Новини
Твори. Леонід ГЛІБОВ (Видання української класики 1982 року)
"В історії кожної літератури є письменники, які, незважаючи на різноманітність творчого доробку, уособлюють певний жанр, оскільки саме в ньому найповніше виявилось обдарування митця, а його здобутки в цьому жанрі посіли визначальне місце в літературному процесі. Леоніда Глібова Іван Франко назвав "найкращим українським байкописом", вважаючи насамперед байки "головним титулом заслуги сего талановитого поета".
Твори
Автор: Леонід Глібов (1827-1893)
Київ 1982 Видавництво художньої літератури "Дніпро"
Сторінок: 228
Oxford colour Thesaurus /Alan Spooner/ Наукове видання 1998 року
Це переглянуте видання Оксфордського кольорового тезауруса є ідеальним довідковим інструментом як для тих, хто хоче говорити або писати цікавіше, так і для любителів словесних ігор.
Набір корисних синонімів і антонімів, представлених у зрозумілій формі від A до Z
Кольорове виділення ключової інформації в кожному записі для максимального зручного використання.
Система перехресних посилань, унікальна для словників Оксфорда, веде вас від одного запису до інших пов’язаних записів, щоб збільшити вибір відповідних слів. Новий розділ «Перевірте себе» допоможе вам покращити ваш словниковий запас і отримати більше від цього словника.
150 000 варіантів слів.
Назва: Oxford colour Thesaurus
Автор: Алан Спунер (укладач)
Видавець: Oxford, 1998, Oxford university Press
Мова: англійська
Сторінок: 568
довжина 15,5
ширина 10,5
товщина 3
Вага: 0,340 кг
Оповідання, новели, повісті /Михайло Коцюбинський/ (Видання 1953 року)
Збірка творів майстра психологічної прози.
До збірки творів ввійшли повісті та оповідання:
- На віру
- П'ятизлотник
- Ціпов'яз
- Помстився.
- Хо
- На крилах пісні
- Для загального добра
- Посол від чорного царя
- По-людському
- Лялечка
- Дорогою ціною
- На камені
- Цвіт яблуні .
- Fata morgana
- У грішний світ
- Сміх
- Він іде
- Невідомий
- Persona grata
- В дорозі .
- Intermezzo.
- Як ми їздили до Криниці Дебют.
- Що записано в книгу життя
- Сон
- Тіні забутих предків .
- Лист .
- Подарунок на іменини
- Коні не винні
- Хвала життю!
- На острові .
«Михайло Коцюбинський. Оповідання, новели, повісті»
Автор: Михайло Михайлович Коцюбинський
Мова: українська
Сторінок: 621
Державне видавництво художньої літератури, Київ, 1953
Михайло Михайлович Коцюбинський. Народився 17 вересня 1864 у Вінниці у родині чиновника. Батьків письменника звали Михайло, Глікерія. Навчався в Барській початковій школі (1875 — 1876), Шаргородському духовному училищі (1876 — 1880). Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася через матеріальні обставини, але він продовжував самотужки навчатись. У 1885 р. увійшов до підпільної “Молодої громади”, за що був притягнутий до судової відповідальності. У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором. 1892–1896 — працював у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду. Потім працював у Криму. У 1892 році М.Коцюбинский увійшов до таємної спілки Братство тарасівців. Коцюбинський був одним з ініціаторів створення товариства “Просвіта". Від листопада 1897 до березня 1898 обіймав різні посади в редакції житомирської газети «Волинь». 1898 переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі. В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, яка стала його дружиною — вірним другом та помічником. Брав активну участь у культурному житті міста, влаштовував літературні вечори, підтримував письменників-початківців. Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще постійна зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років підірвали здоров’я письменника. У 1907 р. з анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину. У середині 1909 р. письменник їде на о. Капрі через астму і сухоти. Помер 25 квітня 1913 року в Чернігові, де і похований.
