- 1. Історія
- 2. Етнографія
- 3. Місце видання
- 4. Книги з автографом чи екслібрисом
- 5. Антикварні книги
- 6. Сучасні видання
- 7. Діаспоріана
- 8. Література для дітей
- 9. Художня література
- 10. Кулінарна історія
- 11. Сільське господарство та промисловість
- 12. Книги Видавництва РВВ
НОВИНКИ КНИГ
Генетика общая и прикладная /Мюнтцинг/ (Наукове видання 1967 року)
Підручник генетики для вишів.
Підручник генетики, написаний одним із найбільших сучасних генетиків - шведським ученим А.Мюнтцингом, широко відомим своїми дослідженнями в галузі теоретичної та прикладної генетики. Книга ця добре знайома вітчизняному читачеві за попереднім виданням, випущеним російською Видавництвом іноземної літератури в 1963 р. під назвою "Генетичні дослідження". У ній систематично викладені всі розділи генетики: матеріальні основи спадковості, закони Менделя, успадкування кількісних ознак, кросипіговер, мутаційний процес і різні типи мутацій, фізіологічна та біохімічна генетика, основи молекулярної генетики, природа гена, різні типи гібри , деякі відомості з генетики людини До книги додано словник основних генетичних термінів. У новому виданні значно доповнено розділи з молекулярної та біохімічної генетики; внесено також останні дані науки та деякі інші глави. Призначена для студентів та викладачів біологічних факультетів університетів, педагогічних, медичних та сільськогосподарських інститутів, для викладачів середньої школи та технікумів, для науковців різних спеціальностей (біологів, медиків тощо).
«Генетика общая и прикладная» (Генетика загальна та прикладна).
Автор: А.Мюнтцинг
Видавництво: «Мир», 1967
Мова: російська
Сторінок: 600
Золотий ювілей 1909-1959 /Павло Дубас/ (Діаспорне видання 1959 року
Ювілейне видання української діаспори – Товариства Українсько-Американських Горожан у Філаделфії.
«Цю книжку присвячуємо пам'яті піонерів і працівників, які в несприятливих умови нах послідовноих і жертвенною працею творили краще майбутнє.» Книга містить відбиток екслібрису «LIBRARY OF SVOBODA UKRAINIAN DAILY 81-83 GRAND STREET JERSEY CITY, N. J.».
«Іміграція завжди була великою силою в справі формування американської нації. Вона продовжує ці свої функції й нині. Тисячам утікачів мусить бути даний притулок, доки існує залізна занавіса. Свобода й умови життя в Америці продовжують приваблювати людей з усіх кінців світу. В наслідок цього 1,347,724 імігранти були прийняті до Зединених Держав впродовж останніх пятьох років. Наш останній перепис показав, що в Америці живе 34 мільйони осіб, роджених закордоном. Ця різноманітність населення становить один із унікальних аспектів Америки й, ефективно використана, може стати нашим великим здобутком».
«Золотий ювілей 1909-1959»
Редактор: Павло Дубас
Видавництво: «Америка», Філадельфія, США, 1959
Мова: українська
Сторінок: 238
Альманах «Гомону України» на рік 1977 (Діаспорне видання 1976 року)
Періодичне видання української діаспори.
«Гомін України» – український суспільно-політичний тижневик у Канаді. Заснований у грудні 1948; від серпня 1949 – орган Ліги Визволення України в Торонто. Від перших чисел позиціонований як національно-державницький. Містить матеріали про УПА, історію, боротьбу з комунізмом, героїв Українського визвольного руху.
«У 1976 році проминуло 35 років від історичного Акту 30 червня 1941 року - проголошення відновлення української державности. Коли тепер з віддалі пройденого часу, ми належно проаналізуємо події, мусимо ствердити, що був це великий державний чин, коли єдина тоді реальна політична сила українського народу - ОУН під проводом Степана Бандери, оцінивши належно тодішню світову ситуацію та врахувавши вимоги українського народу, у слушний час Акт 30 червня - здійснила.»
