У збірці вміщено тексти доповідей українських мовознавців на Х Міжнародному з'їзді славістів. Їх проблематику складають питання, пов'язані з розробкою різних аспектів загальнослов'янської лінгвістики, порівняльно-історичного та зіставно-типологічного вивчення слов'янських мов, їх історичних і сучасних контактів. Зміст Желєзняк - Гідронімія України й проблема слов'янського етногенезу Скляренко - Походження слов'янського і литовського циркумфлекса Лукінова - Структура і семантика числівникових утворень у праслов'янській мові Ткаченко - Слов'янські запозичення в неслов'янських мовах як джерело найдавніших слов'янських реконструкцій Мельничук, Коломієць, Линник - Поєднання зіставно-типологчного і зіставно-історичного методів при дослідженні слов'янських мов Русанівський - Системна зумовленість розвитку лексики Гриценко, Стоянов - Українсько-інослов'янські лексикосемантичні міжзональні паралелі Андерш - Валентно-інтенційна структура предиката і типологія простих речень у сучасних слов'янських мовах Панько, Трофимович - Типовлогія суспільно-політичної лексики в слов'янських мовах Акуленко - Основні етапи інтернаціоналізації словникового складу слов'янських мов Їжакевич, Кононенко - Процеси лексико-семантичної і синтаксичної номінації у сучасних східнослов'янських мовах Німчук - Лексика Київських глаголичних листків на фоні словникового складу найдавніших слов'янських пам'яток Півторак - Рання писемність східних слов'ян у контексті слов'янських культур другої половини І тисячоліття н.е. Слов'янське мовознавство, доповіді Київ, Наукова думка - 1988

Класичне наукове історичне дослідження. Монографія «Слов'яни Дніпровського Лівобережжя (роменська культура та її попередники)» переконливо довела тезу про спадковість історичного процесу на Лівобережжі України. Вчений першим запропонував деталізовану картину еволюції головних елементів матеріальної культури слов'янського населення Дніпровського Лівобережжя від пам'яток VI — VII ст. до роменсько-давньоруських пам'яток ХІ ст. Зміст - ВВЕДЕНИЕ - 3 Глава I - ПРИРОДНО-КЛИМАТИЧЕСКИЕ УСЛОВИЯ И КУЛЬТУРНО-ХРОНОЛОГИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ПАМЯТНИКОВ - 6 Глава II - ОСНОВНЫЕ ЧЕРТЫ МАТЕРИАЛЬНОЙ КУЛЬТРЫ НАСЕЛЕНИЯ ЛЕВОБЕРЕЖЬЯ ВО ВТОРОЙ ПОЛОВИНЕ I ТЫСЯЧЕЛЕТИЯ Н. Э. - 23 Глава III - ХОЗЯЙСТВЕННАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ И СОЦИАЛЬНАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ СЛАВЯНСКОГО НАСЕЛЕНИЯ ЛЕВОБЕРЕЖЬЯ ВО ВТОРОЙ ПОЛОВИНЕ I ТЫСЯЧЕЛЕТИЯ Н. Э. - 87 Глава IV - ЭТНОКУЛЬТУРНЫЙ ПРОЦЕСС НА ДНЕПРОВСКОМ ЛЕВОБЕРЕЖЬЕ ВО ВТОРОЙ ПОЛОВИНЕ 1 ТЫСЯЧЕЛЕТИЯ Н. Э. - 132 - ЗАКЛЮЧЕНИЕ - 150 - Литература - 155 - Архивные материалы - 164 - Список сокращений - 165 Видання містить ілюстрації та таблиці. Назва: Славяне Днепровского Левобережья Автор: Олег Васильович Сухобоков (1937 - 2008) - український історик-славіст, археолог, доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту археології НАН України, художник. Наукові інтереси О. В. Сухобокова фокусувалися на ранньослов'янській та давньоруській археології Дніпровського Лівобережжя, історії східнослов'янського племені сіверян та долі «Сіверської землі» в складі Хозарського каганату і Давньої Русі. Рік: 1975 Киев, издательство "Наукова думка" Сторінок: 165 Розміри,см.: довжина 22 ширина 17,5 товщина 1,2 Вага: 0,293 кг

Пам’ятки української мови XVII ст. «Лексикон словенороський» Памви Беринди — визначна пам'ятка східнослов'янської лексикографії початку XVII ст. Праця П. Беринди є важливим джерелом вивчення словникового складу української мови XVII ст., а також цінним посібником при читанні українських, російських і білоруських пам'яток, писаних церковнослов'янською мовою. У передмові подається мовно-історичний та палеографічний опис пам'ятки. Надруковано з видання 1627 р. фотомеханічним способом. Памво Беринда – український енциклопедист і мовознавець, лексикограф, письменник і поет, друкар, гравер. Один із найвидатніших постатей культурно-освітнього руху Галичини та України першої половини ХVII століття. 20 серпня 1627 року вийшов друком перший словник української мови Памви Беринди – “Лексіконъ славенноросскій і именъ тълкованіє”. Майже 30 років вчений-лексикограф Памво Беринда присвятив праці над словником, продовжуючи вносити корективи в свою роботу навіть під час друку. У словнику 6 982 слова написані церковнослов’янською мовою того часу, де подається тлумачення і переклад українською. Сам словник складається із двох частин: “Лексіконь” та “Имена свойственная”, в якому зібрані загальні назви неслов’янського походження, тлумачення топонімів й антропонімів. Головною метою словника було відновлення церковнослов’янської традиції літературною мовою. Щоб у такий спосіб протистояти польському наступу й католицизму. Праця відіграла величезну роль не тільки в становленні української лексикографії, а ще й білоруської, румунської та російської. Його поява стала своєрідною революцією в слов’янській лінгвістиці. Адже в ті часи на територіях Західної Європи письмовою мовою була латина. У Східній Європі, де мешкали православні – давньоболгарська-церковнослов’янська. Але мова, якою розмовляли українці, була абсолютно відмінною від книжкової. Таку розбіжність і взявся впорядковувати невтомний дослідник Памво Беринда. «Лексикон словенороський Памви Беринди» Видавництво Академії наук Української РСР, Київ 1961 Мова: українська Сторінок: 271

Малороссийский гербовник (репринт) Рік видання: 2013 (перевидання 1914) Мова: російська Перевидання пам'ятки української історії - гербовника дворян Чернігівської губернії (тепер частина Київської, Чернігівської, Сумської, Брянської областей України). Фактично збірка є каталогом гербів козацької старшини Київського, Чернігівського, Стародубського, Ніжинського полків Гетьманщини, яка склала основу чернігівського дворянства. Художником-ілюстратором виступив знаменитий Нарбут.