Новини
Мистецька спадщина Івана Федорова /Запасько Я.П./ (Видання 1974 року)
Детальний, ілюстрований аналіз друкарських робіт Івана Федорова (Федоровича), який зробив величезний внесок у розвиток друкарства в Україні. Ілюстрований огляд і альбомні репродукції шрифтів і прикрас.
«Мистецька спадщина Івана Федорова»
Автор: Яким Прохорович Запаско
Видавництво: «Вища школа», Львів, 1974
Мова: українська та російська
Сторінок: 215
Микола Гоголь. Вибране / Микола Гоголь / (Видання 2009 року)
Збірка найкращих творів Миколи Гоголя в перекладах визначних українських літераторів.
Видання містить вибрані твори з циклів "Вечори на хуторі біля Диканьки" та "Миргород", включно з повістю "Тарас Бульба", а також комедію "Ревізор". Особливістю збірки є високохудожні переклади українською мовою, виконані знаними майстрами слова - Остапом Вишнею, Максимом Рильським, Петром Панчем та Анатолем Хуторяном. Книга укладена відповідно до програми із зарубіжної літератури для загальноосвітніх навчальних закладів.
Киевская Русь. Борис Греков (Букіністика)
ТВОРИ в трьох томах /Ольга Кобилянська/ (Видання 1956 року)
Класичне видання творів Ольги Кобилянської 1950-х років. Букіністична рідкість.
"Переглядаючи висловлювання критиків про Ольгу Кобилянську, зважмо на те, що серед них нема жодного байдужого, розмірено-резонерського, - всі вони пристрасні, написані з неприхованим людським захватом."
"Туга за вільною, гармонійно, верхівною людиною перетоплена в благородний сплав, образу, характеру, в гарячий сплав трагічної людської долі, - таке мистецтво Кобилянської. Не вірте спокійному полискові того сплаву. Торкніться його живим серцем, і відчуєте полум'яне горіння його нутра, повне пристрастей і муки, тільки владно сублімованої в мистецькому слові"
Твори в трьох томах
Авторка: Ольга Юліанівна Кобилянська (1863-
Видання: 1956, Державне видавництво художньої літератури
довжина 23
ширина 15
товщина 11 (3 книги)
Вага: 2,730 кг
Избранные сочинения в трёх томах /Жан-Жак Руссо/ Антикварне видання 1961 року
Жан-Жак Руссо (1712 - 1778) - франко-швейцарський філософ, письменник і мислитель епохи Просвітництва, а також музикознавець, композитор і ботанік. Найвизначніший представник сентименталізму. Найбільш значні твори Руссо — трактати «Міркування про походження та підстави нерівності між людьми» та «Про суспільний договір», епістолярний роман «Юлія, або Нова Елоїза», «Сповідь». Проповідував «повернення до природи» і закликав до встановлення повної соціальної рівності, тому вважається предтечею Великої французької революції.
Паризький парламент засудив його роман «Еміль», за релігійне вільнодумство та непристойність, спалення рукою ката, а автора його — до ув'язнення.
Також у 3 том творів увійшла «Сповідь» - автобіографічна книга, опублікована після смерті автора.Через відвертий зміст «Сповідь» багато разів заборонялася католицькою церквою. Папа римський Пій VII включив їх у «Римський індекс». Єпископ Труа Етьєн Антуан у 1821 році згадав «Сповідь» у своєму посланні духовенству в числі книг, які «заборонені як безбожні та блюзнірські, а також як спрямовані на підрив основ моралі та держави».
«Сповідь» вплинула на психологічну прозу епохи романтизму, її вплив став визначальним для автобіографічних творів Стендаля.
Видання ілюстроване оригінальними гравюрами XVIII століття.
Зміст:
Том 1: Об искусстве и литературе, Поэзия, драматургия, Королева Причудница (философская сказка), Эмиль, или О воспитании (педагогический роман).