«Альманах «Гомону України» на рік 1977».
Видавництво: Накладом видавництва «Гомін України», Торонто, Онтаріо, Канада, 1976
Мова: українська
Сторінок: 230
Календар-альманах нового шляху на 1988 рік /упорядник Юрій Карманін/ (Діаспорне видання 1987 року)
Періодичне видання української діаспори.
«Новий шлях» (англ. New Pathway) — український тижневик, орган «Українського національного об'єднання (УНО)», який у Канаді виходить з 1930 року (в Едмонтоні — з жовтня 1930, у Саскатуні — між роками 1933—1942, у Вінніпезі — між роками 1942—1974, у Торонто — з 1974 понині). Перше число Календаря-альманаху "Нового Шляху" вийшло у 1941 р. (в десятиліття тижневика) Бібліотека Архіву ОУН в УІС – Лондон.
«Світогляд українських націоналістів гостро відрізняється від сучасних українських ідеологій та вже, в силу своєї природи. змагає до опанування цілої нашої національної дійсности. Його вплив і чинність позначилися двома шляхами. З одного боку він покликав до життя різного роду націоналістичні формації (ідеологічні, політичні, військові); з другого боку він дав себе відчути щораз сильніше з поступом часу в різних українських організаціях і установах без огляду на їх характер і місце осідку.»
«Календар-альманах «Нового шляху» на 1988 рік».
Упорядник: Юрій Карманін
Видавництво: Друком і накладом «Нового шляху», Торонто, Онтаріо
Мова: українська
Сторінок: 173
Гураіан XX сторіччя. Спогади і думки /Максим Корсунь/ (Діаспорне видання 1965 року)
Спогади автора в еміграції. Діаспорне видання.
«Роблю цей опис мого життя, щоб засвідчити правду й зробити приємне тим, які постраждали без вини, або страждають і досі. Сучасний світ зматеріялізований вже не в силі зрозуміти, яку користь може дати книжка, написана в південній Америці, тим, що померли майже всі, або якщо живуть ще й досі, то знаходяться там на замерзлому прибережжі Льодового океану, або на прибережжі Білого моря, або в країнах далекого Сибіру? Така думка може здаватись дивною.» (Зі вступу).
«Гураіан XX сторіччя. Спогади і думки».
Автор: Максим Корсунь
Видавництво: ОО.Василіян, Прудентопіль-Парана-Бразилія, 1965
Мова: українська
Сторінок: 141
Поезії /Филипович/ (Діаспорне видання 1957 року)
Збірка українського поета. Діаспорне видання.
Збірник поезії містить бібліографічний нарис та вступну статтю В.Державіна.
«А давне слово на сторожі,
Напівзабуте слово те,
Як пишне дерево, зросте
У дні співучі і погожі.»
«Филипович П. Поезії».
Автор: Филипович Павло Петрович (псевд. — Павел Зорев; 02.09(20. 08).1891—03.11.1937) — поет, літературознавець, перекладач, педагог. Професор. Н. в с. Кайтанівка (нині село Катеринопільського р-ну Черкас. обл.) в багатодітній сім’ї священика. Навч. в Златопільській г-зії, закінчив Колегію Павла Ґалаґана із золотою медаллю (Київ, 1910), далі навч. на юридичному (1 рік) та історико-філологічному ф-тах Київ. ун-ту (закінчив 1915). Почав писати рос. мовою з 1910, із 1917 — українською; позначені символізмом вірші друкував у "Музагеті", в альманасі "Гроно" (1920). Приват-доцент Київ. ун-ту; професор Київ. ін-ту нар. освіти (1920—33), викладач курсу нової укр. літератури. Дослідник проблем російсько-укр. літ. зв’язків, творчості укр. класиків, теор. проблем літературознавства. Автор поетичних збірок "Земля і вітер" (1922) та "Простір" (1925), позначених глибиною думки й досконалістю форми, та літературознавчих праць "Шевченко і декабристи" (1926), "Пушкін в українській літературі" (1927), "Українське літературознавство за 10 років революції" (1928), "З новітнього українського письменства" (1929) та ін. Належав до неокласиків, позиції яких відважно захищав у літературній дискусії 1925—1928. Був співробітником Постійної комісії для видання пам’яток новітнього укр. письменства при ВУАН і київ. філії Ін-ту ім. Т.Шевченка Наркомосу УСРР, членом Бібліологічного т-ва при ВУАН. Заарештований 5 вересня 1935 за звинуваченням в участі в контрреволюц. націоналістичній організації. Засланий на Соловки, страчений разом із діячами укр. к-ри в урочищі Сандармох. Реабілітований 23 січня 1958. (Інститут історії України).
