Новини
Соя. Її значення та способи культивування /П. Бордаков/ (Антикварна книга 1930 року)
Практичний посібник з вирощування сої, її корисних властивостей та економічного значення для сільського господарства.
ЗМІСТ
- Що за рослина соя
- Зовнішній вигляд сої
- Походження сої
- Сою сіють у багатьох країнах
- Соя дає чудовий харч для худоби
- Сою можна вживати до страви
- На якому ґрунті росте соя
- Соя не виснажує, а поліпшує ґрунт, на якому росте
- Соя не боїться посухи
- Сої не шкодять приморозки
- В сої немає небезпечних ворогів
- Врожай насіння
- Соя – гарна просапна рослина
- Соя гарний попередник для ярини та озимини
- Витрати на один гектар соєвого посіву та прибутковість од неї
- Гатунки сої
- Обробка ґрунту під сою
- Чи потребує соя угноєння
- Зараження ґрунту на соєві бактерії
- Час посіву сої
- Кількість насіння на гектар
- Способи засіву сої
- Догляд за соєю
- Уборка сої
- Молотьба, очистка та сортування сої
- Зберігання насіння сої
- Роля державних та кооперативних установ у розповсюдженні сої
- Висновки
Бібліографічна інформація
Назва: Соя. Її значення та способи культивування
Автор: П. Бордаков
Рік і місце видання: 1930, Харків
Сторінок: 23
Мова: українська
довжина 22
ширина 15
товщина 0,3
Вага: 0,030 кг
Присутні печатки неіснуючих бібліотек
Твори в п’яти томах /Панас Мирний/ (Антикварне видання 1960 року)
Твори українського письменника-реаліста Панаса Мирного (псевдонім Панаса Рудченка, 1849-1920). У багатотомник увійшли його соціально-психологічні повісті і романи, оповідання і новели, сатиричні казки, драматичні твори, подорожні описи, поезія (оригінальна і переклади), щоденники і листування з понад 20-ма адресатами. Є статті і промови присвячені Т.Шевченкові, М.Лисенкові, М.Коцюбинському. Панас Мирний написав перший в українській літературі соціальний роман-хроніку, в якому відображено життя українського села впродовж кількох десятиліть («Хіба ревуть воли як ясла повні?»). Він є одним із найплідніших письменників того часу (залишив понад 1000 творів). Наскрізним у його спадку є глибокий психологізм у висвітленні характерів героїв та викриття національного поневолення різних верств українців (селян, міщан-чиновників) у пореформеній Росії. Передмову до видання написав український літературознавець О.Білецький.
Назва: Твори в п'яти томах
Автор: Панас Мирний (псевдонім Панаса Рудченка)
Рік і місце видання: 1960, Київ, Державне видавництво художньої літератури
Мова:українська, російська
Сторінок: -
довжина 21
ширина 14
товщина 14 (5 книг)
Вага: 3,030 кг
Очерки поэтического стиля древней Руси. В.П.Адрианова-Перетц (Наукове видання 1947 року)
Літературознавство про історичну тематику у давньоруській літературі.
"Твердження національної своєрідності культури давньої Русі одне з найважливіших важливих досягнень радянської історичної науки. Працями акад. А. С. Орлова, акад. Б. Д. Грекова, акад. І. Е. Грабаря, акад. С. П. Обнорського, проф. М. М. Вороніна, Д. С. Лихачова та інших радянських вчених рішуче спростовано уявлення про несамостійне, наслідувальний характер російського образотворчого мистецтва, літератури до літературної мови? 1-XVII ст. Дослідження розкрили глибокі народні витоки культури російського середньовіччя і показали, що засвоєння культурного досвіду народів, що стикалися з Російською державою, було творчим, і напрям цього засвоєння визначався тим місцевим, „своєземним” ґрунтом, де воно відбувалося. Радянське літературознавство переконливо довело, що історична тематика зайняла у давньоруській літературі у перших її кроків панівне місце і що у художньому втіленні саме цієї тематики зароджувалися і зміцнювалися ті якості російської літератури, які підтримують єдність російського літературного процесу на всьому його протязі, народність, реалізм зображення та висока виразність літературної мови." (з оригінальної передмови).
"Очерки поэтического стиля древней Руси".
Автор: В.П.Адрианова-Перетц
Видавництво Академії наук СРСР Москва - Ленінград 1947
Мова російська
Сторінок 188
Українська скульптура другої половини XІX — початку XX ст. /Німенко А.В./ (Видання 1963 року)
Українське народне мистецтво.
Нариси, вміщені в цій книзі, висвітлюють розвиток скульптури на Україні у другій половині ХІХ й на початку ХХ ст. Автор залучив до наукового обігу багато нових фактів про боротьбу художньої громадськості за реалістичне мистецтво, що виражає інтереси народу, за спорудження пам'ятників прогресивним діячам української культури.
