Новини
Лірика. Драми / Леся Українка / (Видання 1986 року)
Вибрані поетичні та драматичні твори геніальної української поетеси, що розкривають силу її неповторного таланту.
До збірки увійшли найкращі ліричні поезії Лесі Українки, серед яких знакові "Contra spem spero!", "І ти колись боролась, мов Ізраїль", "Досвітні огні", цикли "Сім струн", "Кримські спогади", "Хвилини", а також драматичні шедеври - "Лісова пісня" та "Камінний господар". Вірші демонструють багатогранність поетичного світу авторки: від інтимної лірики до громадянських мотивів, від пейзажних замальовок до філософських роздумів. Драматичні твори представляють вершини українського неоромантизму, де фольклорні образи та світова класика набувають нового, глибоко оригінального звучання.
Соціальна трансформація катеринославського дворянства (друга половина ХІХ ст. – початок ХХ ст.). Кочергін І.О.
Книга про дворянство Українського Півдня і Сходу (сучасна Дніпропетровська, частково Запорізька, Донецька, Луганська, Кіровоградська області України).
У монографії з’ясовано характерні особливості поведінки дворянства Катеринославської губернії у різних ситуаціях в період соціально-економічної, суспільно-політичної та соціокультурної трансформації Російської імперії другої половині ХІХ – початку ХХ ст.
Проаналізовано роль дворянства після скасування кріпацтва в діяльності різноманітних інституцій, що виникли внаслідок реформ Олександра ІІ і контрреформ Олександра ІІІ; які шляхи подолання проблем, що постали після 1861 р., бачило катеринославське дворянство; як воно взаємодіяло всередині дворянського зібрання та поза його межами з різними соціальними та етнічними групами; наскільки сильно дворяни впливали на соціокультурну ситуацію в губернії та що спонукало їх займатися благочинною та просвітницькою діяльністю та які були її напрями.
Автор: Кочергін І.О.
Рік: 2015
Мова: українська
Кількість сторінок: 576
Короткий опис Києва/ Максим Берлинський/ (Видання 1990 року)
Історія України. Репринтне відтворення видання 1820 року.
«Твори надвірного радника Максима Берлінського (1764-1848) є фундаментальною роботою з історії Києва. У першій частині книги дається «історична список всього міста» - відомості про історію Києва з найдавніших часів до початку XIX століття. У другій частині представлено «історичне свідчення пам'яток і старожитностей м. Києва». Праця містить додатки: план міста з «поясненнями стародавніх місць та урочищ, показаних на плані», відомість 1817 про кількість «публічних місць і будівель». Докладно Берлінський описує Печерськ та його святині, порожні Лаври, Старий Київ із відділеннями, Поділ та його церкви, околиці Києва. Автор виступає як історик та археолог.»
Максим Берлинський «Короткий опис Києва».
Автор: Максим Берлинський
Видавництво: Київ, 1990
Мова: українська, дореформена російська
Сторінок: 216
Розміри, см.:
Довжина 19
ширина 14,5
товщина 1,3
вага 0,257 кг
Інший варіант книги:
Історія міста Києва /Берлінський М.Ф./ (Наукове видання 1991 року)
Первобытная культура /Э. Б. Тайлор/ (Наукове видання 1989 року)
Класична історична праця. Едуард Тайлор - один із найбільших видатних етнографів та істориків культури XIX ст. "Первісна культура", попри певну ідеологічну навантаженість, є найвідомішою працею Тайлора, яка прославила його ім'я. Книга починається з викладу того, як автор розуміє предмет свого дослідження - культуру. У своєму дослідженні Тайлор ввів в етнографію поняття "первісний анімізм" (віру в душі та духів) як зародок, з якого розвинулися всі релігії. Незважаючи на те, що в теперішній час немало теорій ученого були відкинуті, його книга, що містить величезний фактичний матеріал, продовжує служити важливим джерелом для вивчення проблеми походження релігії.
Видання розраховане на істориків, культурологів, філософів, антропологів, релігієзнавців і мистецтвознавців.
Книжка містить особистий підпис, ймовірно, колишнього власника.
Назва: Первобытная культура
Автор: Едуард Барнетт Тайлор (1832 — 1917) — англійський етнограф, антрополог, творець еволюційної школи в етнографії та історії культури, засновник культурної антропології. Був представником культурного еволюціонізму.
Рік: 1989
Издательство политической литературы, Москва
Сторінок: 572
Розміри,см.:
довжина 20,5
ширина 15,5
товщина 3
Вага: 0,660 кг
Антропологический сборник 3 тома (Наукове видання 1956 року)
Академічна збірка статей з антропології людей різних кутків планети.
