Новини
Нарис історії Київської землі від смерті Ярослава до кінця XIV сторіччя. Михайло Грушевський (Репринт 1991)
Репринт з першої синтетичної праці видатного українського вченого, написаної ще на студентській лаві.
В ній на широкому джерельному матеріалі висвітлюється політична історія Київської землі, її економіка, культура та релігія.
Очеркъ исторіи Кіевской земли отъ смерти Ярослава до конца XIV столѣтія.
Автор: Михайло Сергійович Грушевський
Репринт 1991 року з книги 1891 року
Сторінок: 560
Мова: дореформена російська
Земли Южной Руси в IX‒XIV вв. (1985)
У збірці опубліковано роботи, що присвячені вивченню різних аспектів історії південно-руських земель у IX-XIV ст. Простежено історію розвитку давньоруських східно-слов'янських міст, показано їх специфіку та характерні риси. Матеріали, отримані в результаті археологічних досліджень укріплених пунктів, сільських поселень, могильників, у поєднанні з аналізом писемних джерел дозволили висвітлити питання історичної географії, економіки та культури населення Південної Русі, простежити історію її взаємин із сусідніми народами.
Земли Южной Руси в IX‒XIV вв.
Рік: 1985, Київ - Наукова думка
Мова: російська
Оповідання, новели, повісті /Михайло Коцюбинський/ (Видання 1953 року)
Збірка творів майстра психологічної прози.
До збірки творів ввійшли повісті та оповідання:
- На віру
- П'ятизлотник
- Ціпов'яз
- Помстився.
- Хо
- На крилах пісні
- Для загального добра
- Посол від чорного царя
- По-людському
- Лялечка
- Дорогою ціною
- На камені
- Цвіт яблуні .
- Fata morgana
- У грішний світ
- Сміх
- Він іде
- Невідомий
- Persona grata
- В дорозі .
- Intermezzo.
- Як ми їздили до Криниці Дебют.
- Що записано в книгу життя
- Сон
- Тіні забутих предків .
- Лист .
- Подарунок на іменини
- Коні не винні
- Хвала життю!
- На острові .
«Михайло Коцюбинський. Оповідання, новели, повісті»
Автор: Михайло Михайлович Коцюбинський
Мова: українська
Сторінок: 621
Державне видавництво художньої літератури, Київ, 1953
Михайло Михайлович Коцюбинський. Народився 17 вересня 1864 у Вінниці у родині чиновника. Батьків письменника звали Михайло, Глікерія. Навчався в Барській початковій школі (1875 — 1876), Шаргородському духовному училищі (1876 — 1880). Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася через матеріальні обставини, але він продовжував самотужки навчатись. У 1885 р. увійшов до підпільної “Молодої громади”, за що був притягнутий до судової відповідальності. У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором. 1892–1896 — працював у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду. Потім працював у Криму. У 1892 році М.Коцюбинский увійшов до таємної спілки Братство тарасівців. Коцюбинський був одним з ініціаторів створення товариства “Просвіта". Від листопада 1897 до березня 1898 обіймав різні посади в редакції житомирської газети «Волинь». 1898 переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі. В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, яка стала його дружиною — вірним другом та помічником. Брав активну участь у культурному житті міста, влаштовував літературні вечори, підтримував письменників-початківців. Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще постійна зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років підірвали здоров’я письменника. У 1907 р. з анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину. У середині 1909 р. письменник їде на о. Капрі через астму і сухоти. Помер 25 квітня 1913 року в Чернігові, де і похований.
Атлас пещерных городов Крыма (2007)
докладний опис штучних печер Криму.
У книзі представлені повні схеми комплексів печерних споруд шести найбільших печерних міст Криму – Бакла, Тепе-Кермен, Качі-Каль-он, Ескі-Кермен, Мангуп-Кале та Чуфут-Кале. Схеми відображають великомасштабні плани міст та його основних районів. Наводиться докладний опис штучних печер, внутрішньоскельних, а також основних наземних споруд, аналізуються технології їх створення та експлуатації. У книзі використано 77 оригінальних схем та понад 450 фотографій.
Містить авторський автограф з посвятою.
