Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського. Том присвячено пам'яті Володимира Антоновича. Зміст LXXXII тому - 1. Зміст тому - с. 3 - 4 - 2. Присвята і портрет В. Антоновича - с. 5 - 6 - 3. Памяти Володимира Антоновича, написав Михайло Грушевський - с. 7 - 9 - 4. Надгробні хрести на Українї, написав Кость Широцький (з рисунками) - с. 10 - 29 - 5. Нові матеріяли до історії українського вертепа, подав Др. Іван Франко (з образком) - с. 30 - 52 - 6. Проєкт правописи Івана Жуківського на зїздї »руських учених«, подав Михайло Возняк - с. 53 - 86 - 7. Польські конспірації серед руських питомцїв і духовенства в Галичинї в рр. 1831 - 1846, студія Дра Кирила Студинського (кінець) - с. 87 - 177 - 8. Miscellanea: а) Причинок до історії »свобідних маєтностей«, под. В. Барвинський; б) Рукопись Бродовича: “Widok przemocy”, под. Ів. Шпитковський; в) Із історії галицької лїтератури: I. Дві піснї А. Якубинського про самбірську Богородицю з 1770 р.; II. Загадкова польська пісня в українськім перекладї, под. Др. В. Щурат - с. 178 - 188 - 9. Наукова хронїка: Антропольоґічні й археольоґічні часописи за 1906 р., огляд Дра З. Кузелї (к. б.) - с. 189 - 205 - 10. Біблїоґрафія (рецензії й справоздання, зміст на с. 240) - с. 206 - 242 - 11. Оголошення - с. 243 - 244 Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, антропологам, археологам, літературознавцям, культурологам і любителям антикварних видань. Назва: Записки НТШ кн. I, Т. LXXXII Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць. Володимир Боніфатійович Антонович (1834 — 1908) — український історик, археолог, етнограф, археограф, статський радник, доктор наук, професор. Костянтин Віталійович Широцький (Кость Широцький або Шероцький, псевдонім К. Ладиженко) (1886 — 1919) — український мистецтвознавець, фольклорист, політичний та громадський діяч. Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта». Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство. Кирило Йосипович Студинський (псевдоніми та криптоніми: Кость Вікторин; К. Вікторин; Кость В.; Іван Лаврін; І. Лаврін; К. Зорян; Зорян; К. С.; Батько; Іван Гарбуз; Федір Замора; Колька; Лівобічний; Літописець; К. Люнин; Не-Маковей; Не плазун, але й без трону; Віктор Осипович; Кость Осипович; Провінціал, 1868 — найімовірніше, 1941) — український філолог-славіст, літературознавець, мовознавець, фольклорист, письменник, громадський діяч, доктор філософії, академік ВУАН. Іван-Юліян Владиславович Шпитковський (1880 — 1969) — український галицький історик і педагог, краєзнавець, музейник. Дійсний член НТШ. Василь Григорович Щурат (1871 — 1948) — український педагог, літературознавець, поет і перекладач. Зенон Францискович Кузеля (1882 — 1952) — український мовознавець, бібліограф, фольклорист, історик, журналіст, етнограф, редактор, видавець, громадський діяч. Рік: 1908 Накладом Наукового Товариства імени Шевченка Сторінок: 244 Розміри,см.: довжина 25 ширина 17,5 товщина 1,5 Вага: 0,510 кг

Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського. Зміст LXXXI тому - 1. Зміст тому - с. 3 - 4 - 2. Слово про збуренє пекла. Українська пасійна драма, написав Др. Іван Франко - с. 5 - 50 - 3. Невідомі вірші єромонаха Климентія (з поч. XVIII в.), подав Василь Доманицький - с. 51 - 126 - 4. Урядові заходи против холєри в 1831 р. подав Михайло Зубрицький - с. 127 - 133 - 5. Азбучна статя Миколи Кмицикевича з р. 1834, подав Др. Василь Щурат - с. 134 - 144 - 6. Микола Дашкевич (1852 † 20. I. 1908), написав Михайло Грушевський - с. 145 - 150 - 7. Miscellanea: а) Причинки до історії Мазепинщини, под. С. Томашівський; б) До історії закріпощення селянства в Лївобічній Україні, под. В. Барвинський; в) Із кореспонденції Р. Моха, под. М. Возняк - с. 151 - 171 - 8. Наукова хронїка: Студії А. Петрова до історії Угорської Руси, нап. С. Томашівський - с. 172 - 179 - 9. Біблїоґрафія (рецензії й справоздання, зміст на с. 206) - с. 180 - 207 - 10. Показчик до тт. LXXV - LXXX Записок Наук. Тов. ім. Шенвченка - с. 208 - 222 - 11. Зміст тт. I - LXXX Записок (по нїмецьки) - с. 223 - 234 - 12. Оголошення - с. 235 - 240 Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, релігієзнавцям, літературознавцям, культурологам і любителям антикварних видань. Назва: Записки НТШ кн. I, Т. LXXXI Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць. Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта». Василь Миколайович Доманицький (1877 — 1910) — український літературознавець, письменник, історик, фольклорист, публіцист, громадсько-політичний діяч, кооператор. о. Михайло Іванович Зубрицький (1856 — 1919) — греко-католицький священник, український етнограф, фольклорист, історик, громадський діяч, публіцист, дійсний член НТШ. Василь Григорович Щурат (1871 — 1948) — український педагог, літературознавець, поет і перекладач. Степан Теодорович Томашівський (1875 — 1930) — український історик, публіцист і політик. Дійсний член НТШ. Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство. Рік: 1908 Накладом Наукового Товариства імени Шевченка Сторінок: 240 Розміри,см.: довжина 25 ширина 17,5 товщина 1,5 Вага: 0,460 кг

Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського. Зміст LXXXVI тому - 1. Зміст тому - с. 3 - 4 - 2. Студії з історії церковної унії. I, Ісидорова унїя, написав Богдан Бучинський (кінець буде) - с. 5 - 30 - 3. Угорщина і Польща на початку XVIII в., написав Стефан Томашівський (дальше) - с. 31 - 58 - 4. Матеріали московського »Архива Министерства Юстиціи« до історії гетьманщини, подав Іван Джиджора - с. 59 - 81 - 5. Еміль Коритко, забутий славянский етноґраф, подав Іван Франко - с. 82 - 122 - 6. Поетична творчість Олександра Духновича, под. Іван Созанський - с. 123 - 140 - 7. Miscellanea: а) Кілька пісень кін. XVII - поч. XVIII вв., под. В. Перетц; б) До історії Коліївщини, под. В. Щурат; в) Вірування Гуцулів про бурі з останнїх днїв червня 1885 р., под. З. Кузеля - с. 141 - 149 - 8. Наукова хронїка: Огляд часописей за р. 1907 (зміст на с. 211) - с. 150 - 212 - 9. Біблїоґрафія (рецензії та справоздання), зміст на с. 244) - с. 213 - 245 - 10. Оголошення - с. 246 - 248 Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, релігієзнавцям, літературознавцям, культурологам і любителям антикварних видань. Назва: Записки кн. VI, Т. LXXXVI Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць. Богдан Бучинський (1883 — 1907) — український історик. Степан Теодорович Томашівський (1875 — 1930) — український історик, публіцист і політик. Дійсний член НТШ. Іван Миколайович Джиджора (1880 — 1919) — український громадський діяч, історик, публіцист. Учень і співпрацівник Михайла Грушевського. Дійсний член НТШ, секретар археографічної, член бібліографічної та статистичної комісій НТШ. Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта». Іван Созанський (1881 — 1911) — український галицький історик і філолог, педагог. Володимир Миколайович Перетц (1870 — 1935) — український філолог, дослідник і видавець численних пам'яток давньої та середньої української літератури й української творчості, історик і видатний теоретик літератури, текстолог, організатор українського наукового життя й ініціатор багатьох наукових починів. Василь Григорович Щурат (1871 — 1948) — український педагог, літературознавець, поет і перекладач. Зенон Францискович Кузеля (1882 — 1952) — український мовознавець, бібліограф, фольклорист, історик, журналіст, етнограф, редактор, видавець, громадський діяч. Рік: 1908 Накладом Наукового Товариства імени Шевченка Сторінок: 248 Розміри,см.: довжина 25 ширина 17,5 товщина 1,5 Вага: 0,460 кг

Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського. Зміст LXXXVII тому - 1. Зміст тому - с. 3 - 4 - 2. Виговщина і Гадяцький трактат, написав Василь Герасимчук (далї буде) - с. 5 - 36 - 3. Ґенерал артилєрії в. кн. Руського (З архива Немиричів), подав Вячеслав Липинський - с. 37 - 47 - 4. До біоґрафії і писань Івана з Вишнї, подав Василь Щурат - с. 48 - 63 - 5. Кілька документів з Гуцульщини з другої половини XVIII столїтя, подав Осип Маковей - с. 64 - 69 - 6. Українські драматичні вистави в Галичинї, подав Михайло Возняк (конець буде) - с. 70 - 91 - 7. Miscellanea: а) Пригода сумських козаків у Львові з епископом Шумлянським (1685 р.), под. Ів. Джиджора, б) До статї М. Зубрицького »Урядові заходи против холєри в р. 1831«, под. Ів. Созанський, в) Лист Ксенофонта Климковича до Марка Вовчка, под. В. Доманицький - с. 92 - 101 - 8. Наукова хронїка: Етноґрафія в західно-европейських часописях за р. 1906, огляд Зенона Кузелї (докінченнє, реєстр обговорених часописей на с. 159) - с. 102 - 165 - 9. Біблїоґрафія (рецензії та справоздання, зміст на с. 216) - с. 166 - 217 - 10. Показчик до тт. LXXXI - LXXXVI Записок Наукового Товариства імени Шевченка (річник XVII) - c. 218 - 232 - 11. Зміст тт. I - LXXXVI Записок (по нїмецьки) - с. 233 - 246 - 12. Оголошення - с. 247 - 248 Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, культурологам і любителям антикварних видань. Назва: Записки НТШ кн. I, Т. LXXXVII Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць. Василь Іванович Герасимчук (1880 — 1944) — український історик. В'ячеслав Казимирович Липинський (1882 — 1931) — український політичний діяч польського походження, історик, історіософ, соціолог, публіцист, теоретик українського консерватизму. Василь Григорович Щурат (1871 — 1948) — український педагог, літературознавець, поет і перекладач. Осип Степанович Маковей (1867 — 1925) — український поет, прозаїк, публіцист, критик, літературознавець, перекладач, редактор багатьох періодичних видань, педагог, громадсько-політичний діяч. Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство. Іван Миколайович Джиджора (1880 — 1919) — український громадський діяч, історик, публіцист. Учень і співпрацівник Михайла Грушевського. Дійсний член НТШ, секретар археографічної, член бібліографічної та статистичної комісій НТШ. Іван Созанський (1881 — 1911) — український галицький історик і філолог, педагог. Василь Миколайович Доманицький (1877 — 1910) — український літературознавець, письменник, історик, фольклорист, публіцист, громадсько-політичний діяч, кооператор. Зенон Францискович Кузеля (1882 — 1952) — український мовознавець, бібліограф, фольклорист, історик, журналіст, етнограф, редактор, видавець, громадський діяч. Рік: 1909 Накладом Наукового Товариства імени Шевченка Сторінок: 248 Розміри,см.: довжина 25 ширина 17,5 товщина 1,5 Вага: 0,480 кг

Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського. Зміст XCII тому - 1. Передмова - с. 1 - 2. Зміст тому - с. 3 - 4 - 3. Портрет Мазепи - с. 5 - 6 - 4. Шведсько-український союз 1708 р., написав Михайло Грушевський - с. 7 - 20 - 5. Глухів і Лебедин (1708 - 1709), подав Олександр Грушевський - с. 21 - 65 - 6. Із записок Каролинцїв про 1708/9 р., подав Стефан Томашівський - с. 66 - 92 - 7. Орлик у Швеції, написав Альфред Єнсен - с. 93 - 169 - 8. Родина Войнаровських в Швеції, написав Альфред Єнсен - с. 93 - 169 - 9. Листи Петра Великого до Адама Сїнявського, подав Стефан Томашівський - с. 194 - 238 - 10. Miscellanea: а) Три листи Мазепи до Зиґмунта Ґалецкого, под. А. Єнсен; б) З донесень австрийського посла Плєйера в Москві 1708 - 1709, под. С. Томашівський; в) Мазепа й автрийська полїтика, под. С. Томашівський - с. 239 - 245 - 11. До портрета Мазепи, подав М. Грушевський - с. 246 - 248 - 12. Оголошення - с. 249 - 254 Видання буде цікаве всім історикам і любителям антикварних видань. Назва: Записки НТШ кн. VI, Т. XCII Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць. Олександр Сергійович Грушевський (1877 — імовірно 1942) - український історик, дослідник історії України, літературознавець, етнограф, археограф, журналіст. Дійсний член НТШ, член Центральної Ради. Брат Михайла Грушевського. Жертва сталінського терору. Степан Теодорович Томашівський (1875 — 1930) — український історик, публіцист і політик. Дійсний член НТШ. Альфред Антон Єнсен (1859 — 1921) — шведський історик, слов'янознавець, перекладач, симпатик українського національного відродження, дійсний член НТШ у Львові і Українського Наукового Товариства в Києві. Рік: 1909 Накладом Наукового Товариства імени Шевченка Сторінок: 254 Розміри,см.: довжина 25 ширина 17,5 товщина 1,5 Вага: 0,480 кг

