Новини
Габріела / Жоржі Амаду / (Видання 1987 року)
Яскравий роман про кохання мулатки Габрієли та араба Насіба на тлі колоритного життя бразильського міста Ільєус.
Один з найвідоміших творів бразильського письменника Жоржі Амаду розкриває життя, традиції та звичаї Баїї - східного штату Бразилії. Через історію кохання простодушної та чарівної Габрієли автор майстерно змальовує соціальні контрасти, політичні інтриги та моральні засади місцевої еліти. З притаманним йому гумором та іронією письменник створює яскраву панораму життя провінційного міста, де стикаються старі традиції та нові віяння, де природна щирість протистоїть умовностям "вищого світу".
Тарас Шевченко. Поеми (Видання 1984 року)
Збірка поем Великого Кобзаря
Славнозвісні поеми, у яких поет зображував життєву долю жінки-страдниці, опоетизувавши її високе душевне благородство та викриваючи гнівно суспільні вади, що викликали страждання жінки, а то й загибель.
«Поеми».
Автор: Тарас Григорович Шевченко. Народився 9 березня 1814 року у селі Моринці Звенигородського повіту Київської губернії в закріпаченій селянській родині. Рано став сиротою — мати померла, коли йому було 9 років, батько — у 11 років. Восени 1822 року починає вчитися грамоти у місцевого дяка. Іде наймитувати до дяка Богорського, який прибув з Києва. Не витерпівши знущань дяка, тікає від нього і шукає в навколишніх селах учителя-маляра. В 1828 році він потрапляє в число прислуги поміщика Енгельгардта, спочатку в ролі кухарчука, потім козачка. Помітивши у Тараса пристрасть до живопису, поміщик вирішує зробити його придворним художником. Він віддає свого кріпака в навчання викладачеві Віленського університету — портретисту Яну Рустему. У Вільні юний Тарас пробув 1,5 року. Переїхавши 1831 року з Вільно до Петербурга, Енгельгардт взяв із собою Шевченка і віддав його в науку на 4 роки до живописця Василя Ширяєва. Навесні 1838 Карл Брюллов та Василь Жуковський викупили молодого поета з кріпацтва. Першу збірку своїх поетичних творів видав 1840 під назвою «Кобзар». У першому виданні було 8 творів. 25 травня 1843 року з Петербурга виїхав в Україну. В лютому 1844 року виїхав з України до Петербурга через Москву. 5 квітня рада Академії мистецтв видала квиток на право проїзду на Україну. Вже в листопаді 1845 року збори Академії мистецтв у Петербурзі затвердили рішення ради про надання звання некласного художника. 31 березня (12 квітня) 1845 року виїхав із Петербурга через Москву до Києва. Навесні 1846 року прибув до Києва. У квітні пристав до Кирило-Мефодіївського братства. Заарештували 5 квітня 1847, відправили до Петербурга й ув’язнили в казематі. Заслали в солдати до Оренбурга. Деяке полегшення становища Шевченка настало навесні 1848 унаслідок включення його до складу Аральської експедиції. У квітні 1850 Шевченка вдруге заарештовано і, після піврічного ув’язнення, запроторено в Новопетровський береговий форт. 2 серпня 1857 – поета було звільнено з заслання. Навесні 1858 поет прибув до Петербурга. А влітку 1859 року повернувся в Україну, якої вже 12 років не бачив. До останніх днів свого життя поет перебував під таємним поліційним наглядом. 10 березня 1861 року Шевченко помер в Петербурзі. Його ховають спочатку на Смоленському кладовищі, але, згідно з «Заповітом», 10 травня того ж року його прах перепохований в Україні над Дніпром на Чернечій горі (м. Канів).
Ілюстрації Олександра Івахненка. Оформлення Володимира Юрчишина.
