Новини
Основы физиологии насекомых. Том 1 /Н. Я. Кузнецов/ (Антикварне видання 1948 року)
Раритетне видання з ентомології. У виданні "Основы физиологии насекомых" ентомолог і фізіолог М. Я. Кузнецов детально описав обмін речовин у комах, а також елементарний хімічний склад комах. У виданні є цікаві розділи про травлення та проміжний обмін у гемолімфі комах.
Книга розрахована на біологів, які знайомі з морфологією, систематикою та біологією комах, а також на фізіологів та біохіміків.
Назва: Основы физиологии насекомых. Том 1.
Автор: Микола Якович Кузнецов (1873 - 1948) - ентомолог і фізіолог, лепідоптеролог і зоогеограф, професор, описав ряд нових для науки таксонів метеликів.
Рік: 1948
Москва, Ленинград
Издательство Академии наук СССР
Сторінок: 380
довжина 27
ширина 17
товщина 2,5
Вага: 0,730 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Я, Богдан (Сповідь у славі)/Павло Загребельний/(Видання 1983 року)
Історико-філософський роман про Богдана Хмельницького, видатного державного діяча України XVII ст.
У цьому романі-сповіді Павло Загребельний майстерно відтворює образ Богдана Хмельницького - визначного полководця, мудрого політика та тонкого дипломата. Автор зображує гетьмана як на вершині слави, так і в моменти глибоких роздумів та сумнівів, розкриваючи його не лише як історичну постать, але й як звичайну людину.
Твір охоплює драматичний період визвольної війни українського народу проти соціального та національного гніту. Центральною подією роману є Переяславська рада 1654 р., яка призвела до об'єднання України з Росією.
Особливістю роману є його форма - монолог-сповідь, що дозволяє читачеві зануритися у внутрішній світ Богдана Хмельницького, зрозуміти його мотиви, сумніви та прагнення. Це дає можливість по-новому поглянути на історичні події та оцінити складність рішень, які доводилося приймати гетьману.
Ця книга буде цікава як любителям історичної прози, так і тим, хто цікавиться українською історією та філософією лідерства.
Славяне и Русь (Наукове видання 1979 року)
Збірник наукових праць присвячений питанням складання та розвитку культури племен Східної Європи від кінця пізньолатенського періоду на рубежі нашої ери до розвиненого періоду слов'янської державності. У книзі містяться дані про археологічні пам'ятки, досліджені останніми роками, та нові інтерпретації відомих матеріалів. Більшість статей з ранньослов'янської тематики висвітлює дослідження у басейнах Дніпра та Дністра, що входили до області слов'янського етногенезу. Розглядаються процеси взаємодії археологічних культур першої та другої половини І тисячоліття н. е., що призвели до утворення єдиної давньоруської народності. Значне місце у збірнику займають статті, присвячені розвитку матеріальної та духовної культури давньої Русі. Розрахована на археологів, істориків, етнографів та всіх, хто цікавиться історією древніх слов'ян.
«Славяне и Русь (На материалах восточнославянских племен и Древней Руси)»
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1979
Мова: російська
Сторінок: 139
Лексикон словенороський Памви Беринди (Наукове видання 1961 року)
Пам’ятки української мови XVII ст.
«Лексикон словенороський» Памви Беринди — визначна пам'ятка східнослов'янської лексикографії початку XVII ст. Праця П. Беринди є важливим джерелом вивчення словникового складу української мови XVII ст., а також цінним посібником при читанні українських, російських і білоруських пам'яток, писаних церковнослов'янською мовою. У передмові подається мовно-історичний та палеографічний опис пам'ятки. Надруковано з видання 1627 р. фотомеханічним способом.
Памво Беринда – український енциклопедист і мовознавець, лексикограф, письменник і поет, друкар, гравер. Один із найвидатніших постатей культурно-освітнього руху Галичини та України першої половини ХVII століття. 20 серпня 1627 року вийшов друком перший словник української мови Памви Беринди – “Лексіконъ славенноросскій і именъ тълкованіє”. Майже 30 років вчений-лексикограф Памво Беринда присвятив праці над словником, продовжуючи вносити корективи в свою роботу навіть під час друку.
У словнику 6 982 слова написані церковнослов’янською мовою того часу, де подається тлумачення і переклад українською. Сам словник складається із двох частин: “Лексіконь” та “Имена свойственная”, в якому зібрані загальні назви неслов’янського походження, тлумачення топонімів й антропонімів.
Головною метою словника було відновлення церковнослов’янської традиції літературною мовою. Щоб у такий спосіб протистояти польському наступу й католицизму. Праця відіграла величезну роль не тільки в становленні української лексикографії, а ще й білоруської, румунської та російської.
Його поява стала своєрідною революцією в слов’янській лінгвістиці. Адже в ті часи на територіях Західної Європи письмовою мовою була латина. У Східній Європі, де мешкали православні – давньоболгарська-церковнослов’янська. Але мова, якою розмовляли українці, була абсолютно відмінною від книжкової. Таку розбіжність і взявся впорядковувати невтомний дослідник Памво Беринда.
