Новини
Славяне и Русь (Наукове видання 1979 року)
Збірник наукових праць присвячений питанням складання та розвитку культури племен Східної Європи від кінця пізньолатенського періоду на рубежі нашої ери до розвиненого періоду слов'янської державності. У книзі містяться дані про археологічні пам'ятки, досліджені останніми роками, та нові інтерпретації відомих матеріалів. Більшість статей з ранньослов'янської тематики висвітлює дослідження у басейнах Дніпра та Дністра, що входили до області слов'янського етногенезу. Розглядаються процеси взаємодії археологічних культур першої та другої половини І тисячоліття н. е., що призвели до утворення єдиної давньоруської народності. Значне місце у збірнику займають статті, присвячені розвитку матеріальної та духовної культури давньої Русі. Розрахована на археологів, істориків, етнографів та всіх, хто цікавиться історією древніх слов'ян.
«Славяне и Русь (На материалах восточнославянских племен и Древней Руси)»
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1979
Мова: російська
Сторінок: 139
Оповідання, новели, повісті /Михайло Коцюбинський/ (Видання 1953 року)
Збірка творів майстра психологічної прози.
До збірки творів ввійшли повісті та оповідання:
- На віру
- П'ятизлотник
- Ціпов'яз
- Помстився.
- Хо
- На крилах пісні
- Для загального добра
- Посол від чорного царя
- По-людському
- Лялечка
- Дорогою ціною
- На камені
- Цвіт яблуні .
- Fata morgana
- У грішний світ
- Сміх
- Він іде
- Невідомий
- Persona grata
- В дорозі .
- Intermezzo.
- Як ми їздили до Криниці Дебют.
- Що записано в книгу життя
- Сон
- Тіні забутих предків .
- Лист .
- Подарунок на іменини
- Коні не винні
- Хвала життю!
- На острові .
«Михайло Коцюбинський. Оповідання, новели, повісті»
Автор: Михайло Михайлович Коцюбинський
Мова: українська
Сторінок: 621
Державне видавництво художньої літератури, Київ, 1953
Михайло Михайлович Коцюбинський. Народився 17 вересня 1864 у Вінниці у родині чиновника. Батьків письменника звали Михайло, Глікерія. Навчався в Барській початковій школі (1875 — 1876), Шаргородському духовному училищі (1876 — 1880). Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася через матеріальні обставини, але він продовжував самотужки навчатись. У 1885 р. увійшов до підпільної “Молодої громади”, за що був притягнутий до судової відповідальності. У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором. 1892–1896 — працював у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду. Потім працював у Криму. У 1892 році М.Коцюбинский увійшов до таємної спілки Братство тарасівців. Коцюбинський був одним з ініціаторів створення товариства “Просвіта". Від листопада 1897 до березня 1898 обіймав різні посади в редакції житомирської газети «Волинь». 1898 переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі. В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, яка стала його дружиною — вірним другом та помічником. Брав активну участь у культурному житті міста, влаштовував літературні вечори, підтримував письменників-початківців. Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще постійна зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років підірвали здоров’я письменника. У 1907 р. з анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину. У середині 1909 р. письменник їде на о. Капрі через астму і сухоти. Помер 25 квітня 1913 року в Чернігові, де і похований.
Палеолит Украины /П. И. Борисковский/(Наукове видання 1953 року)
Робота присвячена дослідженню численних пам'яток давньої кам'яної доби, що знаходяться на території України. Ці пам'ятники мають велике значення для відтворення найдавнішої історії нашої Батьківщини та вивчення найраніших етапів минулого людства.
На час публікації в історичній науці були відсутні як узагальнююча вичерпна монографія, присвячена палеоліту СРСР, так і монографії, присвячені палеолітичним пам'ятникам окремих великих районів нашої країни. Автор поставив своїм завданням заповнити цю прогалину щодо палеоліту України та поєднувати у своїй роботі аналіз усіх палеолітичних пам'яток України із встановленням на основі такого аналізу найважливіших етапів та особливостей історичного процесу.
Древнерусская иконопись /М. В. Алпатов/ (Антикварне видання 1974 року)
Унікальний альбом давньруського іконопису. Давньоруський іконопис займає почесне місце в світовій історії мистецтва. В один альбом, звичайно, неможливо було помістити все художнє багатство давньоруських ікон. Однак, укладач видання, знаменитий учений та історик мистецтва М. В. Алпатов, зміг підібрати для альбому найбільш відомі та цікаві ікони. "Древнерусская иконопись" не є простим набором шедеврів ікон давньоруських часів. Це видання - своєрідне дослідження, ключ до розуміння творчості багатьох безіменних майстрів Давньої Русі, та особливо таких геніїв, як Андрій Рубльов і Діонісій.
