Новини
Історія Української літератури в 6 томах /Михайло Грушевський/ (Видання 1993-1996 років)
"Історія української літератури"
Автор: М. Грушевський
Рік видання: 1990-і (перевидання)
Перевидання ґрунтовної роботи з історії української літератури Михайла Грушевського.
Праця охоплює період від найдавніших часів до 17 століття.
Книги схожої тематики:
1. Кульгавець. Історичний роман з 11 століття (Марія Букрій)
2. Артилерія XIV–XVIII століть з фондів Львівського історичного музею. Мар’яна Верхотурова
3. РУСЬКА (ВОЛИНСЬКА) МЕТРИКА. КНИГА ЗА 1569-1572, 1574 РОКИ. Упорядники Кулаковський П. М., Святець Ю. А.
4. Вінницьке намісництво (деканат) Русько-Католицької Церкви у XVIII ст.: дослідження, публікація актів візитацій. (Зінченко А. Л., Петренко О. С.)
5. Переписи Чернігівщини 1638 та 1713 років (Оновлене друге видання)
6. Переписна книга Сумського полку 1691 року (Видання друге)
7. Трикутник Правобережжя: царат, шляхта і народ. 1793–1914 рр. (Даніель Бовуа)
8. Слов’янська міфологія (оновлене видання) /Александр Гейштор/
9. Сумно ангел зітхнув (Наталія Кавера-Безюк).
10. Генрі Морган. Хроніка життя адмірала піратів Карибського моря /Віктор Губарев
Rembrandt (Рембрандт / великі художники, французьке видання 1969 року)
Роботи великого художника. Рембрандт
Видання серії «Великі художники». Рембрандт - це найвідоміший художник XVII століття, великий портретист, майстер світлотіні та новатор живопису. 16 сторінок, ілюстрованих повносторінковими кольоровими гравюрами.
«Chefs-d'oeuvre de l'art, grands peintres , n°8 (r 27) – Rembrandt» (Шедеври мистецтва - великі живописці – Рембрандт)
Видавництво: HACHETTE / NMPP, 1969
Мова: французька
Сторінок: 16
Микола Джеря. Кайдашева сім’я / Іван Нечуй-Левицький / (Видання 1987 року)
Збірка класичних творів видатного українського письменника-реаліста.
Книга містить дві найвідоміші повісті Івана Нечуя-Левицького - "Микола Джеря" та "Кайдашева сім'я". Ці твори є яскравими зразками української реалістичної прози другої половини XIX ст.
У повісті "Микола Джеря" автор змальовує долю українського селянина-кріпака, його боротьбу за волю та людську гідність. "Кайдашева сім'я" - це сатирична сімейна хроніка, що висміює дріб'язковість та егоїзм у стосунках між близькими людьми.
Нечуй-Левицький майстерно зображує побут, звичаї та соціальні проблеми тогочасного українського села. Його герої - живі та колоритні персонажі, чиї характери розкриваються через яскраві діалоги та влучні описи.
Мова творів багата на народні вислови, прислів'я та приказки, що робить їх цінним джерелом для вивчення української етнографії та фольклору.
Ці повісті залишаються актуальними й сьогодні, адже порушують вічні теми людських взаємин, моралі та пошуку справедливості.
Вибрані праці з історії Києва. митрополит Болховітінов Євгеній (Видання 1995 року)
Київський митрополит Євгеній Болховітінов (1767—1837) — відомий історіограф, збирач і дослідник пам’яток писемності, педагог, проповідник, яскрава й багатогранна особистість — залишив велику творчу спадщину. До збірки увійшли переважно його твори «київської орієнтації», а також біографія митрополита. Текст пам’ятки супроводжується необхідним науково-довідковим апаратом.
