Новини
Я, БОГДАН. (СПОВІДЬ У СЛАВІ) / ПАВЛО Загребельний / (Видання 1986 року)
"Я, Богдан (Сповідь у славі)" Павла Загребельного — це масштабний історичний роман, присвячений особистості Богдана Хмельницького, видатного гетьмана України та центральної фігури національно-визвольної війни проти польського панування у XVII столітті. У цій книзі автор створює глибокий і багатогранний портрет Хмельницького, показуючи його не лише як політичного лідера, але і як людину з власними сумнівами, прагненнями і внутрішніми суперечностями.
Роман побудований у формі сповіді, що дозволяє заглянути в думки і душу гетьмана, показуючи його з людського боку. Богдан постає не просто героєм чи вождем, а людиною, яка намагається зрозуміти себе у вирі складних подій. Водночас, через призму життя Хмельницького, Загребельний майстерно відтворює історичну атмосферу того часу — політичні інтриги, військові кампанії, боротьбу за незалежність та важкі рішення, які визначають долі нації.
"Я, Богдан" — це не просто хроніка подій, а філософський роздум про владу, націю, відповідальність і ціну успіху.
Лирика. Театр. /Александр Блок/ (Антикварне видання 1982 року)
Класика російської поезії. Представлене видання підготовлено до 100-ліття від дня народження російського поета, драматурга та перекладача Олександра Блока і включає його прижиттєві поетичні збірки, драматичну трилогію і п’єсу "Роза і хрест". Книга починається фрагментами з відомої промови Блока "Про призначення поета". У книзі відтворені обкладинки, титульний аркуш і фронтиспис до прижиттєвих видань поета. Впорядкував та вніс коментарі В. Г. Фрідлянда.
Книга написана російською мовою.
Дане видання сподобається поціновувачам поезії та колекціонерам антикварних книг.
Назва: Лирика. Театр.
Автор: Олександр Олександрович Блок (1880 - 1921) - російський поет, драматург, перекладач. Перші вірші (1898) написав під впливом Василя Жуковського, Михайла Лермонтова, Афанасія Фета. Друкуватися почав з 1903 року.
Рік: 1992
МОСКВА
ИЗДАТЕЛЬСТВО ·ПРАВДА·
Майстри українського барокко /Овсійчук В. Л./ (Наукове видання 1991 року)
Українське мистецтво др.пол. XVII - пер. пол. XVIII ст. У монографії досліджуються ідейно-художні та стильові особливості українського мистецтва другої половини XVII - першої половини XVIII століть. Творчість майстрів барокко Юрія Шимоновича, Мартіно Альтомонте, Івана Рутковича, Йова Кондзелевича, Василя Петрановича, що працювали в Жовківському осередку, розглядається у зв`язках із розвитком мистецтва в Україні та Західній Європі. Висвітлено участь митців у прогресивних рухах, ідеологічній боротьбі, їхні тісні зв`язки з демократичними організаціями-братствами.
Книга якісно проілюстрована і сподобається усім мистецтвознавцям, викладачам і студентам ВУЗів, а також усім, хто цікавиться історією мистецтва.
Назва: Майстри українського барокко
Автор: Овсійчук Володимир Антонович (1924 – 2016) – мистецтвознавець і живописець, доктор мистецтвознавства, професор, член-кореспондент НАМУ, дійсний член НТШ, заслужений діяч мистецтв УРСР, отримав Державну премію України ім. Т. Шевченка, премію ім. І. Франка НАНУ, золоту медаль НАМУ. Нагороджений орден князя Ярослава Мудрого 5-го та 4-го ступенів.
Рік: 1991
Київ, видавництво "Наукова думка"
Сторінок: 397
Розміри,см.:
довжина 25,5
ширина 20,5
товщина 2,5
Вага: 1,330 кг
Великое наследие античной Эллады (Видання 1988 року)
Культура, створена в епоху античного рабовласницького суспільства, займає зовсім особливе місце в тій спадщині, на яку спирається у своєму подальшому історичному розвитку людська цивілізація загалом, особливо культура народів Європи, а в багатьох відношеннях та народів Близького та Середнього Сходу. Її роль значна і в тих традиціях, до яких звертається і по-новому переробляється формується Світова культура соціалізму. Не випадково, за зауваженням Фрідріха Енгельса, ми змушені будемо у філософії, як у багатьох інших областях, постійно повертатися до подвигів того маленького народу, універсальна обдарованість та діяльність якого забезпечили йому таке місце в історії розвитку людства. Дійсно, в епоху античності в Стародавній Елладі в період зародження та розквіту міста-держави - поліса, цього особливого варіанта держави раннього ступеня рабовласницької суспільної формації, народилася і філософія у сенсі цього терміну. У VII-IV ст. до н.е. вперше з класичною ясністю визначилися в її історії матеріалістична та ідеалістична системи світосприйняття. Імена Геракліта, Анаксагора, Демокрита, Сократа, Платона, Аристотеля не лише набули авторитету символів початку історії філософії як науки. Самі їх міркування продовжували довго та після загибелі античного суспільства впливати на еволюцію основних напрямів філософської думки, брати участь у боротьбі філософських ідей.
