Новини
Лікарські та господарські порадники XVIII ст.. (Наукове видання 1984 року)
Пам’ятки української мови XVIII ст.
Публікуються пам'ятки науково-практичного жанру ХVІІІ ст. - лікарські і господарські порадники, що користувалися широким попитом у тогочасних читачів. Вони повно відбивають лексичні і фразеологічні, фонетичні і граматичні особливості живого народного мовлення. На їх матеріалі виразно простежується процес становлення наукового стилю української літературної мови на народній основі, її перехід у другій половині та кінці ХVІІІ ст. до національного періоду. Книга містить вступ, тексти пам'яток «Л?карства описаньніє», <<Книга л?чебная» і «Практика сіА, или оув?щеніе, працовитымъ господарем» з докладними коментарями, а також додатки. Для філологів - науковців.
«Лікарські та господарські порадники XVIII ст.»
Підготував до видання: В.А.Передрієнко
Видавництво: «Наукова думка» Київ 1984
Мова: українська
Сторінок: 126
Русское народное исскуство (1959)
Матеріали про життя і творчість Тараса Шевченка / Іофанов Д. / (Видання 1957 року)
Збірка унікальних архівних документів та матеріалів про Тараса Шевченка, включаючи раніше неопубліковані автографи, листи та спогади сучасників.
Фундаментальна праця Д. Іофанова представляє маловідомі та неопубліковані документи про життя і творчість Тараса Шевченка, знайдені в літературних архівах. Серед унікальних матеріалів: перша редакція "Передмови" до нездійсненного видання "Кобзаря" 1847 р., шість автографів поета (включно з єдиним вцілілим листом з Раїмського укріплення), неопубліковане листування з П. Кулішем, спогади Ф. Лазаревського про оренбурзьке заслання, документи про спорудження пам'ятника Шевченку в 1907-1914 рр. Книга містить листи визначних діячів культури – М. Коцюбинського, І. Рєпіна, М. Лисенка, а також унікальні спогади про перебування поета в Раїмському укріпленні. Усі матеріали подані мовою оригіналів з науковими коментарями.
Присутні помітки минулих власників.
Миргородщина козацька і гоголівська. Людмила Розсоха (2009)
Краєзнавчі нариси з історії миргородського козацтва 17-18 ст. та родоводу, життя, творчості Гоголя від відомої миргородської краєзнавиці Людмили Розсохи.
Для всіх, хто цікавиться козацьким минулим Миргородщини та життям Гоголя і його родини в Україні.
Миргородщина козацька і гоголівська
Авторка: Людмила Розсоха
Рік: 2009
Сторінок: 396
Мобі Дік, або Білий кит / Мелвіл Герман / (Видання 1984 року)
Всесвітньовідомий роман про одержиму погоню китобійного судна за легендарним білим китом.
"Мобі Дік" - це не просто захоплива морська оповідь, а глибока філософська притча про протистояння людини і природи, волі та долі. Через історію капітана Ахава, що присвятив життя полюванню на величезного білого кита, Герман Мелвіл створює багатошарову епопею, де реалістичні описи китобійного промислу переплітаються з роздумами про сенс буття, людську одержимість та ціну помсти. Роман, який спочатку не мав успіху, згодом був визнаний одним із найвизначніших творів американської літератури XIX ст. і став культовим для багатьох поколінь читачів.
Стародавній Київ. Археологічні дослідження 1984-1989 років.
Стародавній Київ. Археологічні дослідження 1984-1989 років.
Збірник наукових праць
Автори: Боровський, Калюк, Зоценко, Брайчевська, Івакін, Козубовський, Покас, Харламов, Дяченко, Гончар, Мовчан, Архипова, Михайлов, Сагайдак
Рік видання: 1993
Видавництво: Наукова думка
Мова: українська
Кількість сторінок: 272
Обкладинка тверда
Книги схожої тематики:
1. Слов’янська міфологія (оновлене видання) /Александр Гейштор/
2. Кульгавець. Історичний роман з 11 століття (Марія Букрій)
3. Френсіс Дрейк. Життя та неймовірні пригоди королівського корсара. (Віктор Губарев)
4. Чорний лебідь /Рафаель Сабатіні/
5. Артилерія XIV–XVIII століть з фондів Львівського історичного музею. Мар’яна Верхотурова
6. Мазепина книга, перепис маєтностей ясновельможного пана гетьмана 1726 року. (упорядник І.М. Ситий)
7. РУСЬКА (ВОЛИНСЬКА) МЕТРИКА. КНИГА ЗА 1569-1572, 1574 РОКИ. Упорядники Кулаковський П. М., Святець Ю. А.
8. Присяга Охотницьких полків Гетьманщини 1718 року
9. Присяга Чернігівського полку 1718 року (Друге видання 2022 року)
10. Чернігівська переписна книга 1666 року (Друге видання)
Пять континентов. Вавилов Н. И. (Наукова книга 1987 року)
Видання з серії, присвяченої 100-річчю з дня народження академіка М.І. Вавилова, який загинув в часи сталінських репресій.
Книга містить описи подорожей, які здійснив академік Вавилов по планеті в пошуках нових корисних рослин.