Зміст
«Читайте для познания Киева...» (Т. Ананьева) 5
ОПИСАНИЕ КИЕВО-СОФИЙСКОГО СОБОРА И КИЕВСКОЙ ИЕРАРХИИ 36
ОПИСАНИЕ КИЕВО-ПЕЧЕРСКОЙ ЛАВРЫ 271
ІСТОРИЧНІ СТАТТІ 393
О древностях, найденных в Киеве 394
Примечания на грамоту великого князя Мстислава Володимировича 399
БИОГРАФИЯ ЕВГЕНИЯ, МИТРОПОЛИТА КИЕВСКОГО, 427 1835 ГОДА
ДОДАТКИ (Т. Ананьева) 439
Примітки 440
Короткий словник рідковживаних термінів 451
Основна література про життя та діяльність митрополита Євгенія Болховітінова 456
Іменний покажчик 457
Географічний покажчик 477
Топографічний покажчик 482
Пам'ятки історичної думки України
Вибрані праці з історії Києва
Автор: Київський митрополит Євгеній Болховітінов (1767—1837)
Київ - 1995
Сторінок: 488
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
Текстология /Д. С. Лихачев/ (Наукове видання 1983 року)
Класичне видання з теорії літератури. У своїй науковій праці "Текстология на материале русской литературы X - XVII веков" відомий філолог Д. С. Лихачов розповідає про місце текстології серед інших філологічних дисциплін, а також про те, як текстологія стала наукою, що вивчає історію тексту і нерозривно пов'язаною з історичною наукою, літературознавством, історією суспільної думки та палеографією. Автор стверджував, що самостійність текстології як науки та її тісний зв'язок з іншими науками особливо чітко визначилася у тій галузі, яка вивчає руську літературу XI—XVII ст. Попри певну ідеологічну забарвленість, це видання містить важливий узагальнюючий досвід текстології, що нагромадився у фахівців з давньоруської літератури. Тому, матеріали, які викладені у "Текстологии на материале русской литературы X - XVII веков" можуть бути корисними і для текстологів, які працюють і в інших сферах.
Видання підійде усім, хто цікавиться теорією літератури та, зокрема, історією давньоруської літератури.
Назва: Текстология
Автор: Дмитро Сергі́йович Лихачов (1906 - 1999) — філолог, історик, текстолог, академік, автор фундаментальних праць присвячених історії давньоруської літератури та текстології.
Рік: 1983
Ленинград, "Наука" Ленинградское отделение
Сторінок: 639
Розміри,см.:
довжина 22
ширина 15,5
товщина 3
Вага: 0,730 кг
Селекция семеноведение и семеноводство сои /Лещенко, Михайлов, Січкар/ (Видання 1985 року)
Книга для спеціалістів сільського господарства
На основі узагальнення переважно вітчизняних даних викладаються техніка селекційних робіт, методи селекції сої на одержання рослин із цінними господарськими та біологічними властивостями. Показано вплив біологічних, ґрунтово-кліматичних та агротехнічних факторів на формування та якість насіння. Висвітлено питання покращення врожайних та посівних властивостей насіння, технології вирощування сої насіннєвих посівів. Книга розрахована на спеціалістів сільського господарства.
«Селекция, семеноведение и семеноводство сои»
Автори: Лещенко А.К., Михайлов В.Г., Січкарь В.І.
Видавництво: «Урожай», Київ, 1985
Мова: російська
Сторінок: 115
Твори. Юрій ЯНОВСЬКИЙ (Видання класичної літератури 1984 року)
Класичне видання української класики від "Наукової думки".
"Літературному поколінню, до якого належав Ю. Яновський, випало йти незвіданими шляхами, відкривати нові теми, творити образи нощк людей і шукати для цього відповідних художніх форм. За словами Олеся Гончара, «це був художник-відкривач, що дорожив свіжістю, правдивістю образів, нетерпимець до будь-якої рутизни». А творив він на рубежі прози й поезії і, працювавши в багатьох жанрах, лишив по собі неповторні, високомистецькі здобутки." (з передмови М. Острика)
Оповідання. Романи. П'єси.
