Новини
Сочинения. Том четвертий /И. В. Мичурин/ (Антикварне видання 1948 року)
Класичне природознавче видання. У четвертому томі "Сочинений" містяться автобіографічні відомості І. В. Мічуріна, статті різних років, відкриті листи, доповіді, рецензії, передмови, замітки, переписка. У додатку є унікальна інвентаризація рослинного матеріалу І. В. Мічуріна, яку, на його прохання, склав П. Н. Яковлєв. Також том доповнений приміткам, покажчиком імен, покажчиком назв рослин та алфавітним покажчиком праць І. В. Мічуріна.
У книзі є чорно-білі та кольорові ілюстрації.
Видання розраховано на природознавців та усіх, хто цікавиться рідкісними науковими виданнями.
Назва: Сочинения. Том четвертый.
Автор: Іван Володимирович Мічурін (1855 — 1935) - біолог і селекціонер-помолог, автор багатьох сортів плодово-ягідних культур, почесний член АН СРСР. Розробив методи селекції плодово-ягодних рослин, головним чином — метод віддаленої гібридизації (підбір батьківських пар, подолання несхрещуваності та ін.).
Рік: 1948
Москва
ОГИЗ
Государственное издательство сельскохозяйственной литературы.
Сторінок: 800
довжина 23
ширина 16
товщина 4
Вага: 1,200 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Вильнянские курганы в Днепровском надпорожье. (Наукова книга 1977 року)
В збірці розглядаються матеріали розкопок курганної групи, яку досліджували в Запорізькій області. Дана їх культурно-хронологічна характеристика.
Знайдені матеріали датуються в основному ІІІ-ІІ тис. до н.е.
Робота проведена в зв'язку з побудовою Вільнянської зрошувальної системи (р. Вільнянка).
Статті:
- Материалы раннего энеолита, погребения ямной и катакомбной культур
- Погребения срубной культуры
- Скифо-сарматские и позднекочевнические погребения
- Вильнянская курганная группа
- Вильно-Улановская курганная группа
- Вильно-Грушевская курганная группа и курган на территории Запорожской опытной сельско-хозяйственной станции
- Справочная таблица распределения погребений и вещевых комплексов по эпохам.
Вильнянские курганы в Днепровском надпорожье.
Автори: Телегин, Братченко, Копусова, Петровская, Круц
Рык: 1977
Мова: російська
Сторінок: 127
Исландские саги. Ирландский эпос. (Антикварне видання 1973 року)
Унікальна збірка ісландських та ірладських саг - епічних сказань про легендарних героїв та історичних діячів, перекладених на російську мову М. І. Стеблін-Каменським, О. А. Смирницькою, С. Д. Кацнельсоном, В. П.Берковим, А. Корсунем та А. А. Смирновим. Ісландський народ називають найлітературнішим народом світу. Його називають також народом поетів. Пристрасть до віршів і майстерность в римуванні — ісландська національна риса.
Давньоісландська сагова література надзвичайно різноманітна. З величезного обсягу старих ірландських оповідей, що збереглися до нас, для перекладу були обрані найяскравіші приклади з двох груп саг. Перша група містить одні з найдавніших героїчних саг, тобто ті, що належать до циклу Кухуліна. Друга - складена з саг досить різних епох та циклів, спільною рисою яких є переважання фантастичних елементів і трагічної суперечливості почуттів.
Перекладачі в коментарях до окремих саг подають відомості про їх особливості, історичну основу, тонкощі перекладу на російську мову, бібліографію, а також пояснюють окремі слова та висловлювання, що зустрічаються в них.
Збірка зацікавить усіх шанувальників давньоісланського та давньоірландського епосу, а також колекціонерів антикварних видань.
Назва: Исландские саги. Ирландский эпос.
