Факсимільне відтворення одного з небагатьох прижиттєвих видань Тараса Шевченка (1814 -1861), виданого нелегально за кордоном. До збірки увійшли твори, які були заборонено цензурою для публікації у Росії. На титульному листі було допущено помилку в написання прізвища Шевченка. Також до збірки увійшли вірші А.С. Пушкіна, які, насправді, Пушкіну не належали Молитва (Я чув - в келії простий ...), Цаплі Є.А. Баратинського. «Новые стихотворенія Пушкина и Шавченки» Автор супроводжувальної статті (вкладення): Бородин Василь Степанович Репринт 1990 (Київ, видавництво "Либідь") з видання 1859 року (Вольфгангъ Гегардъ, Лейпциг) Мова: українська та дореформена російська

Автографи поезій Т.Шевченка 1847-1860 рр. Факсимільне видання Цей рукописний збірник Тарас Григорович Шевченко почав складати у лютому 1858 року в нижньому Новгороді, повертаючись із заслання і чекаючи дозволу на в'їзд до столиці. Роботу цю поет продовжив у Москві і в Петербурзі. Останній запис зроблено 5 грудня 1860 року. Раніше написані твори 1847-1850 років Тарас Григорович не просто переписував, а редагував, деякі ґрунтовно переробив. Це надає збірникові особливості цінності. В оригіналі, що зберігаються в рукописному відділі інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка АН УРСР, збірник відкривається сторінкою, на якій рукою Шевченка старанно виведено «Поезія Тараса Шевченка», а нижче «1847г.» В шевченкознавстві за цим збірником закріпилася назва «Більше книжка», під якою він оце і відтворюється без змін. Збірнику передує вступна стаття члена-кореспондента АН УРСР доктора філологічних наук Є.С. Шабліовського «Більша книжка» Автор: Шевченко Тарас Григорович (1814-1861) Видатний український поет, художник, громадський діяч, перекладач, автор Кобзаря, співробітник Київської Археологічної комісії, академік гравірування (1860). Народився 25 лютого (9 березня за новим стилем) 1814 р. у с. Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії (нині Звенигородський район Черкаської області) у родині Григорія Івановича Шевченка і Катерини Якимівни Бойко. Батьки Шевченка були кріпаками магната генерал-лейтенанта Василя Васильовича Енгельгарда - поміщика, що володів 50 тис. кріпаків і був власником близько 160 тис. десятин землі. Через рік після народження Тараса родина переїздить із Моринців до Кирилівки, у ній, окрім Тараса, було 6 дітей - старші - Катерина та Марія, брат Микита, молодші - Ярина, Марія, брат Йосип. Видавництво Академії наук Української РСР 1963 Мова українська Сторінок 328

Ця книга є ґрунтовним біографічним дослідженням життя та творчості великого українського поета і художника Тараса Шевченка. Написана двома видатними літературознавцями — Максимом Рильським, українським поетом і академіком, та Олександром Дейчем, радянським літературознавцем, вона об'єднує погляди двох знавців на геній Шевченка, його мистецький шлях і вплив на розвиток української літератури. У книзі автори детально описують життєві віхи Шевченка: від його народження в кріпацькій сім'ї до визволення та здобуття освіти. Особливістю цього біографічного нарису є те, що він поєднує академічну строгість із емоційною чуттєвістю, характерною для Рильського. Це робить книгу не тільки науково важливою, але й захоплюючою для широкого кола читачів.