Новини
Подсечное земледелие. Виктор Петров (букіністика)
Подсечное земледелие.
Автор: Петров Віктор Платонович
Рік видання: 1968
Видавництво: Наукова думка
Мова: російська
Кількість сторінок: 228
Обкладинка тверда
В книзі на основі великого історіографічного матеріалу 18-20 ст. описано особливості підсічного землеробства і його відмінність від орно-польового.
Вибрані праці з історії Києва. митрополит Болховітінов Євгеній (Видання 1995 року)
Київський митрополит Євгеній Болховітінов (1767—1837) — відомий історіограф, збирач і дослідник пам’яток писемності, педагог, проповідник, яскрава й багатогранна особистість — залишив велику творчу спадщину. До збірки увійшли переважно його твори «київської орієнтації», а також біографія митрополита. Текст пам’ятки супроводжується необхідним науково-довідковим апаратом.
Зміст
«Читайте для познания Киева...» (Т. Ананьева) 5
ОПИСАНИЕ КИЕВО-СОФИЙСКОГО СОБОРА И КИЕВСКОЙ ИЕРАРХИИ 36
ОПИСАНИЕ КИЕВО-ПЕЧЕРСКОЙ ЛАВРЫ 271
ІСТОРИЧНІ СТАТТІ 393
О древностях, найденных в Киеве 394
Примечания на грамоту великого князя Мстислава Володимировича 399
БИОГРАФИЯ ЕВГЕНИЯ, МИТРОПОЛИТА КИЕВСКОГО, 427 1835 ГОДА
ДОДАТКИ (Т. Ананьева) 439
Примітки 440
Короткий словник рідковживаних термінів 451
Основна література про життя та діяльність митрополита Євгенія Болховітінова 456
Іменний покажчик 457
Географічний покажчик 477
Топографічний покажчик 482
Пам'ятки історичної думки України
Вибрані праці з історії Києва
Автор: Київський митрополит Євгеній Болховітінов (1767—1837)
Київ - 1995
Сторінок: 488
Русское народное исскуство (1959)
Українська література XVIII ст. (Видання класичної літератури 1983 року)
Класичне видання української класики від "Наукової думки".
"Письменство 18 ст. - важливий етап у багатовіковій історії українського народу. Продовжуючи давню традицію, воно водночас вступає у нову епоху свого розвитку, вивільняється з тенет церковно-релігійної ідеології, утверджується як література світська, виробляючи ті художні форми і засоби їх вираження, які могла використати нова література в процесі свого становлення. Як одна із форм художнього освоєння дійсності література 18 ст. нерозривно пов'язана з тогочасною історією України." (з передмови).
Феофан Прокопович, Семен Климовський, Стефан Яворський, Ілля Бачинський, Гнат Бузановський, Митрофан Довгалевський, Павло Конюскевич, Георгій Кониський, Ігнатій Максимович, Олександр Падальський, Левицький, Григорій, Іван Пашковський, Федір Кастевич, Яків Семержинський, Василь Пашковський, Іоанн, Антон Головатий, Юліан Добриловський, Іван Пастелій, Іван Некрашевич, Семен Дівович, Василь Григорович-Барський, Ілля Турчиновський та інші.
Українська література XVIII ст.
Поетичні, драматичні, прозові твори.
Київ 1983 Наукова думка
Сторінок: 693
Битва под Полтавой 27-го июня 1709 года и ее памятники. Павловский И.Ф. (репринт)
Книга присвячена історії Битви під Полтавою, написана засновником музею цієї битви, викладачем історії Полтавського кадетського корпусу Іваном Францевичем Павловським.
Багато із використаного автором під час написання книги сьогодні не існує, або ж не доступне. Створений І.Ф. Павловським музей майже повністю був знищений у 1918 р., основна частина архіву автора загинула після його смерті під час пожежі.
Битва под Полтавой 27-го июня 1709 года и ее памятники
Автор: Павловский Иван Францевич
Рік: 2009 (репринт з видання 1909 р.)
Мова: російська
ИВРИТ-РУССКИЙ СЛОВАРЬ (Иерусалим 1987)
Иврит-русский словарь. С обратным алфавитным указателем и ключом глагольных слов.
Іврит-російський словник. Зі зворотнім алфавітним покажчиком та ключем дієслівних слів.
Понад 15000 слів. Кожна сторінка має свою внутрішню нумерацію словарних статей. Головне призначення цієї нумерації – зручний «зворотній» пошук івритського слова через російський алфавітний індекс.
Видавництво Лексикон . Іерусалим. 1987 рік.