«Лексикон словенороський Памви Беринди»
Видавництво Академії наук Української РСР, Київ 1961
Мова: українська
Сторінок: 271
Реставрація творів з металу /Мінжулін О./ (Видання 1998 року)
Підручник для студентів
Багатоілюстрований підручник адресований студентам реставраційних відділень вищих художніх навчальних закладів, а також найширшому колу фахівців — художникам, мистецтвознавцям, археологам, історикам, працівникам музеїв, експертам, антикварам, колекціонерам. У книзі докладно описано методологію реставрації творів з металу, наведено приклади практичної реставрації археологічних пам’яток, зокрема розчищення, стабілізації і захисту творів від корозії, правила зберігання музейних експонатів тощо. Подано також рецепти речовин, що застосовуються в реставрації. Численні ілюстрації допоможуть глибше збагнути таємниці однієї з найцікавіших професій художника-реставратора, яка дозволяє зберегти людству безцінні скарби мистецтва.
«Реставрація творів з металу»
Автор: Олександр Мінжулін
Видавництво: «Спалах», Київ, 1998
Мова: українська
Сторінок: 226
Внутривидовые превращения и их характер /В. Н. Столетов/ (Антикварне видання 1957 року)
Унікальне раритетне видання з біології. У праці "Внутривидовые превращения и их характер" державного діяча та вченого-біолога В. М. Столетова міститься експериментальний матеріал, отриманий унаслідок експериментів в Інституті генетики АН СРСР та перенесених до Московської сільськогосполарської академії ім. К. А. Тимірязєва. Книга присвячена проблемі мінливості спадковості рослин. Зокрема, читач-дослідник може ознайомитися із перетвореннями чистої лінії озимої пшениці в ярову та виникненням гетерогенної популяції, а також із впливом зміни режимів та місця репродукції на перетворення озимої рослини в ярову. Автор детально розповів про втрату та відновлення піддослідними рослинами озимого образу життя і про внутрішньовидові схрещування піддослідних рослин. В. М. Столетов не оминув своєю увагою і міжвидові схрещування піддослідних рослин.
На титульній сторінці книги є автограф В. М. Столетова.
Книга стане в нагоді ботанікам, агрономам, дослідникам історії сільського господарства та усім любителям рідкісних антикварних видань.
Назва: Внутривидовые превращения и их характер.
Автор: Всеволод Миколайович Столетов (1906 (1907) - 1989) - державний діяч, вчений-біолог, агроном.
Рік: 1957
Москва
Государственное издательство "Советская наука"
Сторінок: 694
довжина 27
ширина 18,5
товщина 3,5
Вага: 1,250 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Древнерусское наследие и исторические судьбы восточного славянства (Видання 1982 року)
Київська Русь та історичні долі східних слов'ян.
Книга присвячена розгляду історії російського, українського та білоруського народів XIII-XVII століть, взаємозв'язку та єдності витоків їхнього економічного, політичного та ідейного життя в Стародавній Русі. Автори виявляють творчу роль давньоруської спадщини у суспільно-політичній історії Росії, України та Білорусії, показуючи життєвість традиції, яка закономірно призвела до возз'єднання братніх народів у єдиній державі. Крім того, у книзі міститься аргументована критика зарубіжних історіографічних концепцій процесу возз'єднання України та Білорусії з Росією.
Зміст:
- Від авторів
- В. Т. Пашуто. Частина перша. Відродження Великоросії та долі східних слов'ян
- А. Л. Хорошкевич. Частина друга. Історичні долі білоруських та українських земель у XIV – на початку XVI ст.
- Б. Н. Флоря. Частина третя. Давньоруські традиції та боротьба східнослов'янських народів за возз'єднання
«Древнерусское наследие и исторические судьбы восточного славянства». К 1500-летию Киева
Автори: Пашуто В.Т., Флоря Б.Н., Хорошкевич А.Л.
Видавництво «Издательство «Наука» 1982
Мова російська
Сторінок 264
Давньогрецька трагедія (збірник) / (Видання 1981 року)
Збірка найвідоміших трагедій трьох великих драматургів античної Греції у перекладі видатного українського перекладача.
До видання увійшли вершинні твори давньогрецької драматургії: "Прометей закутий" Есхіла, "Цар Едіп" та "Антігона" Софокла, "Медея" Еврипіда. Ці п'єси, написані у V ст. до н.е., заклали основи європейського театру та досі залишаються еталоном драматичного мистецтва. Особливу цінність виданню надають майстерні переклади Бориса Тена (Миколи Хомичевського), що зберігають поетичну силу оригіналів. Книга супроводжується ґрунтовною вступною статтею та примітками літературознавця Вадима Пащенка.