Том 2: Юлия, или Новая Элоиза
Том 3: Исповедь, Прогулки одинокого мечтателя.
Назва: Избранные сочинения в трёх томах
Автор: Жан-Жак Руссо
Видавець: Москва, 1961, Государственное издательство художественной литературы
Мова: російська
Сторінок: -
довжина 22,5
ширина 15
товщина 12
Вага: 3,030 кг (3 книги)
Прикладное искусство Византии IX-XII вв. Очерки. Банк А.В. (Наукове видання 1978 року)
У книзі розповідається про візантійську художню творчість IX-XII століть, основні тенденції її розвитку. Наведено цікаві відомості про вироби зі срібла, дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння, слонової кістки тощо. У книзі 130 ілюстрацій.
У цій книзі зроблено спробу підбити деякі підсумки проведеної роботи, побудованої на основі вивчення перш за все матеріалів, що зберігаються в музеях СРСР, та широкого залучення пам'яток із зарубіжних колекцій. Зосередивши всю увагу тому періоді, який представляє квінтесенцію візантійської художньої творчості,— на IX—XII ст., автор вважав за необхідне вставити в дослідження розділ про основні тенденції у розвитку візантійського прикладного мистецтва IV—VII ст. Без такого розділу важко визначити специфіку наступного часу, те загальне та особливе, що відрізняє епоху класичного візантійського прикладного мистецтва. Як згадувалося на початку вступу, відсутність конкретного матеріалу перешкоджає можливості характеризувати малі форми мистецтва іконоборчого часу.
Центральне місце у книзі займають розділи, присвячені художнім виробам із металу та каменю. Багато з цих творів були опубліковані раніше (з суперечливими датуваннями), але, за винятком пам'яток гліптики, вони, по суті, не були об'єктом дослідження, причому найменш вивчені стеатити. Поряд з унікальними творами в книзі розглядаються й такі, які займають проміжне місце між «високим» і «масовим» мистецтвом.
Прикладное искусство Византии IX-XII вв.
Серия Культура народов Востока. Материалы и исследования.
Авторка: Банк Аліса Володимирівна (1906-1984), ця книга є її докторською дисертацією.
Рік: 1978
Мова: російська
Історія Української держави двадцятого століття /І. Нагаєвський/ Видання 1993 року
Перше в Україні перевидання праці о. Ісидора Нагаєвського, що вийшла 1989 року в Українському Католицькому Університеті ім. св. Климента в Римі.
Автор - капелан дивізії "Галичина" у 1943-44 роках (відомий своїми "Спогадами польового духовника"), згодом - військовополонений в англо-американських таборах, що наклало відзнаку на його погляди та історичні штудії.
Від 1953 р. — професор Українського Вільного Університету в м. Мюнхен.
Книга доктора Ісидора Нагаєвського, написана в еміграції, висвітлює події в Україні часів Центральної ради, Гетьманату, Директорії (1917-1921 рр.). На основі документів, свідчень сучасників, на тлі тогочасних подій в Європі автор розгортає картину боротьби за державність України в усій її складності і суперечливості.
Ліна Костенко /В. С. Брюховецький/ (Літературознавче видання 1990 року)
Літературознавче та біографічне видання про геніальну поетесу Ліну Костенко. Нарис присвячено становленню й еволюції яскраво самобутнього таланту Ліни Костенко, видатного майстра слова, лауреата Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка. В її багатогранній творчості трансформувалися кращі традиції українського фольклору та класичної літератури, відбилися громадянська позиція митця, світогляд та естетичні ідеали, втілені в експресивну, сповнену внутрішнього динамізму художню форму.
Видання містить чорно-білі фотографії Ліни Костенко та її сім'ї.
Книга сподобається усім шанувальникам творчості Ліни Василівни Костенко.
Назва: Ліна Костенко.
