Новини
Помилка Оноре де-Бальзака /Натан Рибак/ (Антикварне видання 1956 року)
Історико-біографічний роман відомого українського письменника Натана Рибака, присвячений не менш знаменитому французькому письменнику Оноре де Бальзаку. Особливу увагу автор приділяє останнім драматичним подіям в житті головного героя (осінь 1847 - серпень 1850). В книзі розповідається про його перебування в Україні, про роман з польською поміщицею, підданою Російської імперії, графинею Евеліною Ганською, яку близький друг Оноре де Бальзака, Віктор Гюго, називає помилкою. Не зважаючи на всі перешкоди, за кілька місяців до смерті письменника Евеліна Ганська таки стала його дружиною. Зосереджується автор і на обставинах, в яких опинився Бальзак у маєтку графині, де за високим наказом російського імператора він постійно перебував під жандармським наглядом. Натану Рибаку вдалось створити живий образ Бальзака, не лише як письменника та художника, а передусім людини.
Твір написаний українською мовою.
Книга сподобається всім прихильникам творчості письменника Оноре де Бальзака та колекціонерам антикварних видань.
Видання містить екслібриси уже неіснуючих бібліотек.
Назва: Помилка Оноре де-Бальзака.
Автор: Натан Самійлович Рибак (1913-1978) — український радянський письменник єврейського походження. Його творчість присвячена подіям громадянської війни 1918–1922 років, Другій світовій війні, соціалістичному будівництву, історичній тематиці. Роман "Помилка Оноре де Бальзака" – один із кращих творів свого жанру, з глибоким проникненням як у психологію героїв, так і в суспільну атмосферу того часу. Роман перекладений на десятки мов, виходив також у Франції, де отримав багато позитивних відгуків.
Рік: 1956
Державне видавництво художньої літератури
Київ
Альбом цветов (Наукове видання 1958 року)
Описи та характеристики декоративних рослин
Цей альбом не є посібником з квітництва. Перед ним стоїть скромніше завдання наочно ознайомити широке коло читачів з найбільш важливими квітково-декоративними рослинами, а також дати деякі відомості про їх основні біологічні особливості та деякі умови, що забезпечують найкращий декоративний ефект у середній смузі СРСР. Тому тут майже не висвітлено техніку вирощування декоративних рослин, зовсім не порушено питання насінництва, боротьби зі шкідниками хворобами та опущено багато деталей вирощування культур.
«Альбом цветов»
Редактор: А.А.Россошанский
Державне видавництво сільськогосподарської літератури Москва 1958
Мова: російська
Особливості: можлива присутність печаток неіснуючих бібліотек
Сочинения. Том I – IV /И. В. Мичурин/ (Антикварні видання 1948 року)
Раритетні природознавчі видання. "Сочинения" у чотирьох томах - це праці І. В. Мічуріна, в яких усі матеріали систематизовані за тематичним принципом і всередині кожних тематичних розділів розміщені в хронологічному порядку.
У перший том "Сочинений" увійшли основні праці І. В. Мічуріна, присвячені принципам та методам його роботи. Окрім того, в цей том увійшла передмова академіка Т. Д. Лисенка, яка характеризує творчість Мічуріна, а також вступна стаття академіка І. І. Презена і біографічний нарис, який написав особистий секретар І. В. Мічуріна. Авторський текст відтворено з найбільш достовірних джерел без редакційних змін, за винятком деяких окремих випадків, про які йдеться в підрядкових примітках.
У другому томі "Сочинений" містяться помологічні описи виведених І. В. Мічуріним сортів. Помологічні описи розкривають суть загальнобіологічного вчення І. В. Мічуріна про створення нового сорту, про управління розвитку організму за допомогою мічурінських методів: застосування суміші пилку, попереднє вегатитивне зближення, посередник, ментор. Читач зможе прослідкувати за всім довготривалим процесом створення та вирощування багаторічної плодової рослини від моменту схрещування початкових батьківських форм до декількох років плодоношення гібрида, коли він вже перетворюється у сорт. Перший розділ тому - це помологічні описи сортів плодово-ягідних рослин, які були виведені І. В. Мічуріним. У другому розділі містяться статті на помологічну тематику, які були опубліковані І. В. Мічуріним у різний час у періодиці й окремих збірниках.