Рік: 1973
Издательство "Художественная литература"
Москва
Більша книжка. Т.Шевченко (Видання 1963 року)
Автографи поезій Т.Шевченка 1847-1860 рр. Факсимільне видання
Цей рукописний збірник Тарас Григорович Шевченко почав складати у лютому 1858 року в нижньому Новгороді, повертаючись із заслання і чекаючи дозволу на в'їзд до столиці. Роботу цю поет продовжив у Москві і в Петербурзі. Останній запис зроблено 5 грудня 1860 року. Раніше написані твори 1847-1850 років Тарас Григорович не просто переписував, а редагував, деякі ґрунтовно переробив. Це надає збірникові особливості цінності. В оригіналі, що зберігаються в рукописному відділі інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка АН УРСР, збірник відкривається сторінкою, на якій рукою Шевченка старанно виведено «Поезія Тараса Шевченка», а нижче «1847г.» В шевченкознавстві за цим збірником закріпилася назва «Більше книжка», під якою він оце і відтворюється без змін. Збірнику передує вступна стаття члена-кореспондента АН УРСР доктора філологічних наук Є.С. Шабліовського
«Більша книжка»
Автор: Шевченко Тарас Григорович (1814-1861) Видатний український поет, художник, громадський діяч, перекладач, автор Кобзаря, співробітник Київської Археологічної комісії, академік гравірування (1860). Народився 25 лютого (9 березня за новим стилем) 1814 р. у с. Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії (нині Звенигородський район Черкаської області) у родині Григорія Івановича Шевченка і Катерини Якимівни Бойко. Батьки Шевченка були кріпаками магната генерал-лейтенанта Василя Васильовича Енгельгарда - поміщика, що володів 50 тис. кріпаків і був власником близько 160 тис. десятин землі. Через рік після народження Тараса родина переїздить із Моринців до Кирилівки, у ній, окрім Тараса, було 6 дітей - старші - Катерина та Марія, брат Микита, молодші - Ярина, Марія, брат Йосип.
Видавництво Академії наук Української РСР 1963
Мова українська
Сторінок 328
Памятники Зарубинецкой культуры (Наукове видання 1959 року)
У збірнику дається перше в археологічній літературі узагальнення ранньослов'янських археологічних матеріалів, що належать до зарубинецької культури ІІ ст. до зв. е. - III-IV ст. н. е. (Середнє Подніпров'я). У вступі дана загальна характеристика ранньослов'янської культури та розглядається низка більш приватних питань, що належать до її вивчення. У наступних статтях публікуються найбільш важливі зарубинецькі пам'ятки, досліджені як у дореволюційні роки, так і за радянських часів. Матеріал має зведену археологічну карту. Збірка розрахована на фахівців археологів та істориків.
Народное архитектурное творчество /Самойлович В.П./ (Видання 1977 року)
Народна творчість в архітектурі.
У книзі розглядаються особливості художнього, планувального та конструктивного вирішення народного житла в Україні, розкриваються основні риси народної творчості в архітектурі. На фактичному матеріалі показано невичерпне багатство та різноманітність народних художніх прийомів – колірний декор, настінний розпис, пластична обробка, рельєфний орнамент, штучна фактура. Видання розраховане на архітекторів, художників, мистецтвознавців.
«Народное архитектурное творчество»
Автор: Самойлович Віктор Петрович
Видавництво: «Будівельник», Київ, 1977
Мова: російська
Сторінок: 230
Драматичні твори. Іван КОЧЕРГА. (Видання класичної літератури 1989 року)
Класичне видання української класики від "Наукової думки".
"Іван Кочерга - уродженець Чернігівщини, один з фундаторів української драматургії 20 століття. Він йшов складним шляхом пізнання сенсу бутя, заглиблення в непрості істини епохи грандіозних зрушень у суспільному житті країни, в свідомості кожної людини."
"Від романтизованого пошуку казки-мрії в плині не пізнаваного людиною часу він прийшов до усвідомлення й художнього осмислення проблеми влади людини над Часом і Простором."(з передмови).
