоніми та криптоніми: Кость Вікторин; К. Вікторин; Кость В.; Іван Лаврін; І. Лаврін; К. Зорян; Зорян; К. С.; Батько; Іван Гарбуз; Федір Замора; Колька; Лівобічний; Літописець; К. Люнин; Не-Маковей; Не плазун, але й без трону; Віктор Осипович; Кость Осипович; Провінціал, 1868 — найімовірніше, 1941) — український філолог-славіст, літературознавець, мовознавець, фольклорист, письменник, громадський діяч, доктор філософії, академік ВУАН.
Іван-Юліян Владиславович Шпитковський (1880 — 1969) — український галицький історик і педагог, краєзнавець, музейник. Дійсний член НТШ.
Василь Григорович Щурат (1871 — 1948) — український педагог, літературознавець, поет і перекладач.
Зенон Францискович Кузеля (1882 — 1952) — український мовознавець, бібліограф, фольклорист, історик, журналіст, етнограф, редактор, видавець, громадський діяч.
Рік: 1908
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 244
Розміри,см.:
довжина 25
ширина 17,5
товщина 1,5
Вага: 0,510 кг
Записки НТШ кн. I, Т. LXXXI (Антикварна книга 1908 року)
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст LXXXI тому
- 1. Зміст тому - с. 3 - 4
- 2. Слово про збуренє пекла. Українська пасійна драма, написав Др. Іван Франко - с. 5 - 50
- 3. Невідомі вірші єромонаха Климентія (з поч. XVIII в.), подав Василь Доманицький - с. 51 - 126
- 4. Урядові заходи против холєри в 1831 р. подав Михайло Зубрицький - с. 127 - 133
- 5. Азбучна статя Миколи Кмицикевича з р. 1834, подав Др. Василь Щурат - с. 134 - 144
- 6. Микола Дашкевич (1852 † 20. I. 1908), написав Михайло Грушевський - с. 145 - 150
- 7. Miscellanea: а) Причинки до історії Мазепинщини, под. С. Томашівський; б) До історії закріпощення селянства в Лївобічній Україні, под. В. Барвинський; в) Із кореспонденції Р. Моха, под. М. Возняк - с. 151 - 171
- 8. Наукова хронїка: Студії А. Петрова до історії Угорської Руси, нап. С. Томашівський - с. 172 - 179
- 9. Біблїоґрафія (рецензії й справоздання, зміст на с. 206) - с. 180 - 207
- 10. Показчик до тт. LXXV - LXXX Записок Наук. Тов. ім. Шенвченка - с. 208 - 222
- 11. Зміст тт. I - LXXX Записок (по нїмецьки) - с. 223 - 234
- 12. Оголошення - с. 235 - 240
Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, релігієзнавцям, літературознавцям, культурологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. I, Т. LXXXI
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».
Василь Миколайович Доманицький (1877 — 1910) — український літературознавець, письменник, історик, фольклорист, публіцист, громадсько-політичний діяч, кооператор.
о. Михайло Іванович Зубрицький (1856 — 1919) — греко-католицький священник, український етнограф, фольклорист, історик, громадський діяч, публіцист, дійсний член НТШ.
Василь Григорович Щурат (1871 — 1948) — український педагог, літературознавець, поет і перекладач.
Степан Теодорович Томашівський (1875 — 1930) — український історик, публіцист і політик. Дійсний член НТШ.
Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство.
