Новини
Георгій Малаков /Д. В. Малаков/ (Антикварне видання 1984 року)
Унікальне мистецьке видання. Альбом присвячено творчості відомого українського графіка Георгія Васильовича Малакова, який активно працював у галузях станкової та книжкової гарфіки, екслібриса. Йому належать серії творів, присвячених війні 1941 - 1945 років, радянській армії і флоту, героїчній обороні Києва.
Альбом розрахований на широке коло шанувальників образотворчого мистецтва.
Назва: Георгій Малаков.
Автор: Дмитро Васильович Малаков (1937 — 2019) — український історик, києвознавець, колишній заступник директора Музею історії Києва, старший науковий співробітник музею.
Георгій Васильович Малаков (1928 — 1979) — український графік, заслужений художник УРСР. Працював у галузі станкової, книжкової графіки та екслібрису, переважно в техніці лінориту. Багато працював в галузі журнальної та газетної ілюстрації. Брат українського краєзнавця Дмитра Малакова.
Рік: 1984
Київ, "Мистецтво"
Сторінок: _
довжина 26
ширина 18
товщина 1
Вага: 0,400 кг
Твори в 7 томах. Іван ЛЕ (Збірка художньої літератури 1982 року)
Збірка творів класика української літератури 20-го століття Івана Ле.
"... все своє життя йшов з народом, творив в ім'я народу, оспівував його героїчне минуле, стверджував красу і багатство духовного світу..." (з передмови)
"Професор Іван Огієнко (Митрополит Іларіон), який більшу частину свого життя прожив у еміграції і великими симпатіями до радянської влади не відрізнявся, в своїй “Історії української літературної мови” стверджував, що значну роль у завершенні формування сучасної української літературної мови відіграли українські письменники доби радянської українізації (першої третини ХХ століття).
До цих письменників безумовно належить й Іван Ле, який за своє життя видав більше 50 книг зі своїми творами, переважну більшість яких було написано українською мовою."
Твори в 7 томах.
автор: Іван ЛЕ (Іван Леонтійович Мойся, 1895-1978)
Собор /Олесь Гончар/(Видання 1989 року)
«Як живе сучасна людина, який її духовний світ, як ставиться вона до великих набутків свого народу, до скарбів народної культури, з якими духовними надбаннями йде в свій завтрашній день - все це знаходить художнє відтворення в романі видатного українського радянського письменника. Твір, що й сам став жертвою застійних явищ у суспільстві (після першого видання переслідувався і замовчувався майже двадцять років), спрямований проти духовного браконьєрства й безпам'ятства, кар'єризму й пристосуванства. В романі читач відчує щире вболівання за збереження навколишнього середовища, чистоту людських душ. Книга наснажена духом гуманізму й характерним для нашого часу прагненням людей до інтернаціонального єднання.» (Від видання).
У творчості видатного українського письменника Олеся Гончара, чиє ім'я шанується в усьому світі, роман «Собор» посідає особливе місце. Прийшовши до читачів наприкінці шістдесятих, твір одразу ж опинився у вирі пристрастей, бо саме в ньому чи не вперше у вітчизняній літературі могутньо і неприховане прозвучав заклик до духовного очищення й соборності, осуд національного безпам'ятства, звироднілого кар'єризму і браконьєрства. Офіційні кола сприйняли "Собор" різко негативно, адже роман, відкидаючи догматизм класових уявлень, утверджував загальнолюдські, гуманістичні цінності. Після організованих тоталітарним режимом лютих цькувань "Собору" твір було вилучено з бібліотек, книгарень та видавничих планів на довгі двадцять років.