Видавництво «Веселка» Київ 1984
Мова: українська
Сторінок: 197
Избранные сочинения. Том ІІ /Д. Н. Прянишников/ (Антикварне видання 1953 року)
Раритетне видання з агрохімії та рослинництва. У другий том "Избранных сочинений" Д. М. Прянишникова ввійшла його монографія "Азот у житті рослин та у землеробстві СРСР", а також його окремі статті з питань дослідження азотних речовин у рослин і з практичного застосування азотних добрив. Д. М. Прянишников досліджував живлення сільськогосподарських культур, створивши класичні роботи про фізіологію рослин і агрохімію. Вивчення процесів обміну речовин у рослин він супроводжував глибоким біохімічним аналізом. Умови застосування промислового азоту - аміаку, селітри та інших, і біологічного азоту - конюшини, люпина, гною, торфу, вивчалися Д. М. Прянишниковим протягом його шістдесятирічної діяльності.
Видання зацікавить аграріїв, природознавців і тих, хто цінує унікальні антикварні книги.
Назва: Избранные сочинения. Том ІІ.
Автор: Дмитро Миколайович Приянишников (1865 — 1948) — учений, академік, спеціаліст у галузі агрохімії, фізіолої рослин і рослинництва. Розробив теорію нітратного живлення рослин, наукові основи вапнування кислих ґрунтів, гіпсування солонців, застосування мінеральних добрив у землеробстві. Встановив, що нітратний Нітроген тільки після відновлення до аміаку може бути використаний рослиною для синтетичного процесу. Розробив проблему використання фосфоритів безпосередньо на добриво та довів можливість переробки їх на суперфосфат, склав фізіологічну характеристику вітчизняних калійних добрив. Розробив проблему розміщення добрив у сівозмінах, питання норм, строків і техніки внесення добрив у ґрунт, виробництва складних мінеральних добрив.
Рік: 1953
Москва
Государственное издательство сельськохозяйственной литературы
Сторінок: 517
довжина 26,5
ширина 17,5
товщина 3,5
Вага: 1,140 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Вечори на хуторі біля Диканьки. Повісті, видані пасічником Рудим Паньком /М.В. Гоголь/ (Видання 1975 року)
Класична збірка повістей М.В. Гоголя, що відкриває яскравий світ української культури та фольклору.
"Вечори на хуторі біля Диканьки" - це перша збірка повістей Миколи Гоголя, яка принесла молодому письменнику широку популярність і визнання. Написана на початку 1830-х рр., ця книга і сьогодні захоплює читачів своєю фантазією, гумором та глибоким проникненням в українську народну культуру.
Збірка складається з двох частин, кожна з яких містить по чотири повісті:
Частина перша:
- Сорочинський ярмарок
- Вечір проти Івана Купала
- Майська ніч, або Утоплена
- Пропала грамота
Частина друга:
- Ніч перед Різдвом
- Страшна помста
- Іван Федорович Шпонька та його тітонька
- Зачароване місце
Повісті об'єднані образом оповідача - пасічника Рудого Панька, який нібито збирає і передає читачам історії, почуті на вечорницях. Цей прийом дозволяє Гоголю створити неповторну атмосферу українського села, наповнену народними віруваннями, традиціями та гумором.
У своїх творах Гоголь майстерно поєднує реалістичні описи побуту українського села з фантастичними елементами, взятими з народних легенд та повір'їв. Яскраві характери персонажів, захоплюючі сюжети, романтична атмосфера та неперевершений гоголівський гумор роблять ці повісті справжніми перлинами світової літератури.
"Вечори на хуторі біля Диканьки" - це не лише збірка захоплюючих історій, але й своєрідна енциклопедія українського народного життя першої половини XIX ст. Книга буде цікава як любителям класичної літератури, так і тим, хто цікавиться українською культурою та фольклором.