Видавництво: Інститут Літературознавства при Українському Вільному Університеті, Мюнхен, 1957
Мова: українська
Сторінок: 147
Коссак. Охримович. Тураш (Діаспорне видання 1968 року)
Збірник про трійку революціонерів. Діаспорне видання.
«Зенон Коссак, Степан Охримович і Мирослав Тураш видатно записали свої імена в історії українського націоналістичного руху на західньоукраїнських землях. Перші два – 3.Коссак і Ст.Охримович працювали довгі роки разом, аж доки смерть останнього не перервала їх спільні шляхи. Мирослав Тураш дійшов до керми Крайової Екзекутиви ОУН на західньоукраінських землях щойно в 1939 році. Незважаючи проте на віддаль часу, їх трьох єднає керівна роля в ОУН 1 жертовна боротьба за право українського народу жити у власній державі.»
«Коссак. Охримович .Тураш».
Видавництво: Накладом головної управи, Ліґа Визволення України, Торонто, 1968
Мова: українська
Сторінок: 190
Деревообрабатывающее ремесло в Античных государствах Северного Причерноморья /Сокольский/ (Видання 1971 року)
Матеріали та дослідження з археології.
Ця робота присвячена історії деревообробки в одному з районів античного світу, в державах Північного Причорномор'я, які відігравали важливу роль у процесі історичного розвитку своєї епохи, особливо в історії народів Східної Європи, і були найдавнішими державами на території нашої країни. Вивчення виробництва та культури цих держав і, зокрема, деревообробки має велике значення і водночас становить велику складність, тому що виробництво та культура тут були засновані на базі виробництва та культури греко-середземноморського товариства VII-VI ст. до зв. е., а надалі розвивалися в тісному контакті з культурою місцевих північно-чорноморських народів.
«Деревообрабатывающее ремесло в Античных государствах Северного Причерноморья» (Деревообробне ремесло в Античних державах Північного Причорномор'я).
Автор: Сокольський М.І.
Видавництво: «Наука», Москва, 1971
Мова: російська
Сторінок: 286
Искусство кочевников и Золотой Орды: Очерки культуры и искусства народов Евразийских степей и золотоордынских городов (Видання 1976 року)
Історія та мистецтво золотоординських міст.
Книга відомого археолога Г.А.Федорова-Давидова присвячена мистецтву племен і народів, що жили в давнину та середньовіччя у степах Євразії, а також мистецтву Золотої Орди. На початку книги розглядається мистецтво скіфо-сибірського «звірячого стилю». Виявляються його особливості, показуються шляхи розвитку. Далі йде розбір художніх виробів ранньосередньовічних, головним чином, тюркських племен степів. Особливу увагу приділено питанню про співвідношення образотворчості та орнаменталізму у цьому мистецтві. Після цього автор переходить до аналізу давньотюркської скульптури — кам'яних статуй, поширених степах від Байкалу до Дунаю. Простежується їх еволюція та зміна семантики. Останній розділ присвячений архітектурі та прикладному мистецтву золотоординських міст. В орнаменті та формах художнього ремесла Золотої Орди можна побачити сильний вплив мусульманського Сходу, який витісняє традиції стародавнього степового мистецтва, проте пережитки його існують у степах дуже довго.