«Олесь Гончар «Собор». Роман
Автор: Олесь Гончар — український та радянський письменник, прозаїк, літературний критик, політик, громадський діяч. Лауреат двох Сталінськіх премій (1948; 1949), Ленінської премії (1964), Державної премії СРСР (1982), кавалер трьох орденів Леніна, перший лауреат республіканської премії ім. Шевченка (1962), голова Спілки письменників України (1959—1971), академік НАН України (1978). Герой України (2005, посмертно), Герой Соціалістичної праці (31.03.1978). Кандидат у члени ЦК КПРС в 1976—1990 роках. Член ЦК КПУ в 1960—1966 і в 1971—1990 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 6—11-го скликань. Народився 3 квітня 1918 р. в с. Ломівці, в передмісті Дніпропетровська. Закінчив семирічку у сусідньому селі, Харківський технікум журналістики. З 1937 р. активно починає друкуватися у періодиці. У 1938 р. вступає до Харківського університету. Приймав участь у війні як сержант-мінометник. Зокрема у битві за Київ на річці Рось. Після закінчення війни повертається до навчання у Дніпропетровському університеті. Вступає до аспірантури при Інституті літератури ім. Шевченка АН УРСР. У 1963 р. за роман «Тронка» присуджено Ленінську премію. Виступав, як літературознавець, історик мистецтва, критик. У 1959-1971 р. очолював Спілку письменників. Відроджував українську культуру, мову та націю. Помер 16 липня 1995 р.
Видавництво художньої літератури «Дніпро», Київ, 1989
Мова: українська
Сторінок: 269
Итоги шестидесятилетних работ /И. В. Мичурин/ (Антикварне видання 1949 року)
Класичне природознавче видання. У праці відомого біолога та селекціонера-помолога І. В. Мічуріна "Итоги шестидесятилетних работ" 1949 року видання містяться помологічні описи виведених ним нових сортів плодових рослин - яблуні, груші, айви "північної", гібридної горобини, вишні, черешні, сливи, абрикоси, мигдалю та ягідні культур. У книзі цікаво описані генотипічні зміни під час міжродових схрещувань, а також є матеріали за підсумками його роботи 1934 року. Видання містить покажчики імен і назв рослин, а також кольорові та чорно-білі ілюстрації.
Видання розраховано на природознавців, селекціонерів та усіх, хто цікавиться унікальними раритетними науковими виданнями.
Назва: Итоги шестидесятилетних работ.
Автор: Іван Володимирович Мічурін (1855 — 1935) - біолог і селекціонер-помолог, автор багатьох сортів плодово-ягідних культур, почесний член АН СРСР. Розробив методи селекції плодово-ягодних рослин, головним чином — метод віддаленої гібридизації (підбір батьківських пар, подолання несхрещуваності та ін.).
Рік: 1949
Москва
ОГИЗ
Государственное издателсьво сельскохозяйственной литературы
Сторінок: 669
довжина 27
ширина 21
товщина 4,5
Вага: 2,140 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Тарас Шевченко. Поеми (Видання 1984 року)
Збірка поем Великого Кобзаря
Славнозвісні поеми, у яких поет зображував життєву долю жінки-страдниці, опоетизувавши її високе душевне благородство та викриваючи гнівно суспільні вади, що викликали страждання жінки, а то й загибель.
«Поеми».
Автор: Тарас Григорович Шевченко. Народився 9 березня 1814 року у селі Моринці Звенигородського повіту Київської губернії в закріпаченій селянській родині. Рано став сиротою — мати померла, коли йому було 9 років, батько — у 11 років. Восени 1822 року починає вчитися грамоти у місцевого дяка. Іде наймитувати до дяка Богорського, який прибув з Києва. Не витерпівши знущань дяка, тікає від нього і шукає в навколишніх селах учителя-маляра. В 1828 році він потрапляє в число прислуги поміщика Енгельгардта, спочатку в ролі кухарчука, потім козачка. Помітивши у Тараса пристрасть до живопису, поміщик вирішує зробити його придворним художником. Він віддає свого кріпака в навчання викладачеві Віленського університету — портретисту Яну Рустему. У Вільні юний Тарас пробув 1,5 року. Переїхавши 1831 року з Вільно до Петербурга, Енгельгардт взяв із собою Шевченка і віддав його в науку на 4 роки до живописця Василя Ширяєва. Навесні 1838 Карл Брюллов та Василь Жуковський викупили молодого поета з кріпацтва. Першу збірку своїх поетичних творів видав 1840 під назвою «Кобзар». У першому виданні було 8 творів. 25 травня 1843 року з Петербурга виїхав в Україну. В лютому 1844 року виїхав з України до Петербурга через Москву. 5 квітня рада Академії мистецтв видала квиток на право проїзду на Україну. Вже в листопаді 1845 року збори Академії мистецтв у Петербурзі затвердили рішення ради про надання звання некласного художника. 31 березня (12 квітня) 1845 року виїхав із Петербурга через Москву до Києва. Навесні 1846 року прибув до Києва. У квітні пристав до Кирило-Мефодіївського братства. Заарештували 5 квітня 1847, відправили до Петербурга й ув’язнили в казематі. Заслали в солдати до Оренбурга. Деяке полегшення становища Шевченка настало навесні 1848 унаслідок включення його до складу Аральської експедиції. У квітні 1850 Шевченка вдруге заарештовано і, після піврічного ув’язнення, запроторено в Новопетровський береговий форт. 2 серпня 1857 – поета було звільнено з заслання. Навесні 1858 поет прибув до Петербурга. А влітку 1859 року повернувся в Україну, якої вже 12 років не бачив. До останніх днів свого життя поет перебував під таємним поліційним наглядом. 10 березня 1861 року Шевченко помер в Петербурзі. Його ховають спочатку на Смоленському кладовищі, але, згідно з «Заповітом», 10 травня того ж року його прах перепохований в Україні над Дніпром на Чернечій горі (м. Канів).