Зміст:
Том 1: Труди Інституту етнографії ім. Миклухо-Маклая, нова серія, том XXXIII:
- Антропологічні дослідження в південній Білорусії
- Антропологічний склад населення Волго-Окського басейну
- Антропологічний склад населення г.Болгари в Х-XV ст
- Скелети древніх болгар з розкопок у с.Кайбели
- Матеріали по палеоантропології України
- Антропологічні дослідження в Дагестані
- Древні населення східних та центральних районів Казахської РСР
- Антропологічний матеріал з Верхоленського могильника
- Матеріал по краніології чулимців та селькупів
- Очерт палеоантропології Тавінської автономної області
Том 2: Труди Інституту етнографії ім. Миклухо-Маклая, нова серія, том L:
- До питань про вікові зміни расових ознак у людини
- Матеріали для вікової морфології черепа людини
- Про вікову динаміку расових ознак у дорослих
- Лицьових скелет та фактори, що визначають варіації його будови
- Трансверзальна сплощеність лицьового скелету
- Деякі питання розвитку кисті в процесі антропогенезу
- Проблема походження волосяного покрову сучасної людини
Том 3: Труди Інституту етнографії ім. Миклухо-Маклая, нова серія, том LXXI:
- Палеоантропологічний матеріал з Вольненського неолітичного могильника
- Палеоантропологічний матеріал з могильників черняхівської культури Молдавії
- Савромати Нижнього Поволжжя
- До антропології ранніх кочівників Східного Казахстану
- Черепа з могильників Арук-Тау
- Палеоантропологія Алтає-Саянського нагір'я епохи неоліту та бронзи
- Кочівники Забайкалля ІХ-ХІІ ст.. за даними палеоантропології
- Матеріали по антропології західних тунгусів
- Антропологічний состав населення Греції. Географічна диференціація окремих ознак
Антропологічний збірник. 3 томи
Видавництво Академії наук CРСР, Москва - 1956
Мова російська
Соя. Її значення та способи культивування /П. Бордаков/ (Антикварна книга 1930 року)
Практичний посібник з вирощування сої, її корисних властивостей та економічного значення для сільського господарства.
ЗМІСТ
- Що за рослина соя
- Зовнішній вигляд сої
- Походження сої
- Сою сіють у багатьох країнах
- Соя дає чудовий харч для худоби
- Сою можна вживати до страви
- На якому ґрунті росте соя
- Соя не виснажує, а поліпшує ґрунт, на якому росте
- Соя не боїться посухи
- Сої не шкодять приморозки
- В сої немає небезпечних ворогів
- Врожай насіння
- Соя – гарна просапна рослина
- Соя гарний попередник для ярини та озимини
- Витрати на один гектар соєвого посіву та прибутковість од неї
- Гатунки сої
- Обробка ґрунту під сою
- Чи потребує соя угноєння
- Зараження ґрунту на соєві бактерії
- Час посіву сої
- Кількість насіння на гектар
- Способи засіву сої
- Догляд за соєю
- Уборка сої
- Молотьба, очистка та сортування сої
- Зберігання насіння сої
- Роля державних та кооперативних установ у розповсюдженні сої
- Висновки
Бібліографічна інформація
Назва: Соя. Її значення та способи культивування
Автор: П. Бордаков
Рік і місце видання: 1930, Харків
Сторінок: 23
Мова: українська
довжина 22
ширина 15
товщина 0,3
Вага: 0,030 кг
Присутні печатки неіснуючих бібліотек
Григорій Левицький і українська гравюра /Фоменко В.М./ (Наукове видання 1976 року)
Українське народне мистецтво.
У книзі досліджується творчість українського гравера Г.Левицького (1697-1769), який сприяв збагаченню українського граверства XVIII ст. реалістичними рисами, прогресивними суспільними ідеями. Висвітлюються російсько-українські та польсько-українські зв'язки в галузі граверства і роль Г. Левицького в їх зміцненні.
«Григорій Левицький і українська гравюра»
Автор: Фоменко В.М.
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1976
Мова: українська
Сторінок: 109
Грамоти XIV ст. Пам’ятки української мови. (Букіністика)
Грамоти XIV ст. Пам’ятки української мови.
Упорядник М. М. Пещак
Видавництво “Наукова думка”,
Рік видання: 1974
Кількість сторінок: 256 стр.
Стан: задовільний, є сліди користування.
Унікальна книга для колекціонерів видань пам’яток української документальної минувшини.
Писемні документи 14 століття, представлені в збірці, являють собою пам’ятки юридично-ділового стилю давньої української літературної мови. Крім самих текстів пам’яток, що в міру можливості супроводжуються фотокопіями оригіналів, в книзі вміщено бібліографію історичної, палеографічної та мовознавчої літератури як до кожної грамоти зокрема, так і до тих історичних осіб і географічних назв, що згадуються в цих документах і подаються в покажчиках.