«Искусство кочевников и Золотой Орды: Очерки культуры и искусства народов Евразийских степей и золотоордынских городов». (Мистецтво кочівників та Золотої Орди: Нариси культури та мистецтва народів Євразійських степів та золотоординських міст».)
Автор: Герман Олексійович Федоров-Давидов
Видавництво: «Искусство», 1976
Мова: російська
Сторінок: 222
Археологічні пам’ятки Хортиці та їх музеєфікація Вип.1 /Гаврилюк Н.О./ (Наукове видання 2006 року)
Книга з історії України: Національний заповідник «Хортиця».
У 10 публікаціях відображені результати польового сезону співробітників Хортицької археологічної експедиції Інституту археології НАН України, археологічних експедицій Національного заповідника «Хортиця», матеріали інших дослідників, у тому числі представників природничих наук. У науковий обіг введені нові матеріали осілих та кочових культур енеоліту, ранньої та пізньої БР0НЗИ, раннього залізного віку.
«Археологічні пам'ятки Хортиці та їх музеєфікація» Випуск 1.
Укладач: Гаврилюк Н.О.
Видання 2006 року
Мова: українська
Сторінок: 136 + 16 стор. ілюстрацій
Художні металеві вироби Західних Областей Української РСР (Наукове видання 1959 року)
Культурна спадщина України. Альбом.
«Художня обробка металу на Україні в XVI-XIX ст. розвивалася в основному в двох напрямах: як народний художній промисел і як міське цехове, а потім мануфактурне та фабричне виробництво. Під народним промислом в галузі художнього металу розуміється головним чином художнє лиття. Найбільш високого розвитку набув цей промисел у Східних Карпатах, особливо в Косівському районі, Станіславської області, де віддавна народні майстри виробляли найрізноманітніші предмети побутового вжитку, прикраси до одягу тощо. Народна художня обробка металу глибоко оригінальна своїм змістом, багатством простих і чітких орнаментальних форм, різноманітністю асортименту. Своєю орнаментикою вона тісно зв'язана з такими видами народного мистецтва, як декоративна різьба по дереву і народна вишивка.»
«Художні Металеві Вироби Західних Областей Української РСР, XVI-XIX Ст.» Альбом
Видавництво: Академії наук Української РСР, Київ, 1959
Мова: українська, англійська та російська
Сторінок: 29 + 40 таблиць
Від Комітету до Державного Центру /Кость Паньківський/ (Діаспорне видання 1968 року)
Спогади в еміграції. Діаспорне видання
Книга спогадів громадсько-політичного діяча Костя Паньківського про роботу Українського центрального комітету починаючи з 1944 р., коли відбулося перенесення діяльності комітету за межі України. Книга містить відбиток екслібрису «БІБЛІОТЕКА свящ. Тимофія Міненка 00346-Дата: JUN 23 69»
«Думка написати спогади про українське громадсько-полі- тичне життя воєнних і повоєнних років зародилася восени 1955 року на високому березі Гудзону у Нью-Йорку. Там, у Рівер- сайд Парку, недалеко від Колюмбійського Університету, де працював Михайло Олексійович Ветухів, часто зустрічалися з ним у полуденну пору Микола Іванович Шлемкевич і я. Ми всі три були членами управи активної тоді політичної органі- зації - Союзу Українських Національних Демократів, що ста- вила собі, як скоро показало життя, неспівмірні з нашими силами завдання: об'єднати в одну організацію українські демократичні сили, розпорошені у різних групах.» (Від автора).
«Від Комітету до Державного Центру».
Автор: Кость Паньківський
Видавництво: «Ключі», серія «Життя і Мислі» №9, , Нью-Йорк-Торонто, 1968
Мова: українська
Сторінок: 283
Очима душі – голосом серця /упорядник Євген Онацький/ (Діаспорне видання 1956 року)
Твори й переклади письменників ідеалістичного і виховно-естетичного спрямування . Діаспорне видання. Діаспорне видання.