Ілюстрації Олександра Івахненка. Оформлення Володимира Юрчишина.
Видавництво «Веселка» Київ 1984
Мова: українська
Сторінок: 197
Диво / Павло Загребельний / Видання 1971 року
Перший роман знакової історичної тетралогії Павла Загребельного (1924-2009), видатного українського прозаїка та сценариста, розповідає історію створення та збереження Софійського собору.
Роман вирізняється складною структурою, що поєднує різні часові періоди. Історія зодчого Сивоока, який бере участь у будівництві Софії Київської за часів правління Ярослава Мудрого, драматична доля професора, який жертвує життям, намагаючись врятувати собор від знищення під час нацистської окупації Києва та розповідь про сина загиблого професора, чия доля тісно пов'язана з реставрацією Софійського собору.
Сплітаючи часи та сюжетні лінії, Загребельний досліджує теми творчості, збереження культурної спадщини та зв'язку поколінь. "Диво" порушує вічні питання про роль мистецтва, відповідальність митця та значення історичної пам'яті.
Роман вважають вершиною творчості Павла Загребельного.
Назва: Диво
Автор: Павло Загребельний
Рік і місце видання: 1971, Київ
Сторінок: 670
Мова: українська
Буковина /К. К. Валігура, О. В. Проданюк/ (Мистецьке видання 1989 року)
Унікальний фотоальбом із буковинськими видами. Видання присвячено унікальному куточку нашої країни - Буковині - землі сизих буків, водограїв та бистрих річок. У альбомі містяться якісні фотографії буковинського краю, зокрема, чудових видів природи Карпат і заповідників. Попри те, що у вступному історичному екскурсі присутня радянська пропаганда, фото, вміщені в книгу, з плином часу отримали самостійну цінність. Адже лампові фотографії та фотознімки, зроблені при теплому сонячному світлі вважаються одними з найякісніших і найгарніших.
Видання - для усіх любителів якісних фотоальбомів, зокрема, тих, кому подобається унікальна природа.
Назва: Буковина.
Автор: Костянтин Костянтинович Валігура (1936 — 2004) — український журналіст, письменник, краєзнавець, публіцист, заслужений журналіст України, член Спілки журналістів України.
Орест Васильович Проданюк (1934 — 2009)- публіцист, літератор, громадсько-політичний діяч. Автор новел, нарисів, які вийшли друком у видавництві «Карпати». Співавтор історико-краєзнавчого видання «Буковина». Член Спілки журналістів України.
Рік: 1989
Київ, "Мистецтво"
Мова: українська, англійська, румунська, російська
Сторінок: -
довжина 29
ширина 20,5
товщина 1
Вага: 0,580 кг
Археологія. 1970 рік. випуск XXIII
Археологія. 1970 рік. випуск XXIII
Рік видання: 1970
Мова: українська
Кількість сторінок: 228 з ілюстраціями
Обкладинка тверда
Букіністична рідкість
У збірнику вміщені статті, публікації та повідомлення, в яких на різноманітному археологічному матеріалі висвітлюються актуальні питання стародвньої історії України від кам'яного віку до епохи Київської Русі.