Співанки-хроніки (Видання 1972 року)
Українська народна творчїсть
Співанки-хроніки (новини) дванадцята книга в серії «Українська народна творчість». Том містить епічні пісні, присвячені драма- тичним та трагічним подіям соціально-істо- ричного і побутового характеру, оспіваним у хронікальному стилі. Твори цього жанру видаються окремою збіркою вперше. Вперше ж дається і обгрунтування жанру. Переважна більшість творів друкується на основі сучасних записів та рукописних фондів. До багатьох текстів додані мелодії. Книга стане в пригоді філологам та музикознавцям.
«Співанки-хроніки. Українська народна творчїсть»
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1972
Мова: українська
Сторінок: 557
Reynolds (Шедеври мистецтва, великі художники n°40: Рейнольдс, французьке видання 1967 року)
Альбом робіт англійського живописця Джошуа Рейнольдса.
Альбом серії «Шедеври мистецтва великих живописців» присвячений роботам англійського художника Джошуа Рейнольдса, ілюстрований повносторінковими кольоровими гравюрами. Англійський художник Джошуа Рейнольдс був видатним портретистом XVIII століття, який прославився як колекціонер старожитностей та теоретик образотворчих мистецтв. Будучи членом Лондонського королівського суспільства та президентом Академії мистецтв, він у мальовничій формі вмів передати емоції та відобразити весь спектр справжніх людських почуттів. Мистецтвознавці по праву вважають Рейнольдса родоначальником школи англійського живопису — першовідкривачем оригінального стилю, який прагнув соковитості та яскравості письма. Художник зумів у своїй творчості поєднувати риси уславлених попередників - Коореджо, Тіціана, Рубенса, Рафаеля та Рембрандта. Найкраще йому вдавалися портрети, відзначені подібністю та виразністю, а також граційною постановкою фігури та чітким промальовуванням осіб.
Chefs-d'oeuvre de l'art grands peintres n°40: Reynolds (Шедеври мистецтва, великі художники n°40: Рейнольдс)
Видавництво: Hachette, Франція, 1967
Мова: французька
Українці: народні вірування, повір’я, демонологія (Антикварне видання 1991 року)
Унікальне етнографічне видання. 36ipкa "Українці: народні вірування, повір'я, демонологія" знайомить читачів із класичними зразками української етнографічної спадщини, які довгий час були вилучені з нашого духовного життя. У книжці надзвичайно цікаво описано дивовижний і захоплюючий світ уявлень наших предків, їхні звичаї, вірування, забобони тощо. У виданні є науково-довіковий апарат та ілюстрації.
Книга сподобається усім, хто цікавиться вітчизняною icтopiєю та етнографiєю.
Назва: Українці: народні вірування, повір'я, демонологія.
Автор: упорядники: Анатолій Петрович Пономарьов (1939 — 2002) — відомий український історик та етнолог, доктор історичних наук.
Тамара Володимирівна Косміна (нар. 1963) - український етнограф.
Олена Боряк - доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського НАН України.
Рік: 1991
Київ, "Либідь"
Сторінок: 635
довжина 20,5
ширина 13
товщина 3
Вага: 0,600 кг
Томас Гейнсборо /Е. Некрасова/ (Видання 1990 року)
Життя та творчість одного з видатних англійських художників
Книга присвячена життю та творчості одного з видатних представників англійського живопису доби її розквіту. Уславлений ще за життя як портретист, Томас Гейнсборо (1727-1788) був також чудовим пейзажистом, і автор особливо підкреслює цей бік його обдарування. У книзі 150 кольорових і тонових ілюстрацій, які всебічно представляють творчість художника. Аналізуючи Творчість Гейнсборо, авторка відходить від загальноприйнятої традиції: вона не розглядає його лише як блискучого портретиста, але підкреслює визначні досягнення Гейнсборо в пейзажному живописі.