Автор: Юрій Іванович Яновський (1902-1954)
Київ 1984 Наукова думка
Сторінок: 572
Кобзар фототипія позацензурного примірника видання 1840 року (Видання 1962 року)
Класика української літератури
Книга є фототипним перевиданням унікального позацензурного примірника 1840 р., що зберігається у Науковій бібліотеці ім. М.Горького Ленінградського державного університету ім. А.О.Жданова.»
Зміст:
- Думи мої, думи мої
- Перебендя
- Катерина
- Тополя
- Думка
- До Основ’яненка
- Іван Підкова
- Тарасова ніч
«Т.Г.Шевченко. Кобзар». Фототипія позацензурного примірника видання 1840 року.
Автор: Тарас Григорович Шевченко. Народився 9 березня 1814 року у селі Моринці Звенигородського повіту Київської губернії в закріпаченій селянській родині. Рано став сиротою — мати померла, коли йому було 9 років, батько — у 11 років. Восени 1822 року починає вчитися грамоти у місцевого дяка. Іде наймитувати до дяка Богорського, який прибув з Києва. Не витерпівши знущань дяка, тікає від нього і шукає в навколишніх селах учителя-маляра. В 1828 році він потрапляє в число прислуги поміщика Енгельгардта, спочатку в ролі кухарчука, потім козачка. Помітивши у Тараса пристрасть до живопису, поміщик вирішує зробити його придворним художником. Він віддає свого кріпака в навчання викладачеві Віленського університету — портретисту Яну Рустему. У Вільні юний Тарас пробув 1,5 року. Переїхавши 1831 року з Вільно до Петербурга, Енгельгардт взяв із собою Шевченка і віддав його в науку на 4 роки до живописця Василя Ширяєва. Навесні 1838 Карл Брюллов та Василь Жуковський викупили молодого поета з кріпацтва. Першу збірку своїх поетичних творів видав 1840 під назвою «Кобзар». У першому виданні було 8 творів. 25 травня 1843 року з Петербурга виїхав в Україну. В лютому 1844 року виїхав з України до Петербурга через Москву. 5 квітня рада Академії мистецтв видала квиток на право проїзду на Україну. Вже в листопаді 1845 року збори Академії мистецтв у Петербурзі затвердили рішення ради про надання звання некласного художника. 31 березня (12 квітня) 1845 року виїхав із Петербурга через Москву до Києва. Навесні 1846 року прибув до Києва. У квітні пристав до Кирило-Мефодіївського братства. Заарештували 5 квітня 1847, відправили до Петербурга й ув’язнили в казематі. Заслали в солдати до Оренбурга. Деяке полегшення становища Шевченка настало навесні 1848 унаслідок включення його до складу Аральської експедиції. У квітні 1850 Шевченка вдруге заарештовано і, після піврічного ув’язнення, запроторено в Новопетровський береговий форт. 2 серпня 1857 – поета було звільнено з заслання. Навесні 1858 поет прибув до Петербурга. А влітку 1859 року повернувся в Україну, якої вже 12 років не бачив. До останніх днів свого життя поет перебував під таємним поліційним наглядом. 10 березня 1861 року Шевченко помер в Петербурзі. Його ховають спочатку на Смоленському кладовищі, але, згідно з «Заповітом», 10 травня того ж року його прах перепохований в Україні над Дніпром на Чернечій горі (м. Канів).
Видавництво: Друкарня АН УРСР, Київ, 1962
Мова: українська
Сторінок: 121
Славяне Днепровского Левобережья /О. В. Сухобоков/ (Наукове видання 1975 року)
Класичне наукове історичне дослідження. Монографія «Слов'яни Дніпровського Лівобережжя (роменська культура та її попередники)» переконливо довела тезу про спадковість історичного процесу на Лівобережжі України. Вчений першим запропонував деталізовану картину еволюції головних елементів матеріальної культури слов'янського населення Дніпровського Лівобережжя від пам'яток VI — VII ст. до роменсько-давньоруських пам'яток ХІ ст.
