Пам’ятки української мови XVII ст. «Лексикон словенороський» Памви Беринди — визначна пам'ятка східнослов'янської лексикографії початку XVII ст. Праця П. Беринди є важливим джерелом вивчення словникового складу української мови XVII ст., а також цінним посібником при читанні українських, російських і білоруських пам'яток, писаних церковнослов'янською мовою. У передмові подається мовно-історичний та палеографічний опис пам'ятки. Надруковано з видання 1627 р. фотомеханічним способом. Памво Беринда – український енциклопедист і мовознавець, лексикограф, письменник і поет, друкар, гравер. Один із найвидатніших постатей культурно-освітнього руху Галичини та України першої половини ХVII століття. 20 серпня 1627 року вийшов друком перший словник української мови Памви Беринди – “Лексіконъ славенноросскій і именъ тълкованіє”. Майже 30 років вчений-лексикограф Памво Беринда присвятив праці над словником, продовжуючи вносити корективи в свою роботу навіть під час друку. У словнику 6 982 слова написані церковнослов’янською мовою того часу, де подається тлумачення і переклад українською. Сам словник складається із двох частин: “Лексіконь” та “Имена свойственная”, в якому зібрані загальні назви неслов’янського походження, тлумачення топонімів й антропонімів. Головною метою словника було відновлення церковнослов’янської традиції літературною мовою. Щоб у такий спосіб протистояти польському наступу й католицизму. Праця відіграла величезну роль не тільки в становленні української лексикографії, а ще й білоруської, румунської та російської. Його поява стала своєрідною революцією в слов’янській лінгвістиці. Адже в ті часи на територіях Західної Європи письмовою мовою була латина. У Східній Європі, де мешкали православні – давньоболгарська-церковнослов’янська. Але мова, якою розмовляли українці, була абсолютно відмінною від книжкової. Таку розбіжність і взявся впорядковувати невтомний дослідник Памво Беринда. «Лексикон словенороський Памви Беринди» Видавництво Академії наук Української РСР, Київ 1961 Мова: українська Сторінок: 271

У збірнику статей досліджується матеріальна і духовна культура Київської Русі та давньоруських князівств періоду феодальної роздробленості. Висвітлюються результати археологічних досліджень слов’яноруських пам’яток Наддністрянщини, аналізуються писемні джерела про культурну спадщину стародавнього Києва та Київської Русі. Ряд статей присвячено розвитку філософської думки Київської Русі, ролі давньоруських традицій у розвитку культури східнослов’янських народів, зміцненні їх єднання. Для істориків, археологів, філологів. Київська Русь: культура, традиції : збірник наукових праць Редактори: АУЛІХ ВІТОЛЬД ВІТОЛЬДОВИЧ, ІСАЄВИЧ ЯРОСЛАВ ДМИТРОВИЧ, КУПЧИНСЬКИЙ ОЛЕГ АНТОНОВИЧ Київ 1982 Наукова думка Сторінок: 152

А. С. Русяєва - доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту археології НАН України. На основі ретельного вивчення та осмислення численних свідчень античних письменників у книзі розповідається про Анахарcica - уродженця нашої землі та про найраніші взаємовідносини між грецькими колоністами Нижнього Побужжя й населенням Скіфії. Найвищою оцінкою розумових здібностей і таланту Анахарсіса стало залучення його до кола Семи славнозвісних мудреців Еллади. Автор подає читачам власні гіпотези щодо джерел і характеру творчості Анахарсіса, наводить не знані досі факти 2600-літньої минувшини. Для широкого кола читачів. Назва: Славетний мудрець-скіф Анахарсіс Автор: Русяєва А. С. Видавець: Київ, 2001, Наукова думка Мова: українська Сторінок: 100 довжина 20 ширина 14,5 товщина 1 Вага: 0,140 кг

Книга присвячена історії Битви під Полтавою, написана засновником музею цієї битви, викладачем історії Полтавського кадетського корпусу Іваном Францевичем Павловським. Багато із використаного автором під час написання книги сьогодні не існує, або ж не доступне. Створений І.Ф. Павловським музей майже повністю був знищений у 1918 р., основна частина архіву автора загинула після його смерті під час пожежі. Битва под Полтавой 27-го июня 1709 года и ее памятники Автор: Павловский Иван Францевич Рік: 2009 (репринт з видання 1909 р.) Мова: російська