«Внесок Англії у світову скарбницю мистецтва визначається насамперед творчістю Хогарта. Гейнсборо і Констебла, які представляли три покоління художників XVIII століття. У грудні 1788 року перший президент лондонської Королівської Академії, знаменитий портретист Джошуа Рейнолдс віддав належне своєму побратиму і супернику Томасу Гейнсборо, який незадовго до цього помер, присвятивши йому чергову президентську промову до учнів Академії. Рейнолдс сказав: «Якби наша нація зробила достатньо талантів, щоб ми удостоїлися честі іменуватися англійською школою живопису, ім'я Гейнсборо перейшло б до потомства серед перших носіїв слави, що починається». Справді, цей чудовий майстер у результаті пошуків і досягнень створив яскравий образ своєї суперечливої епохи». (Зі вступу)
«Томас Гейнсборо»
Автор: Є.О.Некрасова (1905-1989), доктор мистецтвознавства, старший науковий співробітник-консультант Науково-дослідного інституту ордена Леніна Академії мистецтв СРСР. Вона виступила автором численних статей та перекладів з англійської, монографічних видань «Хогарт» (1933), «Творчість Вільяма Блейка» (1959, 1962), «Тернер» (1970), «Мистецтво англійського романтизму» (1975), «Ломоносов-художник» (1989), а також підготувала видання книги Джеймса Уістлера «Витончене мистецтво створювати собі ворогів» (автор вступної статті, укладач та перекладач, 1970).
Видавництво: «Изобразительное искусство», 1990
Мова: російська
Сторінок: 221
Золотий Ра. Іван Білик (Перше оригінальне видання 1989 року)
Найвідоміша українська художня книга про часи Давньої Греції, Єгипту, Персії, Скіфії та ін. авторства найкращого романіста історичної художньої прози Івана Білика.
— Історик не має права нічого замовчувати, — таки говорить Геродот. — Інакше то буде не історія, а політика. Що зможуть наступні покоління довідатися про минулі часи, коли знатимуть лиш один бік справи? Історик повинен записувати все, хоча вірити всьому тому не зобов'язаний.
Він киває пальцем у такт своїм словам. Слова справді відповідають його уявленням про покликання історика, і все-таки щось муляє йому, наче камінчик у черевику. Гість неохоче спиняється й викидає його:
— Завжди бути послідовним просто неможливо... Людина — істота слабка, ворогів же та спокус у неї дуже й дуже...
***
На одній із полиць моєї бібліотеки лежить його досить ваговита книжка, я беру її й простягаю йому. Він крутить книжку в руках і трохи скептично посміхається:
— Вміщується на одній руці...
Я запитую:
— А який вигляд вона мала в твій час?
— Двісті з гаком сувоїв папірусу по два лікті кожен, — відповідає Геродот, мружачись до полиць моєї бібліотеки, яка тягнеться від стіни до стіни. — Моя книжка тут оце ледве-ледве вмістилася б.
А в моїй книгозбірні вміщається зо дві тисячі томів.
Геродот поставив свою видану в наш час книжечку на місце, а потім відступив і глянув на неї від протилежної стіни. Книжка мов потонула в каламутному морі.
— Ти все оце перечитав? — питає він, і я розгублено кручу головою. — Нащо ж вони тобі?
Як я міг пояснити, що немає потреби принаймні відразу перечитувати все, що стоїть у тебе на полицях, скажімо, кількадесятитомні енциклопедичні словники. А багатотомні батареї мертвих і живих класиків? А маса суто випадкових видань, до яких навряд чи коли дійде черга, бо якщо й настане їхній зоряний час, то лише в найближчому складі макулатури... Я спробував пояснити гостеві все це, але він затаврував його простим і звичним для себе словом "варварство". Я відповів, що серед нас тепер багато хто думає так само, мовляв, це інформаційний потоп, у якому рано чи пізно захлинеться цивілізація; коротше кажучи, справжній абсурд. А він знову дивиться на свою книжку:
— Я вклав у неї кільканадцять років життя, а її й не видно серед інших...