«Атлас пещерных городов Крыма подорож до будівельників та мешканців печер»
Автор: Анатолій Гуськов
Видання 2007 року
Мова: російська
Сторінок: 197
Избранные произведения. М. Коцюбинский (Видання 1949 року)
Переклад з української мови творів українського письменника
Зміст:
-На веру (повесть)
-Ёлочка (рассказ, перевод А. Дейча)
-Пятизлотник (рассказ)
-Цеповяз (рассказ, перевод А. Деева)
-Нюрнбергское яйцо (очерк)
-Хо (сказка, перевод А. Деева),
-На крыльях песни (рассказ)
-Для общего блага (повесть, перевод Е. Нежинцева)
-«Пе-коптьор» (рассказ, перевод А. Островского)
-Посол чёрного царя (рассказ)
-Ведьма (рассказ)
-Дорогой ценой (повесть, перевод Н. Ушакова)
-На камне (рассказ, перевод Е. Нежинцева)
-Поединок (рассказ, перевод Е. Нежинцева)
-Яблони цветут (рассказ, перевод Н. Ушакова)
-Тучи (микрорассказ)
-Усталость (микрорассказ)
-Одинокий (микрорассказ)
-Сон (рассказ)
-В грешный мир (рассказ)
-Под минаретами (рассказ, перевод Г. Шипова)
-Смех (рассказ)
-Он идёт (рассказ)
-Неизвестный (рассказ)
-Persona grata (рассказ, перевод Н. Ушакова)
-В дороге (рассказ, перевод Л. Кремневой)
-Intermezzo (рассказ, перевод Л. Кремневой)
-Поездка в Криницу (рассказ, перевод Л. Кремневой)
-Дебют (рассказ)
-Fata Morgana (повесть, перевод Н. Ушакова)
-Что записано в книгу жизни (рассказ)
-Сон (рассказ)
-Тени забытых предков (повесть, перевод Н. Ушакова)
-Подарок на именины (рассказ, перевод Н. Ушакова)
-Лошади не виноваты (рассказ, перевод А. Дейча)
-Хвала жизни! (рассказ, перевод Г. Шипова)
-На острове (очерк, перевод А. Деева)
-Иван Франко (реферат, перевод А. Дейча)
-Письма М. М. Коцюбинского к А. М. Горькому
-Приложение. М. Горький. М. М. Коцюбинский,
«М.Коцюбинский. Избранные произведения»
Автор: Михайло Михайлович Коцюбинський. Народився 17 вересня 1864 у Вінниці у родині чиновника. Батьків письменника звали Михайло, Глікерія. Навчався в Барській початковій школі (1875 — 1876), Шаргородському духовному училищі (1876 — 1880). Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася через матеріальні обставини, але він продовжував самотужки навчатись. У 1885 р. увійшов до підпільної “Молодої громади”, за що був притягнутий до судової відповідальності. У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором. 1892–1896 — працював у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду. Потім працював у Криму. У 1892 році М.Коцюбинский увійшов до таємної спілки Братство тарасівців. Коцюбинський був одним з ініціаторів створення товариства “Просвіта". Від листопада 1897 до березня 1898 обіймав різні посади в редакції житомирської газети «Волинь». 1898 переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі. В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, яка стала його дружиною — вірним другом та помічником. Брав активну участь у культурному житті міста, влаштовував літературні вечори, підтримував письменників-початківців. Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще постійна зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років підірвали здоров’я письменника. У 1907 р. з анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину. У середині 1909 р. письменник їде на о. Капрі через астму і сухоти. Помер 25 квітня 1913 року в Чернігові, де і похований.
Видавництво: «Государственное издательство художественной літературы», Москва, 1949
Мова: російська
Сторінок: 375
Агробиология /Т. Д. Лысенко/ (Антикварне видання 1948 року)
Раритетне агробіологічне видання. "Агробіологія" - це праця, в якій агроном Трохим Денисович Лисенко дослідив питання генетики, селекції та насінництва. Автор був засновником та представником псевдонаукового напряму у біології – мічуринської агробіології. Лисенко запропонував та пропагував низку агротехнічних прийомів, таких як яровізація та літні посадки картоплі. Більшість його методик критикувалися іншими вченими та його теорії виявилися псевдонауковими. Лисенко також відкидав менделівську генетику та хромосомну теорію спадковості.
Книга буде цікавою для дослідників біологічної науки двадцятого століття та істориків.
Назва: Агробиология.
Автор: Трохим Денисович Лисенко (1898 — 1976) — агроном українського походження, академік, засновник псевдонаукового напряму в біології — мічуринської агробіології. Біологічне вчення Лисенка йшло проти підтверджених та перевірених наукою фактів про генетику, цитологію та ембріологію. Лисенківщина нанесла велику шкоду генетиці, медицині й економіці Радянського Союзу.
Рік: 1948
Москва
ОГИЗ - СЕЛЬХОЗГИЗ
Государственное издательство сельскохозяйственной литературы
Сторінок: 463
довжина 27
ширина 18
товщина 3
Вага: 0,870 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Крымская Готия. Піоро І.С. (Видання 1990 року)
Формування етнічного складу населення Криму за часів вторгнення готів на півострів
У монографії висвітлено основні проблеми формування етнічного складу населення Криму за часів вторгнення готів на півострів, гуннської навали, панування Візантійської імперії та Хазарського каганату. Відтворюється цілісна картина з історії населення гірського і південнобережного Криму пізньоримського і ранньосередньовічного часу — легендарної та загадкової Кримської Готії. Для викладачів, науковців, студентів, усіх, хто цікавиться історією Криму
«Крымская Готия» (Очерки этнической истории населения Крыма в позднеримский период и раннее средневековье)
Автор: Ігор Станіславович Піоро
Видавництво Київ «Либідь» 1990
Мова російська
Сторінок 198
Теоретические основы селекции растений /Оливер Майо/ (Наукове видання 1984 року)
Книга для спеціалістів сільського господарства рослинницького профілю.