У першій частині альбому автор порівнює давньоруський іконопис із візантійським, і це допомагає зрозуміти унікальність давньоруської школи. У спеціальному розділі альбому зібрано ікони, включені до іконостасу. У інших розділах розміщено роботи різних шкіл та епох. Обираючи ікони для видання, автор прагнув, щоб читач відчував себе як у музеї та міг розглянути як загальний план ікон, так і найбільш цікаві деталі. У вступній статті М. В. Алпатов у стиснутому вигляді описав загальні проблеми розуміння та тлумачення давньоруського живопису.
Альбом розраховано на широке коло людей, зацікавлених у мистецтві, а також може стати в нагоді мистецтвознавцям та художникам, які знають пам'ятки данвньоруського іконопису.
Видання містить суперобкладинку.
Назва: Древнерусская иконопись.
Автор: Михайло Володимирович Алпатов (1902 — 1986) — історик мистецтва, дійсний член Академії мистецтв СРСР. Наукові праці Алпатова присвячені важливим проблемам давньоруського та світового мистецтва, насичені великим фактичним історично-культурним матеріалом, відзначаються глибиною художнього аналізу й яскравим літературним стилем.
Рік: 1974
Москва, "Искусство"
Мова: англійська, російська
Сторінок: 329
довжина 34,5
ширина 27
товщина 4
Вага: 2,400 кг
Краткий биографический словарь ученых и писателей Полтавской губернии с половины XVIII века (репринт)
Краткий биографический словарь ученых и писателей Полтавской губернии с половины XVIII века
Репринт з книги 1912 року, яка присвячена біографіям вчених та письменників тогочасної Полтавської губернії (займала територію Полтавської, та частин Київської, Чернігівської, Черкаської, Сумської, Харківської, Дніпропетровської областей України).
Рік: 2009 (репринт з книги 1912 року)
Обкладинка тверда
Господарство східнослов’янських племен на рубежі нашої ери. С.П. Пачкова (Наукова книга 1974 року)
Висвітлюються питання розвитку господарства східних слов'ян у період, коли вони вперше почали згадуватися в історичних джерелах. Докладно розглянуто комплекс, що становить сферу сільськогосподарського виробництва (землеробство, скотарство, різні промисли). Велика увага приділяється залізоробному виробництву, ковальському та ювелірному ремеслу, гончарству тощо.
Господарство східнослов'янських племен на рубежі нашої ери. За матеріалами зарубинецької культури.
Авторка: Пачкова Світлана Петрівна
Київ 1974 Наукова думка
Сторінок: 136
Киевская Русь. Борис Греков (Букіністика)
Пластический язык архитектуры (Букіністика)
Пластический язык архитектуры
Класична книга про архітектуру. Букіністична рідкість.
Автори: Тиц, Воробйова
Рік видання: 1986
Мова: російська
Кількість сторінок: 312
На підставі комплексного розуміння архітектурної пластики як сукупності всіх пластичних засобів, що формують художній образ та беруть участь у розкритті його ідейного змісту, виявляється її значення в стилеутворенні та показуються інформаційні можливості.
Визначається місце різних видів пластики в образному вираженні змісту архітектурного твору.
Золотий Ра. Іван Білик (Перше оригінальне видання 1989 року)
Найвідоміша українська художня книга про часи Давньої Греції, Єгипту, Персії, Скіфії та ін. авторства найкращого романіста історичної художньої прози Івана Білика.
— Історик не має права нічого замовчувати, — таки говорить Геродот. — Інакше то буде не історія, а політика. Що зможуть наступні покоління довідатися про минулі часи, коли знатимуть лиш один бік справи? Історик повинен записувати все, хоча вірити всьому тому не зобов'язаний.
Він киває пальцем у такт своїм словам. Слова справді відповідають його уявленням про покликання історика, і все-таки щось муляє йому, наче камінчик у черевику. Гість неохоче спиняється й викидає його:
— Завжди бути послідовним просто неможливо... Людина — істота слабка, ворогів же та спокус у неї дуже й дуже...