История стран Азии и Африки в средние века (в 2-х част.) (Наукове видання 1987 року)
Класичне історичне видання. "Історія країн Азії та Африки у середні віки" - класичне наукове видання у двох частинах, що вийшло друком 1987 року за редакцією сходознавців Ф. М. Ацамби, З.Г. Лапіної та М. С. Мейєра. Перша частина містить історію країн Азії та Африки від раннього середньовіччя (III століття) до пізнього середньовіччя (XVII століття). У праці розглянуто розвиток ранньофеодальних держав, соціальну роль релігії, основні категорії культури у середні віки та вклад народів Сходу у світову культуру. У виданні також описано колоніальне проникнення європейських держав до країн Азії та Африки та його наслідки. У другій частині розглянуто історію азійських та африканських країн у часи пізнього середньовіччя. Попри те, що видання має певне ідеологічне навантаження, у ньому якісно розкриті важливі моменти з історії країн Азії та Африки в середні віки.
Видання рекомендоване студентам історичних факультетів та усім, хто цікавиться медієвістикою і країнами Азії та Африки. Видання буде цікаве, зокрема, любителям корейської культури: і в першій, і в другій частині "Історії країн Азії та Африки у середні віки" є окремі розділи, присвячені історії Кореї.
Книги містять особисті підписи, ймовірно, колишнього власника.
Назва: История стран Азии и Африки в средние века (в 2-х част.)
Автор: редакційна колегія: Фариде Мустафівна Ацамба (1922 - 2016) - сходознавець, фахівець із соціального, політичного та релігійного розвитку османського Єгипту.
Зінаїда Григорівна Лапіна (1934 - 2018) - історик, культуролог і китаєзнавець, дослідниця середньовічної історії та культури Китаю.
Михайло Серафимович Мейєр (1936 - 2022) - історик-тюрколог, спеціаліст з османської історії.
Рік: 1987
Москва, издательство Московского университета
Сторінок: 286+318
Розміри,см.:
довжина 24,5
ширина 17
товщина 4,5
Вага: 0,970 кг
Буковина /К. К. Валігура, О. В. Проданюк/ (Мистецьке видання 1989 року)
Унікальний фотоальбом із буковинськими видами. Видання присвячено унікальному куточку нашої країни - Буковині - землі сизих буків, водограїв та бистрих річок. У альбомі містяться якісні фотографії буковинського краю, зокрема, чудових видів природи Карпат і заповідників. Попри те, що у вступному історичному екскурсі присутня радянська пропаганда, фото, вміщені в книгу, з плином часу отримали самостійну цінність. Адже лампові фотографії та фотознімки, зроблені при теплому сонячному світлі вважаються одними з найякісніших і найгарніших.
Видання - для усіх любителів якісних фотоальбомів, зокрема, тих, кому подобається унікальна природа.
Назва: Буковина.
Автор: Костянтин Костянтинович Валігура (1936 — 2004) — український журналіст, письменник, краєзнавець, публіцист, заслужений журналіст України, член Спілки журналістів України.
Орест Васильович Проданюк (1934 — 2009)- публіцист, літератор, громадсько-політичний діяч. Автор новел, нарисів, які вийшли друком у видавництві «Карпати». Співавтор історико-краєзнавчого видання «Буковина». Член Спілки журналістів України.
Рік: 1989
Київ, "Мистецтво"
Мова: українська, англійська, румунська, російська
Сторінок: -
довжина 29
ширина 20,5
товщина 1
Вага: 0,580 кг
Українська графіка XVI—XVIII cтоліть /Д. В. Степовик/ (Наукове видання 1982 року)
Мистецьке наукове видання. В монографії Д. В. Степовика "Українська графіка XVI — XVIII cтоліть. Еволюція образної системи" досліджується історія української графіки від зародження в XVI столітті її репродукційних форм (гравюри) до кінця XVIII століття. На широкому фактичному матеріалі автором висвітлюються проблеми еволюції образної системи та стилів, аналізуються роль реалістичної деталі, питання передачі образу людини, його оточення та побутової ситуації, секуляризації українського графічного мистецтва в цілому. Важливе місце відведене характеристиці формотворчих та виражальних засобів – особливостям малюнку, композиції, трактуванню часово-просторових співвідношень. Детально розглядається жанрова структура – портрет, титульна та текстова ілюстрації, пейзаж та натюрморт, панегірична та геральдична гравюри.
Видання багато ілюстроване.
Книга буде цікавою усім мистецтвознавцям, художникам, викладачам та студентам художніх навчальних закладів, поціновувачам мистецтва.