У книзі австралійського автора висвітлено основні генетичні закономірності мінливості кількісних ознак та їх застосування в практиці селекції рослин. Автор розглядає основи кількісної генетики, включаючи математичні методи оцінки за фенотипом, розрахунок фенотипної варіанти та її компонентів, визначення успадковуваності ознак, кореляцій між ними та шляховий аналіз, розбирає методи математичного аналізу для встановлення зв'язку гібридних поколінь з батьками, діалельний аналіз, розрахунок числа генів, що впливають на ту чи іншу ознаку, визначення ступеня їх зчеплення, ідентифікацію хромосом та специфічних локусів, чуйність рослин на фізичні та біологічні впливи, взаємодії між рослинами, закономірності варіювання врожайності в сортовипробуваннях та ін. Автор ставить дуже важливе питання про роль конкурентоспроможності рослин у зв'язку з селекцією, що раніше мало брали до уваги. Заслуговують на серйозну увагу обчислення ступеня взаємодії генотипу та середовища. Важливим є висновок про зміну характеру успадкованості під впливом умов середовища.
«Теоретические основы селекции растений» (Теоретичні основи селекції рослин).
Автор: Олівер Майо
Видавництво: «Колос», 1984
Мова: російська
Сторінок: 293
Українська драматургія XIX-XX століть / Іван Карпенко-Карий, Михайло Старицкий, Іван Кочерга / (Видання 2006 року)
Збірка визначних творів класиків української драматургії.
До видання увійшли знакові п'єси трьох видатних українських драматургів: "Талан" і "Оборона Буші" Михайла Старицького, "Сава Чалий" Івана Карпенка-Карого та "Ярослав Мудрий" Івана Кочерги. Твори об'єднані темою пошуку правди та осмислення історичної долі України. Особливу увагу приділено історичній драматургії, що розкриває важливі моменти українського минулого та їх значення для майбутнього.
Оповідання /А. Тесленко/ (Видання 1986 року)
У книзі представлено 20 оповідань і 1-у повість Архипа Тесленка (1892-1911).
Художній спадок чи наймолодшого українського письменника відтворює нужденне і безправне життя українського селянства під гнітом Російської імперії початку ХХ ст. Літературні твори «перейняті безнадійним сумом, але й глибокої життєвої правди» (Українська мала енциклопедія). Літературознавці вважають найкращим мистецьким зразком А.Тесленка повість «Страчене життя». Особливо зворушливими і драматичними є оповідання останніх років, коли він чув подих смерті («Прощай життя», «Що б з мене було»). Книга містить ілюстрації художника Василя Євдокименка. Вступна стаття Віктора Костюченка.
Тесленко Архип – український письменник з Полтавщини. Організував драматичний гурток у рідному селі Харківці, ставив п’єси Т.Шевченка, М.Кропивницького та ін. За національно-просвітницьку діяльність був ув'язнений і провів два роки у російських тюрмах (1906-1908). Повернувся тяжко хворим і невдовзі помер. Він належить до «фундаторів нового літературно-мистецького стилю, який репрезентували Леся Українка, М.Коцюбинський, В.Стефаник» (В.Костюченко).
Назва: Оповідання
Автор: Архип Тесленко
Рік і місце видання: 1985, Київ, Видавництво художньої літератури "Дніпро"
Сторінок: 317
Мова: українська
довжина 18,5
ширина 11
товщина 1,5
Вага: 0,280 кг
Лірика. Драми / Леся Українка / (Видання 1986 року)
Вибрані поетичні та драматичні твори геніальної української поетеси, що розкривають силу її неповторного таланту.
До збірки увійшли найкращі ліричні поезії Лесі Українки, серед яких знакові "Contra spem spero!", "І ти колись боролась, мов Ізраїль", "Досвітні огні", цикли "Сім струн", "Кримські спогади", "Хвилини", а також драматичні шедеври - "Лісова пісня" та "Камінний господар". Вірші демонструють багатогранність поетичного світу авторки: від інтимної лірики до громадянських мотивів, від пейзажних замальовок до філософських роздумів. Драматичні твори представляють вершини українського неоромантизму, де фольклорні образи та світова класика набувають нового, глибоко оригінального звучання.
Стефан Цвейг / Мария Стюарт / (Видання 1992 року)
Відома книжка австрійського класика про життя королеви Шотландії Марії Стюарт.
Цей роман - романтизована біографія чи не найзагадковішої королеви в історії. Її образ описували художники різних років по-своєму: то мученицею, то вбивцею, то інтриганкою, то святою...
Стефан Цвейг намагався психологічно розкрити образ Марії Стюарт, її нестримні пориви та пристрасті, що вбили в ній все людське.
Назва: Марія Стюарт
Автор: Стейфан Цвейг
Рік: 1992
Місто: Харків
Видавництво: Прапор
Сторінок: 336
Мова: російська