У третьому томі "Сочинений" опубліковані робочі щоденники, окремі узагальнення, замітки, теми та начерки статтей - все те, що в процесі своєї творчості І. В. Мічурін записував в робочих зошитах. У виданні міститься додатковий документальний матеріал для вивчення історії творчої спадщини, яку залишив І. Мічурін. У першу частину тому увійшли спостереження за життям рослин, фенологічні спостереження, експерименти. У другій частині тому містяться записи, присвячені питанням створення нових форм і сортів рослин, а також методичні та помологічні нотатки. У третій частині тому - теми статтей і різні начерки. У четвертій частині зібрані записи, які стосуються актинідій. У додатках є записи, які були в оригіналі закреслені І. Мічуріним. Усі відтворені у тексті малюнки виконані також І. Мічуріним.
У четвертому томі "Сочинений" містяться автобіографічні відомості І. В. Мічуріна, статті різних років, відкриті листи, доповіді, рецензії, передмови, замітки, переписка. У додатку є інвентаризація рослинного матеріалу І. В. Мічуріна, яку, на його прохання, склав П. Н. Яковлєв. Також том доповнений приміткам, покажчиком імен, покажчиком назв рослин та алфавітним покажчиком праць І. В. Мічуріна.
У книгах є чорно-білі та кольорові ілюстрації.
Попри наявність радянської пропаганди у текстах видань, праці І. В. Мічуріна містять багатий фактичний та ілюстративний матеріал, який може бути корисним для дослідників природознавства та усіх, хто цікавиться історією біологічної науки двадцятого століття.
Назва: Сочинения. Том I - IV.
Автор: Іван Володимирович Мічурін (1855 — 1935) - біолог і селекціонер-помолог, автор багатьох сортів плодово-ягідних культур. Розробив методи селекції плодово-ягодних рослин, головним чином — метод віддаленої гібридизації (підбір батьківських пар, подолання несхрещуваності та ін.).
Рік: 1948
Москва
ОГИЗ
Государственное издательство сельскохозяйственной литературы.
Сторінок: 715, 619, 610, 800
довжина 23
ширина 16
товщина 16
Вага: 4,960 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Михайло Коцюбинський. Твори в 3 томах (Видання 1979 року)
До першого тому збірки творів М.Коцюбинського ввійшли повісті та оповідання «На віру», «Харитя», «Ялинка», «П’ятизлотник», «Ціповяз», «Маленький грішник», «Посол від чорного царя», «По-людському», нарис «В путах шайтана» та інші.
До другого тому ввійшли оповідання, які написані в 1901-1909 рр. «Дорогою ціною», «Лялечка», «Він іде!», «Сміх», «Цвіт яблун»і, «Intermezzo».
До третього тому збірки ввійшли художні твори написані в 1910-1912 рр «Fata morgana», «Тіні забутих предків», «Сон», «Коні не винні», а також вибрані статті та листи письменника.
Автор: Михайло Михайлович Коцюбинський. Народився 17 вересня 1864 у Вінниці у родині чиновника. Батьків письменника звали Михайло, Глікерія. Навчався в Барській початковій школі (1875 — 1876), Шаргородському духовному училищі (1876 — 1880). Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася через матеріальні обставини, але він продовжував самотужки навчатись. У 1885 р. увійшов до підпільної “Молодої громади”, за що був притягнутий до судової відповідальності. У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором. 1892–1896 — працював у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду. Потім працював у Криму. У 1892 році М.Коцюбинский увійшов до таємної спілки Братство тарасівців. Коцюбинський був одним з ініціаторів створення товариства “Просвіта". Від листопада 1897 до березня 1898 обіймав різні посади в редакції житомирської газети «Волинь». 1898 переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі. В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, яка стала його дружиною — вірним другом та помічником. Брав активну участь у культурному житті міста, влаштовував літературні вечори, підтримував письменників-початківців. Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще постійна зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років підірвали здоров’я письменника. У 1907 р. з анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину. У середині 1909 р. письменник їде на о. Капрі через астму і сухоти. Помер 25 квітня 1913 року в Чернігові, де і похований.
Видавництво художньої літератури «Дніпро» Київ 1979
Мова: українська
Сторінок: 1 том – 310, 2 том – 281, 3 том - 353
Труды Новгородской археологической экспедиции. Том І/(Наукове видення 1956 року)
Науковий колектив Новгородської експедиції підготував кілька томів праць.
Перший том присвячений здебільшого обґрунтуванню новгородської археологічної хронології, що є необхідною попередньою умовою публікації речових знахідок та берестяних грамот.
Для подальшого дослідження всіх давньоруських міст новгородські розкопки створили надійну хронологічну шкалу. Цей том містить наукову аргументацію цієї хронологічної шкали.
З кольоровими та чорно-білими фотоілюстраціями.