Пять континентов
Автор: Микола Іванович Вавилов (1887-1943)
Рік: 1987
Мова російська
Сторінок: 213
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
Собор /Олесь Гончар/(Видання 1989 року)
«Як живе сучасна людина, який її духовний світ, як ставиться вона до великих набутків свого народу, до скарбів народної культури, з якими духовними надбаннями йде в свій завтрашній день - все це знаходить художнє відтворення в романі видатного українського радянського письменника. Твір, що й сам став жертвою застійних явищ у суспільстві (після першого видання переслідувався і замовчувався майже двадцять років), спрямований проти духовного браконьєрства й безпам'ятства, кар'єризму й пристосуванства. В романі читач відчує щире вболівання за збереження навколишнього середовища, чистоту людських душ. Книга наснажена духом гуманізму й характерним для нашого часу прагненням людей до інтернаціонального єднання.» (Від видання).
У творчості видатного українського письменника Олеся Гончара, чиє ім'я шанується в усьому світі, роман «Собор» посідає особливе місце. Прийшовши до читачів наприкінці шістдесятих, твір одразу ж опинився у вирі пристрастей, бо саме в ньому чи не вперше у вітчизняній літературі могутньо і неприховане прозвучав заклик до духовного очищення й соборності, осуд національного безпам'ятства, звироднілого кар'єризму і браконьєрства. Офіційні кола сприйняли "Собор" різко негативно, адже роман, відкидаючи догматизм класових уявлень, утверджував загальнолюдські, гуманістичні цінності. Після організованих тоталітарним режимом лютих цькувань "Собору" твір було вилучено з бібліотек, книгарень та видавничих планів на довгі двадцять років.
«Олесь Гончар «Собор». Роман
Автор: Олесь Гончар — український та радянський письменник, прозаїк, літературний критик, політик, громадський діяч. Лауреат двох Сталінськіх премій (1948; 1949), Ленінської премії (1964), Державної премії СРСР (1982), кавалер трьох орденів Леніна, перший лауреат республіканської премії ім. Шевченка (1962), голова Спілки письменників України (1959—1971), академік НАН України (1978). Герой України (2005, посмертно), Герой Соціалістичної праці (31.03.1978). Кандидат у члени ЦК КПРС в 1976—1990 роках. Член ЦК КПУ в 1960—1966 і в 1971—1990 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 6—11-го скликань. Народився 3 квітня 1918 р. в с. Ломівці, в передмісті Дніпропетровська. Закінчив семирічку у сусідньому селі, Харківський технікум журналістики. З 1937 р. активно починає друкуватися у періодиці. У 1938 р. вступає до Харківського університету. Приймав участь у війні як сержант-мінометник. Зокрема у битві за Київ на річці Рось. Після закінчення війни повертається до навчання у Дніпропетровському університеті. Вступає до аспірантури при Інституті літератури ім. Шевченка АН УРСР. У 1963 р. за роман «Тронка» присуджено Ленінську премію. Виступав, як літературознавець, історик мистецтва, критик. У 1959-1971 р. очолював Спілку письменників. Відроджував українську культуру, мову та націю. Помер 16 липня 1995 р.
Видавництво художньої літератури «Дніпро», Київ, 1989
Мова: українська
Сторінок: 269
Синагоги Екатеринослава. О. Лошак, В. Старостин
Синагоги Екатеринослава. Олександра Лошак, В. Старостин
В книзі розглянута історія релігійних об'єктів єврейської громади міста Катеринослава (Дніпро) від її виникнення в 18 столітті до ліквідації "старих синагог" в 1941 році.
Кожному з них посвячений окремий нарис з визначенням дат заснування та ліквідації, історії будівель та інституцій, виявленням пов'язаних з ними осіб.
Автори: В. Лошак, В. Старостин
Рік: 2019
Кількість сторінок: 320
Мова: російська
ГОСУДАРСТВЕННЫЙ ЭРМИТАЖ. ЖИВОПИСЬ / (Мистецьке видання 1964 року)
Альбом репродукцій картин з зібрань Державного ермітажу в Санкт-Петербурзі станом на 1964 рік, з передмовою та переліком представлених творів. В альбомі показано картини Леонардо да Вінчі, Рафаеля, Тіціана, Веронезе, Тінторетто, Караваджо, Веласкеса, Мурільйо, Рубенса та інших видатніших митців живопису Італії, Фландрії, Іспанії та Франції тощо кінця XV — XIX ст., загалом 50 творів. Надає змогу до порівнянь та з’ясування зв’язків у царині образотворчих мистецтв цього часу. Для всіх, хто цікавиться живописом, також для студентів та викладачів.
Назва: Государственный эрмитаж. Живопись
Автор: П. Ф. Губчевський (укладач; вступ. стаття)
Рік і місце видання: 1964 р., Москва
Сторінок: 51
Мова: російська
Киевская Русь и русские княжества XII – XIII вв. Б. Рыбаков (Букіністика)
Киевская Русь и русские княжества XII – XIII вв. (Букіністика)
Автор: Борис Олександрович Рибаков
Рік видання: 1982
Видавництво: “Наука”
Мова: російська
Кількість сторінок: 590
Праця з історії Київської Русі, вихід якої був присвячений святкуванню юбілея міста Києва в 1982 році.
Основні розділи книги:
Давні слов’яни, походження Русі;
Утворення Київської Русі;
Київська Русь в 10 — на початку 11 ст.;
Розквіт в 11 — поч. 12 ст.;
Руські князівства в 12 — поч. 13 ст.