«Збірка "Очима душі голосом серця" складається з творів, почерпнутих з різних чужинецьких авторів, головно в італійського письменника Н.Сальванескі, а потім в аргентінських письменників: Сільвії Ватто і Констансіо Вігіле, в уругвайця, Люїса Лямарке, в мехіканця, Амадо Нерво, в американців Франко Кране, Б.Бартона та Фультона Овкслера, в італійця Джованні Папіні.» (З передмови).
Євген Онацький «Очима душі - голосом серця». Переспіви.
Автор: Євген Онацький
Видавництво: «Перемога», Буенос-Айрес, 1956
Мова: українська
Сторінок: 102
Початки УВО в Галичині. Срібна Сурма: спогади і матеріали до діяння Української Військової Організації. /Зиновій Книш/ (Діаспорне видання)
Інші книги серії видавництва “Срібна сурма” про УВО:
Власним руслом. Українська військова організація від осени 1922 до літа 1924 року
Далекий приціл. Українська військова організація в 1927-1929 роках
Історія України, Українська Військова Організація. Діаспорне видання.
Постала УВО з метою продовжувати збройну боротьбу за державність. У ній брали участь військовики різних політичних партій, а створенню її сприяла міжнародна і внутрішньо-українська ситуація: в Україні тривала партизанська боротьба, справа Східної Галичини ще не була вирішена в міжнародній політиці, і хоч два українські уряди (УНР і ЗУНР) діяли не скоординовано, однак все це підносило настрій і творило надії на майбутнє.
«Все ж таки вдалося якось скласти і передати до рук читацької публіки цей другий збірник. Дуже багато поміг мені в цьому сотн. Осип Навроцький з Вінніпеґу. Не тільки самий списав і прислав великої історичної вартости особисті свої спогади й помічення з часів перших років дії УВО у Львові, але з великим накладом праці і зовсім безкорисно винотовував зо старих річників преси всякі нотатки про діяльність УВО, розшукував їх в архівах Осередку Української Освіти й Культури в Вінніпегу та в інших тамошніх бібліотеках, переписував їх на машині, робив фотостати і все те прислав до мене, як редактора.»
«Срібна Сурма: спогади і матеріали до діяння Української Військової Організації. Збірник ІІ. Початки УВО в Галичині».
Упорядник: Зиновій Книш
Видавництво: «Срібна Сурма», Торонто,
Мова: українська
Сторінок: 166
На твердій землі /Улас Самчук/ (Діаспорне видання)
Дуже життєствердний роман про українського іммігранта в Канаді. Діаспорне видання.
«Присвячується пам'яті столітніх роковин об'єднання провінцій Канади та 75-літніх роковин поселення українців у цій країні - 3 почуттям глибокої пошани до їх творчого, будуючого і організуючого генія.»
«Коли я наважився на цю карколомну авантюру набути власний будинок із шости кімнат з пивницею, за дванадцять тисяч і сімсот долярів, маючи на конті Королівсько-Канадського банку всього лиш тисячу сімсот готівкою Мені здавалося, що я наважився, як не на справжнє самогубство, то в кожному разі на якусь довічну каторгу, з якої не було вороття. Це коштувало мені не тільки багато долярів, але ще більше безсонних ночей, ніби я збирався ограбувати банк, або виконати атентат.»
Улас Самчук «На твердій землі». Роман.
Автор: Улас Самчук
Видавництво: Видано коштом і стараннями Української Кредитової Спілки, Вінніпеґ, Торонто, Канада
Мова: українська
Сторінок: 390
В обіймах Мельпомени /Дарія Ярославська/ (Діаспорне видання 1954 року)
Роман. Діаспорне видання.
