Неперевершена праця про історію запорозьких козаків. Книга є найповнішим історичним дослідженням запорозького козацтва, яке охоплює період від 1471 до 1734 рр., надрукована в 1892-1897 рр., є однією з найцінніших пам'яток вітчизняної дореволюційної історіографії, важливим джерелом для вивчення історії українського козацтва. На багатому документальному матеріалі в популярній формі всебічно висвітлюється життя запорізького козацтва. В першому томі висвітлюються питання соціально-економічної історії, суспільного устрою, життя та побуту запорозького козацтва, описані територія та кордони, природні умови Запорозької Січі. У другому томі висвітлюється історія запорозького козацтва від його виникнення в кінці ХV ст. до 1686 р. Описуються походження козаків, їхня боротьба проти грабіжницьких навал на Україну орд кримських -а турецьких феодалів. Значну увагу приділено дослідженню участі запорожців в народних повстаннях проти шляхетської Польщі, визвольній війні під проводом Богдана Хмельницького 1648-1654 рр. Третій том містить хронологічний виклад історії запорізького козацтва від 1686 до 1734 р. Охоплює кримські й азовські походи, історію Петрика, діяльність гетьмана Мазепи і його політику щодо запорожців, Північну війну. Висвітлює політику російського царизму щодо України, перехід козаків на чолі з Мазепою і Гордієнком на бік шведів і їхнє життя під владою Криму аж до повернення в Україну. Крім того, дана праця не написана в 1992 році, а просто перевидана на сучасній українській мові. «Історія запорозьких козаків». У 3-х томах Автор: Дмитро Іванович Яворницький (1855-1940), видатний український історик, етнограф і фольклорист, археолог, письменник, лексикограф, академік АН УРСР Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1990 Мова: українська та російська

Класичне наукове історичне дослідження. Монографія «Слов'яни Дніпровського Лівобережжя (роменська культура та її попередники)» переконливо довела тезу про спадковість історичного процесу на Лівобережжі України. Вчений першим запропонував деталізовану картину еволюції головних елементів матеріальної культури слов'янського населення Дніпровського Лівобережжя від пам'яток VI — VII ст. до роменсько-давньоруських пам'яток ХІ ст. Зміст - ВВЕДЕНИЕ - 3 Глава I - ПРИРОДНО-КЛИМАТИЧЕСКИЕ УСЛОВИЯ И КУЛЬТУРНО-ХРОНОЛОГИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ПАМЯТНИКОВ - 6 Глава II - ОСНОВНЫЕ ЧЕРТЫ МАТЕРИАЛЬНОЙ КУЛЬТРЫ НАСЕЛЕНИЯ ЛЕВОБЕРЕЖЬЯ ВО ВТОРОЙ ПОЛОВИНЕ I ТЫСЯЧЕЛЕТИЯ Н. Э. - 23 Глава III - ХОЗЯЙСТВЕННАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ И СОЦИАЛЬНАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ СЛАВЯНСКОГО НАСЕЛЕНИЯ ЛЕВОБЕРЕЖЬЯ ВО ВТОРОЙ ПОЛОВИНЕ I ТЫСЯЧЕЛЕТИЯ Н. Э. - 87 Глава IV - ЭТНОКУЛЬТУРНЫЙ ПРОЦЕСС НА ДНЕПРОВСКОМ ЛЕВОБЕРЕЖЬЕ ВО ВТОРОЙ ПОЛОВИНЕ 1 ТЫСЯЧЕЛЕТИЯ Н. Э. - 132 - ЗАКЛЮЧЕНИЕ - 150 - Литература - 155 - Архивные материалы - 164 - Список сокращений - 165 Видання містить ілюстрації та таблиці. Назва: Славяне Днепровского Левобережья Автор: Олег Васильович Сухобоков (1937 - 2008) - український історик-славіст, археолог, доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту археології НАН України, художник. Наукові інтереси О. В. Сухобокова фокусувалися на ранньослов'янській та давньоруській археології Дніпровського Лівобережжя, історії східнослов'янського племені сіверян та долі «Сіверської землі» в складі Хозарського каганату і Давньої Русі. Рік: 1975 Киев, издательство "Наукова думка" Сторінок: 165 Розміри,см.: довжина 22 ширина 17,5 товщина 1,2 Вага: 0,293 кг

журнал Археологія і давня історія України №4 (21) Південноруське місто у системі міжцивілізаційних контактів Рік видання: 2016 Мова: українська, російська Кількість сторінок: 142 Збірник присвячено вивченню формування міста південноруських земель в системі міжцивілізаційних контактів. Започаткована у 2004 р. серія наукових видань з міської тематики налічує на сьогодні вже чотири видання. важливі питання генезису міста, атрибутації археологічних комплексів оборонних споруд, планіграфії внутрішньої забудови та інші знаходили своє висвітлення в роботах вітчизняних та зарубіжних спеціалістів з міської тематики. У запропонованих на розгляд читача роботах висвітлено торгівельні, економічні та культурні зв’язки південноруських міст з країнами Балтії, Причорномор’я, Східної та центральної європи.