Новини
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
Вильямс В.Р. Собрание сочинений (Наукове видання 1948 року)
Біологічні фактори у утворенні ґрунту
Російський вчений Василь Робертович Вільямс все своє життя присвятив вирішенню проблеми високих та стійких урожаїв сільськогосподарських культур. Він автор близько 450 наукових праць. Обґрунтував провідну роль біологічних факторів у ґрунтоутворенні, створив вчення про малий біологічний кругообіг речовин як основу розвитку ґрунтів, висловив ідею про єдність розвитку неорганічної та органічної природи, розробив та обґрунтував травопольну систему землеробства.
Зміст:
Том 1. Роботи з ґрунтознавства (1888-1902)
Том 2. Поля зрошення (1897-1912)
Том 3. Землеробство (1892-1919)
Том 4. Луговодство (1901-1933)
Том 5. Грунтознавство
Том 6. Грунтознавство. Землеробство з основами ґрунтознавства (1927-1938)
Том 7. Травопольна система землеробства
Том 8. Грунтознавство та агрономія (окремі роботи)
Том 9. Навчально-методичні роботи
Том 10. Статті в енциклопедіях, наукові звіти, висновки, листи, експертизи
Том 11. Суспільно-політичні статті. Статті з питань біології та сільськогосподарського виробництва
Том 12. Довідник
«В.Р.Вильямс. Собрание сочинений». В 12 томах
Редакційна колегія: заслужений діяч науки, член-кореспондент Академії Наук СРСР В.П.Бушинський; академік Т. Д. Лисенко; член-кореспондент Академії наук БРСР М.Г.Чижевський Видавництво: СЕЛЬСХОЗГИС Москва 1948
Мова: російська
Особливості: можлива присутність печаток неіснуючих бібліотек
Теория и практика вегетационного метода /Журбицкий З.И./ (Видання 1968 року)
Книга для спеціалістів сільського господарства
У книзі дано всі основні варіанти вегетаційних дослідів: ґрунтові, піщані, водні культури, досліди із ізольованим харчуванням рослин, досліди з протікаючими та стерильними розчинами, досліди з багаторічними рослинами, а також великомасштабні вегетаційні досліди (гідропоніка). Викладено принципи методу, надано детальний опис дослідів. Дано склад поживних сумішей. Для фізіологів, агрохіміків.
«Теория и практика вегетационного метода»
Автор: Журбицький З.Й.
Видавництво: «Наука», 1968
Мова: російська
Сторінок: 263
Внутривидовые превращения и их характер /В. Н. Столетов/ (Антикварне видання 1957 року)
Унікальне раритетне видання з біології. У праці "Внутривидовые превращения и их характер" державного діяча та вченого-біолога В. М. Столетова міститься експериментальний матеріал, отриманий унаслідок експериментів в Інституті генетики АН СРСР та перенесених до Московської сільськогосполарської академії ім. К. А. Тимірязєва. Книга присвячена проблемі мінливості спадковості рослин. Зокрема, читач-дослідник може ознайомитися із перетвореннями чистої лінії озимої пшениці в ярову та виникненням гетерогенної популяції, а також із впливом зміни режимів та місця репродукції на перетворення озимої рослини в ярову. Автор детально розповів про втрату та відновлення піддослідними рослинами озимого образу життя і про внутрішньовидові схрещування піддослідних рослин. В. М. Столетов не оминув своєю увагою і міжвидові схрещування піддослідних рослин.
На титульній сторінці книги є автограф В. М. Столетова.
Книга стане в нагоді ботанікам, агрономам, дослідникам історії сільського господарства та усім любителям рідкісних антикварних видань.
Назва: Внутривидовые превращения и их характер.
Автор: Всеволод Миколайович Столетов (1906 (1907) - 1989) - державний діяч, вчений-біолог, агроном.
Рік: 1957
Москва
Государственное издательство "Советская наука"
Сторінок: 694
довжина 27
ширина 18,5
товщина 3,5
Вага: 1,250 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Botticelli (Боттічеллі / великі живописці, західноєвропейське видання 1966 року)
Випуск серії присвячений художнику Сандро Боттічеллі
Сандро Боттічеллі (1445-1510), безсумнівно, в наш час є одним з найвідоміших художників італійського кватроченто. Сучасник Леонардо да Вінчі, Мікеланджело та Рафаеля, він написав численні твори, як релігійні, так і світські. Під захистом родини Медічі, для якої він написав свої перші роботи, а також численні портрети, Боттічеллі швидко здобув значну популярність як у Флоренції, звідки він родом і де провів більшу частину свого життя, так і в решті Італії. Незважаючи на те, що він відчував певну огиду до подорожей, він поїхав до Риму, щоб намалювати кілька фресок у Сикстинській капелі, у тому числі знаменитий «Суд над Мойсеєм» , і проілюструвати «Божественну комедію» флорентійця Данте Аліг’єрі. Ігноровані протягом кількох століть, ці роботи часто витіснені в коридорах музеїв, Боттічеллі були дійсно заново відкриті в XIX ст. завдяки прерафаелітам.