Твір «письменниці Дарії Ярославської, якої початок творчості датується ще з-перед другої світової війни. Авторка дебютувала повістю «Полин під ногами», яка вийшла у видавництві «Діло», опісля «Поміж берегами» у видавництві «Київ» і тепер «B обіймах Мельпомени». Дія проходить у час воєний, але ніякі події, що стрясали тодішними людьми, не знаходять місця в романі. Гурт акторів живе в своєму світі мистецтва і це є їхня ціль і їхня суть. В романі домінують вечірні світла театру, і вони висвітлюють життя і долю зв'язаних з богинею Мельпоменою людей. На сторінках книжки проходить наснажена боротьба однієї людини проти застою і статичного, побутового сприймання мистецтва. В конфлікті старого і нового, застою і поступу, статичного 1 динамічного, доходить до кульмінаційної точки, в якій герой роману втрачає віру в доцільність боротьби. Все, здається є проти нього, все спряглося, щоб вбити його ідею, вбити справжнє мистецтво. Герой є сам у порожній темній залі. І в своїй самотності він знаходить нові сили. Перемагають позитивні цінності людської натури і закоханість у мистецтво. Це історія гурту людей нашої доби, завжди актуальна стояли і стоять службі Мельпомени».»
«Того ранку знову вибухла буча. Відбувалася десь недалеко від акторського входу, але її було чути в цілому театральному приміщенні. Голос директора Евича, звучний і сильний, лунав відгомоном по порожніх, у ранкових годинах, коридорах, вестибюлі, фойє та залі, доходив до секретаріяту й убиралень акторів, де саме прибиральниці наводили порядок.»
Дарія Ярославська «В обіймах Мельпомени». Роман.
Автор: Дарія Ярославська
Видавництво: Видавництво Миколи Денисюка, Буенос-Айрес, 1954
Мова: українська
Сторінок: 413
З чужого поля /уп. Євген Онацький/ (Діаспорне видання 1965 року)
Твори й переклади письменників ідеалістичного і виховно-естетичного спрямування . Діаспорне видання.
«Переклади збірки «З чужого поля» друковано в різні часи в багатьох часописах та журналах, роблено їх без усякого наперед уложеного пляну, без всякої керівної ідеї, лише за моїм часовим уподобанням». (Зі вступного слова).
Зміст:
- Едмондо де Амічіс - Батьківщина.
- Люїджі Піранделльо - Патент
- Ф. Де Роберто - Чотки
- Люїджі Люкателлі - Після стількох років
- Т. Г. Флягіфф - Дві свічки й одне пиво.
- Грейс Паркер Оурслер - Умру, не дамся!
- А.Аббот - Недотримана обіцянка
- Г.Гайнор - Гіїни рукавички.
- Джек Фостер - Година долі
- П. Барабас - Любов позасмертна.
- Г.Г. Мунро - Відчинене вікно.
- А. Кронін - Чому я вірю в Бога.
- А. Кронін - Свічка в Відні.
- Вінсент Шіян - Син хірурга.
- Роберт Фонтен - Вершок слави.
- В. Джекобс - Мавп'яча лапа.
- Августо Л. Жіневрі - Діти. ........
- Таро Д'Енцо - Мурашки в оазі.
- Еразмо Пінета - Візія королів-магів.
- Джузеппе Цукка - Та хіба ж я скупар?
- Джузеппе Цукка - Мої дві, трохи втомлені, валізки.
- Гейл Бойл - О, колиб я мав доню!
- Марк Твейн - Таємниця двох близнюків.
- Є.Онацький - Єдиний вінок Івана Кавуна.
- Є.Онацький - Побратими.
- Є.Онацький - Лицарські душі
«З чужого поля».
Автор: Євген Онацький
Видавництво: Українсько-Американська Видавнича Спілка, Чікаґо, 1965
Мова: українська
Сторінок: 145
Причепа /Іван Нечуй-Левицький/ (Діаспорне видання 1955 року)
Повість. Вічна історія про любов і зраду. Діаспорне видання.
«Скасування кріпацтва в 1861 р. не принесло сподіваної полекші українському народові. Репресії й заборони з метою цілковитого знищення українців, як окремого народу, дальше духове, політичне й соціяльно-економічне понево- лення селянства, міщанства й інтелігенції — це найголовніші особливості тієї доби. Правобережна Україна терпіла подвійний тиск: російського правління в усіх його жахливих формах і польський соціяльно-економічний та духовий.» (З передмови проф. О.Старчука).
