Новини
Собор /Олесь Гончар/(Видання 1989 року)
1200 грн.
«Як живе сучасна людина, який її духовний світ, як ставиться вона до великих набутків свого народу, до скарбів народної культури, з якими духовними надбаннями йде в свій завтрашній день - все це знаходить художнє відтворення в романі видатного українського радянського письменника. Твір, що й сам став жертвою застійних явищ у суспільстві (після першого видання переслідувався і замовчувався майже двадцять років), спрямований проти духовного браконьєрства й безпам'ятства, кар'єризму й пристосуванства. В романі читач відчує щире вболівання за збереження навколишнього середовища, чистоту людських душ. Книга наснажена духом гуманізму й характерним для нашого часу прагненням людей до інтернаціонального єднання.» (Від видання).
У творчості видатного українського письменника Олеся Гончара, чиє ім'я шанується в усьому світі, роман «Собор» посідає особливе місце. Прийшовши до читачів наприкінці шістдесятих, твір одразу ж опинився у вирі пристрастей, бо саме в ньому чи не вперше у вітчизняній літературі могутньо і неприховане прозвучав заклик до духовного очищення й соборності, осуд національного безпам'ятства, звироднілого кар'єризму і браконьєрства. Офіційні кола сприйняли "Собор" різко негативно, адже роман, відкидаючи догматизм класових уявлень, утверджував загальнолюдські, гуманістичні цінності. Після організованих тоталітарним режимом лютих цькувань "Собору" твір було вилучено з бібліотек, книгарень та видавничих планів на довгі двадцять років.
«Олесь Гончар «Собор». Роман
Автор: Олесь Гончар — український та радянський письменник, прозаїк, літературний критик, політик, громадський діяч. Лауреат двох Сталінськіх премій (1948; 1949), Ленінської премії (1964), Державної премії СРСР (1982), кавалер трьох орденів Леніна, перший лауреат республіканської премії ім. Шевченка (1962), голова Спілки письменників України (1959—1971), академік НАН України (1978). Герой України (2005, посмертно), Герой Соціалістичної праці (31.03.1978). Кандидат у члени ЦК КПРС в 1976—1990 роках. Член ЦК КПУ в 1960—1966 і в 1971—1990 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 6—11-го скликань. Народився 3 квітня 1918 р. в с. Ломівці, в передмісті Дніпропетровська. Закінчив семирічку у сусідньому селі, Харківський технікум журналістики. З 1937 р. активно починає друкуватися у періодиці. У 1938 р. вступає до Харківського університету. Приймав участь у війні як сержант-мінометник. Зокрема у битві за Київ на річці Рось. Після закінчення війни повертається до навчання у Дніпропетровському університеті. Вступає до аспірантури при Інституті літератури ім. Шевченка АН УРСР. У 1963 р. за роман «Тронка» присуджено Ленінську премію. Виступав, як літературознавець, історик мистецтва, критик. У 1959-1971 р. очолював Спілку письменників. Відроджував українську культуру, мову та націю. Помер 16 липня 1995 р.
Видавництво художньої літератури «Дніпро», Київ, 1989
Мова: українська
Сторінок: 269
Князь Кий /Володимир Малик/ (Прижиттєве видання 1989 року)
1250 грн.
Історичний роман українського письменника. У книзі "Князь Кий" відображено важливі події з історії Київської Русі - заснування міста Києва та героїчна боротьба наших предків за утвердження і незалежність своєї держави. За цей історичний роман автору було присуджено літературну премію імені Лесі Українки. У книзі також представлено роман "Черлені щити", де описано боротьбу Київської Русі проти половців у першій половині 80-х років ХІІ-го століття. Одним з головних епізодів твору є невдалий похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославовича у половецькі землі.
Твір написано українською мовою.
Книга буде цікава для дослідників української історії, любителів історичної прози та колекціонерів антикварних книг.
Назва: Князь Кий
Автор: Володимир Кирилович Малик (1921 - 1998) - український письменник, автор пригодницьких та історичних творів. Багато його творів перекладено іноземними мовами. За романи "Посол Урус-шайтана", "Шовковий шнурок" та "Князь Кий" Малик був відзначений літературною премією імені Лесі Українки 1983 року.
Рік: 1989
Київ
Видавництво художньої літератури "Дніпро".
Лексикон словенороський Памви Беринди (Наукове видання 1961 року)
2400 грн.
Пам’ятки української мови XVII ст.