Рік: 1908
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 240
Розміри,см.:
довжина 25
ширина 17,5
товщина 1,5
Вага: 0,460 кг
Записки НТШ кн. III, Т. LXXXIII (Антикварна книга 1908 року
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст LXXXIII тому
- 1. Зміст тому - с. 3 - 4
- 2. Студії над українськими народнїми піснями, подає Іван Франко - с. 5 - 30
- 3. Причинки до студій над писаннями Лаврентія Зазанія, написав Михайло Возняк - с. 31 - 88
- 4. Угорщина і Польща на початку XVIII в., написав Стефан Томашівський - с. 89 - 133
- 5. Причинки до історії Коліївщини, V: Тринїтарський мемуар про Колїївщину, подав Іван Шпитковський - с. 134 - 157
- 6. З сорокових років, студії Олександра Грушевського: »Повѣсть объ украинскомъ народѣ« Кулїша - с. 158 - 168
- 7. Miscellanea: а) Дві замітки до тексту найдавнїйшої лїтописи, под. І. Франко; б) З сїльського архіва, под. І. Франко; в) Ukrainica в альбомі Н. Гербеля, под. В. Доманицький - с. 169 - 184
- 8. Наукова хронїка: Антропольоґічні й археольоґічні часописи за 1906 р., огляд Зенона Кузелї (кінець) - с. 185 - 198
- 9. Біблїоґрафія (рецензії й справоздання, зміст на с. 237) - с. 199 - 238
- 10. Оголошення - с. 239 - 240
Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, релігієзнавцям, літературознавцям, культурологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки кн. III, Т. LXXXIII
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».
Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство.
Степан Теодорович Томашівський (1875 — 1930) — український історик, публіцист і політик. Дійсний член НТШ.
Іван-Юліян Владиславович Шпитковський (1880 — 1969) — український галицький історик і педагог, краєзнавець, музейник, дійсний член НТШ.
Олександр Сергійович Грушевський (1877 — імовірно 1942) — український історик, дослідник історії України, літературознавець, етнограф, археограф, журналіст. Дійсний член НТШ, член Центральної Ради, брат Михайла Грушевського.
Василь Миколайович Доманицький (1877 — 1910) — український літературознавець, письменник, історик, фольклорист, публіцист, громадсько-політичний діяч, кооператор.
Зенон Францискович Кузеля (1882 — 1952) — український мовознавець, бібліограф, фольклорист, історик, журналіст, етнограф, редактор, видавець, громадський діяч.
Рік: 1908
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 240
Розміри,см.:
довжина 25
ширина 17,5
товщина 1,8
Вага: 0,480 кг
Записки НТШ кн. V, Т. LXXXV (Антикварна книга 1908 року)
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст LXXXV тому
- 1. Зміст тому - с. 3 - 4
- 2. До історії вертепної драми. Замітки й матеріяли, подає Володимир Перетц - с. 5 - 20
- 3. Студії з історії церковної унії, написав Богдан Бучинський. I, Ісидорова унїя (кінець буде) - с. 21 - 42
- 4. Угорщина і Польща на початку XVIII в., написав Стефан Томашівський (дальше) - с. 43 - 80
- 5. З сорокових років, студії Олександра Грушевського. 2. П. Кулїша »Украина. Одъ початку Вкраины до батька Хмельницького« - с. 81 - 105
- 6. Листи мінїстра Фльоріяна Зємялковского до еп. Івана Ступницького, подав Кирило Студинський - с. 106 - 133
- 7. Miscellanea: а) До історії панславізму, под. С. Томашівський; б) Вірша на київських ченцїв, под. В. Доманицький; в) Віршована лєґенда про рицаря і смерть, под. В. Гнатюк - с. 134 - 158
- 8. Наукова хронїка: Етноґрафія в західно-европейських часописях за 1906 р., подає Др. Зенон Кузеля (кінець буде) - с. 159 - 190
- 9. Біблїоґрафія (рецензії й справоздання, зміст на с. 237) - с. 191 - 238
- 10. Оголошення - с. 239 - 240
Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, релігієзнавцям, літературознавцям, культурологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки кн. V, Т. LXXXV
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Володимир Миколайович Перетц (1870 — 1935) — український філолог, дослідник і видавець численних пам'яток давньої та середньої української літератури й української творчості, історик і видатний теоретик літератури, текстолог, організатор українського наукового життя й ініціатор багатьох наукових починів.