«Українська скульптура другої половини XІX — початку XX ст.»
Автор: Німенко А.В.
Видавництво Академії наук Української РСР, Київ, 1963
Мова: українська
Сторінок: 125
Українська поезія XVII століття /упорядник В.В. Яременко/ (Видання 1988 року)
Українське народне мистецтво. Поезії.
Це друга книжка своєрідної тритомної антології епохи українського ренесансу та барокко. У збірці представлені імена тих, чия поетична спадщина визначає обличчя і характер української поезії першої половини сімнадцятого сторіччя. Серед найталановитіших поетів Д. Наливайко, Віталій, Г.Дорофієвич, О.Митура, І.Домбровський, М.Смотрицький, К.Сакович, С.Почаський, І.Ужевич, К.Транквіліон-Ставровецький та інші. Читач познайомиться також із зразками анонімної поезії того часу.»
«Українська поезія XVII століття (Перша половина)». Антологія.
Автор: Василь Васильович Яременко
Видавництво: «Радянський письменник», Київ, 1988
Мова: українська
Сторінок: 352
Судебно-медицинская экспертиза живых лиц /М. И. Авдеев/ (Наукове видання 1968 року)
Посібник для судово-медичних експертів та лікарів інших спеціальностей, яким доводиться здійснювати судово-медичну експертизу живих осіб, а також юристів різного профілю: слідчих, суддів, адвокатів, працівників міліції.
Особливу увагу приділено питанням судової експертизи тілесних ушкоджень, працездатності, статевих злочинів. Детально викладено методику дослідження, документацію та формулювання висновків дослідження. Містить основні відомості щодо процесуальних прав та обов'язків експерта.
Авдєєв Михайло Іванович - член-кореспондент АМН СРСР, заслужений діяч науки РРФСР, доктор медичних наук, професор, полковник медичної служби. Учень відомого патологоанатома академіка Абрикосова. Багаторічний міський судово-медичний експерт у Москві, згодом начальник кафедри криміналістики та судової медицини Військово-юридичної академії. З 1947 по 1967 рік викладав у Вищій школі КДБ. З 1943 по 1970 р. - головний судово-медичний експерт Міністерства оборони СРСР та начальник Центральної судово-медичної лабораторії Міноборони.
Видання добре ілюстроване - 82 малюнки та 32 таблиці.
Твори в 2-х томах. Ольга КОБИЛЯНСЬКА. (Видання художньої літератури 1983 року)
Твори видатної української письменниці Ольги Кобилянської.
Повісті "Царівна", "В неділю рано зілля копала" та оповідання.
“Ольга Кобилянська побачила світ у далекому карпатському закутку Південної Буковини, серед розкішної природи, яка наповнила її душу вічно живою красою. Замолоду полюбила цю землю: стрімкі потоки, високі смереки, зелені полонини. Вслухалася в їхню таємничу мову, пройнялася симпатією до трудового люду, що в поті чола працював на ній. Згодом зійшла з карпатських вершин на буковинські доли, осягнула своїм проникливим зором весь простір рідної Вітчизни — і над Прутом, і над Дністром, відчула себе дочкою всієї української землі. Прийняла в своє серце її болі, страждання і надії, полюбила всією душею.
В українську літературу письменниця прийшла з румунсько-німецького оточення, пишучи на початку своєї творчості німецькою мовою. Тривалий час боролася за те, щоб утвердитися в літературі саме як українська письменниця. І це їй вдалося: Ольга Кобилянська стала класиком світової літератури.
Увібравши духовні надбання багатьох народів світу, чуйна до нових віянь у літературі, Ольга Кобилянська своєю новаторською творчістю сприяла виходові українського письменства на світові обшири, збагатила його неперехідними художніми цінностями.” (Федір Погребенник)
Твори в двох томах
Авторка: Ольга Юліанівна Кобилянська (1863-1942)
Київ 1983 Видавництво художньої літератури "Дніпро"
Durer (Шедеври мистецтва великих живописців: №33 – Дюрер, франзуцьке видання 1967 року)
Альбом робіт французького живописця
Альбом серії «Шедеври мистецтва великих живописців» присвячений роботам німецького живописця Північного Відродження Альбрехта Дюрера (нім. Albrecht Durer, 1471--1528). Визнаний найбільшим європейським майстром ксилографії, що підняв її на рівень справжнього мистецтва. Перший теоретик мистецтва серед північноєвропейських художників, автор практичного керівництва з образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва німецькою мовою, що пропагував необхідність різнобічного розвитку художників.