«Лексикон словенороський» Памви Беринди — визначна пам'ятка східнослов'янської лексикографії початку XVII ст. Праця П. Беринди є важливим джерелом вивчення словникового складу української мови XVII ст., а також цінним посібником при читанні українських, російських і білоруських пам'яток, писаних церковнослов'янською мовою. У передмові подається мовно-історичний та палеографічний опис пам'ятки. Надруковано з видання 1627 р. фотомеханічним способом.
Памво Беринда – український енциклопедист і мовознавець, лексикограф, письменник і поет, друкар, гравер. Один із найвидатніших постатей культурно-освітнього руху Галичини та України першої половини ХVII століття. 20 серпня 1627 року вийшов друком перший словник української мови Памви Беринди – “Лексіконъ славенноросскій і именъ тълкованіє”. Майже 30 років вчений-лексикограф Памво Беринда присвятив праці над словником, продовжуючи вносити корективи в свою роботу навіть під час друку.
У словнику 6 982 слова написані церковнослов’янською мовою того часу, де подається тлумачення і переклад українською. Сам словник складається із двох частин: “Лексіконь” та “Имена свойственная”, в якому зібрані загальні назви неслов’янського походження, тлумачення топонімів й антропонімів.
Головною метою словника було відновлення церковнослов’янської традиції літературною мовою. Щоб у такий спосіб протистояти польському наступу й католицизму. Праця відіграла величезну роль не тільки в становленні української лексикографії, а ще й білоруської, румунської та російської.
Його поява стала своєрідною революцією в слов’янській лінгвістиці. Адже в ті часи на територіях Західної Європи письмовою мовою була латина. У Східній Європі, де мешкали православні – давньоболгарська-церковнослов’янська. Але мова, якою розмовляли українці, була абсолютно відмінною від книжкової. Таку розбіжність і взявся впорядковувати невтомний дослідник Памво Беринда.
«Лексикон словенороський Памви Беринди»
Видавництво Академії наук Української РСР, Київ 1961
Мова: українська
Сторінок: 271
Мазепина книга (упорядник І.М. Ситий)
2200 грн.
У виданні вперше публікується текст унікальної пам’ятки української рукописної спадщини – Мазепиної книги 1726 р., яка містить у собі описи Батурина, Любеча та 72 сіл, хуторів, слобід, частина з яких належала І. Мазепі.
Для істориків, археографів та всіх, хто цікавиться історією України.
Перше видання.
Букіністична рідкість.
Для колекціонерів.
Рік: 2005
Упорядник: І.М. Ситий
Обкладинка м'яка
Кількість сторінок: 524
Кобзар /Шевченко Т.Г./ (Видання 1980 року)
1800 грн.
Класика української літератури
В книгу увійшли вірші, поеми, балади класика української літератури Тараса Григоровича Шевченка, насичені гострими соціальними мотивами, глибокими ліричними почуттями.
«Тарас Шевченко. Кобзар»
Автор: Тарас Григорович Шевченко (1814-1961)
Видавництво художньої літератури «Дніпро», Київ, 1980
Мова: українська
Сторінок: 611
Игры древнихъ. (Л. Бек_де-Фукьер)
700 грн.
Слово о полку Игореве (Видання 1945 року)
1600 грн.
Юбілейне перекладне на сучасну (на 1945-й рік) російську мову видання "Слова о полку Ігоревім" про відомий похід новгород-сіверського князя на половців в 1185 році, яке було присвячене 150 літтю відкриття рукопису твору.
Вступні статті написали відомі історики того часу.
Слово о полку Игореве
Переклад і коментарі Олексія Югова
Вступні статті академіка Б.Д. Грекова та академіка О.С. Орлова
Мова: російська
Сторінок: 193
Українська література XIV-XVI ст. (Видання класичної літератури 1988 року)
1000 грн.
Класичне видання української класики від "Наукової думки".
У книзі друкуються житійні, паломницькі, історіографічні, полемічні й поетичні твори української літератури XIV - XVI ст.
Українська література XIV-XVI ст.
Апокрифи. Агіографія. Паломницькі твори. Історіографічні твори. Полемічні твори. Перекладні повісті.
Київ 1988 Наукова думка
Сторінок: 600
Caravage (Шедеври мистецтва, великі художники n°59: Караваджо, французьке видання 1967 року)
4200 грн.
Альбом робіт живописця Караваджо.
