Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського. Зміст LXXXVI тому - 1. Зміст тому - с. 3 - 4 - 2. Студії з історії церковної унії. I, Ісидорова унїя, написав Богдан Бучинський (кінець буде) - с. 5 - 30 - 3. Угорщина і Польща на початку XVIII в., написав Стефан Томашівський (дальше) - с. 31 - 58 - 4. Матеріали московського »Архива Министерства Юстиціи« до історії гетьманщини, подав Іван Джиджора - с. 59 - 81 - 5. Еміль Коритко, забутий славянский етноґраф, подав Іван Франко - с. 82 - 122 - 6. Поетична творчість Олександра Духновича, под. Іван Созанський - с. 123 - 140 - 7. Miscellanea: а) Кілька пісень кін. XVII - поч. XVIII вв., под. В. Перетц; б) До історії Коліївщини, под. В. Щурат; в) Вірування Гуцулів про бурі з останнїх днїв червня 1885 р., под. З. Кузеля - с. 141 - 149 - 8. Наукова хронїка: Огляд часописей за р. 1907 (зміст на с. 211) - с. 150 - 212 - 9. Біблїоґрафія (рецензії та справоздання), зміст на с. 244) - с. 213 - 245 - 10. Оголошення - с. 246 - 248 Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, релігієзнавцям, літературознавцям, культурологам і любителям антикварних видань. Назва: Записки кн. VI, Т. LXXXVI Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць. Богдан Бучинський (1883 — 1907) — український історик. Степан Теодорович Томашівський (1875 — 1930) — український історик, публіцист і політик. Дійсний член НТШ. Іван Миколайович Джиджора (1880 — 1919) — український громадський діяч, історик, публіцист. Учень і співпрацівник Михайла Грушевського. Дійсний член НТШ, секретар археографічної, член бібліографічної та статистичної комісій НТШ. Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта». Іван Созанський (1881 — 1911) — український галицький історик і філолог, педагог. Володимир Миколайович Перетц (1870 — 1935) — український філолог, дослідник і видавець численних пам'яток давньої та середньої української літератури й української творчості, історик і видатний теоретик літератури, текстолог, організатор українського наукового життя й ініціатор багатьох наукових починів. Василь Григорович Щурат (1871 — 1948) — український педагог, літературознавець, поет і перекладач. Зенон Францискович Кузеля (1882 — 1952) — український мовознавець, бібліограф, фольклорист, історик, журналіст, етнограф, редактор, видавець, громадський діяч. Рік: 1908 Накладом Наукового Товариства імени Шевченка Сторінок: 248 Розміри,см.: довжина 25 ширина 17,5 товщина 1,5 Вага: 0,460 кг

Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського. Зміст LXXXVII тому - 1. Зміст тому - с. 3 - 4 - 2. Виговщина і Гадяцький трактат, написав Василь Герасимчук (далї буде) - с. 5 - 36 - 3. Ґенерал артилєрії в. кн. Руського (З архива Немиричів), подав Вячеслав Липинський - с. 37 - 47 - 4. До біоґрафії і писань Івана з Вишнї, подав Василь Щурат - с. 48 - 63 - 5. Кілька документів з Гуцульщини з другої половини XVIII столїтя, подав Осип Маковей - с. 64 - 69 - 6. Українські драматичні вистави в Галичинї, подав Михайло Возняк (конець буде) - с. 70 - 91 - 7. Miscellanea: а) Пригода сумських козаків у Львові з епископом Шумлянським (1685 р.), под. Ів. Джиджора, б) До статї М. Зубрицького »Урядові заходи против холєри в р. 1831«, под. Ів. Созанський, в) Лист Ксенофонта Климковича до Марка Вовчка, под. В. Доманицький - с. 92 - 101 - 8. Наукова хронїка: Етноґрафія в західно-европейських часописях за р. 1906, огляд Зенона Кузелї (докінченнє, реєстр обговорених часописей на с. 159) - с. 102 - 165 - 9. Біблїоґрафія (рецензії та справоздання, зміст на с. 216) - с. 166 - 217 - 10. Показчик до тт. LXXXI - LXXXVI Записок Наукового Товариства імени Шевченка (річник XVII) - c. 218 - 232 - 11. Зміст тт. I - LXXXVI Записок (по нїмецьки) - с. 233 - 246 - 12. Оголошення - с. 247 - 248 Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, культурологам і любителям антикварних видань. Назва: Записки НТШ кн. I, Т. LXXXVII Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць. Василь Іванович Герасимчук (1880 — 1944) — український історик. В'ячеслав Казимирович Липинський (1882 — 1931) — український політичний діяч польського походження, історик, історіософ, соціолог, публіцист, теоретик українського консерватизму. Василь Григорович Щурат (1871 — 1948) — український педагог, літературознавець, поет і перекладач. Осип Степанович Маковей (1867 — 1925) — український поет, прозаїк, публіцист, критик, літературознавець, перекладач, редактор багатьох періодичних видань, педагог, громадсько-політичний діяч. Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство. Іван Миколайович Джиджора (1880 — 1919) — український громадський діяч, історик, публіцист. Учень і співпрацівник Михайла Грушевського. Дійсний член НТШ, секретар археографічної, член бібліографічної та статистичної комісій НТШ. Іван Созанський (1881 — 1911) — український галицький історик і філолог, педагог. Василь Миколайович Доманицький (1877 — 1910) — український літературознавець, письменник, історик, фольклорист, публіцист, громадсько-політичний діяч, кооператор. Зенон Францискович Кузеля (1882 — 1952) — український мовознавець, бібліограф, фольклорист, історик, журналіст, етнограф, редактор, видавець, громадський діяч. Рік: 1909 Накладом Наукового Товариства імени Шевченка Сторінок: 248 Розміри,см.: довжина 25 ширина 17,5 товщина 1,5 Вага: 0,480 кг

Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського. Зміст XCII тому - 1. Передмова - с. 1 - 2. Зміст тому - с. 3 - 4 - 3. Портрет Мазепи - с. 5 - 6 - 4. Шведсько-український союз 1708 р., написав Михайло Грушевський - с. 7 - 20 - 5. Глухів і Лебедин (1708 - 1709), подав Олександр Грушевський - с. 21 - 65 - 6. Із записок Каролинцїв про 1708/9 р., подав Стефан Томашівський - с. 66 - 92 - 7. Орлик у Швеції, написав Альфред Єнсен - с. 93 - 169 - 8. Родина Войнаровських в Швеції, написав Альфред Єнсен - с. 93 - 169 - 9. Листи Петра Великого до Адама Сїнявського, подав Стефан Томашівський - с. 194 - 238 - 10. Miscellanea: а) Три листи Мазепи до Зиґмунта Ґалецкого, под. А. Єнсен; б) З донесень австрийського посла Плєйера в Москві 1708 - 1709, под. С. Томашівський; в) Мазепа й автрийська полїтика, под. С. Томашівський - с. 239 - 245 - 11. До портрета Мазепи, подав М. Грушевський - с. 246 - 248 - 12. Оголошення - с. 249 - 254 Видання буде цікаве всім історикам і любителям антикварних видань. Назва: Записки НТШ кн. VI, Т. XCII Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць. Олександр Сергійович Грушевський (1877 — імовірно 1942) - український історик, дослідник історії України, літературознавець, етнограф, археограф, журналіст. Дійсний член НТШ, член Центральної Ради. Брат Михайла Грушевського. Жертва сталінського терору. Степан Теодорович Томашівський (1875 — 1930) — український історик, публіцист і політик. Дійсний член НТШ. Альфред Антон Єнсен (1859 — 1921) — шведський історик, слов'янознавець, перекладач, симпатик українського національного відродження, дійсний член НТШ у Львові і Українського Наукового Товариства в Києві. Рік: 1909 Накладом Наукового Товариства імени Шевченка Сторінок: 254 Розміри,см.: довжина 25 ширина 17,5 товщина 1,5 Вага: 0,480 кг

Антикварне видання з філології та історії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка том CLIII" - це унікальний часопис товариства, у якому зібрані праці науковців філологічної секції під редакцією Василя Сімовича. Зміст CLV тому - 1. Степан Смаль-Стоцький: Питання про східньо-слов'янську прамову - с. 1 - 5 - 2. Кирило Студинський: Карел Ербен і Яків Головацький - с. 6 - 28 - 3. Філарет Колесса: Формули закінчення в українських народніх думах у зв'язку з питанням про наверстування дум - с. 29 - 67 - 4. Михайло Тершаковець: Нові Kopitariana - с. 69 - 106 - 5. Іларіон Свєнціцький: Мовні ознаки пам'яток українського письменства домонгольської доби - с. 107 - 108 - 6. Ярослав Гординський: Станіслав Виспянський і Україна - с. 109 - 130 - 7. Аґенор Артимович: Потенціяльність мови - с. 131 - 138 - 8. Василь Сімович: Про поголоснене українське „л“ - с. 139 - 152 - 9. Лука Луців: Авґуст Харамбашіч і Тарас Шевченко - с. 153 - 172 - 10. Іван Панькевич: Відношення південно-карпатських говорів української мови до всіх инших українських говорів, і передовсім до південно-карпатських - с. 173 - 189 - 11. Теоктист Пачовський: Відгуки „Źywotów Świętych“ П. Скарґи в „Четьїх-Минеях“ Дм. Тупталенка - с. 191 - 202 - 12. Іван Зілинський: Взаємини між українською та польською мовою - с. 203 - 215 - 13. Ярослав Рудницький: У справі девербативів із наростками - ище, -исько у слов'янських мовах - с. 217 - 222 - 14. Василь Лев: Іван Франко та польські позитивісти - с. 223 - 230 - Некрологи: Аґенор Артимович - с. 231 - 233 Володимир Перетц - с. 234 - 238 - Бібліографія - с. 239 - 368 Цей том видано за допомогою Міністерства В. і О. у Варшаві. Видання буде цікаве всім філологам, історикам і любителям антикварних видань. Назва: Записки НТШ Т. CLV Автор: Василь Іванович Сімович (1880 — 1944) — український мовознавець, філолог і культурний діяч, дійсний член НТШ. Степан Йосипович Смаль-Стоцький (1859 — 1938) — український мовознавець і педагог, літературознавець (один із перших теоретиків українського віршування); визначний громадсько-політичний, культурний, економічний діяч Буковини. Кирило Йосипович Студинський (псевдоніми та криптоніми: Кость Вікторин; К. Вікторин; Кость В.; Іван Лаврін; І. Лаврін; К. Зорян; Зорян; К. С.; Батько; Іван Гарбуз; Федір Замора; Колька; Лівобічний; Літописець; К. Люнин; Не-Маковей; Не плазун, але й без трону; Віктор Осипович; Кость Осипович; Провінціал, 1868 — найімовірніше, 1941) — український філолог-славіст, літературознавець, мовознавець, фольклорист, письменник, громадський діяч, доктор філософії, академік ВУАН. Філарет Михайлович Колесса (1871 — 1947) — український етнограф, фольклорист, композитор, музикознавець і літературознавець. Дійсний член НТШ, ВУАН. Засновник українського етнографічного музикознавства. Михайло Іванович Тершаковець (1883 — 1978) — український історик літератури і педагог. Іларіон Семенович Свєнціцький (1876 — 1956) — український філолог, етнограф, музеєзнавець, громадсько-культурний діяч, доктор філологічних наук, дійсний член НТШ. Ярослав Антонович Гординський (криптоніми – Я.А.Г., Яр.Горд., Г-й, Я.Г., 1882 – 1939) – літературознавець, письменник, перекладач, педагог, доктор філософії, дійсний член НТШ. Агенор Артимович (1879 — 1935) — український мовознавець, класичний філолог, громадсько-політичний діяч. Лука Юрійович Луців (1895 — 1984) — доктор філософії, член НТШ; український журналіст, літературознавець, літературний критик. Іван Артемович Панькевич (1887 — 1958) — український мовознавець, етнограф, педагог, громадський діяч. Теоктист Іванович Пачовський (1907 — 1984) — вчений у галузі філології, педагог. Іван Михайлович Зілинський (1879 — 1952) — український мовознавець, фольклорист, дослідник лемківських говірок, дійсний член НТШ. Ярослав Рудницький (1910 — 1995) — український канадський славіст, мовознавець, науковий і громадський діяч, літературознавець, фольклорист. Президент Української вільної академії наук. Василь Михйлович Лев (1903 — 1991) — український мовознавець та історик літератури, професор, доктор, педагог. Професор Львівського державного університету, УВУ та Українського католицького університету в Римі. Дійсний член НТШ у США. Рік: 1937 Накладом Товариства Сторінок: 368 Розміри,см.: довжина 25 ширина 17,5 товщина 2,5 Вага: 0,610 кг

Антикварне видання з філології та історії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка том XCIX" - це ювілейний часопис товариства, присвячений науковій діяльності голови НТШ у Львові академіка К. Й. Студинського. У томі також зібрані праці науковців філологічної секції товариства. Зміст XCIX тому Ч. I. I. Загальна характеристика наукової діяльности акад. К. Студинського, подав ІЛАРІОН СВЄНЦІЦЬКИЙ (Львів) - с. 1 - 9 II. Акад. К. Студинський як дослідник літератури XVI й XVII ст., написав ЯРОСЛАВ ГОРДИНСЬКИЙ (Львів) - с. 11 - 94 III. Акад. К. Студинський як дослідник галицько-українського відродження, написав МИХАЙЛО ТЕРШАКОВЕЦЬ (Львів) - с. 95 - 112 IV. Акад. К. Студинський про вплив українського літературного відродження, написав ФІЛАРЕТ КОЛЕССА (Львів) - с. 113 - 126 Ч. II. 1. Три статтейки з полемічного письменства, МИХАЙЛА ВОЗНЯКА (Львів) - с. 1 - 50 2. Спроби перекладів св. Письма у творах Й. Галятовського, ВАСИЛЯ СІМОВИЧА (Прага) - с. 51 - 80 3. З історї публіцистики XVII в., КОСТЯ КОПЕРЖИНСЬКОГО (Київ) - с. 81 - 96 4. Псавтир половини XVIII в. в лемківськім перекладі, ІВАНА ОГІЄНКА (Варшава) - с. 97 - 140 5. З творчости студентів київомогилянської академії, ВОЛОДИМИРА ПЕРЕТЦА (Ленінград) - с. 141 - 144 6. Філософічна метода Сковороди, ДМИТРА ЧИЖЕВСЬКОГО (Прага) - с. 145 - 171 7. Біля початків нової української комедії і водевілю, ЛЕОНІДА БІЛЕЦЬКОГО (Прага) - с. 173 - 212 8. Переклади сербських народніх пісень у „Русалці Дністровій“, ІВАНА БРИКА (Львів) - с. 213 - 231 9. Шевченкові поеми, СТЕПАНА СМАЛЬ-СТОЦЬКОГО (Прага) - с. 233 - 244 10. Рим і ритм у Шевченка, САВИ НИКИФОРЯКА (Станиславів) - с. 245 - 250 11. Українські народні думи у французьких перекладах, КАТЕРИНИ ГРУШЕВСЬКОЇ (Київ) - с. 251 - 260 12. Суспільне тло творчости Івана Франка, ІЛАРІОНА СВЄНЦІЦКОГО (Львів) - с. 261 - 289 13. „Лісова пісня“ Лесі Українки