Богдан Бучинський (1883 — 1907) — український історик.
Степан Теодорович Томашівський (1875 — 1930) — український історик, публіцист і політик. Дійсний член НТШ.
Олександр Сергійович Грушевський (1877 — імовірно 1942) — український історик, дослідник історії України, літературознавець, етнограф, археограф, журналіст. Дійсний член НТШ, член Центральної Ради, брат Михайла Грушевського.
Кирило Йосипович Студинський (псевдоніми та криптоніми: Кость Вікторин; К. Вікторин; Кость В.; Іван Лаврін; І. Лаврін; К. Зорян; Зорян; К. С.; Батько; Іван Гарбуз; Федір Замора; Колька; Лівобічний; Літописець; К. Люнин; Не-Маковей; Не плазун, але й без трону; Віктор Осипович; Кость Осипович; Провінціал, 1868 — найімовірніше, 1941) — український філолог-славіст, літературознавець, мовознавець, фольклорист, письменник, громадський діяч, доктор філософії, академік ВУАН.
Василь Миколайович Доманицький (1877 — 1910) — український літературознавець, письменник, історик, фольклорист, публіцист, громадсько-політичний діяч, кооператор.
Володимир Михайлович Гнатюк (1871 — 1926) — український етнограф, фольклорист, мовознавець, літературознавець, мистецтвознавець, перекладач і громадський діяч, академік АН України, член Чеського наукового товариства, Празької та Віденської Академії наук. Секретар, голова Етнографічної комісії та редактор видань НТШ. Директор Української видавничої спілки.
Зенон Францискович Кузеля (1882 — 1952) — український мовознавець, бібліограф, фольклорист, історик, журналіст, етнограф, редактор, видавець, громадський діяч.
Рік: 1908
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 248
Розміри,см.:
довжина 25
ширина 17,5
товщина 1,5
Вага: 0,460 кг
Записки НТШ кн. VI, Т. LXXXVI (Антикварна книга 1908 року)
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст LXXXVI тому
- 1. Зміст тому - с. 3 - 4
- 2. Студії з історії церковної унії. I, Ісидорова унїя, написав Богдан Бучинський (кінець буде) - с. 5 - 30
- 3. Угорщина і Польща на початку XVIII в., написав Стефан Томашівський (дальше) - с. 31 - 58
- 4. Матеріали московського »Архива Министерства Юстиціи« до історії гетьманщини, подав Іван Джиджора - с. 59 - 81
- 5. Еміль Коритко, забутий славянский етноґраф, подав Іван Франко - с. 82 - 122
- 6. Поетична творчість Олександра Духновича, под. Іван Созанський - с. 123 - 140
- 7. Miscellanea: а) Кілька пісень кін. XVII - поч. XVIII вв., под. В. Перетц; б) До історії Коліївщини, под. В. Щурат; в) Вірування Гуцулів про бурі з останнїх днїв червня 1885 р., под. З. Кузеля - с. 141 - 149
- 8. Наукова хронїка: Огляд часописей за р. 1907 (зміст на с. 211) - с. 150 - 212
- 9. Біблїоґрафія (рецензії та справоздання), зміст на с. 244) - с. 213 - 245
- 10. Оголошення - с. 246 - 248
Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, релігієзнавцям, літературознавцям, культурологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки кн. VI, Т. LXXXVI
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Богдан Бучинський (1883 — 1907) — український історик.
Степан Теодорович Томашівський (1875 — 1930) — український історик, публіцист і політик. Дійсний член НТШ.
Іван Миколайович Джиджора (1880 — 1919) — український громадський діяч, історик, публіцист. Учень і співпрацівник Михайла Грушевського. Дійсний член НТШ, секретар археографічної, член бібліографічної та статистичної комісій НТШ.
Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».
Іван Созанський (1881 — 1911) — український галицький історик і філолог, педагог.