Антикварне видання з філології та історії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка том CLIII" - це унікальний часопис товариства, у якому зібрані праці науковців філологічної секції під редакцією Василя Сімовича. Зміст CLV тому - 1. Степан Смаль-Стоцький: Питання про східньо-слов'янську прамову - с. 1 - 5 - 2. Кирило Студинський: Карел Ербен і Яків Головацький - с. 6 - 28 - 3. Філарет Колесса: Формули закінчення в українських народніх думах у зв'язку з питанням про наверстування дум - с. 29 - 67 - 4. Михайло Тершаковець: Нові Kopitariana - с. 69 - 106 - 5. Іларіон Свєнціцький: Мовні ознаки пам'яток українського письменства домонгольської доби - с. 107 - 108 - 6. Ярослав Гординський: Станіслав Виспянський і Україна - с. 109 - 130 - 7. Аґенор Артимович: Потенціяльність мови - с. 131 - 138 - 8. Василь Сімович: Про поголоснене українське „л“ - с. 139 - 152 - 9. Лука Луців: Авґуст Харамбашіч і Тарас Шевченко - с. 153 - 172 - 10. Іван Панькевич: Відношення південно-карпатських говорів української мови до всіх инших українських говорів, і передовсім до південно-карпатських - с. 173 - 189 - 11. Теоктист Пачовський: Відгуки „Źywotów Świętych“ П. Скарґи в „Четьїх-Минеях“ Дм. Тупталенка - с. 191 - 202 - 12. Іван Зілинський: Взаємини між українською та польською мовою - с. 203 - 215 - 13. Ярослав Рудницький: У справі девербативів із наростками - ище, -исько у слов'янських мовах - с. 217 - 222 - 14. Василь Лев: Іван Франко та польські позитивісти - с. 223 - 230 - Некрологи: Аґенор Артимович - с. 231 - 233 Володимир Перетц - с. 234 - 238 - Бібліографія - с. 239 - 368 Цей том видано за допомогою Міністерства В. і О. у Варшаві. Видання буде цікаве всім філологам, історикам і любителям антикварних видань. Назва: Записки НТШ Т. CLV Автор: Василь Іванович Сімович (1880 — 1944) — український мовознавець, філолог і культурний діяч, дійсний член НТШ. Степан Йосипович Смаль-Стоцький (1859 — 1938) — український мовознавець і педагог, літературознавець (один із перших теоретиків українського віршування); визначний громадсько-політичний, культурний, економічний діяч Буковини. Кирило Йосипович Студинський (псевдоніми та криптоніми: Кость Вікторин; К. Вікторин; Кость В.; Іван Лаврін; І. Лаврін; К. Зорян; Зорян; К. С.; Батько; Іван Гарбуз; Федір Замора; Колька; Лівобічний; Літописець; К. Люнин; Не-Маковей; Не плазун, але й без трону; Віктор Осипович; Кость Осипович; Провінціал, 1868 — найімовірніше, 1941) — український філолог-славіст, літературознавець, мовознавець, фольклорист, письменник, громадський діяч, доктор філософії, академік ВУАН. Філарет Михайлович Колесса (1871 — 1947) — український етнограф, фольклорист, композитор, музикознавець і літературознавець. Дійсний член НТШ, ВУАН. Засновник українського етнографічного музикознавства. Михайло Іванович Тершаковець (1883 — 1978) — український історик літератури і педагог. Іларіон Семенович Свєнціцький (1876 — 1956) — український філолог, етнограф, музеєзнавець, громадсько-культурний діяч, доктор філологічних наук, дійсний член НТШ. Ярослав Антонович Гординський (криптоніми – Я.А.Г., Яр.Горд., Г-й, Я.Г., 1882 – 1939) – літературознавець, письменник, перекладач, педагог, доктор філософії, дійсний член НТШ. Агенор Артимович (1879 — 1935) — український мовознавець, класичний філолог, громадсько-політичний діяч. Лука Юрійович Луців (1895 — 1984) — доктор філософії, член НТШ; український журналіст, літературознавець, літературний критик. Іван Артемович Панькевич (1887 — 1958) — український мовознавець, етнограф, педагог, громадський діяч. Теоктист Іванович Пачовський (1907 — 1984) — вчений у галузі філології, педагог. Іван Михайлович Зілинський (1879 — 1952) — український мовознавець, фольклорист, дослідник лемківських говірок, дійсний член НТШ. Ярослав Рудницький (1910 — 1995) — український канадський славіст, мовознавець, науковий і громадський діяч, літературознавець, фольклорист. Президент Української вільної академії наук. Василь Михйлович Лев (1903 — 1991) — український мовознавець та історик літератури, професор, доктор, педагог. Професор Львівського державного університету, УВУ та Українського католицького університету в Римі. Дійсний член НТШ у США. Рік: 1937 Накладом Товариства Сторінок: 368 Розміри,см.: довжина 25 ширина 17,5 товщина 2,5 Вага: 0,610 кг