Літопис Самовидця (Наукове видання 1971 року)
Найвідоміший літопис Козацької доби, який проводить читача від початку повстання Хмельницького в кінці 1640-х років до першої фази Північної війни, на початку 18 століття.
Літопис Самовидця — одна з найвидатніших історіографічних пам’яток і одне з найдостовірніших історичних джерел XVII ст., самобутня й оригінальна пам’ятка української мови та літератури. Як історичне джерело, написане очевидцем, літопис містить цінні фактичні відомості з історії народів Східної Європи другої половини XVII ст. Багато з цих відомостей мають унікальний характер.
Чудовий подарунок для всіх, хто цікавиться козацькою добою в історії України.
Літопис Самовидця
Київ, Наукова думка - 1971
204 сторінки
Murillo (Шедеври мистецтва, великі художники n°37: Мурільйо. Французьке видання 1967 року)
Альбом робіт іспанського живописця Бартоломе Естебану Мурільйо
Альбом серії «Шедеври мистецтва великих живописців» присвячений роботам Бартоломе Естебану Мурільйо. Бартоломе Естебан Мурільйо (охрещений 1 січня 1618 р., Севілья, Іспанія — помер 3 квітня 1682 р., Севілья), найпопулярніший бароковий релігійний художник Іспанії XVII ст., відомий своєю ідеалізованою, часом дорогоцінною манерою. Серед його головних покровителів були релігійні ордени, особливо францисканці, і братства в Севільї (Севільї) та Андалусії. Серед ранніх робіт Мурільйо — Діва Розарію (бл. 1642). У рудиментарному стилі його художньо консервативного севільського майстра Хуана дель Кастільо. Ця рання робота поєднує в собі італійський маньєризм 16-го століття та фламандський реалізм. 11 картин, які спочатку висіли в маленькому монастирі Сан-Франциско в Севільї — наприклад, «Екстаз святого Дієго з Алькали» (1646) — виконано в більш сучасному натуралістичному стилі севільської школи, заснованої Дієго Веласкесом і продовженої Франсіско де Сурбаран. Цій серії притаманні реалізм і тенебризм (контрастне світлотінь) і використання банальних моделей, акцент на жанрі чи побутових сценах.
«Chefs-d'oeuvre de l'art grands peintres n°37: Murillo» (Шедеври мистецтва, великі художники n°37: Мурільйо)
Видавництво: Hachette, Франція, 1967
Мова: французька
Весенне-летние календарные обряды русских, украинцев и белорусов /Соколова В.К./ (Видання 1979 року)
Землеробські обряди, описи та історія.
У книзі описуються календарні свята та обряди весняно-літнього циклу у східнослов'янських народів XIX - початку XX ст., показується глибока давнина землеробських обрядів, зв'язок народної календарної обрядовості із землеробством. Особливо виділяються ігрові, розважальні елементи обрядів, їхнє барвисте оформлення та святковий колорит.
«Весенне-летние календарные обряды русских, украинцев и белорусов ХІХ - нач.ХХ в.» (Весняно-літні календарні обряди росіян, українців та білорусів ХІХ-поч. ХХ ст.)
Автор: Соколова В.К.
Видавництво: «Наука», 1979
Мова: російська
Сторінок: 282
Хто є хто в українській історії /Д. В. Журавльов/ (Науково-популярне видання 2014 року)
Історична науково-популярна біографістика. В українській історії було багато цікавих постатей, які як і прославляли, так і ганьбили державу. У виданні зібрано біографії найвідоміших українських діячів, які творили нашу історію. Автор спробував дати свою оцінку причинам "забутості" або "актуальності" постаті того чи іншого діяча в сьогоднішніх умовах. У кінці книжки є список літератури, де зазначено як наукові праці, так і популярні видання, які, на думку Д. В. Журавльова, добре ілюструють процес "актуалізації історичної пам'яті" про того чи іншого персонажа.
Видання для усіх, хто цікавиться українською історією та біографіями відомих людей.
Назва: Хто є хто в українській історії
Автор: Денис Володимирович Журавльов (нар. 1977) — український історик, письменник, кандидат історичних наук, доцент.
Рік: 2014
Харків
Сторінок: 413
Розміри,см.:
довжина 20,5
ширина 13,5
товщина 2
Вага: 0,370 кг
Кобзар фототипія позацензурного примірника видання 1840 року (Видання 1962 року)
Класика української літератури
Книга є фототипним перевиданням унікального позацензурного примірника 1840 р., що зберігається у Науковій бібліотеці ім. М.Горького Ленінградського державного університету ім. А.О.Жданова.»