Назва: Українська графіка XVI—XVIII cтоліть
Автор: Дмитро Власович Степовик (нар. 1938) — мистецтвознавець, богослов, візантиніст, дослідник історії й теології сакрального образотворчого мистецтва, зокрема гравюри й ікони. Доктор філософії, доктор мистецтвознавства, доктор богословських наук, професор, академік АН вищої школи України.
Рік: 1982
Київ, "Наукова думка"
Сторінок: 330
Розміри,см.:
довжина 22
ширина 17,5
товщина 2
Вага: 0,830 кг
Кобзар. Тарас Шевченко (Ілюстроване видання 1983 року)
Ілюстроване видання класики української літератури – “Кобзаря” Тараса Шевченка.
Кольорові ілюстрації від народного художника України – Касіяна Василя Ілліча (1896-1976), випускника Празької академії образотворчих мистецтв. Цей “Кобзар” став одним з останніх прижиттєвих видань, ілюстрованих художником.
Чудовий подарунок для всіх, хто цінує гарно проілюстровану українську класику.
Кобзар
Автор: Тарас Шевченко
Київ - 1983
Сторінок: 607
Botticelli (Боттічеллі / великі живописці, західноєвропейське видання 1966 року)
Випуск серії присвячений художнику Сандро Боттічеллі
Сандро Боттічеллі (1445-1510), безсумнівно, в наш час є одним з найвідоміших художників італійського кватроченто. Сучасник Леонардо да Вінчі, Мікеланджело та Рафаеля, він написав численні твори, як релігійні, так і світські. Під захистом родини Медічі, для якої він написав свої перші роботи, а також численні портрети, Боттічеллі швидко здобув значну популярність як у Флоренції, звідки він родом і де провів більшу частину свого життя, так і в решті Італії. Незважаючи на те, що він відчував певну огиду до подорожей, він поїхав до Риму, щоб намалювати кілька фресок у Сикстинській капелі, у тому числі знаменитий «Суд над Мойсеєм» , і проілюструвати «Божественну комедію» флорентійця Данте Аліг’єрі. Ігноровані протягом кількох століть, ці роботи часто витіснені в коридорах музеїв, Боттічеллі були дійсно заново відкриті в XIX ст. завдяки прерафаелітам.
«Chefs-d'oeuvre de l'art, grands peintres , n°2 (r 15) – Botticelli» (Шедеври мистецтва - великі живописці – Боттічеллі)
Рік: 1966
Мова: французька
Книги схожої тематики:
1. Сумно ангел зітхнув (Наталія Кавера-Безюк). Історичний роман
2. РУСЬКА (ВОЛИНСЬКА) МЕТРИКА. КНИГА ЗА 1569-1572, 1574 РОКИ. Упорядники Кулаковський П. М., Святець Ю. А.
3. Трикутник Правобережжя: царат, шляхта і народ. 1793–1914 рр. (Даніель Бовуа)
4. Кульгавець. Історичний роман з 11 століття (Марія Букрій)
5. Слов’янська міфологія (оновлене видання) /Александр Гейштор/
6. Артилерія XIV–XVIII століть з фондів Львівського історичного музею. Мар’яна Верхотурова
7. Вінницьке намісництво (деканат) Русько-Католицької Церкви у XVIII ст.: дослідження, публікація актів візитацій. (Зінченко А. Л., Петренко О. С.)
8. Переписи Чернігівщини 1638 та 1713 років (Оновлене друге видання)
9. Переписна книга Сумського полку 1691 року (Видання друге)
10. Присяга козацьких полків, що були у поході 1718 року /упорядники Алфьоров, Різніченко/
Когда пал Херсонес. Анна Ярославна – королева Франции /Антонин Ладинский/ (Видання 1989 року)
В книгу увійшли два історичних романи з трилогії про взаємовідносини Київської Русі з країнами Західної Європи та Візантійською імперією.
Ладинський почав збирати матеріал для книги про Анну Ярославну ще в еміграції, на початку 1940-х років. Він працював у низці європейських бібліотек, плануючи спочатку створити «літературно-історичну біографію». Після повернення Росію 1955 року Ладинський заглибився у місцеві бібліотечні фонди, прагнучи максимально глибоко вивчити епоху. З погляду достовірності, роман високо оцінили історики, за словами яких, Ладинський «своєю працею випередив істориків».
