Історичний роман українського письменника Івана Білика (1930-2012) про події V ст. на Київщині. У художній формі автор виклав сміливу гіпотезу про походження слов’ян та українців, подовживши історію нашого народу аж на п’ять століть углиб. Письменник ототожнив головного героя - гунського царя Аттілу – із київським правителем Богданом Гатилом, а літописних гунів уважав слов’янськими пращурами українців. Драматичною була доля першого видання книги 1972р.: її вилучали з бібліотек та книгарень. Правда, встигли знищити лише 5 тис примірників із 65-тисячного накладу, бо решту швидко розкупили поціновувачі української історії або ж переховали продавці. Тільки в період, коли хитнулася радянсько-російська імперія, стало можливим перевидати цей бестселер. Видавництво «Дніпро» запланувало його наклад 150 тис. Однак паперу вистачило лише на 50 тис. примірників (з інтерв’ю І.Білика). Український читач побачив їх у 1990 р., тобто після 18-річної перерви. Навколо книг розгорнувся такий самий ажіотаж, як і 1972 року. Це справді рідкісне перевидання роману зі стрімким сюжетом і захопливими пригодами героїв, сильним і сміливим володарем Гатилом та його подвигами. Книга містить передмову І.Білика, де він на основі історичних фактів намагається обґрунтувати право на існування своєї гіпотези про давність українського народу. Назва: Меч Арея Автор: Іван Білик Рік і місце видання: 1990, Київ, Видавництво художньої літератури "Дніпро" Мова: українська Сторінок: 446 довжина 20,5 ширина 13 товщина 2,5 Вага: 0,370 кг

Перший роман знакової історичної тетралогії Павла Загребельного (1924-2009), видатного українського прозаїка та сценариста, розповідає історію створення та збереження Софійського собору. Роман вирізняється складною структурою, що поєднує різні часові періоди. Історія зодчого Сивоока, який бере участь у будівництві Софії Київської за часів правління Ярослава Мудрого, драматична доля професора, який жертвує життям, намагаючись врятувати собор від знищення під час нацистської окупації Києва та розповідь про сина загиблого професора, чия доля тісно пов'язана з реставрацією Софійського собору. Сплітаючи часи та сюжетні лінії, Загребельний досліджує теми творчості, збереження культурної спадщини та зв'язку поколінь. "Диво" порушує вічні питання про роль мистецтва, відповідальність митця та значення історичної пам'яті. Роман вважають вершиною творчості Павла Загребельного. Назва: Диво Автор: Павло Загребельний Рік і місце видання: 1971, Київ Сторінок: 670 Мова: українська