й „Тіні забутих предків“ М. Коцюбинського, МИХАЙЛА МАРКОВСЬКОГО (Київ) - с. 291 - 297 14. Люнарно-астральний мітологічний сюжет у старинній українській колядці, ОЛЕКСАНДРА КОЛЕССИ (Прага) - с. 299 - 315 15. Кілька власних імен в „Історії“ Длуґоша, АРКАДІЯ ЛЯЩЕНКА (Ленінград) - с. 317 - 321 16. Говірка села Могильної Гайсинського пов. на Поділлі, ЕВГЕНА ГРИЦАКА (Перемишль) - с. 323 - 335 17. Говір села Валашковець, бувшої Земплинської жупи на Закарпатті, ІВАНА ПАНЬКЕВИЧА (Ужгород) - с. 337 - 374 18. Расін педагог, ФЕДОРА САВЧЕНКА (Київ) - с. 375 - 380 19. Син Вольфґанґа Ґете, ОМЕЛЯНА КИРИЧИНСЬКОГО (Київ) - с. 381 - 388 Видання буде цікаве всім філологам, історикам, етнографам і любителям антикварних видань. Назва: Записки НТШ Т. XCIX Автор: Кирило Йосипович Студинський (псевдоніми та криптоніми: Кость Вікторин; К. Вікторин; Кость В.; Іван Лаврін; І. Лаврін; К. Зорян; Зорян; К. С.; Батько; Іван Гарбуз; Федір Замора; Колька; Лівобічний; Літописець; К. Люнин; Не-Маковей; Не плазун, але й без трону; Віктор Осипович; Кость Осипович; Провінціал, 1868 — найімовірніше, 1941) — український філолог-славіст, літературознавець, мовознавець, фольклорист, письменник, громадський діяч, доктор філософії, академік ВУАН. Іларіон Семенович Свєнціцький (1876 — 1956) — український філолог, етнограф, музеєзнавець, громадсько-культурний діяч, доктор філологічних наук, дійсний член НТШ. Ярослав Антонович Гординський (криптоніми – Я.А.Г., Яр.Горд., Г-й, Я.Г., 1882 – 1939) – літературознавець, письменник, перекладач, педагог, доктор філософії, дійсний член НТШ. Михайло Іванович Тершаковець (1883 — 1978) — український історик літератури і педагог. Філарет Михайлович Колесса (1871 — 1947) — український етнограф, фольклорист, композитор, музикознавець і літературознавець. Дійсний член НТШ, ВУАН. Засновник українського етнографічного музикознавства. Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство. Василь Іванович Сімович (1880 — 1944) — український мовознавець, філолог і культурний діяч, дійсний член НТШ. Костянтин Олександрович Копержинський (1894 — 1953) — український літературознавець, історик української літератури і театру, фольклорист, етнограф, бібліограф. Митрополит Іларіон (світське ім'я Іван Іванович Огієнко, 1882 — 1972) — український науковець, єпископ ППЦ, предстоятель УГПЦК, політичний, громадський і церковний діяч, мовознавець, лексикограф, історик церкви, педагог, дійсний член НТШ. Володимир Миколайович Перетц (1870 — 1935) — український філолог, дослідник і видавець численних пам'яток давньої та середньої української літератури й української творчості, історик і видатний теоретик літератури, текстолог, організатор українського наукового життя й ініціатор багатьох наукових починів. Дмитро Іванович Чижевський (1894 — 1977) — український і європейський науковець-енциклопедист; культуролог-славіст, філософ, літературознавець, релігієзнавець, лінгвіст, дослідник української та слов'янської літератур, історії культури, філософії, релігійної думки та слов'янської духовності. Дослідник німецької славістики, її полігістор. Леонід Тимофі́йович Білецький (1882 — 1955) — український літературознавець, доктор філології, президент Української вільної академії наук, дійсний член НТШ. Іван Станіславович Брик (1879 — 1947) — український учений, славіст, філолог, історик, громадський діяч, педагог, голова Товариства «Просвіта», дійсний член НТШ. Степан Йосипович Смаль-Стоцький (1859 — 1938) — український мовознавець і педагог, літературознавець (один із перших теоретиків українського віршування); визначний громадсько-політичний, культурний, економічний діяч Буковини. Сава Никифоряк – (1885 - 1973) - професор, учитель і управитель Української Державної гімназії В Івано-Франківську, активний культурно-освітній і пластовий діяч. Катерина Михайлівна Грушевська (1900 — 1943) — етносоціолог, фольклорист, етнограф, культуролог, перекладач з європейських мов, член київського товариства «Просвіта», секретар УСІ, дійсний член НТШ у Львові, вчена секретар Культурно-історичної комісії при ВУАН та Комісії історії пісенності Науково-дослідної кафедри історії України при ВУАН, керівник Кабінету примітивної культури та народної творчості при ВУАН, редактор журналу «Первісне громадянство та його пережитки на Україні». Дочка Михайла Грушевського. Михайло Миколайович Марковський (1869 — 1947) — український педагог, бібліотекар і літературознавець, який досліджував