Зміст
- Изгнанник Вагнер
- Фея гіркого мигдалю
- Алмазне жорно
- Марко в пеклі
- Натура й культура
- Свіччине весілля
- Майстри часу
- Підеш - не вернешся
- Нічна тривога
- Ярослав Мудрий
Драматичні твори
Автор: Іван Антонович Кочерга (1881-1952)
Київ 1989 Наукова думка
Сторінок: 730
ЄВПРАКСІЯ / ПАВЛО ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ / (Видання 1975 року)
Роман Павла Загребельного "Євпраксія" — це історичний твір, написаний у 1975 році, який присвячений життю княжни Євпраксії Всеволодівни, онуки Ярослава Мудрого. Євпраксія стала дружиною німецького імператора Генріха IV і зіграла важливу роль в європейській політиці XI століття. У романі Загребельний зображає складний і трагічний шлях Євпраксії. Вона вирушає до Європи ще в юному віці, де стикається з інтригами імператорського двору, важкими випробуваннями в особистому житті та політичними конфліктами того часу. Цей роман є частиною циклу історичних романів Павла Загребельного, присвячених видатним постатям української історії.
Проблеми давньоруської та середньовічної археології (Археологія і давня історія України №1)
Українська мова: посібник для старшокласників і абітурієнтів / Л. Мацько, О. Сидоренко / (Наукове видання 1996 року)
Практичний і теоретичний курс української літературної мови від провідних українських філологів.
Видання демонструє такі основні мовознавчі розділи: фонетика, орфоепія, орфографія, лексикологія, фразеологія, лексикографія, морфологія,частини мови, синтаксис, стилістика. А також усний та письмовий екзамени.
Назва: Українська мова: посібник для старшокласників і абітурієнтів Автори: Л. Мацько, О. Сидоренко
Рік: 1996
Місто: Київ
Видавництво: Либідь
Сторінок: 428
Мова: українська
Raphael Grandes peintres n°31 (Шедеври мистецтва, великі художники – Рафаель, французьке видання 1966 року)
Шедеври світового мистецтва
Випуск серії “Grandes peintres» присвячений роботам художника Рафаеля Санті. Рафаель Санті (італ. Raffaello Santi, Raffaello Sanzio) — італійський живописець, графік і архітектор умбрійської, а згодом римської школи. Один з найяскравіших представників мистецтва епохи Високого Відродження, або римського класицизму початку XVI століття. За своє недовге життя він став одним з найславетніших і багатих художників Італії. У своїх творах Рафаель втілив уявлення про піднесені ідеали ренесансного гуманізму. Альбом містить. 16 сторінок, ілюстрованих повносторінковими кольоровими гравюрами.
«Chefs-d'oeuvre de l'art, grands peintres, n°31 – Raphael» (Шедеври мистецтва, великі художники №31– Рафаель)
Видавництво: HACHETTE, Франція, 1966
Мова: французька
Киевская летопись. Состав и источники в лингвистическом освещении. В.Ю. Франчук (Наукова книга 1986 року)
КИЇВСЬКИЙ ЛІТОПИС – більша за обсягом частина рукописного збірника, відомого як Іпатіївський літопис, що міститься між "Повістю временних літ" і Галицько-Волинським літописом і охоплює події від 1117 до 1198.
Книга присвячена вивченню мови і стилю київського літопису – історичної та літературної пам'ятки XII ст. Виявляються і аналізуються його складові частини, визначаються джерела. Такий підхід до вивчення літописної мови конкретизує уявлення про невідомих давньоруських письменників XII ст., що володіли нормами давньоруського мови, про редакторі і укладача пам'ятника, внесшем в нього елементи книжної мови. Матеріали дослідження можуть бути використані для вирішення проблеми функціонального співвідношення місцевої давньоруської і близькоспорідненої, але привнесеної ззовні старослов'янської мови.
Киевская летопись. Состав и источники в лингвистическом освещении.
Автор: В.Ю. Франчук
Київ 1986 Наукова думка
Сторінок: 181
Мова російська
Зміст
Глава 1 Особенности языка текстов составителя и редактора Киевской летописи
Глава 2 Новые тенденцыии в древнерусском летописании 12 в.
Глава 3 Древнерусская дипломатия 11-12 вв. в лингвистическом аспекте
