Новини
Зарубинецкая культура на территории УССР. Максимов Є.В. (Наукове видання 1982 року)
Походження та ранній період історії слов’ян
«B монографії висвітлюється проблема походження та раннього періоду історії слов’ян, представленого пам'ятниками зарубинецької археологічної культури. Розглядаються різні елементи цієї культури у період від ІІІ ст. до н.е. по ІІ ст. н.е., та їх зміни, зумовлені як часом та місцезнаходженням пам'яток, відомих на Середньому та Верхньому Дніпрі, Південному Бузі, Верхній Десні та Поліссі, так і процесом соціально-економічного розвитку та зовнішніми обставинами – експансією гетів у Північне Причорномор'я, набігами сарматів у Подніпров'я, переміщеннями північних племен, які привели у ІІ ст. н. е. до виникнення, нової так званої київської культури, що стала основою давності ранішнього слов'янського середньовіччя. Для археологів, істориків.» (Зі вступу)
«Е.В.Максимов. Зарубинецкая культура на территории УССР»
Автор: Євген Володимирович Максимов
Видавництво: «Наукова думка», Київ 1982
Мова: російська
Сторінок: 180
Історія України у 2 томах /Наталія Полонська-Василенко/ (Видання 1995 року)
Цей загальний нарис національної історії свого часу був підготовлений як підручник для вищих шкіл. Висвітлюється передусім політична історія України, багатовікова боротьба її народу за власну державність. Подаються огляди економічного життя, соціальних відносин, розвитку культури, церкви тощо. У вступній статті вперше подаються відомості про нелегкий життєвий і творчий шлях дослідниці, ім’я якої довгі роки замовчувалось. Перший том праці присвячений історії України від найдавніших часів до середини XVII століття. Другий том оригінального дослідження української історії висвітлює період від середини XVII століття до початку 20-х років ХХ століття.
«Історія України» у 2-х томах. Том 1. До середини XVII століття. Том 2. Від середини XVII століття до 1923 року
Автор: Наталія Полонська-Василенко
Видавництво: «Либідь» Київ 1995
Мова: українська
Сторінок: том 1 - 588 ,том 2 - 606
Книги схожої тематики:
1. Трикутник Правобережжя: царат, шляхта і народ. 1793–1914 рр. (Даніель Бовуа)
2. 01. РУСЬКА (ВОЛИНСЬКА) МЕТРИКА. КНИГА ЗА 1569-1572, 1574 РОКИ. Упорядники Кулаковський П. М., Святець Ю. А.
3. Вінницьке намісництво (деканат) Русько-Католицької Церкви у XVIII ст.: дослідження, публікація актів візитацій. (Зінченко А. Л., Петренко О. С.)
4. Вінницький ґродський суд. Поточна актова книга за 1769 – 1770 роки. Подокументний опис / Укладач Петренко О.С.
5. Переписи Чернігівщини 1638 та 1713 років (Оновлене друге видання)
6. Мазепина книга, перепис маєтностей ясновельможного пана гетьмана 1726 року. (упорядник І.М. Ситий)
7. Переписна книга Сумського полку 1691 року (Видання друге)
8. 06. Присяга Лубенського полку 1718 року
9. Присяга Чернігівського полку 1718 року (Подарункова оправа)
10. Відомість про залінійні поселення Полтавського полку 1762 року: збірник документів /Сухомлин О. Д./ (Дніпропетровська обл. часів Гетьманщини)
Українська радянська скульптура (Видання 1957 року)
Проблеми давньоруської та середньовічної археології (Археологія і давня історія України №1)
Археологія. 1947 рік. випуск 1
Археологія. 1947 рік. випуск 1
Рік видання: 1947
Мова: українська
Кількість сторінок: 200 з ілюстраціями
Обкладинка м'яка
Особливості: сторінки не розрізані
Букіністична рідкість
Перший номер відновленого після Другої світової війни видання Інституту археології Академії наук Української РСР, в якому публікувались статті з української археології.
Соя /Христо Горанов/ (Болгарське видання 1978 року)
Книга для спеціалістів сільського господарства рослинницького профілю.
«Книга написана на основі багатого експериментального матеріалу, оригінальних даних польових досліджень у нашій країні та літературних даних за кордоном. Розглянуто основні питання: історія та походження класифікації; ботанічні та біологічні особливості сої; хімічний склад, розвиток і у вашій країні, з результатами інтродукції та селекції; сортовий склад і насінництво. Широко розроблені питання технології вирощування сої, програмування виробництва, а також питання використання в різних сферах промисловості – харчовій, кормовій і технічній. Здійснено цикл наукових досліджень, промислового виробництва та використання. Книга розрахована на спеціалістів сільського господарства, виробничників і науковців, спеціалістів харчової та комбікормової промисловості, а також на широке коло осіб.»
«Соя»
Редактор: Христо Горанов
Видавництво: «ЗЕМИЗДАТ», Софія, 1978
Мова: болгарська
Сторінок: 197
Народная одежда в восточнославянских традиционных обычаях и обрядах XIX – начала XX в. (Г. С. Маслова)
Узагальнене дослідження обрядового одягу східних слов'ян - українців, білорусів, росіян. Авторка детально описує весільний одяг сільського населення 19 - початку 20 ст., одяг для сільськогосподарських робіт
Окрема глава присвячена погребальним та родильним звичаям та обрядам, значенню одягу для них.
Праця написана на основі колекцій музеїв, архівних даних, публікацій, а також польових досліджень.
Книги містить ілюстрації.
Народная одежда в восточнославянских традиционных обычаях и обрядах XIX – начала XX в.