Я ж намагаюся виправдати особливості нашої доби:
— У папірусних сувоях лише моя бібліотека зайняда б величезний багатоповерховий будинок, а тепер такі бібліотеки має багато хто.
Гість мій скалить облямоване зморщечками око:
— Навіщо вам стільки книжок, якщо ви їх не читаєте? Може, для утеплення стін?..
Золотий Ра
Автор: Іван Білик
Рік: 1989 (перше видання)
Сторінок: 470
Лирика. Театр. /Александр Блок/ (Антикварне видання 1982 року)
Класика російської поезії. Представлене видання підготовлено до 100-ліття від дня народження російського поета, драматурга та перекладача Олександра Блока і включає його прижиттєві поетичні збірки, драматичну трилогію і п’єсу "Роза і хрест". Книга починається фрагментами з відомої промови Блока "Про призначення поета". У книзі відтворені обкладинки, титульний аркуш і фронтиспис до прижиттєвих видань поета. Впорядкував та вніс коментарі В. Г. Фрідлянда.
Книга написана російською мовою.
Дане видання сподобається поціновувачам поезії та колекціонерам антикварних книг.
Назва: Лирика. Театр.
Автор: Олександр Олександрович Блок (1880 - 1921) - російський поет, драматург, перекладач. Перші вірші (1898) написав під впливом Василя Жуковського, Михайла Лермонтова, Афанасія Фета. Друкуватися почав з 1903 року.
Рік: 1992
МОСКВА
ИЗДАТЕЛЬСТВО ·ПРАВДА·
Umelecké remeslá na Slovensku /P. Michalides/ (Мистецьке видання 1980 року)
Унікальне мистецьке видання. Як і в інших європейських країнах, на території Словаччини ми можемо простежити життя і культуру жителів у минулому на основі результатів їхньої різноманітної діяльності, збережених у численних матеріальних документах. Завдяки своєму розташуванню територія Словаччини була відкрита для європейських політичних і культурних течій, які залишили свій певний слід у країні. Населення сприйняло та трансформувало їх, виходячи з побутових потреб і традицій. Дивовижна кількість збережених історичних пам'яток, які увійшли у альбом "Umelecké remeslá na Slovensku" документує культурне минуле панівних класів, а також соціально нижчих верств населення цієї країни, багатство та різноманітність етнографічних областей, які яскраво демонструють творчі здібності людей цієї країни.
Зміст
- Historický vývoj umelckých remesiel na Slovensku - с. 9
Kultúrna a technická tradícia umeleckých remesiel - с. 9
Umeleckoremeselné spracovanie kovu - с. 20
Umeleckoremeselné spracovanie nábytku - с. 32
Umeleckoremeselné spracovanie textilu - с. 38
Umeleckoremeselné spracovanie keramiky - с. 42
Umeleckoremeselné spracovanie skla - с. 46
Umelecké remeslá a umeleckopriemyselné hnutie - с. 57
- Umeleské remeslá na Slovensku po roku 1945 - с. 63
Rukodielna práca a remeslo - с. 65
Umelecké remeslo - с. 69
Organizácia umeleckých remesiel na Slovensku - с. 73
Strediská umeleckých remesiel na Slovensku - с. 85
- Umelské remeslo - tvorivá činnosť - с. 145
Vzťah medzi umením a remeslom - с. 146
Vzťah medzi umeleckým remeslom a technikou - с. 150
Výtvarný program umeleckých remesiel - с. 156
- Umeleské remeslá v tvorbe životného prostredia - с. 165
Estetiká a výtvarná zložka životného prostredia - с. 165
Umelecké remeslá a architektúra - с. 171
Umelecké remeslá v pamiatkovej staroslivosti - с. 181
Umelecké remeslá v kultúrnych stavbách a zariadeniach - с. 187
Na záver - с. 207
Zoznam reprodukcií - с. 217
Literatúra - с. 221
Resumé - с. 223
Альбом сподобається усім шаунувальникам мистецтва та любителям унікальних мистецьких видань.