Дія роману «Коли упав Херсонес» відбувається наприкінці X століття. Головний герой - друнгарій Іраклій Метафраст, платонічно закоханий у царівну Ганну і супроводжуючий її на Русь. Там він бачить на власні очі хрещення величезної країни.
Назва: Когда пал Херсонес. Анна Ярославна - королева Франции
Автор: Ладинський, А. П.
Видавець: Сімферополь, 1989, "Таврія".
Мова: російська
Сторінок: 606
довжина 20,5
ширина 13
товщина 3,5
Вага: 0,510 кг
Лексикон словенороський Памви Беринди (Наукове видання 1961 року)
Пам’ятки української мови XVII ст.
«Лексикон словенороський» Памви Беринди — визначна пам'ятка східнослов'янської лексикографії початку XVII ст. Праця П. Беринди є важливим джерелом вивчення словникового складу української мови XVII ст., а також цінним посібником при читанні українських, російських і білоруських пам'яток, писаних церковнослов'янською мовою. У передмові подається мовно-історичний та палеографічний опис пам'ятки. Надруковано з видання 1627 р. фотомеханічним способом.
Памво Беринда – український енциклопедист і мовознавець, лексикограф, письменник і поет, друкар, гравер. Один із найвидатніших постатей культурно-освітнього руху Галичини та України першої половини ХVII століття. 20 серпня 1627 року вийшов друком перший словник української мови Памви Беринди – “Лексіконъ славенноросскій і именъ тълкованіє”. Майже 30 років вчений-лексикограф Памво Беринда присвятив праці над словником, продовжуючи вносити корективи в свою роботу навіть під час друку.
У словнику 6 982 слова написані церковнослов’янською мовою того часу, де подається тлумачення і переклад українською. Сам словник складається із двох частин: “Лексіконь” та “Имена свойственная”, в якому зібрані загальні назви неслов’янського походження, тлумачення топонімів й антропонімів.
Головною метою словника було відновлення церковнослов’янської традиції літературною мовою. Щоб у такий спосіб протистояти польському наступу й католицизму. Праця відіграла величезну роль не тільки в становленні української лексикографії, а ще й білоруської, румунської та російської.
Його поява стала своєрідною революцією в слов’янській лінгвістиці. Адже в ті часи на територіях Західної Європи письмовою мовою була латина. У Східній Європі, де мешкали православні – давньоболгарська-церковнослов’янська. Але мова, якою розмовляли українці, була абсолютно відмінною від книжкової. Таку розбіжність і взявся впорядковувати невтомний дослідник Памво Беринда.
«Лексикон словенороський Памви Беринди»
Видавництво Академії наук Української РСР, Київ 1961
Мова: українська
Сторінок: 271
История и культура античного мира (Наукове видання 1977 року)
Збірка статей про історію та культуру античного світу
Статті збірки охоплюють різні сторони історії та культури античного світу Середземномор'я та Північного Причорномор'я, Середньої Азії та Кавказу. Вони присвячені питанням економіки та соціальних зв'язків у античному світі, оцінці спадщини античності у світовій культурі; досліджується ставлення до античності у ранньому середньовіччі та міфологія слов'ян; у ряді статей йдеться про поширення грецьких та східних культів, містобудування та архітектуру, вазопису та скульптуру, кераміку та епіграфіку; публікуються знову відкриті чи неопубліковані античні пам'ятки. Статті збірки відображають коло проблем, над якими плідно працює Володимир Дмитрович Блаватський.
«История и культура античного мира»
Видавництво «Издательство «Наука» Москва 1977
Мова російська
Сторінок 232
O museu do Louvre II (Музей Лувр II, альбом 1967 року)
Колекція французького музею. Альбом, іспанське видання.
«Другий том нашого «Лувру» повністю присвячений французькому живопису від часів готики до романтизму. Таким чином, розділивши видання, присвячене великому французькому музею, на два томи, було вирішено проблему, пов’язану з величезною складністю цієї колекції, такої насиченої майстерними творами. Ця обставина дозволила нам не лише запропонувати посилання на французькі колекції, а й звернутись до історичного шляху національного малярства, що ми називаємо цією універсалістською панорамою. Тому цей том має подвійний стимул з одного боку, це документ колекції, з іншого – це історичний огляд.» (Від видавництва)
«O museu do Louvre II» (Музей Лувр II). Альбом
Видавництво: Codex 1967
Сторінок: 84