Автор: В'ячеслав Степанович Брюховецький (нар. 1947) — український літературознавець, педагог і громадський діяч, літературний критик, Герой України, почесний президент Національного університету "Києво-Могилянська академія". Головний ініціатор відродження Києво-Могилянської академії як сучасного вищого навчального закладу, побудованого на зразках північноамериканських університетів, згодом ректор і президент Національного університету "Києво-Могилянська академія". Член Спілки письменників України. Доктор філологічних наук, кандидат педагогічних наук; член Національної комісії України у справах ЮНЕСКО. Входить до списку "100 великих українців", який у 2020 та 2022 роках складав журнал НВ.
Ліна Василівна Костенко (нар. 1930) — українська поетеса-шістдесятниця, письменниця (історичний роман, твори для дітей), дисидентка. Лауреат Шевченківської премії, Премії Антоновичів, Ордену Почесного легіону. У 1967 році разом з Павлом Тичиною та Іваном Драчем номінована на Нобелівську премію з літератури. У радянські часи брала активну участь у дисидентському русі, за що була надовго виключена з літературного процесу. Авторка поетичних збірок «Над берегами вічної ріки», «Неповторність», «Сад нетанучих скульптур», роману у віршах «Маруся Чурай», поеми «Берестечко». 2010 року опублікувала перший прозовий роман «Записки українського самашедшого», що став одним із лідерів продажу серед українських книжок 2011 року. Почесний професор Києво-Могилянської академії, почесний доктор Львівського та Чернівецького університетів. Відмовилася від звання Героя України. У сучасній українській традиції входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України.
Рік: 1990
Київ,
Видавництво художньої літератури "Дніпро"
Сторінок: 260
довжина 17
ширина 12,5
товщина 2
Вага: 0,250 кг
Трипольская культура в Украине: поселение-гигант Тальянки. Tripolye culture in Ukraine: the giant-settlement of Talianki
Северо-Западный Крым в античную эпоху (археологія)
Історія Української літератури в 6 томах /Михайло Грушевський/ (Видання 1993-1996 років)
"Історія української літератури"
Автор: М. Грушевський
Рік видання: 1990-і (перевидання)
Перевидання ґрунтовної роботи з історії української літератури Михайла Грушевського.
Праця охоплює період від найдавніших часів до 17 століття.
Книги схожої тематики:
1. Кульгавець. Історичний роман з 11 століття (Марія Букрій)
2. Артилерія XIV–XVIII століть з фондів Львівського історичного музею. Мар’яна Верхотурова
3. РУСЬКА (ВОЛИНСЬКА) МЕТРИКА. КНИГА ЗА 1569-1572, 1574 РОКИ. Упорядники Кулаковський П. М., Святець Ю. А.
4. Вінницьке намісництво (деканат) Русько-Католицької Церкви у XVIII ст.: дослідження, публікація актів візитацій. (Зінченко А. Л., Петренко О. С.)
5. Переписи Чернігівщини 1638 та 1713 років (Оновлене друге видання)
6. Переписна книга Сумського полку 1691 року (Видання друге)
7. Трикутник Правобережжя: царат, шляхта і народ. 1793–1914 рр. (Даніель Бовуа)
8. Слов’янська міфологія (оновлене видання) /Александр Гейштор/
9. Сумно ангел зітхнув (Наталія Кавера-Безюк).
10. Генрі Морган. Хроніка життя адмірала піратів Карибського моря /Віктор Губарев
Огнестрельные повреждения /Л. М. Эйдлин/(Наукове видання 1963 року)
Ейдлін Лазар Маркович - д.м.н., професор. Зав. кафедри судової медицини Воронезького медінституту та його директор, начальник бюро СМЕ Воронезької області, зав. кафедрою судової медицини та заступник директора Самаркандського медінституту. Розробив та впровадив ряд нових методів дослідження.
Автор 56 наукових праць.
Монографія написана на основі докторської дисертації (1936 рік) і на довгі роки стала настільною книгою криміналістів та судових медиків. Друге видання багато ілюстроване, а також містить детальний предметний вказівник.