Формування етнічного складу населення Криму за часів вторгнення готів на півострів У монографії висвітлено основні проблеми формування етнічного складу населення Криму за часів вторгнення готів на півострів, гуннської навали, панування Візантійської імперії та Хазарського каганату. Відтворюється цілісна картина з історії населення гірського і південнобережного Криму пізньоримського і ранньосередньовічного часу — легендарної та загадкової Кримської Готії. Для викладачів, науковців, студентів, усіх, хто цікавиться історією Криму «Крымская Готия» (Очерки этнической истории населения Крыма в позднеримский период и раннее средневековье) Автор: Ігор Станіславович Піоро Видавництво Київ «Либідь» 1990 Мова російська Сторінок 198

Цей загальний нарис національної історії свого часу був підготовлений як підручник для вищих шкіл. Висвітлюється передусім політична історія України, багатовікова боротьба її народу за власну державність. Подаються огляди економічного життя, соціальних відносин, розвитку культури, церкви тощо. У вступній статті вперше подаються відомості про нелегкий життєвий і творчий шлях дослідниці, ім’я якої довгі роки замовчувалось. Перший том праці присвячений історії України від найдавніших часів до середини XVII століття. Другий том оригінального дослідження української історії висвітлює період від середини XVII століття до початку 20-х років ХХ століття. «Історія України» у 2-х томах. Том 1. До середини XVII століття. Том 2. Від середини XVII століття до 1923 року Автор: Наталія Полонська-Василенко Видавництво: «Либідь» Київ 1995 Мова: українська Сторінок: том 1 - 588 ,том 2 - 606 Книги схожої тематики: 1. Трикутник Правобережжя: царат, шляхта і народ. 1793–1914 рр. (Даніель Бовуа) 2. 01. РУСЬКА (ВОЛИНСЬКА) МЕТРИКА. КНИГА ЗА 1569-1572, 1574 РОКИ. Упорядники Кулаковський П. М., Святець Ю. А. 3. Вінницьке намісництво (деканат) Русько-Католицької Церкви у XVIII ст.: дослідження, публікація актів візитацій. (Зінченко А. Л., Петренко О. С.) 4. Вінницький ґродський суд. Поточна актова книга за 1769 – 1770 роки. Подокументний опис / Укладач Петренко О.С. 5. Переписи Чернігівщини 1638 та 1713 років (Оновлене друге видання) 6. Мазепина книга, перепис маєтностей ясновельможного пана гетьмана 1726 року. (упорядник І.М. Ситий) 7. Переписна книга Сумського полку 1691 року (Видання друге) 8. 06. Присяга Лубенського полку 1718 року 9. Присяга Чернігівського полку 1718 року (Подарункова оправа) 10. Відомість про залінійні поселення Полтавського полку 1762 року: збірник документів /Сухомлин О. Д./ (Дніпропетровська обл. часів Гетьманщини)

Пам’ятки української мови XVII ст. «Лексикон словенороський» Памви Беринди — визначна пам'ятка східнослов'янської лексикографії початку XVII ст. Праця П. Беринди є важливим джерелом вивчення словникового складу української мови XVII ст., а також цінним посібником при читанні українських, російських і білоруських пам'яток, писаних церковнослов'янською мовою. У передмові подається мовно-історичний та палеографічний опис пам'ятки. Надруковано з видання 1627 р. фотомеханічним способом. Памво Беринда – український енциклопедист і мовознавець, лексикограф, письменник і поет, друкар, гравер. Один із найвидатніших постатей культурно-освітнього руху Галичини та України першої половини ХVII століття. 20 серпня 1627 року вийшов друком перший словник української мови Памви Беринди – “Лексіконъ славенноросскій і именъ тълкованіє”. Майже 30 років вчений-лексикограф Памво Беринда присвятив праці над словником, продовжуючи вносити корективи в свою роботу навіть під час друку. У словнику 6 982 слова написані церковнослов’янською мовою того часу, де подається тлумачення і переклад українською. Сам словник складається із двох частин: “Лексіконь” та “Имена свойственная”, в якому зібрані загальні назви неслов’янського походження, тлумачення топонімів й антропонімів. Головною метою словника було відновлення церковнослов’янської традиції літературною мовою. Щоб у такий спосіб протистояти польському наступу й католицизму. Праця відіграла величезну роль не тільки в становленні української лексикографії, а ще й білоруської, румунської та російської. Його поява стала своєрідною революцією в слов’янській лінгвістиці. Адже в ті часи на територіях Західної Європи письмовою мовою була латина. У Східній Європі, де мешкали православні – давньоболгарська-церковнослов’янська. Але мова, якою розмовляли українці, була абсолютно відмінною від книжкової. Таку розбіжність і взявся впорядковувати невтомний дослідник Памво Беринда. «Лексикон словенороський Памви Беринди» Видавництво Академії наук Української РСР, Київ 1961 Мова: українська Сторінок: 271