«Chefs-d'oeuvre de l'art grands peintres n°33: Durer» (Шедеври мистецтва великих живописців: №33- Дюрер, Альбом)
Видавництво: Hachette, Франція, 1967
Мова: французька
Твори. Леонід ГЛІБОВ (Видання української класики 1982 року)
"В історії кожної літератури є письменники, які, незважаючи на різноманітність творчого доробку, уособлюють певний жанр, оскільки саме в ньому найповніше виявилось обдарування митця, а його здобутки в цьому жанрі посіли визначальне місце в літературному процесі. Леоніда Глібова Іван Франко назвав "найкращим українським байкописом", вважаючи насамперед байки "головним титулом заслуги сего талановитого поета".
Твори
Автор: Леонід Глібов (1827-1893)
Київ 1982 Видавництво художньої літератури "Дніпро"
Сторінок: 228
Українська графіка XVI—XVIII cтоліть /Д. В. Степовик/ (Наукове видання 1982 року)
Мистецьке наукове видання. В монографії Д. В. Степовика "Українська графіка XVI — XVIII cтоліть. Еволюція образної системи" досліджується історія української графіки від зародження в XVI столітті її репродукційних форм (гравюри) до кінця XVIII століття. На широкому фактичному матеріалі автором висвітлюються проблеми еволюції образної системи та стилів, аналізуються роль реалістичної деталі, питання передачі образу людини, його оточення та побутової ситуації, секуляризації українського графічного мистецтва в цілому. Важливе місце відведене характеристиці формотворчих та виражальних засобів – особливостям малюнку, композиції, трактуванню часово-просторових співвідношень. Детально розглядається жанрова структура – портрет, титульна та текстова ілюстрації, пейзаж та натюрморт, панегірична та геральдична гравюри.
Видання багато ілюстроване.
Книга буде цікавою усім мистецтвознавцям, художникам, викладачам та студентам художніх навчальних закладів, поціновувачам мистецтва.
Назва: Українська графіка XVI—XVIII cтоліть
Автор: Дмитро Власович Степовик (нар. 1938) — мистецтвознавець, богослов, візантиніст, дослідник історії й теології сакрального образотворчого мистецтва, зокрема гравюри й ікони. Доктор філософії, доктор мистецтвознавства, доктор богословських наук, професор, академік АН вищої школи України.
Рік: 1982
Київ, "Наукова думка"
Сторінок: 330
Розміри,см.:
довжина 22
ширина 17,5
товщина 2
Вага: 0,830 кг
Рожь /Иванов А.П./ (Видання 1961 року)
Книга для спеціалістів сільського господарства
У цій книзі на основі багаторічного вивчення автором видового та сортового розмаїття жита, узагальнення даних вітчизняної та іноземної літератури, а також передового досвіду виробництва дано опис однієї з найважливіших продовольчих культур та показано її народногосподарське значення. Велике місце відведено опису біології культури, прийомам її обробітку, селекції та насінництва, що дозволяє успішно боротися за підвищення врожаїв зерна жита. Висвітлено також шкідники жита, її хвороби та заходи боротьби з ними. Книга розрахована на агрономів, директорів радгоспів, голів колгоспів.
«Рожь». (Жито)
Автор: Іванов А.П.
Видавництво: Сельхозиздат, 1961
Мова: російська
Сторінок: 302
Матеріали з антропології України. Випуск 5 (Збірка наукових статей 1971 року)
Матеріали з антропології України – неперіодичне видання Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії.
У виданні публікуються статті з проблем теорії та методики антропологічних досліджень, етнічної антропології давнього і сучасного населення України, прикладної і фізіологічної антропології, антропогенезу, розвідки про антропологічні та археологічні дослідження в інших регіонах СРСР.
Зміст
Є.І. Данилова - Деякі серологічні особливості населення УРСР у зв'язку з етнічною історією українського народу
В.Д. Дяченко - Дані популяційної генетики для районування етнічної території народів світу, зокрема українців та молдаван, в зіставленні з їх морфологічною типологією
І.М. Кухтенко - Розподіл груп крові AB0 серед російського населення с. Мар'їне на Харківщині
Л.В. Волков - Соматологічна характеристика українських легкоатлетів вищих спортивних розрядів
В.П. Алексєєв - Матеріали до краніологічної характеристики українського народу
М.М. Герасимова - Краніологічні матеріали з античної Фанагорії
Т.С. Кондукторова - Пізні скіфи на нижньому Дніпрі (за антропологічними матеріалами Золотобалківського могильника)
В.Й. Добряк - Гістологічне дослідження уламків спалених кісток із знахідки біля с. Глодоси
Л.І. Тегако - Одонтологічні дослідження на території Білорусі у зв'язку з проблемою етногренезу білоруського народу
І.М. Чіканчі - Порівняння асиметрії морфологічної будови щелеп людини і мавп
І.І. Саливон - Краніологічна характеристика середньовічного населення м. Новогрудка
Г.П. Зіневич - До антропології могильника біля с. Завітне в Криму
Матеріали з антропології України. Випуск 5
Рік: 1971
Київ Наукова Думка
Сторінок: 123