Авторка: Г. С. Маслова
Рік видання: 1984
Мова: російська
Кількість сторінок: 215
Пластический язык архитектуры (Букіністика)
Пластический язык архитектуры
Класична книга про архітектуру. Букіністична рідкість.
Автори: Тиц, Воробйова
Рік видання: 1986
Мова: російська
Кількість сторінок: 312
На підставі комплексного розуміння архітектурної пластики як сукупності всіх пластичних засобів, що формують художній образ та беруть участь у розкритті його ідейного змісту, виявляється її значення в стилеутворенні та показуються інформаційні можливості.
Визначається місце різних видів пластики в образному вираженні змісту архітектурного твору.
Сулимовский архив. Фамильные бумаги Сулим, Скоруп и Войцеховичей XVII – XVIII в. (репринт 2010)
Сулимовский архив. Фамильные бумаги Сулим, Скоруп и Войцеховичей XVII – XVIII в. (репринт 2010)
Рік видання: 2010 (репринт видання 1884 року)
Репринтне видання сімейного архіву старшинських родів Гетьманщини, який охоплює період з 1628 по 1818 роки та висвітлює широку панораму політичного, військового та соціально-економічного життя тогочасного суспільства.
Впорядкування видання-прототипу здійснив видатний історик Гетьманщини — Олександр Лазаревський.
Пієта в камені /В. В. Пилип’юк/ (Мистецьке видання 1995 року)
Унікальне мистецьке видання. "Пієта в камені" - чудовий альбом Василя Пилип'юка, у якому він талановито, на високому творчому регістрі мовою слова та фотографії оповів про європейську музейну перлину - Личаківський цвинтар у Львові. Личаківський меморіал - це не просто міське кладовище, а своєрідний мистецько-архітектурний заповідник площею понад 40 гектарів. Личаківський цвинтар - один із найстаріших цвинтарів України - заснований у XVI ст. Найдавніша надмогильна плита, що збереглась до наших днів, датується 1789 роком. На цвинтарі - близько трьох тисяч пам'ятників і гробівців вишуканої мистецької роботи. Серед них - витвори відомих скульпторів і архітекторів минулого: Г. Вітвера, П. Евтельє, Антона та Йогана Шімзерів, Ю. Марковського, П. Філіппі, Т. Баронча, К. Годебського, С. Левандівського, Г. Кузневича, С. Литвиненка та інших.
Видання містить багато унікальних фотографій з Личаківського цвинтару.
Альбом сподобається усім, хто цінує пам'ятки минулого, мистецтво й унікальні мистецькі видання.
Видання містить суперобкладинку.
Назва: Пієта в камені.
Автор: Василь Васильович Пилип'юк (1950 — 2017) - маестро української художньої фотографії, лауреат Державної премії України імені Т. Г. Шевченка, заслужений діяч мистецтв України. Є автором цілої низки фотоальбомів, серед яких найвідоміші: "Львів", "Живиця", "В краю Черемоша й Прута", "До тебе полинуть", "У світ широкий", "Пієта в камені", "Львівщина".
Львів, "Світло й Тінь"
Мова: українська, англійська, польська
Сторінок: 175
довжина 30
ширина 23
товщина 1,5
Вага: 0,940 кг
Більша книжка. Т.Шевченко (Видання 1963 року)
Автографи поезій Т.Шевченка 1847-1860 рр. Факсимільне видання
Цей рукописний збірник Тарас Григорович Шевченко почав складати у лютому 1858 року в нижньому Новгороді, повертаючись із заслання і чекаючи дозволу на в'їзд до столиці. Роботу цю поет продовжив у Москві і в Петербурзі. Останній запис зроблено 5 грудня 1860 року. Раніше написані твори 1847-1850 років Тарас Григорович не просто переписував, а редагував, деякі ґрунтовно переробив. Це надає збірникові особливості цінності. В оригіналі, що зберігаються в рукописному відділі інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка АН УРСР, збірник відкривається сторінкою, на якій рукою Шевченка старанно виведено «Поезія Тараса Шевченка», а нижче «1847г.» В шевченкознавстві за цим збірником закріпилася назва «Більше книжка», під якою він оце і відтворюється без змін. Збірнику передує вступна стаття члена-кореспондента АН УРСР доктора філологічних наук Є.С. Шабліовського
«Більша книжка»
Автор: Шевченко Тарас Григорович (1814-1861) Видатний український поет, художник, громадський діяч, перекладач, автор Кобзаря, співробітник Київської Археологічної комісії, академік гравірування (1860). Народився 25 лютого (9 березня за новим стилем) 1814 р. у с. Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії (нині Звенигородський район Черкаської області) у родині Григорія Івановича Шевченка і Катерини Якимівни Бойко. Батьки Шевченка були кріпаками магната генерал-лейтенанта Василя Васильовича Енгельгарда - поміщика, що володів 50 тис. кріпаків і був власником близько 160 тис. десятин землі. Через рік після народження Тараса родина переїздить із Моринців до Кирилівки, у ній, окрім Тараса, було 6 дітей - старші - Катерина та Марія, брат Микита, молодші - Ярина, Марія, брат Йосип.
Видавництво Академії наук Української РСР 1963
Мова українська
Сторінок 328
Дніпровська Русь. Моця О.П.
Дніпровська Русь
Автор: Моця Олександр Петрович
Рік видання: 2013
Мова: українська
Кількість сторінок: 232
У роботі розглядаються питання формування і функціонування одного із найбільш важливих у історичному відношенні осередків становлення давньоруської державності в районі Верхнього і Середнього Дніпра, починаючи з часів Аскольда і Діра й закінчуючи періодом великого князювання Володимира Святославича - означеного під назвою «Дніпровська Русь».