Володимир Миколайович Перетц (1870 — 1935) — український філолог, дослідник і видавець численних пам'яток давньої та середньої української літератури й української творчості, історик і видатний теоретик літератури, текстолог, організатор українського наукового життя й ініціатор багатьох наукових починів.
Василь Григорович Щурат (1871 — 1948) — український педагог, літературознавець, поет і перекладач.
Зенон Францискович Кузеля (1882 — 1952) — український мовознавець, бібліограф, фольклорист, історик, журналіст, етнограф, редактор, видавець, громадський діяч.
Рік: 1908
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 248
Розміри,см.:
довжина 25
ширина 17,5
товщина 1,5
Вага: 0,460 кг
Записки НТШ кн. I, Т. LXXXVII (Антикварна книга 1909 року)
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст LXXXVII тому
- 1. Зміст тому - с. 3 - 4
- 2. Виговщина і Гадяцький трактат, написав Василь Герасимчук (далї буде) - с. 5 - 36
- 3. Ґенерал артилєрії в. кн. Руського (З архива Немиричів), подав Вячеслав Липинський - с. 37 - 47
- 4. До біоґрафії і писань Івана з Вишнї, подав Василь Щурат - с. 48 - 63
- 5. Кілька документів з Гуцульщини з другої половини XVIII столїтя, подав Осип Маковей - с. 64 - 69
- 6. Українські драматичні вистави в Галичинї, подав Михайло Возняк (конець буде) - с. 70 - 91
- 7. Miscellanea: а) Пригода сумських козаків у Львові з епископом Шумлянським (1685 р.), под. Ів. Джиджора, б) До статї М. Зубрицького »Урядові заходи против холєри в р. 1831«, под. Ів. Созанський, в) Лист Ксенофонта Климковича до Марка Вовчка, под. В. Доманицький - с. 92 - 101
- 8. Наукова хронїка: Етноґрафія в західно-европейських часописях за р. 1906, огляд Зенона Кузелї (докінченнє, реєстр обговорених часописей на с. 159) - с. 102 - 165
- 9. Біблїоґрафія (рецензії та справоздання, зміст на с. 216) - с. 166 - 217
- 10. Показчик до тт. LXXXI - LXXXVI Записок Наукового Товариства імени Шевченка (річник XVII) - c. 218 - 232
- 11. Зміст тт. I - LXXXVI Записок (по нїмецьки) - с. 233 - 246
- 12. Оголошення - с. 247 - 248
Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, культурологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. I, Т. LXXXVII
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Василь Іванович Герасимчук (1880 — 1944) — український історик.
В'ячеслав Казимирович Липинський (1882 — 1931) — український політичний діяч польського походження, історик, історіософ, соціолог, публіцист, теоретик українського консерватизму.
Василь Григорович Щурат (1871 — 1948) — український педагог, літературознавець, поет і перекладач.
Осип Степанович Маковей (1867 — 1925) — український поет, прозаїк, публіцист, критик, літературознавець, перекладач, редактор багатьох періодичних видань, педагог, громадсько-політичний діяч.
Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство.
Іван Миколайович Джиджора (1880 — 1919) — український громадський діяч, історик, публіцист. Учень і співпрацівник Михайла Грушевського. Дійсний член НТШ, секретар археографічної, член бібліографічної та статистичної комісій НТШ.
Іван Созанський (1881 — 1911) — український галицький історик і філолог, педагог.
Василь Миколайович Доманицький (1877 — 1910) — український літературознавець, письменник, історик, фольклорист, публіцист, громадсько-політичний діяч, кооператор.
Зенон Францискович Кузеля (1882 — 1952) — український мовознавець, бібліограф, фольклорист, історик, журналіст, етнограф, редактор, видавець, громадський діяч.