«Chefs-d'oeuvre de l'art, grands peintres , n°2 (r 15) – Botticelli» (Шедеври мистецтва - великі живописці – Боттічеллі)
Рік: 1966
Мова: французька
Книги схожої тематики:
1. Сумно ангел зітхнув (Наталія Кавера-Безюк). Історичний роман
2. РУСЬКА (ВОЛИНСЬКА) МЕТРИКА. КНИГА ЗА 1569-1572, 1574 РОКИ. Упорядники Кулаковський П. М., Святець Ю. А.
3. Трикутник Правобережжя: царат, шляхта і народ. 1793–1914 рр. (Даніель Бовуа)
4. Кульгавець. Історичний роман з 11 століття (Марія Букрій)
5. Слов’янська міфологія (оновлене видання) /Александр Гейштор/
6. Артилерія XIV–XVIII століть з фондів Львівського історичного музею. Мар’яна Верхотурова
7. Вінницьке намісництво (деканат) Русько-Католицької Церкви у XVIII ст.: дослідження, публікація актів візитацій. (Зінченко А. Л., Петренко О. С.)
8. Переписи Чернігівщини 1638 та 1713 років (Оновлене друге видання)
9. Переписна книга Сумського полку 1691 року (Видання друге)
10. Присяга козацьких полків, що були у поході 1718 року /упорядники Алфьоров, Різніченко/
Древний Киев. Каргер М. К. (Букіністика)
Древний Киев
Рік видання: 1958-1961
Автор: Каргер Михайло Костянтинович
Узагальнююча праця з історії матеріальної культури столиці давньої Русі — Києва. Значна частина книги заснована на матеріалах багатолітніх розкопок, які проводились самим автором. Монографія щедро проілюстрована фотографіями, кресленнями та малюнками.
Букіністична рідкість.
Летопись Екатеринославской учёной архивной комиссии: в 11 вып. Выпуск 1, 2 (репринт)
Репринтне видання Літописів Катеринославської вченої архівної комісії, в якому відтворюються публікації джерел та матеріалів з історії та культури Придніпров'я.
Катеринославська губернія займала величезний простір Півдня України - Дніпропетровська, Запорізька, Донецька, Луганська області України.
Комплект складається з двох перших випусків.
Летопись Екатеринославской учёной архивной комиссии: в 11 вып. Выпуск 1
Рік: 2010 (репринт з книги 1904 року)
Кількість сторінок: 336
Мова: російська
Летопись Екатеринославской учёной архивной комиссии: в 11 вып. Выпуск 2 ч. 1
Рік: 2015 (репринт з книги 1905 року)
Кількість сторінок: 504
Мова: російська
ЛЬВІВ. Пилип’юк Василь (Фотоальбом 1990 року)
"Про Львів не можна говорити без любові. Для львів’янина – це його дім, його життя, його праця. Львів наче відкрита книга, з давніх і новітніх сторінок якої львів’яни черпають не тільки мудрість, але й снагу та натхнення. Тому їм притаманна потреба час від часу відчути під ногами відполіровану століттями бруківку середмістя, прислухалися до мелодійного передзвону ратушевого годинника, доторкнутися до патини віків на древніх стінах. Не може не полюбити Львів і той, хто хоча б раз побував тут. Львів неповторний – ранковий чи вечірній, у ньому є щось неймовірно казкове."
Унікальний фотоальбом, що представляє Львів яким він виглядав наприкінці 1980-х років.
Львів. Фотоальбом
Автор: Пилип'юк Василь
Рік: 1990
Розміри, см.: Довжина 32,5, ширина 23, товщина 2
сторінок: 240
вага 1,590 кг
Анотації мовами: українська, російська, польська.
Лексикон словенороський Памви Беринди (Наукове видання 1961 року)
Пам’ятки української мови XVII ст.
«Лексикон словенороський» Памви Беринди — визначна пам'ятка східнослов'янської лексикографії початку XVII ст. Праця П. Беринди є важливим джерелом вивчення словникового складу української мови XVII ст., а також цінним посібником при читанні українських, російських і білоруських пам'яток, писаних церковнослов'янською мовою. У передмові подається мовно-історичний та палеографічний опис пам'ятки. Надруковано з видання 1627 р. фотомеханічним способом.
Памво Беринда – український енциклопедист і мовознавець, лексикограф, письменник і поет, друкар, гравер. Один із найвидатніших постатей культурно-освітнього руху Галичини та України першої половини ХVII століття. 20 серпня 1627 року вийшов друком перший словник української мови Памви Беринди – “Лексіконъ славенноросскій і именъ тълкованіє”. Майже 30 років вчений-лексикограф Памво Беринда присвятив праці над словником, продовжуючи вносити корективи в свою роботу навіть під час друку.