***
На одній із полиць моєї бібліотеки лежить його досить ваговита книжка, я беру її й простягаю йому. Він крутить книжку в руках і трохи скептично посміхається:
— Вміщується на одній руці...
Я запитую:
— А який вигляд вона мала в твій час?
— Двісті з гаком сувоїв папірусу по два лікті кожен, — відповідає Геродот, мружачись до полиць моєї бібліотеки, яка тягнеться від стіни до стіни. — Моя книжка тут оце ледве-ледве вмістилася б.
А в моїй книгозбірні вміщається зо дві тисячі томів.
Геродот поставив свою видану в наш час книжечку на місце, а потім відступив і глянув на неї від протилежної стіни. Книжка мов потонула в каламутному морі.
— Ти все оце перечитав? — питає він, і я розгублено кручу головою. — Нащо ж вони тобі?
Як я міг пояснити, що немає потреби принаймні відразу перечитувати все, що стоїть у тебе на полицях, скажімо, кількадесятитомні енциклопедичні словники. А багатотомні батареї мертвих і живих класиків? А маса суто випадкових видань, до яких навряд чи коли дійде черга, бо якщо й настане їхній зоряний час, то лише в найближчому складі макулатури... Я спробував пояснити гостеві все це, але він затаврував його простим і звичним для себе словом "варварство". Я відповів, що серед нас тепер багато хто думає так само, мовляв, це інформаційний потоп, у якому рано чи пізно захлинеться цивілізація; коротше кажучи, справжній абсурд. А він знову дивиться на свою книжку:
— Я вклав у неї кільканадцять років життя, а її й не видно серед інших...
Я ж намагаюся виправдати особливості нашої доби:
— У папірусних сувоях лише моя бібліотека зайняда б величезний багатоповерховий будинок, а тепер такі бібліотеки має багато хто.
Гість мій скалить облямоване зморщечками око:
— Навіщо вам стільки книжок, якщо ви їх не читаєте? Може, для утеплення стін?..
Золотий Ра
Автор: Іван Білик
Рік: 1989 (перше видання)
Сторінок: 470
Средневековые надписи Софии Киевской. Высоцкий С. А. (Букіністика)
Средневековые надписи Софии Киевской. (Букіністика)
По материалам граффити XI - XVII вв.
Автор: Висоцький Сергій Олександрович
Рік видання: 1976
Видавництво: Наукова думка
Мова: російська
Кількість сторінок: 456
Фундаментальне видання продовжує каталог 1966 року "Древнерусские надписи Софии Киевской XI - XIV веков".
Публікуються відкриті після 1966 року графіті давньоруського та середньовічного часу.
Древнерусские надписи Софии Киевской. Высоцкий С. А. (Букіністика)
Материалы и исследования по Археологии СССР №17/ А. Л. Якобсон / (Антикварна книга 1950 року)
17-й випуск серії "Матеріали та дослідження з археології СРСР", присвячений середньовічному Херсонесу XII-XIV ст. Монографія А. Л. Якобсона є комплексним дослідженням історії та матеріальної культури Херсонеса (Херсона) в пізньому середньовіччі.
Автор розглядає широке коло питань, включаючи:
- політичну історію міста та його відносини з Київською Руссю, Візантією, половцями та іншими сусідами
- економічний розвиток та торговельні зв'язки
- етнічний склад населення
- архітектуру та планування міста
- розвиток ремесел, особливо гончарного виробництва
- художню культуру, зокрема виробництво поливної кераміки та монументальну архітектуру
Видання є фундаментальним дослідженням, яке базується на археологічних матеріалах та писемних джерелах. Воно надає глибокий аналіз економічного, соціального та культурного розвитку одного з найважливіших міст Північного Причорномор'я в середні віки.
ВАСИЛЬ КАСІЯН. П’ять етюдів про художника. /Леонід Владич/ (Видання про мистецтво 1978 року)
Книга про творчість народного художника України – Касіяна Василя Ілліча (1896-1976), випускника Празької академії образотворчих мистецтв.
За творче життя художник створив близько 10 тисяч робіт: гравюр, офортів, ілюстрацій до творів класиків літератури.
ВАСИЛЬ КАСІЯН. П'ять етюдів про художника.
Автор: Владич Леонід Володимирович (Іоан-Вольф Пінхасович Ройзенберг, 1913-1984)
Київ 1978 - "Мистецтво"
Розмір, см
Довжина - 22
ширина - 17,5
товщина - 1,5
Вага, 0,5 кг
Сторінок: 172