"Великое наследие античной Эллады и его значение для современности".
Автор: Ю.Д.Колпинський.
Видавництво: "Изобразительное искусство" 1988 р.
Мова російська
Сторінок 160, 381 репродукція
Драматичні твори. Олександр КОРНІЙЧУК (Видання класичної літератури 1989 року)
Класичне видання української класики від "Наукової думки".
Збірка драматичних творів Олександра Корнійчука.
- Загибель ескадри
- Платон Кречет
- Правда
- В степах України
- Фронт
- Макар Діброва
- Калиновий Гай
- Крила
- Сторінка щоденника
- Мої друзі
- Пам'ять серця
Драматичні твори
Автор: Корнійчук Олександр Євдокимович (1905-1972)
Київ 1989 Наукова думка
Сторінок: 608
Очерки, воспоминания. материалы. Вавилов Н. И. (Наукова книга 1987 року)
Видання з серії, присвяченої 100-річчю з дня народження академіка М.І. Вавилова, який загинув в часи сталінських репресій.
В книзі зібрано статті, нариси, архівні матеріали про життя і наукову творчість Вавилова.
Зміст
- Великий ученый
- Человек, гражданин, ученый
-- Детство, студенческие годы
-- Саратовский период
-- Во Всесоюзном институте растениеводства
-- Путешествия и работа в филиалах и отделения ВИРа
-- В Институте генетики АН СССР
-- Президент Географического общества
-- Штрихи к портрету
- Иностранные ученые о Вавилове
- Документы о научной деятельности
Очерки, воспоминания. материалы
Автор: Микола Іванович Вавилов (1887-1943)
Рік: 1987
Мова російська
Сторінок: 488
Граматика словенська. Лаврентій Зизаній (Наукове видання 1980 року)
Пам’ятки української мови. Один з найбільш ранніх оригінальних граматичних посібників в Україні та інших сх.слов'ян.
«Граматика словенська» Л. Зизанія, надрукована 1596 р. у Вільні, була одним з найбільш ранніх оригінальних граматичних посібників у східних слов’ян. У ній зроблена перша спроба систематизації граматичного матеріалу церковнослов’янської мови, осмислення його особливостей, широко відбиті риси живої народної мови XVI ст. Книга становить значний інтерес не тільки для історії вітчизняного мовознавства, але й для вивчення української мови того часу. У комплекті з факсимільним виданням «Граматики словенської» 1596 р. публікується її докладне наукове дослідження. Розрахована на істориків східнослов’янських мов, славістів, істориків вітчизняної науки, зокрема мовознавства, викладачів, студентів та учителів, книголюбів.
"Граматика словенська"
Автор: Лаврентій Зизаній
Підготовка факсимільного видання та дослідження пам’ятки: В.В.НІМЧУK
Видавництво "Наукова думка" Київ 1980
Мова українська.
Сторінок: Наукове дослідження 56 + факсимільне видання 1596 р.
Happy end, попри все?.. Ніна Елізабет Ґрьонтведт (Дитяча література)
Уда починає навчатися у старшій школі, і майже одразу в неї з’являється коханий. Але яке воно, справжнє кохання? Чи можна закохатися в когось, кого зовсім не знаєш і з ким якось ніяково поруч? І чи завжди гарна історія про кохання закінчується щасливо? Уда відкриває для себе неймовірно романтичну історію Ромео та Джульєтти, яка завершується зовсім не гепі-ендом, – зате сповнена неземних почуттів, від яких йде обертом голова... Дорослі кажуть, що закоханість – то лише вплив гормонів. Чия ж правда?
Це заключний щоденник Уди, яка так полюбилася українським читачам.
Happy end, попри все?..
авторка: Ніна Елізабет Ґрьонтведт
Перекладачка: Наталя Іваничук
К-сть сторінок: 376
Попередні книжки: «Привіт, це я», «Абсолютно не цілована», «Суперліто».
ЛЕОНТІЙ ТАРАСЕВИЧ і українське мистецтво барокко. Д.В.Степовик (Наукове видання 1986 року)
Наукова праця на основі вивчення творчості Л.Тарасевича та художників його кола щодо характерних особливостей українського барокко.