Город Ломоносов Дворцово-парковые ансамбли XVIII века /А.Раскин/ (Видання 1981 року)
Історія виникнення та розвитку палацово-паркових ансамблів
Книга розповідає про чудові архітектурно-художні ансамблі міста Ломоносова. Тут знаходиться Великий і Китайський палац, павільйон Катальної гірки, палац Петра III, Нижній сад, Верхній парк - унікальні твори російської архітектури та пейзажного мистецтва XVIII століття. Книга освітлює історію виникнення і розвитку палаців-паркових ансамблів Ломоносова і містить короткі характеристики окремих пам'ятників.
«Город Ломоносов. Дворцово-парковые ансамбли XVIII века»
Автор: А.Раскін
Видавництво: «Искусство» Ленінград 1981
Мова: англійська, французька, німецька, російська
Сторінок: 136
Избранные сочинения. Том ІІ /Д. Н. Прянишников/ (Антикварне видання 1953 року)
Раритетне видання з агрохімії та рослинництва. У другий том "Избранных сочинений" Д. М. Прянишникова ввійшла його монографія "Азот у житті рослин та у землеробстві СРСР", а також його окремі статті з питань дослідження азотних речовин у рослин і з практичного застосування азотних добрив. Д. М. Прянишников досліджував живлення сільськогосподарських культур, створивши класичні роботи про фізіологію рослин і агрохімію. Вивчення процесів обміну речовин у рослин він супроводжував глибоким біохімічним аналізом. Умови застосування промислового азоту - аміаку, селітри та інших, і біологічного азоту - конюшини, люпина, гною, торфу, вивчалися Д. М. Прянишниковим протягом його шістдесятирічної діяльності.
Видання зацікавить аграріїв, природознавців і тих, хто цінує унікальні антикварні книги.
Назва: Избранные сочинения. Том ІІ.
Автор: Дмитро Миколайович Приянишников (1865 — 1948) — учений, академік, спеціаліст у галузі агрохімії, фізіолої рослин і рослинництва. Розробив теорію нітратного живлення рослин, наукові основи вапнування кислих ґрунтів, гіпсування солонців, застосування мінеральних добрив у землеробстві. Встановив, що нітратний Нітроген тільки після відновлення до аміаку може бути використаний рослиною для синтетичного процесу. Розробив проблему використання фосфоритів безпосередньо на добриво та довів можливість переробки їх на суперфосфат, склав фізіологічну характеристику вітчизняних калійних добрив. Розробив проблему розміщення добрив у сівозмінах, питання норм, строків і техніки внесення добрив у ґрунт, виробництва складних мінеральних добрив.
Рік: 1953
Москва
Государственное издательство сельськохозяйственной литературы
Сторінок: 517
довжина 26,5
ширина 17,5
товщина 3,5
Вага: 1,140 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Допоміжні історичні дисципліни (Видання 1963 року)
Навчальний посібник.
Книга є навчальним посібником з допоміжних історичних дисциплін: джерелознавства, археографії, палеографії, дипломатики, геральдики, сфрагістики, хронології, метрології та ін. В окремих нарисах подано зміст і методи дисциплін, що дає можливість читати й визначати походження різних рукописів, гербів і печаток, розкриває способи визначення часу, міри вимірювання, грошового рахунку в рінні історичні періоди історії СРСР.
Посібник призначається для студентів історичних факультетів університетів та педагогічних інститутів і вчителів середньої школи.
«Допоміжні історичні дисципліни».
Автори: Андрій Введенський, Вадим Дядиченко, В'ячеслав Стрельський
Видавництво: «Радянська школа», Київ, 1963
Мова: українська
Сторінок: 206
Василь Якович Юр’єв /Дідусь В.І./ (Видання 1979 року)
Книга присвячена вченому-селекціонеру.
Ця книга про життєвий шлях, науково-дослідну та громадську діяльність академіка АН УРСР Василя Яковича Юр'єва - одного з основоположників вітчизняної селекції та насінництва. Створені вченим високозимостійкі сорти пшениці озимої сприяли розширенню посівів цієї культури на схід і північ нашої країни, а сорт ячменю Європейум 353/133 широко висівається в посушливих степах Казахстану і Поволжя. Коли прочитаєш цю книгу, то зримо уявиш собі людину, роль якої у розвитку вітчизняної науки та сільськогосподарського виробництва важко переоцінити. Розрахована на науковців та тих, хто цікавиться історією вітчизняної науки.
«Василь Якович Юр'єв»
Редактор: Дідусь В.І.
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1979
Мова: українська
Сторінок: 97