Рік: 1909
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 248
Розміри,см.:
довжина 25
ширина 17,5
товщина 1,5
Вага: 0,480 кг
Записки НТШ кн. V, Т. XCI (Антикварна книга 1909 року)
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст XCI тому
- 1. Зміст тому - с. 3 - 4
- 2. Гетьманське гнїздо. Урочища і перекази села Суботова, зібрані в рр. 1897-9, подав Марко Грушевський (з ілюстраціями) - с. 5 - 32
- 3. Галичина в другій половинї XVIII ст. Огляд нових видань, подав Іван Кревецький - с. 33 - 94
- 4. Хоценський співанник Левицьких, подав Володимир Гнатюк - с. 95 - 125
- 5. Студії над галицько-українськими граматиками XIX в., написав Михайло Возняк, VIII - IX - с. 126 - 150
- 6. Причинки до історії руського духовного семінаря у Львові від 1837 - 1851 рр., подав Юрій Кміт - с. 151 - 158
- 7. Miscellanea: а) З руїн Галича, под. Й. Пеленський; б) Буквар Ос. Лозинського з 1838 р., под. М. Возняк; в) Відклик австрийського уряду за добровільними жертвами на війну, под. М. Зубрицький - с. 159 - 166
- 8. Наукова хронїка: Огляд часописей за р. 1908 (докінченнє) (реєстр обговорених часописей на с. 202) - с. 167 - 203
- 9. Біблїоґрафія (рецензії та справоздання, зміст на с. 236) - с. 204 - 237
- 10. Оголошення - с. 238 - 240
Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, філологам, релігієзнавцям, культурологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. V, Т. XCI
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Марко Федорович Грушевський (1865 — 1938) — український церковний діяч, педагог, етнограф, краєзнавець. Чотириюрідний брат Михайла Грушевського.
Іван-Мар'ян Іванович Кревецький (псевдо Ф. Королевський, 1883 — 1940) — український історик, бібліограф, громадський діяч і журналіст. Історик школи Михайла Грушевського, керівник бібліотеки НТШ.
Володимир Михайлович Гнатюк (1871 — 1926) — український етнограф, фольклорист, мовознавець, літературознавець, мистецтвознавець, перекладач і громадський діяч, академік АН України, член Чеського наукового товариства, Празької та Віденської Академії наук. Секретар, голова Етнографічної комісії та редактор видань НТШ. Директор Української видавничої спілки.
Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство.
Юрій Кміт (псевдоніми і криптоніми: Задуманий, Ю., К., Ю. К.,1872 — 1946) — український письменник і публіцист, етнограф Бойківщини та літературознавець, громадський діяч і священник УГКЦ.
Йосип Гаврилович Пеленський (1879 — 1957) — український історик, мистецтвознавець, професор, дійсний член НТШ.
о. Михайло Іванович Зубрицький (1856 — 1919) — греко-католицький священник, український етнограф, фольклорист, історик, громадський діяч, публіцист, дійсний член НТШ.
Рік: 1909
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 240
Розміри,см.:
довжина 25
ширина 17,5
товщина 1,5
Вага: 0,480 кг
Записки НТШ кн. II, Т. LXXXVIII (Антикварна книга 1909 року)
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст LXXXVIII тому
- 1. Зміст тому - с. 3 - 4
- 2. Студії з історії церковної унії, написав Богдан Бучинський: II. Митр. Григорій - с. 5 - 22
- 3. Виговщина і Гадяцький трактат, написав Василь Герасимчук: III. Бунт Пушкара (далї буде) - с. 23 - 50
- 4. Українські драматичні вистави в Галичинї в першій половинї XIX столїтя (Замітки й матеріяли), подав Михайло Возняк (докінченнє) - с. 51 - 93
- 5. Причинки до історії 1848 р., подав Іван Франко - с. 94 - 117
- 6. Причинки до історії руського духовенства в Галичинї від 1820 до 1853 р., подав Михайло Зубрицький - с. 118 - 150
- 7. Miscellanea: а) Угро-руський співанник Івана Грядилевича, под. В. Гнатюк; б) Панщинні повинности у Верховинї, под. т. Ревакович; в) До історії видання Номисової збірки: »Українські приказки, прислівя і таке инше«, Спб., 1864, под. М. Возняк - с. 151 - 180
- 8. Наукова хронїка: Нові видання по біблїоґрафії українсько-білоруських стародруків, под. Іван Кревецький - с. 181 - 197
- 9. Біблїоґрафія (рецензії та справоздання, под. Іван Кревецький) - с. 181 - 197
- 10. Оголошення - с. 244
Видання буде цікаве всім історикам, релігієзнавцям, культурологам, музикознавцям, етнографам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. II, Т. LXXXVIII
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Богдан Бучинський (1883 — 1907) — український історик.