Зміст:
- Думи мої, думи мої
- Перебендя
- Катерина
- Тополя
- Думка
- До Основ’яненка
- Іван Підкова
- Тарасова ніч
«Т.Г.Шевченко. Кобзар». Фототипія позацензурного примірника видання 1840 року.
Автор: Тарас Григорович Шевченко. Народився 9 березня 1814 року у селі Моринці Звенигородського повіту Київської губернії в закріпаченій селянській родині. Рано став сиротою — мати померла, коли йому було 9 років, батько — у 11 років. Восени 1822 року починає вчитися грамоти у місцевого дяка. Іде наймитувати до дяка Богорського, який прибув з Києва. Не витерпівши знущань дяка, тікає від нього і шукає в навколишніх селах учителя-маляра. В 1828 році він потрапляє в число прислуги поміщика Енгельгардта, спочатку в ролі кухарчука, потім козачка. Помітивши у Тараса пристрасть до живопису, поміщик вирішує зробити його придворним художником. Він віддає свого кріпака в навчання викладачеві Віленського університету — портретисту Яну Рустему. У Вільні юний Тарас пробув 1,5 року. Переїхавши 1831 року з Вільно до Петербурга, Енгельгардт взяв із собою Шевченка і віддав його в науку на 4 роки до живописця Василя Ширяєва. Навесні 1838 Карл Брюллов та Василь Жуковський викупили молодого поета з кріпацтва. Першу збірку своїх поетичних творів видав 1840 під назвою «Кобзар». У першому виданні було 8 творів. 25 травня 1843 року з Петербурга виїхав в Україну. В лютому 1844 року виїхав з України до Петербурга через Москву. 5 квітня рада Академії мистецтв видала квиток на право проїзду на Україну. Вже в листопаді 1845 року збори Академії мистецтв у Петербурзі затвердили рішення ради про надання звання некласного художника. 31 березня (12 квітня) 1845 року виїхав із Петербурга через Москву до Києва. Навесні 1846 року прибув до Києва. У квітні пристав до Кирило-Мефодіївського братства. Заарештували 5 квітня 1847, відправили до Петербурга й ув’язнили в казематі. Заслали в солдати до Оренбурга. Деяке полегшення становища Шевченка настало навесні 1848 унаслідок включення його до складу Аральської експедиції. У квітні 1850 Шевченка вдруге заарештовано і, після піврічного ув’язнення, запроторено в Новопетровський береговий форт. 2 серпня 1857 – поета було звільнено з заслання. Навесні 1858 поет прибув до Петербурга. А влітку 1859 року повернувся в Україну, якої вже 12 років не бачив. До останніх днів свого життя поет перебував під таємним поліційним наглядом. 10 березня 1861 року Шевченко помер в Петербурзі. Його ховають спочатку на Смоленському кладовищі, але, згідно з «Заповітом», 10 травня того ж року його прах перепохований в Україні над Дніпром на Чернечій горі (м. Канів).
Видавництво: Друкарня АН УРСР, Київ, 1962
Мова: українська
Сторінок: 121
Русско-украинское пограничье. Чижикова Л.М. (Наукове видання 1988 року)
Дослідження історія заселення російсько-української етноконтактної зони, динаміка національного складу населення
Спогади сільських жителів, особисті спостереження автора, архівні документи, музейні колекції стали основою книги, що розповідає про характерні особливості народної культури. У книзі досліджується історія заселення російсько-української етноконтактної зони, динаміка національного складу населення, подібності та відмінності у побутовій культурі росіян та українців, прояв національної специфіки у житлі та одязі. Наголошується на спадкоємності культурних явищ, значення етнічних традицій у функціонуванні сучасної побутової культури. Для етнографів, істориків, соціологів, славістів, кола читачів.
«Русско-украинское пограничье: история и судьбы традиционно-бытовой культуры XIX-XX века»
Автор: Людмила Миколаївна Чижикова
Видавництво Москва «Наука» 1988
Мова російська
Сторінок 252
Габріела / Жоржі Амаду / (Видання 1987 року)
Яскравий роман про кохання мулатки Габрієли та араба Насіба на тлі колоритного життя бразильського міста Ільєус.
Один з найвідоміших творів бразильського письменника Жоржі Амаду розкриває життя, традиції та звичаї Баїї - східного штату Бразилії. Через історію кохання простодушної та чарівної Габрієли автор майстерно змальовує соціальні контрасти, політичні інтриги та моральні засади місцевої еліти. З притаманним йому гумором та іронією письменник створює яскраву панораму життя провінційного міста, де стикаються старі традиції та нові віяння, де природна щирість протистоїть умовностям "вищого світу".