Сторінок 276 х 2.
Розміри, см.: Довжина 15,5, ширина 13, товщина 2,5
Вага 0,360 кг
Тритикале /Л.Сечняк, Ю.Сулима/ (Видання 1984 року)
Книга для спеціалістів сільського господарства
У книзі висвітлено етапи створення та шляхи використання пшенично-житнього гібриду тритикале нової перспективної зернової культури продовольчого та кормового призначення. Викладено основні напрямки та методи селекції. Особливу увагу приділено синтезу первинного генофонду та методам поліпшення вторинних ліній тритикале. Розглянуто морфологічні та біологічні особливості тритикале у застосуванні до завдань селекційного покращення культури. Вказано біохімічні та технологічні властивості та напрям використання зерна тритикале.
«Тритикале»
Автори: Л.К.Сєчняк, Ю.Г.Сулима
Видавництво: «Колос», 1984
Мова: російська
Сторінок: 313
Пять континентов. Вавилов Н. И. (Наукова книга 1987 року)
Видання з серії, присвяченої 100-річчю з дня народження академіка М.І. Вавилова, який загинув в часи сталінських репресій.
Книга містить описи подорожей, які здійснив академік Вавилов по планеті в пошуках нових корисних рослин.
Пять континентов
Автор: Микола Іванович Вавилов (1887-1943)
Рік: 1987
Мова російська
Сторінок: 213
Повісті. Оповідання. Новели. Ольга Кобилянська (Видання класичної літератури 1988 року)
Класичне видання української класики XIX століття від "Наукової думки".
До книги ввійшли кращі твори видатної української письменниці - оповідання, новели, поетичні твори в прозі, повість "земля" та ін.
Тексти супроводжуються історико-літературним коментарем.
"Ольга Кобилянська побачила світ у далекому карпатському закутку Південної Буковини, серед розкішної природи, яка наповнила її душу вічно живою красою. Замолоду полюбила цю землю: стрімкі потоки, високі смереки, зелені полонини. Вслухалася в їхню таємничу мову, пройнялася симпатією до трудового люду, що в поті чола працював на ній. Згодом зійшла з карпатських вершин на буковинські доли, осягнула своїм проникливим зором весь простір рідної Вітчизни — і над Прутом, і над Дністром, відчула себе дочкою всієї української землі. Прийняла в своє серце її болі, страждання і надії, полюбила всією душею.
В українську літературу письменниця прийшла з румунсько-німецького оточення, пишучи на початку своєї творчості німецькою мовою. Тривалий час боролася за те, щоб утвердитися в літературі саме як українська письменниця. І це їй вдалося: Ольга Кобилянська стала класиком світової літератури.
Увібравши духовні надбання багатьох народів світу, чуйна до нових віянь у літературі, Ольга Кобилянська своєю новаторською творчістю сприяла виходові українського письменства на світові обшири, збагатила його неперехідними художніми цінностями." (Федір Погребенник)
Повісті. Оповідання. Новели.
Авторка: Ольга Юліанівна Кобилянська (1863-1942)
Київ - 1988 - Наукова думка
Сторінок: 672
Кривий Ріг /Г. С. Осадчук/ (Антикварне видання 1976 року)
Колекційне мистецьке видання про Кривий Ріг. Раритетний альбом із фотографіями Кривого Рогу було видано у Києві 1976 року. Попри наявність радянської політичної пропаганди, фото, вміщені в книгу, з плином часу отримали самостійну цінність. Адже лампові фотографії та фотознімки, зроблені при теплому сонячному світлі вважаються одними з найякісніших і найгарніших.
Видання містить як кольорові, так і чорно-білі знімки.
Альбом - унікальний, адже містить у собі велику кількість цінних фотографій Кривого Рогу. Видання сподобається усім, хто цікавиться фотомистецтвом та історією.
Назва: Кривий Ріг.
Рік: 1976
Київ
Видавництво "Мистецтво"
Сторінок: -
довжина 29
ширина 21
товщина 1,2
Вага: 0,650 кг
Львівські стародруки /Запаско, Мацюк/ (Видання 1983 року)
Культурна спадщина України.
Книгознавчий нарис розповідає про львівські стародруки - видання XVI-XVIII ст., що стали надбанням скарбниці вітчизняної культури. Нині вони дбайливо зберігаються в державних бібліотеках, музеях, архівах.
«Львівські стародруки. Книгознавчий нарис».
Автори: Яким Запаско, Орест Мацюк
Видавництво: «Каменяр», Львів, 1983
Мова: українська
Сторінок: 172
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