У словнику 6 982 слова написані церковнослов’янською мовою того часу, де подається тлумачення і переклад українською. Сам словник складається із двох частин: “Лексіконь” та “Имена свойственная”, в якому зібрані загальні назви неслов’янського походження, тлумачення топонімів й антропонімів.
Головною метою словника було відновлення церковнослов’янської традиції літературною мовою. Щоб у такий спосіб протистояти польському наступу й католицизму. Праця відіграла величезну роль не тільки в становленні української лексикографії, а ще й білоруської, румунської та російської.
Його поява стала своєрідною революцією в слов’янській лінгвістиці. Адже в ті часи на територіях Західної Європи письмовою мовою була латина. У Східній Європі, де мешкали православні – давньоболгарська-церковнослов’янська. Але мова, якою розмовляли українці, була абсолютно відмінною від книжкової. Таку розбіжність і взявся впорядковувати невтомний дослідник Памво Беринда.
«Лексикон словенороський Памви Беринди»
Видавництво Академії наук Української РСР, Київ 1961
Мова: українська
Сторінок: 271
Исследования по Древнерусской литературе /Лихачев Д.С./ (Видання 1986 року)
Збірка статей, кожна і яких є конкретним дослідженням якоїсь окремої пам'ятки літератури Давньої Русі: «Повчання» Володимира Мономаха, «Моління» Данила Заточника, «Слово про смерть Руської землі», «Повісті про руйнування Рязані Батиєм» і ін..
«Исследования по Древнерусской литературе» (Дослідження з Давньоруської літератури)
Автор: Лихачов Д.С.
Видавництво: «Наука», 1986
Мова: російська
Сторінок: 405
Історико-містобудівні дослідження Керчі /В. П. Ієвлева, О. А. Кожушко, А. Ю. Закружецька, Т. А. Бобровський, Е. Ю. Градун/ (Наукове видання 2011 року)
Наукове видання з архітектури Керчі. Наукове видання висвітлює історико-містобудівні дослідження найдавнішого міста нашої держави – Керчі, які були проведені до розробки нового генерального плану. У Списку історичних населених місць України Керч посідає одне з провідних місць завдяки унікальним об’єктам нерухомої культурної спадщини античного часу, серед яких найбільш відомими є: Пантікапей - столиця Боспорської держави, Німфей, Мірмекій, Порфмій, Парфеній та Тірітака, що розташовані в сучасних межах міста Керчі, і що з 1987 р. охороняються в складі територій Керченського державного історико-культурного заповідника. Двадцятишестивікове місто є скарбницею нерухомої культурної спадщини європейського рівня.
Колективна монографія присвячена методичним аспектам щодо виконання науково-проектної розробки – історико-архітектурного опорного плану міста Керчі. Мета досліджень полягала у сприянні подальшого збереження культурної спадщини Керчі в комплексі з її цінною природною основою; традиційного характеру історичного міського середовища; композиційно-розпланувальних та ландшафтно-видових особливостей міста. Результатом досліджень стали пропозиції певних нормативно-регулятивних засад, які в подальшому могли би сприяти охоронним заходам у збереженні всього комплексу нерухомої спадщини міста Керчі.
Це видання - безцінне, адже, на сьогоднішній день, Керч знаходиться під тимчасовою окупацією російських загарбників.
Виадння пропонується для архітекторів, істориків, краєзнавців, фахівців у сфері охорони культурної спадщини, працівників органів охорони культурної спадщини, музейних співробітників, а також для всіх тих, хто небайдужий до справи охорони культурної спадщини України та нашого Криму.
Назва: Історико-містобудівні дослідження Керчі.
Автор: Валерія Павлівна Ієвлева (нар. 1957) — історик архітектури, архітектор.
Тимур Анатолійович Бобровський (нар. 1964) — український археолог, спелеолог, епіграфіст, пам'яткоохоронець, кандидат історичних наук, заслужений працівник культури України.
Рік: 2011
Сторінок: 180
довжина 29
ширина 22
товщина 2
Вага: 0,980 кг
Эмблемы земель гербы городов Левобережной Украины периода феодализма. Румянцева В. В. (Букіністика 1986 року)
Історія виникнення та подальшої еволюції міських гербів Лівобережної України в період феодалізму. Для виявлення генези міських гербів розглядаються символи та емблеми, які існували на цій території з давніх часів. Виникнення інституту міського герба показано в тісному зв'язку із закономірностями розвитку українських феодальних міст, особливостями їхнього суспільного устрою та правовим становищем.
Розкривається зміст герба як історичного джерела.
Эмблемы земель гербы городов Левобережной Украины периода феодализма.
Авторка: Румянцева В. В.
Рік: 1986 - Наукова думка
мова: російська
Сторінок: 128