Культура Византии (Наукове видання 1989 року)
Класична історична праця. Книга "Культура Византии. Вторая половина VII - XII в." присвячена епосі розквіту культури Візантії, коли остаточно оформилися власне візантійська філософія та політична теорія, право та військово-теоретична думка, витончена дипломатія та придворний етикет, історіографія та література, космографія та практична географія, естетика та мистецтво. У виданні виявлено характерні риси цієї загалом стрункої та гомогенної культури, яка мала значний вплив на культурний розвиток багатьох інших країн та народів.
Книга містить ілюстрації.
Видання сподобається історикам, культурологам, зокрема, усім, хто цікавиться візантійською культурою.
Назва: Культура Византии
Автор: редактори: Зінаїда Володимирівна Удальцова (1918 - 1987) - історик-медієвіст, фахівець у галузі візантинознавства, слов'янознавства та історії пізньої античності, член-кореспондент АН СРСР, доктор історичних наук, професор.
Геннадій Григорович Литаврін (1925 - 2009) — історик, спеціаліст із середньовічної історії південних слов'ян і Візантії, доктор історичних наук.
Рік: 1989
Москва, "Наука"
Сторінок: 678
Розміри,см.:
довжина 24,5
ширина 18
товщина 3
Вага: 1,100 кг
Philippe de Champaigne (Шедеври мистецтва: №114 – Філіпп де Шампень, франзуцьке видання 1968 року)
Альбом робіт французького живописця
Альбом серії «Шедеври мистецтва великих живописців» присвячений французькому живописцю та граверу Філіппу де Шампень. Філіпп де Шампень (фр. Philippe de Champaigne, (1602 — 1674) — художник Франції доби бароко. Малював релігійні композиції,натюрморти, працював декоратором. Уславився своїми реалістичними, досить правдивими і точними портретами сучасників.
«Chefs-d'oeuvre de l'art grands peintres: n°114 - Philippe de Champaigne» Album (Шедеври мистецтва великих живописців: №114 - Філіпп де Шампень, Альбом)
Видавництво: Hachette, Франція, 1968
Мова: французька
Caravage (Шедеври мистецтва, великі художники n°59: Караваджо, французьке видання 1967 року)
Альбом робіт живописця Караваджо.
Альбом серії «Шедеври мистецтва великих живописців» присвячений роботам Караваджо. 16 сторінок, ілюстрованих повносторінковими кольоровими гравюрами. Дитя бароко, геніальний художник із бурхливим темпераментом, Мікеланджело Мерізі да Караваджо, відомий як Караваджо (1571–1610) , стоїть у витоків справжньої живописної революції. Його нонконформістський натуралізм і майстерність тенебризму заслужили йому стільки ж шанувальників, скільки критиків. Караваджо працював для Церкви – головного спонсора на той час – і запропонував нове тлумачення Святого Письма. Його насичене подіями і романтичне життя – бійки, гомосексуалізм, скандали – закінчується вигнанням і вбивством. Внесок Караваджо в техніку світлотіні, що існувала до нього, безперечний. До цієї дуже спеціалізованої роботи, що акцентує увагу на моделюванні тіла тінню та світлом, художник додав висвітлення психологічної реальності своїх предметів, що зробило його художником-візіонером і часто оскаржуваним Церквою. Його стиль став школою: після його смерті «каравагізм» поширився по Європі, зокрема у Франції з Валентином де Булонь і Жоржем де Ла Туром.
«Chefs-d'oeuvre de l'art grands peintres n°59: Caravage» (Шедеври мистецтва, великі художники n°59: Караваджо)
Видавництво: Hachette, Франція, 1967
Мова: французька
Краткие сообщения Института Археологии/ Наукове видання 1952 року
Збірка вийшла в ті роки, коли радянська археологічна наука та інтерес народу до пам'яток минулого розвивалися надзвичайно швидкими темпами. Були зроблені археологічні відкриття, значна частина яких має світове наукове значення.
До збірки увійшли матеріали археологічних експедицій на місцях великих будівництв післявоєнного часу - Каховської ГЕС, Південноукраїнського каналу, водосховища на р. Молочній, Верхньо- та Нижньоінгулецьких каналів; результати вивчення Кам'яної Могили, чернігівських кам'яних палаців XI-XII століть, поселень та поховань різних історичних епох, а також публікації про діяльність Київського Державного історичного музею та інших наукових закладів. Серед авторів збірки - Тереножкін, Брайчевський та інші відомі українські археологи ХХ століття.
Видання несе сліди впливу на наукове життя тогочасної політичної полеміки, коли "нове вчення про мову" академіка Марра вже було визнане "порочним" і усіляко критикувалося, але панували погляди Й. Сталіна, викладені в роботі "Марксизм та питання мовознавства".
Назва: Краткие сообщения Института Археологии. Випуск 1
Автор:
Видавець: Київ, 1952, Видавництво Академії наук Української РСР
Мова: російська
Сторінок: 110
довжина 26