Альбом серії «Шедеври мистецтва великих живописців» присвячений роботам Караваджо. 16 сторінок, ілюстрованих повносторінковими кольоровими гравюрами. Дитя бароко, геніальний художник із бурхливим темпераментом, Мікеланджело Мерізі да Караваджо, відомий як Караваджо (1571–1610) , стоїть у витоків справжньої живописної революції. Його нонконформістський натуралізм і майстерність тенебризму заслужили йому стільки ж шанувальників, скільки критиків. Караваджо працював для Церкви – головного спонсора на той час – і запропонував нове тлумачення Святого Письма. Його насичене подіями і романтичне життя – бійки, гомосексуалізм, скандали – закінчується вигнанням і вбивством. Внесок Караваджо в техніку світлотіні, що існувала до нього, безперечний. До цієї дуже спеціалізованої роботи, що акцентує увагу на моделюванні тіла тінню та світлом, художник додав висвітлення психологічної реальності своїх предметів, що зробило його художником-візіонером і часто оскаржуваним Церквою. Його стиль став школою: після його смерті «каравагізм» поширився по Європі, зокрема у Франції з Валентином де Булонь і Жоржем де Ла Туром.
«Chefs-d'oeuvre de l'art grands peintres n°59: Caravage» (Шедеври мистецтва, великі художники n°59: Караваджо)
Видавництво: Hachette, Франція, 1967
Мова: французька
Байки. Поезії /Євген Гребінка/ (Видання 1990 року)
2000 грн.
Видання байок та віршів українського письменника Є.Гребінки (1812-1848). Більшість його байок сягають своїм корінням у народну творчість і побудовані на зіставленні гуманного і хижацького принципів співжиття. Завдяки цьому вони були зрозумілі і популярні серед широких верств українського суспільства. У них мистецьки відтворений національний колорит. Пишучи байку, Є.Гребінка «малює тут же наші села, поля і степи», його твори «жартівливі та якось сумовиті, як наші селяни, які шуткуючи, займають душу глибоко» (П.Куліш). Лірична українська і російська поезія Є.Гребінки пройнята тугою за щастям, елегійністю, тому деякі вірші стали народними піснями («Ні, мамо, не можна нелюба любить»), а також романсами ("Очи черные, очи страстные").
Назва:Байки. Поезії
Автор: Євген Гребінка
Рік і місце видання: 1990, Київ, Видавництво художньої літератури "Дніпро"
Мова: українська, російська
Сторінок: 246
довжина 18,5
ширина 11
товщина 1,5
Вага: 0,230 кг
Львівська опера. Паламарчук Оксана, Пилип’юк Василь (Фотоальбом 2000 року)
3600 грн.
Величністю будівлі, вишуканістю архітектурних форм, розкішністю мистецьких розписів вестибюлю і фойє, пишністю глядачевої зали чарує Львівський державний академічний театр опери та балету - архітектурна та історична пам'ятка міста. У книжці на підставі документальних джерел розповідається про творчі становлення театральних колективів, вокальну і хореографічну сценічну майстерність виконавців минулого і сьогодення.
Уважний читач переконається, яким насиченим було і є театрально музичне життя.
Видання розраховане на широку читацьку аудиторію, передовсім на ту її частину, яка не байдужа до мистецького надбання старовинного українського міста Лева.
Львівська опера.
Автори: Паламарчук Оксана, Пилип'юк Василь
Рік: 2000
Сторінок: 155
Розміри, см.: Довжина 27, ширина 27, товщина 2,5
Вага 1,340 кг
Календарные обычаи и обряды народов Восточной Азии (Наукове видання 1985 року)
1400 грн.
Новий рік у народів Східної Азії
Календарні звичаї та обряди річного циклу, пов'язані з трудовою діяльністю народів, — це складне суспільне явище, своєрідне відображення їхнього соціально-політичного, історико-культурного, етнічного, духовного життя на різних етапах розвитку. Як концентрований вираз духовної та матеріальної культури народів, календарні свята несуть на собі печатку етнічної специфіки. У той самий час вони відбивають типологічну спільність людської культури, вплив історико-культурних контактів та зв'язків. Календарні звичаї та обряди становлять важливу частину такого явища, як свято.
«Календарные обычаи и обряды народов Восточной Азии. Новый год»
Кер.ред.: Р.Ш.Ждарилгасинова, М.В.Крюков
Видавництво: «Наука» 1985
Мова: російська
Сторінок: 262