Значну увагу приділено питанню утвердження реалістичних тенденцій в українському мистецтві XVII ст.
Для мистецтвознавців, художників, істориків, шанувальників мистецтва.
ЛЕОНТІЙ ТАРАСЕВИЧ і українське мистецтво барокко
Автор: Дмитро Власович Степовик.
Рік: 1986, Київ - "Наукова думка"
Сторінок: 236
Розміри, см.: Довжина 22; ширина 17,5; товщина 1,5;
Вага 0,619 кг
Трістан новели. Томас Манн (Видання 1975 року)
Події розгортаються в Німеччині на рубежі XIX і XX ст., в країні передових технологій і мистецтва, що бурхливо розвивається. У новелі яскраво виражено зіткнення двох різних світоглядів в особі що прагне до краси, Шпінеля і розважливого, охоче приймає радості буття, Клетеріана. Щасливі моменти приємні, логічні і природні для людей. Подібне справжнє і «життєве» існування, не завжди призводить до бажаної мети.
Зарубіжна новела
Книжка 22.
«Трістан. Новели»
Автор: Томас Манн
Видавництво: «Дніпро» Київ, 1975
Мова: українська
Сторінок: 292
Новые методы селекции растений (Наукове видання 1967 року)
Основи класичної генетики
У роботі висвітлено основи класичної генетики, стосовно матеріальних та біохімічних основ спадковості, закономірності спадковості та мінливості організмів та впливу агентів на спадковість. Велику увагу приділено новим методам селекції -- експериментальної поліплоїдії, генетично регульованому гетерозису, радіаційному та хімічному мутагенезу, їх практичному застосуванні та основним досягненням науки в цій області. В книзі викладені схеми селекції та насінництва поліплоїдних форм окремих сільськогосподарських культур, а також методи отримання та відбору мутантів. Наведено короткий словник генетичних термінів. Книга розрахована на селекціонерів, агрономів, широке коло біологів різних профілів, викладачів біологічних факультетів університетів та сільськогосподарських навчальних закладів. Вона може бути посібником для студентів біологічних факультетів університетів та агрономічних факультетів сільськогосподарських вузів. таблиць 35 ілюстрації 70 бібліографії 89
«Новые методы селекции растений»
Автори: Дубінін М. П., Панін В.А.
Видавництво «Колос» Москва - 1967
Мова російська
Сторінок 360. Таблиць 35, ілюстрацій 70, бібліографій 89
Лексикон словенороський Памви Беринди (Наукове видання 1961 року)
Пам’ятки української мови XVII ст.
«Лексикон словенороський» Памви Беринди — визначна пам'ятка східнослов'янської лексикографії початку XVII ст. Праця П. Беринди є важливим джерелом вивчення словникового складу української мови XVII ст., а також цінним посібником при читанні українських, російських і білоруських пам'яток, писаних церковнослов'янською мовою. У передмові подається мовно-історичний та палеографічний опис пам'ятки. Надруковано з видання 1627 р. фотомеханічним способом.
Памво Беринда – український енциклопедист і мовознавець, лексикограф, письменник і поет, друкар, гравер. Один із найвидатніших постатей культурно-освітнього руху Галичини та України першої половини ХVII століття. 20 серпня 1627 року вийшов друком перший словник української мови Памви Беринди – “Лексіконъ славенноросскій і именъ тълкованіє”. Майже 30 років вчений-лексикограф Памво Беринда присвятив праці над словником, продовжуючи вносити корективи в свою роботу навіть під час друку.
У словнику 6 982 слова написані церковнослов’янською мовою того часу, де подається тлумачення і переклад українською. Сам словник складається із двох частин: “Лексіконь” та “Имена свойственная”, в якому зібрані загальні назви неслов’янського походження, тлумачення топонімів й антропонімів.
Головною метою словника було відновлення церковнослов’янської традиції літературною мовою. Щоб у такий спосіб протистояти польському наступу й католицизму. Праця відіграла величезну роль не тільки в становленні української лексикографії, а ще й білоруської, румунської та російської.
Його поява стала своєрідною революцією в слов’янській лінгвістиці. Адже в ті часи на територіях Західної Європи письмовою мовою була латина. У Східній Європі, де мешкали православні – давньоболгарська-церковнослов’янська. Але мова, якою розмовляли українці, була абсолютно відмінною від книжкової. Таку розбіжність і взявся впорядковувати невтомний дослідник Памво Беринда.
«Лексикон словенороський Памви Беринди»
Видавництво Академії наук Української РСР, Київ 1961
Мова: українська
Сторінок: 271