Лохвицька ратушна книга другої половини XVII ст. (Збірник актових документів)
Лохвицька ратушна книга другої половини 17 ст. (Збірник актових документів)
серія “Пам’ятки української мови”
Рік видання: 1986
Видавництво: Наукова думка
Публікація пам’ятки староукраїнської мови — документів ратуші м. Лохвиця Лубенського полку Гетьманщини (тепер в межах Полтавської області України).
Класична видавнича наукова серія.
Ґрунтовне джерело до історії української мови, діловодства, побуту, , культури, соціально-суспільних взаємин в українській державі козацької доби.
Букіністична рідкість. Хороший стан.
Твори. Юрій ФЕДЬКОВИЧ (Видання класичної літератури 1985 року)
Класичне видання української класики від "Наукової думки".
Поетичні, прозові, драматичні твори та листи видатного українського літератора 19 ст. Юрія Федьковича.
"Осип-Юрій Федькович — се безперечно одна з найоригінальніших літературних фізіономій в нашій літературі. Так і здається, що природа гуцульської землі і гуцульської породи зложила в ньому що мала найніжнішого і найсердечнішого: чаруючу простоту й мелодійність слова, теплоту чуття і той погідний, сердечний та неколючий гумор, котрий так і липне до серця кожного слухача, а особливо того, хто привик до меланхолійної вдачі і їдкого сарказму наших підгірських та долинянських селян. Типовий гуцул, Федькович і в літературній своїй діяльності відзначується всіма добрими й слабими прикметами гуцульської вдачі." (відгук Івана Франка)
Твори
Автор: Юрій Адальбертович Федькович (1834-1888)
Київ 1985 Наукова думка
Сторінок: 576
История украинского народа. Е.Я. Ефименко (Видання 1990 року)
Класика української історіографії. В книзі в нарисовій формі описуються основні події історичного минулого українського народу від найдавніших часів до кінця 19 ст.
Книга є перевиданням роботи 19 століття та є пам'яткою книговидання доби розвалу СРСР, коли нарешті стало вільно друкувати раніше недоступні широкому читачеві дореволюційні та емігрантські праці з історії України.
История украинского народа
Авторка: Олександра Яківна Єфименко (дівоче прізвище Ставровська; 1848 — 1918) — український історик і етнограф, перша жінка в Російській імперії, що здобула ступінь доктора історії honoris causa (1910), у 1907–1917 професорка російської історії на Бестужевських курсах у Петербурзі. Авторка праць про політичний та соціально-економічний устрій України XVII—XVIII ст.
Київ: Либідь - 1990 рік
Мова: російська
Сторінок: 510
Оповідання, новели, повісті /Михайло Коцюбинський/ (Видання 1953 року)
Збірка творів майстра психологічної прози.
До збірки творів ввійшли повісті та оповідання:
- На віру
- П'ятизлотник
- Ціпов'яз
- Помстився.
- Хо
- На крилах пісні
- Для загального добра
- Посол від чорного царя
- По-людському
- Лялечка
- Дорогою ціною
- На камені
- Цвіт яблуні .
- Fata morgana
- У грішний світ
- Сміх
- Він іде
- Невідомий
- Persona grata
- В дорозі .
- Intermezzo.
- Як ми їздили до Криниці Дебют.
- Що записано в книгу життя
- Сон
- Тіні забутих предків .
- Лист .
- Подарунок на іменини
- Коні не винні
- Хвала життю!
- На острові .
«Михайло Коцюбинський. Оповідання, новели, повісті»
Автор: Михайло Михайлович Коцюбинський
Мова: українська
Сторінок: 621
Державне видавництво художньої літератури, Київ, 1953
Михайло Михайлович Коцюбинський. Народився 17 вересня 1864 у Вінниці у родині чиновника. Батьків письменника звали Михайло, Глікерія. Навчався в Барській початковій школі (1875 — 1876), Шаргородському духовному училищі (1876 — 1880). Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася через матеріальні обставини, але він продовжував самотужки навчатись. У 1885 р. увійшов до підпільної “Молодої громади”, за що був притягнутий до судової відповідальності. У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором. 1892–1896 — працював у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду. Потім працював у Криму. У 1892 році М.Коцюбинский увійшов до таємної спілки Братство тарасівців. Коцюбинський був одним з ініціаторів створення товариства “Просвіта". Від листопада 1897 до березня 1898 обіймав різні посади в редакції житомирської газети «Волинь». 1898 переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі. В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, яка стала його дружиною — вірним другом та помічником. Брав активну участь у культурному житті міста, влаштовував літературні вечори, підтримував письменників-початківців. Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще постійна зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років підірвали здоров’я письменника. У 1907 р. з анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину. У середині 1909 р. письменник їде на о. Капрі через астму і сухоти. Помер 25 квітня 1913 року в Чернігові, де і похований.