Зміст
- ВВЕДЕНИЕ - 3
Глава I
- ПРИРОДНО-КЛИМАТИЧЕСКИЕ УСЛОВИЯ И КУЛЬТУРНО-ХРОНОЛОГИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ПАМЯТНИКОВ - 6
Глава II
- ОСНОВНЫЕ ЧЕРТЫ МАТЕРИАЛЬНОЙ КУЛЬТРЫ НАСЕЛЕНИЯ ЛЕВОБЕРЕЖЬЯ ВО ВТОРОЙ ПОЛОВИНЕ I ТЫСЯЧЕЛЕТИЯ Н. Э. - 23
Глава III
- ХОЗЯЙСТВЕННАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ И СОЦИАЛЬНАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ СЛАВЯНСКОГО НАСЕЛЕНИЯ ЛЕВОБЕРЕЖЬЯ ВО ВТОРОЙ ПОЛОВИНЕ I ТЫСЯЧЕЛЕТИЯ Н. Э. - 87
Глава IV
- ЭТНОКУЛЬТУРНЫЙ ПРОЦЕСС НА ДНЕПРОВСКОМ ЛЕВОБЕРЕЖЬЕ ВО ВТОРОЙ ПОЛОВИНЕ 1 ТЫСЯЧЕЛЕТИЯ Н. Э. - 132
- ЗАКЛЮЧЕНИЕ - 150
- Литература - 155
- Архивные материалы - 164
- Список сокращений - 165
Видання містить ілюстрації та таблиці.
Назва: Славяне Днепровского Левобережья
Автор: Олег Васильович Сухобоков (1937 - 2008) - український історик-славіст, археолог, доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту археології НАН України, художник. Наукові інтереси О. В. Сухобокова фокусувалися на ранньослов'янській та давньоруській археології Дніпровського Лівобережжя, історії східнослов'янського племені сіверян та долі «Сіверської землі» в складі Хозарського каганату і Давньої Русі.
Рік: 1975
Киев, издательство "Наукова думка"
Сторінок: 165
Розміри,см.:
довжина 22
ширина 17,5
товщина 1,2
Вага: 0,293 кг
Киево-Могилянская академия /Хижняк З.И./ (Видання 1988 року)
Історія найвідомішого українського вишу.
У книзі висвітлюється історія становлення та розвитку Києво-Могилянської академії першого та довгого часу єдиного вищого навчального закладу на Україні та у всій Східній Європі. Розкриваються роль та місце Академії у розвитку освіти, науки, культури та суспільної думки українського народу. Досліджується її внесок у становлення української літературної мови, поетичної школи, філософських знань, історичної науки. Автор переконливо показує, що у XVII – першій половині XVIII ст. Києво-Могилянська академія грала роль між слов'янського просвітницького центру, надавала значний вплив на розвиток освіти в Молдавії, Валахії, Сербії, Чорногорії, підтримувала культурні зв'язки з іншими європейськими країнами. Для науковців, усіх, хто цікавиться історією.
«Киево-Могилянская академия»(Києво-Могилянська академія)
Автор: Хижняк З.І.
Видавництво: «Вища школа», Київ, 1988
Мова: російська
Сторінок: 262
Археологічні пам’ятки УРСР, том 1, 2 (1949)
Археологічні пам'ятки УРСР, том 1, 2 (1949)
Букіністична рідкість
Рік видання: 1949
Мова: українська, російська
Кількість сторінок: 266+268 з ілюстраціями
Обкладинка м'яка
Особливості: сторінки не розрізані
ТОМ 1: Археологічні пам’ятки УРСР, том 1 (1949)
ТОМ 2: Археологічні пам’ятки УРСР, том 2 (1949)
Видання Інституту археології Академії наук УРСР, в якому друкувались звіти і матеріали археологічних експедицій інституту та монографії, присвячені окремим визначним пам'яткам.
У 1 томі друкуються наслідки польових досліджень інституту за 1945-1946 рр., присвячених вивченню пам'яток східнослов'янських племен і часів Київської Русі.