творчість Лазара Барановича і Тараса Шевченка. Викладач Університету святого Володимира. Олександр Михайлович Колесса (1867 — 1945) — український літературознавець, мовознавець, громадсько-політичний діяч, дійсний член НТШ. Аркадій Якимович Лященко (1871 — 1931) — історик літератури, педагог, бібліограф, член-кореспондент Академії наук СРСР, один з авторів енциклопедичного словника Брокгауза і Ефрона. Євген Михайлович Грицак (1890 — 1944) — український педагог, мовознавець, публіцист. Іван Артемович Панькевич (1887 — 1958) — український мовознавець, етнограф, педагог, громадський діяч. Федір Якович Савченко (1892 — 1938) — історик, літературознавець, публіцист і дипломат, дійсний член НТШ. Рік: 1930 Накладом Товариства з друкарнї Наукового Товариства імени Шевченка Сторінок: 388 Розміри,см.: довжина 25 ширина 17,5 товщина 2,5 Вага: 0,880 кг

Антикварне видання з історії та філософії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка том CXLIX" - це унікальний часопис товариства, у якому зібрані праці науковців історично-філософічної секції під редакцією Івана Крип'якевича. Зміст CXLIX тому - 1. Михайло Максимович і перші досліди над українськими ґеоґрафічними назвами - Мирон Кордуба- с. 1 - 8 - 2. Нові археольоґічні знахідки з Галичини (з 6 табл. ілюстрацій) - Юрій Полянський - с. 9 - 30 - 3. Перемишльський літописний кодекс першої редакції в складі хроніки Яна Длуґоша, ч. II - др. Евген Перфецький - с. 31 - 83 - 4. З історії села Лішні, сяніцького повіта - Іван Филипчак - с. 85 - 116 - 5. „Московська служба“ Івана Виговського - др. Симін Наріжний - с. 117 - 139 - 6. Козацтво під Хотином 1621 р. в сучасній поезії - Михайло Возняк - с. 141 - 172 - 7. Miscellanea: Непубликовані листи Богдана Хмельицького 1650 - 1657 р. - Іван Крипякевич. - До питання про авторство Літопису Самовидця - Микола Андрусяк. - Ще до ґенези форми українських дум - Теофіль Коструба. - М. Стриковський про турецьку неволю в творі 1575 р. - Михайло Возняк - с. 173 - 210 - 8. Некрольоґи. Данило Щербаківський. Володимир Завітневич - Василь Біднов - с. 211 - 221 - 9. Бібліоґрафія. Історичні видання Української Академії Наук у Київі 1926 - 1927 р. - I. К-ч. - с. 223 - 235 Видання буде цікаве всім історикам, географам, археологам, етнографам і любителям антикварних видань. Назва: Записки НТШ Т. CXLIX Автор: Іван Петрович Крип'якевич (Крипякевич; псевдоніми — Холмський Іван, І. К., 1886 - 1967, там само) — український історик, академік АН УРСР, професор Львівського державного університету імені Івана Франка, директор Інституту суспільних наук АН УРСР. Діяч НТШ. Мирон Михайлович Кордуба (1876 — 1947) — український історик, державник, учений, публіцист, письменник. Юрій Іванович Полянський (1892 — 1975) — український геолог, географ і археолог. Євген Юліанович Перфецький (псевдонім Віктор Домонтович, 1884 (в інших джерелах — 1888) — 1947) — український історик-славіст, професор. Іван Пилипович Филипчак (1871 — 1945) — український галицький педагог, письменник, громадський діяч і краєзнавець. Симон Петрович Наріжний (1898 — 1983) — український вчений, дослідник української еміграції, бібліограф, історик. Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство. Микола Григорович Андрусяк (1902 — 1985) — професор Українського вільного університету, дійсний член НТШ, педагог, історик, літературний критик, есеїст, публіцист, громадський діяч. о. Теодосій Коструба (мирське ім'я Теофіль Петрович Коструба, 1907 — 1943) — священник УГКЦ, український церковний історик, перекладач, журналіст, монах-василіянин у Львові. Діяч НТШ. Василь Олексі́йович Біднов (1874 — 1935) — український громадський і культурний діяч, історик української церкви, член Української Центральної Ради. Рік: 1928 Накладом Товариства з друкарнї Наукового Товариства імени Шевченка Сторінок: 335 Розміри,см.: довжина 25 ширина 17 товщина 1 Вага: 0,370 кг