Видання містить суперобкладинку.
Назва: Umelecké remeslá na Slovensku.
Рік: 1980
Мова: словацька
Сторінок: 230
довжина 30
ширина 25
товщина 2
Вага: 1,260 кг
Избранные произведения. М. Коцюбинский (Видання 1949 року)
Переклад з української мови творів українського письменника
Зміст:
-На веру (повесть)
-Ёлочка (рассказ, перевод А. Дейча)
-Пятизлотник (рассказ)
-Цеповяз (рассказ, перевод А. Деева)
-Нюрнбергское яйцо (очерк)
-Хо (сказка, перевод А. Деева),
-На крыльях песни (рассказ)
-Для общего блага (повесть, перевод Е. Нежинцева)
-«Пе-коптьор» (рассказ, перевод А. Островского)
-Посол чёрного царя (рассказ)
-Ведьма (рассказ)
-Дорогой ценой (повесть, перевод Н. Ушакова)
-На камне (рассказ, перевод Е. Нежинцева)
-Поединок (рассказ, перевод Е. Нежинцева)
-Яблони цветут (рассказ, перевод Н. Ушакова)
-Тучи (микрорассказ)
-Усталость (микрорассказ)
-Одинокий (микрорассказ)
-Сон (рассказ)
-В грешный мир (рассказ)
-Под минаретами (рассказ, перевод Г. Шипова)
-Смех (рассказ)
-Он идёт (рассказ)
-Неизвестный (рассказ)
-Persona grata (рассказ, перевод Н. Ушакова)
-В дороге (рассказ, перевод Л. Кремневой)
-Intermezzo (рассказ, перевод Л. Кремневой)
-Поездка в Криницу (рассказ, перевод Л. Кремневой)
-Дебют (рассказ)
-Fata Morgana (повесть, перевод Н. Ушакова)
-Что записано в книгу жизни (рассказ)
-Сон (рассказ)
-Тени забытых предков (повесть, перевод Н. Ушакова)
-Подарок на именины (рассказ, перевод Н. Ушакова)
-Лошади не виноваты (рассказ, перевод А. Дейча)
-Хвала жизни! (рассказ, перевод Г. Шипова)
-На острове (очерк, перевод А. Деева)
-Иван Франко (реферат, перевод А. Дейча)
-Письма М. М. Коцюбинского к А. М. Горькому
-Приложение. М. Горький. М. М. Коцюбинский,
«М.Коцюбинский. Избранные произведения»
Автор: Михайло Михайлович Коцюбинський. Народився 17 вересня 1864 у Вінниці у родині чиновника. Батьків письменника звали Михайло, Глікерія. Навчався в Барській початковій школі (1875 — 1876), Шаргородському духовному училищі (1876 — 1880). Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася через матеріальні обставини, але він продовжував самотужки навчатись. У 1885 р. увійшов до підпільної “Молодої громади”, за що був притягнутий до судової відповідальності. У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором. 1892–1896 — працював у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду. Потім працював у Криму. У 1892 році М.Коцюбинский увійшов до таємної спілки Братство тарасівців. Коцюбинський був одним з ініціаторів створення товариства “Просвіта". Від листопада 1897 до березня 1898 обіймав різні посади в редакції житомирської газети «Волинь». 1898 переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі. В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, яка стала його дружиною — вірним другом та помічником. Брав активну участь у культурному житті міста, влаштовував літературні вечори, підтримував письменників-початківців. Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще постійна зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років підірвали здоров’я письменника. У 1907 р. з анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину. У середині 1909 р. письменник їде на о. Капрі через астму і сухоти. Помер 25 квітня 1913 року в Чернігові, де і похований.
Видавництво: «Государственное издательство художественной літературы», Москва, 1949
Мова: російська
Сторінок: 375