«Перед панотцями на столі, накритому червоною вовняною скатеркою, між двома свічками, стояв повний графин горілки. Проміння од свічок пронизувало пляшку з обох боків, вигравало в жовтій, чистій, як сльоза, горілці, заправленій пахучими корінцями, — бодяном, каманом та гвоздичками, — блищало веселими іскрами на гранчастій різаній затичці, на чистих, прозорих боках графина. Коло графина стояла тарілка з скибками паляниці і мисочка з вишневим варенням.»
Іван Нечуй-Левицький «Причепа». Повість.
Автор: Іван Нечуй-Левицький (1838-1918). Народився в м. Стеблеві Київської губернії (нині Черкащина), в сім’ї сільського священика. Навчався у сільській школі, в 1847 році вступив до Богуславське духовне училище, яке закінчив у 1853 році і в якому викладав. Там вів вивчав латинську, грецьку та церковнослов’янську. У 1853 році І. Левицький вступив до Київської духовної семінарії. Закінчивши семінарію, рік хворів, а потім деякий час працював у Богуславському духовному училищі викладачем. 1861 – 1865 – навчався у Київській духовній академії. Отримав призначення і працював учителем російської словесності в Полтавській духовній семінарії, потім у гімназіях Каліша (1866-1867), Седлеце (1867-1872), Кишинева (з 1873). Одночасно з педагогічною діяльністю починає писати. Майбутній письменник написав такі перші твори: «Жизнь пропив, долю проспав» та «Наймит Яріш Джеря». З 1873 року працює у Кишинівській чоловічій гімназії викладачем російської словесності, де очолює гурток прогресивно настроєних учителів. Потрапляє під таємний нагляд жандармерії. 21 рік він віддав благородній праці вчителя. Лише з 1868 починає друкуватись. 1885 року І.Нечуй-Левицький йде у відставку й перебирається до Києва, де присвячує себе винятково літературній праці. Він брав активну участь у суспільному житті, став членом «Громади». До кінця життя І. Левицький жив у злиднях. Останні дні провів на Дегтярівці, у так званому «шпиталі для одиноких людей», де й помер самотнім 2 квітня 1918 року. Похований на Байковому кладовищі.
Видавництво: Накладом видавничої спілки «Тризуб», Вінніпеґ, Канада, 1955
Мова: українська
Сторінок: 275
Хіба ревуть воли, як ясла повні /Панас Мирний/ (Діаспорне видання 1955 року)
Роман з народного життя. Діаспорне видання.
Основною ідеєю твору є проблема соціальної несправедливості. Головний герой Чіпка шукає свій шлях, але так і не знаходить, адже його життя — постійна боротьба за правду, боротьба, яка ведеться на межі чесних і темних вчинків. Гостре відчуття соціальної нерівності щоразу підживлює бунтарський дух юнака. Сила кохання, вірність, справжня дружба, проблема виховання — усі ці мотиви є наскрізними у творі, що став класикою шкільної програми.
«На дворі весна вповні. Куда не глянь - скрізь розвернулося, розпустилося, зацвіло пишним цвітом. - Ясне сонце, тепле й приязне, ще не вспіло наложити палючих слідів на землю; як на великдень дівчина, красується вона в своїм розкішнім убранні... Поле що безкрає море - скільки зглянеш -розіслало зелений килим, аж сміється в очах.»
«Мирний Хіба ревуть воли, як ясла повні» Роман з народного життя П.Мирного та І.Білика».