Антикварне видання з історії та філософії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка том CXLIV - CXLV" - це унікальний часопис товариства, у якому зібрані праці науковців історично-філософічної секції під редакцією Івана Крип'якевича. Зміст CXLIV - CXLV тому - 1. Державно-правне становище українських земель литовської держави під кінець XIV в. - Микола Чубатий - с. 1 - 108 - 2. Студії над державою Богдана Хмельницького (III. Державні межі. IV. Дороги) - Іван Крипякевич - с. 109 - 140 - 3. Символічні образи на ритинах київських стародруків - Олекса Новицький - с. 141 - 156 - 4. Бойківський тип деревяних церков на Карпатах - Володимир Січинський - с. 157 - 170 - 5. Слідами гетьмана Мазепи - Богдан Барвінський - с. 171 - 183 - 6. Початки преси на Україні, 1776 - 1850 - Іван Кревецький - с. 185 - 208 - 7. Miscellanea. Нові причинки до початків Хмельниччини - Мирон Кордуба. Скарб з Межиріча Корецького - Юрій Полянський - с. 209 - 223 - 8. Наукова хроніка. Перша спроба систематичного викладу української історіоґрафії - Вячеслав Заїкин. Спроба історично-правничого аналізу становище Донщини та російсько-донських відносин у XVI - XX віках - Вячеслав Заїкин - с. 225 - 257 - 9. Бібліоґрафія. Нові праці з історії Гетьманщини XVII - XVIII в. - Іван Крипякевич - с. 259 - 271 Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, культурологам і любителям антикварних видань. Назва: Записки НТШ Т. CXLIV - CXLV Автор: Іван Петрович Крип'якевич (Крипякевич; псевдоніми — Холмський Іван, І. К., 1886 - 1967, там само) — український історик, академік АН УРСР, професор Львівського державного університету імені Івана Франка, директор Інституту суспільних наук АН УРСР. Діяч НТШ. Микола Дмитрович Чубатий (11 грудня 1889, Тернопіль — 10 липня 1975, Петерсон, США) — український вчений, історик української церкви і права, педагог і публіцист, дійсний член НТШ (з 1928; засновник і перший голова Американського відділу НТШ); український суспільний і католицький діяч. Олексі́й Петрович Новицький (1862 — 1934) — історик мистецтва, бібліограф, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік АН УРСР, автор досліджень про Тараса Шевченка — художника. Володимир Юхимович Січинський (1894 — 1962) — український архітектор, графік і мистецтвознавець, бібліограф, педагог, дійсний член НТШ. Богдан Олександрович Барвінський (псевдоніми і криптоніми: Т. Вінковський, Б. Б., 1880 — 1958) — український історик, бібліограф, архівіст, педагог, доктор філософії, дійсний член НТШ. Іван-Мар'ян Іванович Кревецький (псевдо Ф. Королевський, 1883 — 1940) — український історик, бібліограф, громадський діяч і журналіст. Історик школи Михайла Грушевського, керівник бібліотеки НТШ. Мирон Михайлович Кордуба (1876 — 1947) — український історик, державник, учений, публіцист, письменник. Юрій Іванович Полянський (1892 — 1975) — український геолог, географ і археолог, старшина УГА, перший крайовий комендант УВО. В'ячеслав Михайлович Заїкин (1896 — 1941) — український історик-правознавець, автор праць із історії української державності й історії Церкви в Україні. Рік: 1926 Накладом Товариства з друкарнї Наукового Товариства імени Шевченка Сторінок: 271 Розміри,см.: довжина 24 ширина 16,5 товщина 1,5 Вага: 0,440 кг

Антикварне видання з історії та філософії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка том CXXXIV - CXXXV" - це унікальний часопис товариства, у якому зібрані праці науковців історично-філософічної секції під редакцією Івана Крип'якевича. Зміст CXXXIV - CXXXV тому - 1. Новгородський княжий літопис і його відношення до українського літописання XII століття. Написав Евген Перфецький - с. 1 - 18 - 2. Державно-правне становище українських земель Литовської Держави під кінець XIV в. Написав Микола Чубатий (Дальше буде) - с. 19 - 65 - 3. До історії українського Державного Архіва в XVII в. Написав Іван Крипякевич - с. 67 - 78 - 4. Гетьман Пилип Орлик і Франція. (Сторінки дипльоматичної історії). Написав Ілько Борщак - с. 79 - 136 - 5. З життя українського духовенства львівської епархії в другій пол. XVIII в. (На основі візитацій М. Шадурського 1759 - 1763). Написала Мелянія Бордун - с. 137 - 160 - 6. Наукова Хроніка. Українська історіоґрафія на переломі. Написав Іван Кревецький - с. 161 - 184 - 7. Українська історична бібліоґрафія за 1914 - 1923 рр. Зібрав Іван Калинович (Дальше буде) - с. 185 - 240 - 8. Звідомлення Ілька Борщака з дослідів в архівах західньої Европи - с. 241 - 248 Видання буде цікаве всім історикам, філологам, релігієзнавцям, етнографам, культурологам і любителям антикварних видань. Назва: Записки НТШ Т. CXXXIV - CXXXV Автор: Іван Петрович Крип'якевич (Крипякевич; псевдоніми — Холмський Іван, І. К., 1886 - 1967, там само) — український історик, академік АН УРСР, професор Львівського державного університету імені Івана Франка, директор Інституту суспільних наук АН УРСР. Діяч НТШ. Микола Дмитрович Чубатий (11 грудня 1889, Тернопіль — 10 липня 1975, Петерсон, США) — український вчений, історик