Василь Іванович Герасимчук (1880 — 1944) — український історик.
Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство.
Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».
о. Михайло Іванович Зубрицький (1856 — 1919) — греко-католицький священник, український етнограф, фольклорист, історик, громадський діяч, публіцист, дійсний член НТШ.
Володимир Михайлович Гнатюк (1871 — 1926) — український етнограф, фольклорист, мовознавець, літературознавець, мистецтвознавець, перекладач і громадський діяч, академік АН України, член Чеського наукового товариства, Празької та Віденської Академії наук. Секретар, голова Етнографічної комісії та редактор видань НТШ. Директор Української видавничої спілки.
Тит Ревакович (1846 — 1919) — український галицький суддя та громадський діяч.
Іван-Мар'ян Іванович Кревецький (псевдо Ф. Королевський, 1883 — 1940) — український історик, бібліограф, громадський діяч і журналіст. Історик школи Михайла Грушевського, керівник бібліотеки НТШ.
Рік: 1909
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 244
Розміри,см.:
довжина 25
ширина 17,5
товщина 1,5
Вага: 0,480 кг
Записки НТШ кн. VI, Т. XCII (Антикварна книга 1909 року)
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст XCII тому
- 1. Передмова - с. 1
- 2. Зміст тому - с. 3 - 4
- 3. Портрет Мазепи - с. 5 - 6
- 4. Шведсько-український союз 1708 р., написав Михайло Грушевський - с. 7 - 20
- 5. Глухів і Лебедин (1708 - 1709), подав Олександр Грушевський - с. 21 - 65
- 6. Із записок Каролинцїв про 1708/9 р., подав Стефан Томашівський - с. 66 - 92
- 7. Орлик у Швеції, написав Альфред Єнсен - с. 93 - 169
- 8. Родина Войнаровських в Швеції, написав Альфред Єнсен - с. 93 - 169
- 9. Листи Петра Великого до Адама Сїнявського, подав Стефан Томашівський - с. 194 - 238
- 10. Miscellanea: а) Три листи Мазепи до Зиґмунта Ґалецкого, под. А. Єнсен; б) З донесень австрийського посла Плєйера в Москві 1708 - 1709, под. С. Томашівський; в) Мазепа й автрийська полїтика, под. С. Томашівський - с. 239 - 245
- 11. До портрета Мазепи, подав М. Грушевський - с. 246 - 248
- 12. Оголошення - с. 249 - 254
Видання буде цікаве всім історикам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. VI, Т. XCII
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Олександр Сергійович Грушевський (1877 — імовірно 1942) - український історик, дослідник історії України, літературознавець, етнограф, археограф, журналіст. Дійсний член НТШ, член Центральної Ради. Брат Михайла Грушевського. Жертва сталінського терору.
Степан Теодорович Томашівський (1875 — 1930) — український історик, публіцист і політик. Дійсний член НТШ.
Альфред Антон Єнсен (1859 — 1921) — шведський історик, слов'янознавець, перекладач, симпатик українського національного відродження, дійсний член НТШ у Львові і Українського Наукового Товариства в Києві.
Рік: 1909
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 254
Розміри,см.:
довжина 25
ширина 17,5
товщина 1,5
Вага: 0,480 кг