Автор: Панас Мирний (Рудченко)(1849-1920). Народився в родині бухгалтера повітового казначейства в місті Миргороді на Полтавщині. Після кількох років навчання в Миргородському парафіяльному, а потім у Гадяцькому повітовому училищі чотирнадцятилітній хлопець йде на роботу. Чиновницька служба почалася в 1863 році в Гадяцькому повітовому суді. Наступного року він переходить у повітове казначейство помічником бухгалтера, а згодом, після короткочасного перебування в Прилуках, займає цю ж посаду в Миргородському казначействі. З 1871 року Панас Рудченко живе і працює в Полтаві, займаючи різні посади в місцевій казенній палаті. Перші його твори (вірш «Україні» та оповідання «Лихий попутав»), підписані прибраним ім’ям Панас Мирний, з’явилися за кордоном, у львівському журналі «Правда» в 1872 році. Ще 1875 року в співавторстві з братом Іваном Біликом було закінчено роботу над романом «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», в зв’язку з так званим Емським указом твір не був опублікований і вперше з’являється в Женеві у 1880 році. Ще за молодих років він був зв’язаний з революційним визвольним рухом, з 1875 року брав участь у нелегальній роботі революційного гуртка «Унія». Коли 1914 року було заборонено вшанування пам’яті Шевченка, письменник у відозві, написаній з цього приводу, висловлює глибокий протест і обурення діями російської влади. Після встановлення Радянської влади в Україні Мирний, незважаючи на свій похилий вік, іде працювати в Полтавський губфінвідділ. Помер Панас Мирний 28 січня 1920 року.
Видавництво: «Говерла», Нью-Йорк, 1955
Мова: українська
Сторінок: 346
Панські жарти /І. Франко/ (Діаспорне видання 1956 року)
Українські жарти від видатного українського письменника. Діаспорне видання.
Ці жарти є продуктом національної самосвідомості та глибокої поваги до великого українця. Вони демонструють не лише гумористичний підхід до великої постаті, але й відображають певний рівень іронії щодо реального життя і викликів того часу.
«… український народ святкує 1956 року 100-ліття народження Івана Франка. Звичайно, в Україні ці святкування з наказу окупанта проходять під знаком «єднання двох братніх народів». Під ярмарковий шум і галас цього "ювілею" московські пропагандисти на всі лади прославляють І. Франка як «невтомного борця за соціялізм-комунізм» і за «вічну дружбу російського й українського народів». Але гасло-заповіт І. Франка «Не пора, не пора москалеві й ляхові служить» ще живе в Україні. І тому, слухаючи з примусу тієї большевицької брехні, український народ у німій пошані клонить сьогодні голову перед своїм Великим Каменярем, який все, що мав, віддав для одної ідеї, і горів, і яснів, і страждав, і трудився для неї....» (Від редакції).
Іван Франко «Панські жарти».
Автор: Іван Якович Франко (1856-1916) – великий український письменник, один з будівничих нової української нації. Народився 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі в Східній Галичині в родині селянина-коваля. Навчався спочатку в школі села Ясениця-Сільна (1862–1864), потім у так званій нормальній школі при василіанському монастирі у Дрогобичі (1864–1867). У 1875 році закінчив Дрогобицьку гімназію. Восени 1875 р. став студентом філософського факультету Львівського університету. Перші літературні твори — вірш «Народна пісня» (1874) і повість «Петрії і Довбущуки» (1875) були надруковані в студентському часописі «Друг». Активна громадсько-політична й видавнича діяльність та листування з Михайлом Драгомановим спричинили арешт письменника за звинуваченням у належності до таємного соціалістичного товариства. У 1880 р. вдруге заарештовують, обвинувачуючи в підбурюванні селян проти влади. У 1881 р. став співвидавцем часопису «Світ», після закриття (1882) якого працював у редакції часопису «Зоря» й газеті «Діло». В травні 1886 р. взяв з Ольгою Хоружинською шлюб у Павлівській церкві Колегії Павла Галагана. У 1888 р. деякий час працював у часописі «Правда». Зв’язки з наддніпрянцями спричинили третій арешт (1889) письменника. У 1890 р. за підтримки М. Драгоманова стає співзасновником Русько-Української Радикальної Партії. З 1908 р. стан здоров’я значно погіршився, однак він продовжував працювати до кінця свого життя. Помер 28 травня 1916 р. у Львові.
Видавництво: Видавець Іван Тиктор, Вінніпеґ, 1956
Мова: українська
Сторінок: 132