української церкви і права, педагог і публіцист, дійсний член НТШ (з 1928; засновник і перший голова Американського відділу НТШ); український суспільний і католицький діяч. Ілля Костянтинович Борщак (справжнє — Ілля Лейб-Гершович Баршак, 1894 — 1959) — український політичний діяч, історичний публіцист і журналіст єврейського походження. Меланія Бордун (Бордунівна М., 1886 — 1968) — історик церковного життя в Галичині, бібліотекар, член НТШ. Іван-Мар'ян Іванович Кревецький (псевдо Ф. Королевський, 1883 — 1940) — український історик, бібліограф, громадський діяч і журналіст. Історик школи Михайла Грушевського, керівник бібліотеки НТШ. Іван Титович Калинович (1884 — 1927) — український бібліограф, видавець і політичний діяч. Рік: 1924 Накладом Товариства з друкарнї Наукового Товариства імени Шевченка Сторінок: 248 Розміри,см.: довжина 24 ширина 16,5 товщина 1,5 Вага: 0,390 кг

Антикварне видання з філології та історії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка том CXLI - CXLIII" - це ювілейний часопис товариства, у якому зібрані праці науковців філологічної секції під редакцією Кирила Студинського. Зміст CXLI - CXLIII тому - 1. Kilka ogólniów o objektywnej i subjektywnej odrębności „Ukrainy“ pod względem językowym, plemiennym, narodowym i państwowym - Baudoin de Counteney - стор. 1 - 19 - 2. Slovenská pohádka o dvanácti mésíčkách a její paraleley - Jeři Polivka - стор. 1 - 24 - 3. Rozdział z „Nestora“ - Aleksander Brückner - стор. 1 - 15 - 4. Впливи чеського національного руху XIV - XV вв. в українськім життю і творчости як проблєма досліду - М. Грушевський - стр. 1 - 13 - 5. Na marginesie „Rozmowy mistrza ze śmiercią“ - Jan Łoś - стор. 1 - 14 - 6. Розвиток поглядів про семю словянських мов і їх взаїмне споріднення - Ст. Смаль Стоцький - стор. 1 - 42 - 7. Ужгородський „Полуставъ“, у перґаміновій рукописі XIV в. - Ол. Колесса - стор. 1 - 59 - 8. Льокатив речівниковий в українській мові - Е. Тимченко - стор. 1 - 17 - 9. Кілька заміток до останку аориста в закарпатських говорах - Іван Панкевич стор. 1 - 5 - 10. „Αντιγραφή“ полємічний твір Максима (Мелетія) Смотрицького з 1608 р. - К. Студинський - стор. 1 - 40 - 11. Ще раз дума про Олексія Поповича - Володимир Перетц - стор. 1 - 6 - 12. Початок друкарства в Уневі - Іван Огієнко - стор. 1 - 20 - 13. Сковорода на тлі сучасності - С. Єфремов - стор. 1 - 10 - 14. Йосиф Добровський і українознавство - Іван Брик - стор. 1 - 35 - 15. Образ міжнародного походу колядної словесности - Іляріон Свєнціцкий - стор. 1 - 10 - 16. Заснованнє катедри історії України в львівському університеті - Ол. Барвінський - стор. 1 - 18 - 17. До питання про діялєктольоґічну клясифікацію українських говорів - Іван Зілинський - стор. 1 - 19 Видання буде цікаве всім філологам, історикам, етнографам і любителям антикварних видань. Назва: Записки НТШ Т. CXLI - CXLIII Автор: Кирило Йосипович Студинський (псевдоніми та криптоніми: Кость Вікторин; К. Вікторин; Кость В.; Іван Лаврін; І. Лаврін; К. Зорян; Зорян; К. С.; Батько; Іван Гарбуз; Федір Замора; Колька; Лівобічний; Літописець; К. Люнин; Не-Маковей; Не плазун, але й без трону; Віктор Осипович; Кость Осипович; Провінціал, 1868 — найімовірніше, 1941) — український філолог-славіст, літературознавець, мовознавець, фольклорист, письменник, громадський діяч, доктор філософії, академік ВУАН. Ян Нецислав Іґнаци (Іван Олександрович) Бодуен де Куртене (1845 — 1929) — польський мовознавець, іноземний член НТШ. Їржі Полівка (1858 — 1933) — чеський філолог, славіст, балканолог, болгаріст, богеміст, палеославіст, полоніст, словакіст, україніст, літературознавець, історик, етнограф, фольклорист, діалектолог, палеограф і викладач університету. Александер Брюкнер (1856 — 1939) — польський філолог та історик культури, багаторічний професор Берлінського університету, член НТШ. Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць. Ян Непомуцен Боніфацій Лось (1860 — 1928) — польський мовознавець, славіст, професор і ректор Ягеллонського університету, творець історичної граматики польської мови, автор фундаментальної "Польської граматики". Степан Йосипович Смаль-Стоцький (1859 — 1938) — український мовознавець і педагог, літературознавець (один із перших теоретиків українського віршування); визначний громадсько-політичний, культурний, економічний діяч Буковини. Олександр Михайлович Колесса (1867 — 1945) — український літературознавець, мовознавець, громадсько-політичний діяч, дійсний член НТШ. Євген Костянтинович Тимченко (1866 — 1948) — український мовознавець-україніст, спеціаліст із санскриту, порівняльного мовознавства, поліглот (знав французьку, німецьку, англійську та італійську мови), перекладач, академік АН УРСР. Іван Артемович Панькевич (1887 — 1958) — український мовознавець, етнограф, педагог, громадський діяч. Володимир Миколайович Перетц (1870 — 1935) — український філолог, дослідник і видавець численних пам'яток давньої та середньої української літератури й української творчості, історик і видатний теоретик літератури, текстолог, організатор українського наукового життя й ініціатор багатьох наукових починів. Митрополит Іларіон (світське ім'я Іван Іванович Огієнко, 1882 — 1972) — український науковець, єпископ ППЦ, предстоятель УГПЦК, політичний, громадський і церковний діяч, мовознавець, лексикограф, історик церкви, педагог, дійсний член НТШ. Сергі́й Олександрович Єфремов (1876 — 1939) — український громадсько-політичний і державний діяч, літературний критик, історик літератури, академік Української академії наук, віце-президент ВУАН, дійсний член НТШ у Львові, публіцист, один із творців української журналістики. Іван Станіславович Брик (1879 — 1947) — український учений, славіст, філолог, історик, громадський діяч, педагог, голова Товариства «Просвіта», дійсний член НТШ. Іларіон Семенович Свєнціцький (1876 — 1956) — український філолог, етнограф, музеєзнавець, громадсько-культурний діяч, доктор філологічних наук, дійсний член НТШ. Олександр Григорович Барвінський (1847 — 1926) — український громадсько-політичний діяч Галичини, історик, педагог. Іван Михайлович Зілинський (1879 — 1952) — український мовознавець, фольклорист, дослідник лемківських говірок, дійсний член НТШ. Рік: 1925 Накладом Наукового Товариства імени Шевченка Мова: українська, польська, чеська   Сторінок: _ Розміри,см.: довжина 24 ширина 16,5 товщина 2 Вага: 0,620 кг

Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався періодично у Львові з 1892 року. Зміст CXXIII - CXXIV тому - 1. Elenchus maiorum hymnorum Deiparae. „De hymnografia Mariana in Ecclesia Graeca“ Theol. Doct. Petri Krypjakevyč operis posthumi pars secunda - с. 1 - 56 - 2. Західна Україна і Рим у XIII в. у своїх змаганях до церковної унії. Написав Микола Чубатий - с. 1 - 108 - 3. Пандекти Антіоха 1307 р. Фільольоґічна студія Івана Панькевича - с. 1 - 64 - 4. Два документи до побутової історії Київської Могиляньскої колєґії в XVII ст. Подав Микола Петров - с. 1 - 6 - 5. З козацької сфраґістики. Подав Іван Крипякевич (з 6 таблицями) - с. 1 - 16 - 6. Дневник Орлика. Написав Альфред Єнсен - с. 1 - 12 - 7. Причинки до пізнання Гуцульщини. Подав Володимир Гнатюк - с. 1 - 58 Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, релігієзнавцям і любителям антикварних видань. Назва: Записки НТШ Т. CXXIII - CXXIV Автор: Петро Франц Крип'якевич (1857 — 1914) — український церковний діяч, священник УГКЦ, богослов, педагог, письменник. Микола Дмитрович Чубатий (1889 - 1975) — український вчений, історик української церкви та права, педагог і публіцист, дійсний член НТШ; український суспільний і католицький діяч. Іван Артемович Панькевич (1887 — 1958) — український мовознавець, етнограф, педагог, громадський діяч. Микола Іванович Петров (1840 — 1921) — історик української літератури й української науки, етнограф, церковний історик, літературознавець, мистецтвознавець, археолог, краєзнавець, громадський діяч. Іван Петрович Крип'якевич (Крипякевич; псевдоніми — Холмський Іван, І. К., 1886 - 1967, там само) — український історик, академік АН УРСР, професор Львівського державного університету імені Івана Франка, директор Інституту суспільних наук АН УРСР. Діяч НТШ. Альфред Антон Єнсен (1859 — 1921) — шведський історик, слов'янознавець, перекладач, симпатик українського національного відродження, дійсний член НТШ у Львові і Українського Наукового Товариства в Києві. Володимир Михайлович Гнатюк (1871 — 1926) — український етнограф, фольклорист, мовознавець, літературознавець, мистецтвознавець, перекладач і громадський діяч, академік АН України, член Чеського наукового товариства, Празької та Віденської Академії наук. Секретар, голова Етнографічної комісії та редактор видань НТШ. Директор Української видавничої спілки. Рік: 1917 Накладом Товариства з друкарнї Наукового Товариства імени Шевченка Сторінок: _ Розміри,см.: довжина 24 ширина 16,5 товщина 2 Вага: 0,650 кг